Інформатика h2>
Сергій Лемешко Талерс p>
Поняття «Інформатика», «Інформація». h2>
Слово
"Інформація" походить від латинського слова information, що в перекладі
означає зведення, роз'яснення, ознайомлення. p>
Незважаючи
на те, що з поняттям інформації ми стикаємося щодня, суворого і
загальновизнаного її визначення до цих пір не існує, тому замість
визначення зазвичай використовують поняття про інформацію. p>
Поняття,
на відміну від визначень, не даються однозначно, а вводяться на прикладах, причому
кожна наукова дисципліна робить це по-своєму, виділяючи в якості основних
компонентів ті, які найкращим чином відповідають її предмету і завданням. p>
Інформація
- Це продукт взаємодії даних та адекватних їм методів. p>
Властивості
інформації: p>
·
Інформація повинна бути зрозумілою; p>
·
Корисною; p>
·
Достовірної; p>
·
Актуальною; p>
·
Повної; p>
·
Точної. p>
Визначимо
поняття «дані». p>
Ми
живемо в матеріальному світі. Все що нас оточує, і з чим ми стикаємося
щоденно, відноситься або до фізичних тіл, або до фізичних полів. З курсу
фізики ми знаємо, що стану абсолютного спокою не існує, і фізичні
об'єкти знаходяться в стані безперервного руху і зміни, що
супроводжується обміном енергією та її переходом з однієї форми в іншу. Всі
види енергообміну супроводжуються появою сигналів, тобто, всі сигнали мають у
своїй основі матеріальну енергетичну природу. При взаємодії сигналів з
фізичними тілами в останніх виникає певні зміни властивостей - це
явище називається реєстрацією сигналів. Такі зміни можна спостерігати,
вимірювати або фіксувати іншими способами - при цьому виникають і реєструються
нові сигнали, тобто утворюються дані. p>
Т.ч.
дані - це зареєстровані сигнали. p>
Поняття
«Методи» можна визначити як способи переробки даних. P>
Інформатика
- Науково-технічний напрям, що займається прийомами створення, зберігання,
відтворення, пошуку, передачі та обробки даних засобами ЕОМ, а також
принципами функціонування та методами управління ЕОМ. p>
Вимірювання інформації. h2>
Інформація
в обчислювальній машині представляється у двійковому коді (0 і 1), (так, ні),
(вкл., викл .). p>
0
і 1 - це 1 біт інформації або 1 двійковий розряд. p>
Природно,
чим довше код, тим більше інформації він містить. Тому в техніці
кількість інформації визначають саме по довжині коду. А як еталон при
цьому використовують найкоротший код - що складається з одного двійкового символу.
Така одиниця кількості інформації одержала назву біт. P>
Працювати
з безперервною послідовністю символів двійкового алфавіту (тобто коли
відсутній пробіл, розмежувачами між ними) практично неможливо.
Було потрібно угоду про влаштування її на частини фіксованої довжини, що
сприймалися б як єдине ціле. Зручним виявилося прийняти довжину цих частин
що дорівнює 8 біт. Відповідне кількість інформації було названо байтом. P>
Тобто,
1 байт - це 8 біт (8 двійкових розрядів). У комп'ютері 1 байт є
найменшою одиницею інформації, що відповідає одному знаку в командному
рядку (цифри, букви, спеціальному символу або пропуску). p>
При
роботі з великими обсягами інформації зручніше користуватися більшими
одиницями. У комп'ютерах IBM PC використовуються такі одиниці вимірювання
інформації: 1 б (байт), 1 Кб (1 кілобайт або часто просто 1 К), 1 Мб (1
мегабайт або часто просто 1 М), 1 Гб (гігабайт). Між ними існують
наступні співвідношення: p>
1
Кб = 210б = 1024 б = »1000 б. P>
1
Мб = 220б = 1024 Кб = 1048576 б = »1 000 000 б. P>
1
Гб = 230б = 1024 Мб = »109 б = 1 000 000 000 б. p>
Зберігання та передача інформації. h2>
При
зберіганні даних вирішуються дві проблеми: як сохранітьь дані в найбільш
компактному вигляді і як забезпечити до них зручний та швидкий доступ. Для
забезпечення доступу необхідно, щоб дані мали впорядковану структуру, а
для цього необхідні адресні дані. Без них не можна отримати доступ до потрібних
елементів даних, що входять в структуру. p>
Оскільки
Адреса теж мають розмір і теж підлягають зберіганню, то зберігати дані в
вигляді дрібних одиниць, таких, як байти, незручно. Їх незручно зберігати і в більш
великих одиницях (Кб, Гб, ...), оскільки неповне заповнення однієї одиниці
зберігання призводить до неефективності зберігання. p>
В
Як одиниця зберігання даних прийнятий об'єкт змінної довжини, що називається
файлом. У файлах можуть зберігатися тексти, документи, самі програми, малюнки та
т.д. p>
Найчастіше
всього зустрічаються два визначення файлу. Кажуть, що: p>
1.
Файл - це іменована область пам'яті на зовнішньому носії. P>
2.
Файл - це послідовність довільної кількості байт, що володіє унікальним
власним ім'ям. Зазвичай в окремому файлі зберігають дані, що відносяться до
одного типу. У цьому випадку тип даних визначає тип файлу. p>
Носії інформації. h2>
Для
постійного зберігання інформації служать накопичувачі на гнучких (FDD) і жорстких
(HDD) магнітних дисках. У разі вимкнення джерела живлення інформація на гнучких і
жорстких дисках зберігається. Ємність жорсткого диска (вінчестера) становить від 1
Гб (на старих машинах) до 80 Гб. Як правило, машини з процесором 286 мають
вінчестер ємністю 10-40 Мб, машини з процесором 386 мають вінчестер ємністю
80-512 Мб, машини з процесором 486 мають вінчестер ємністю 300 Мб - 2 Гб,
машини з процесором Pentium мають вінчестер ємністю 1-80 Гб. Стандартна
ємність дискет на сьогоднішній день - 1,44 Мб (3,5 дюйма). На лазерних дисках
CD-ROM зберігається, як правило, 650 Мб - 700 Мб інформації. Але є DVD-ROM
ємністю до 3 ГБ. Застосовуються також магнітооптичні диски ємністю 100,160,
260 Мб і більше. p>
Список літератури h2>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту www.statya.ru
p>