Історія розвитку вітчизняного Інтернету h2>
Ольга Тимофєєва p>
International - міжнародний; net (network) - мережа,
обчислювальна (комп'ютерна) мережу. Internet - міжнародна комп'ютерна мережа.
Мережа "Інтернет" - глобальна мережа комп'ютерних ресурсів з колективним доступом
на основі використання єдиної стандартної схеми адресації,
високопродуктивної магістралі і високошвидкісних ліній зв'язку з головними
мережевими комп'ютерами. p>
Слово «Інтернет» поступово стає російською та
зрозумілим. З назви комп'ютерної мережі воно поступово перетворюється в поняття,
сьогодні це і середовище спілкування, і засіб масової інформації, і всесвітньо
прийнята технологія передачі інформація. Чи стане інтернет областю науки,
техніки та культури? Ознаки та передумови такого перетворення вже є.
Досить згадати, що радіо і телебачення на момент їх відкриття були не
більш ніж технічним засобом передачі сигналів на відстань, такими ж, як
телеграф і телефон. Зрозуміло, останні два засоби зв'язку теж
розвивалися, але не стали в результаті явищами суспільного життя. Звернемося до
визначень. p>
Радіомовлення - один із засобів масової інформації.
Здійснюється через радіоцентри та приймається на радіомовні приймачі. У
Російської Федерації регулярне радіомовлення розпочалося з 1924. P>
1. Спосіб доступу до інформації на відстань
за допомогою радіохвиль. Термін «радіо» став вживатися з 10-х рр.. 20 в.,
поступово витіснив термін «бездротовий телеграф». p>
2. Галузь науки і техніки, пов'язана з вивченням
фізичних явищ, що лежать в основі цього способу та його практичного
використання. p>
Телебачення (від теле ... і слова «бачення») - область
науки, техніки і культури, пов'язана з передачею на відстань зображень
рухомих об'єктів за допомогою радіоелектронних пристроїв. p>
Телебачення - одне з найбільш масових засобів
розповсюдження інформації (політичної, культурної, пізнавальної, навчальної,
рекламної); воно застосовується також у наукових, організаційних, технічних та ін
прикладних цілях, напр., у промисловості та на транспорті (диспетчеризація,
контроль), при космічних та ядерних дослідженнях, у медицині. p>
19 вересня 1990 був офіційно зареєстрований
домен. SU - Soviet Union. Через деякий час після розвалу Союзу домен. SU
заморозили: на карті вже не було такої країни, а в інтернеті з'явився новий
домен. RU. Інтернет-революція в нашій країні відбувалася, як і всі російські
революції, групою ентузіастів, до кінця не усвідомлювати наслідки своїх дій.
Зараз російський інтернет стоїть на порозі якісних змін --
національна Мережа стає самоцінною, якщо до неї постійно підключається 10%
населення країни. Кількість російських інтернет-мешканців уже наближається до
цієї цифри - за різними даними, їх від 5 до 15 мільйонів. Чого не вистачає
нинішньому інтернету, щоб стати явищем не тільки технічним, а й
культурним? Звернемося до історії. P>
початок h2>
Москва. 2003 рік. Будівля Інституту космічних
досліджень, у якому базується гермозони «Демос» - компанії, з якою і
починався вітчизняний інтернет. Поруч - серце російського інтернету:
знаменита М-9 (міжнародна телефонна станція ММТС-9), оптоволокно від
якої розходиться по всій Москві. Якщо мережа - це душа інтернету, гермозони --
його тіло. Тут дотримані всі умови, за яких можуть безперебійно працювати
сервери та маршрутизатори: двері з повітряними заслонами, джерела
безперебійного живлення, схожі на величезні холодильники, постійні
температура і вологість. Але ще 15 років тому припущення про те, що у
мільйонів росіян буде персональний комп'ютер, на якому можна працювати вдома,
здавалися маренням. Зате був Мінавтопром - в той час одного із найбільш «просунутих»
відомств з впровадження обчислювальної техніки. Був Інститут підвищення кваліфікації
Мінавтопрому. І був завкафедрою - Михайло Ізгіяевіч Давидов, завдяки якому
об'єдналися дві команди - програмісти МДУ і фізики-електронники МИФИ. Разом
вони розробили діалогову єдину мобільну операційну систему, отримавши за
неї премію Ради Міністрів. p>
- Давидов змушував працювати разом зовсім різних
людей, - згадує провідний фахівець компанії «ДЕМОС-Інтернет» Андрій
Васильєв. - Багато хто з тих імен тепер звучать на радість американським колегам --
мізки «витекли» на Захід. Дуже шкода, що вони зараз не тут. P>
Реальне і віртуальне h2>
1989 рік. «Закон про кооперацію» дозволив створювати
кооперативи, а значить, ввозити комп'ютерну техніку, на гроші від продажів
якої і розвинувся вітчизняний інтернет. p>
- Російський інтернет розвивався на внутрішніх
інвестицій, чого не було ніде в світі, - говорить Андрій Васильєв. - У нас були
дві команди: одна займалася реальним - продавала комп'ютери, інша - Мережею,
це було щось віртуальне ... Працювали 7 днів на тиждень, саме робочий час --
ніч, коли на Заході день. Насамперед через телефон налагодили зв'язок з
Фінляндією, запустили пошту. P>
- Про віруси тоді навіть не думали, їх просто не було.
Зараз ми живемо в світі недовіри, а початок інтернету - це була повна
відкритість, - продовжує Васильєв. - Ми раптом вийшли з закритою печери і
побачили, що є величезний зовнішній світ. Взагалі іноземці вразили нас своєю
дружелюбністю. Хоча їм було дуже складно зрозуміти, звідки ми. Повірити в те, що в
СРСР є програмісти, є Мережа! На Заході вирішили, що це КДБ підключився до
мережі. p>
За твердженням Васильєва, власний домен. SU був
офіційно зареєстрований 19 вересня 1990 року, хоча деякі учасники
подій називають інші числа. p>
Хакер Свободи h2>
Наші програмісти довели свою спроможність вже в
серпні 1991 року, коли інтернет став єдиною ниткою, сполучною СРСР з
зовнішнім світом. Саме з першого будинку «Демос» на Овчінніковской набережної
просочилося перші повідомлення про путч. p>
- З вечора туди ще можна було прорватися, --
розповідає президент компанії Сергій Бородько, у той час керівник
команди електронників. - Бардак, народ бігав, приходили уривки інформації.
Кожні двадцять хвилин з Кремля хто-небудь виходив і розповідав, що
відбувається. Ми передавали це в інтернет. P>
Колишнього співробітника ІПК Мінавтопрому Вадима Антонова,
який поїхав до Америки і піднімав інтернет там, сфотографував німецька
журналіст. І з'явилася стаття про те, як борються за свободу російські хакери.
Стаття так і називалася - «Хакер Свободи». Багато прочитали це саме в телеконференціях:
матеріальні ЗМІ в Союзі проконтролювали, а про інтернет забули! p>
- У КДБ ще не знали, що Інтернет - це середовище
поширення інформації, - пояснює Васильєв. p>
Людство хоче спілкуватися p>
- Для деяких інтернет - це спосіб існування, --
вважає Васильєв. - Відхід від реальності, якщо в людини з реальним світом.
Або, навпаки, поліпшення реальності, якщо він нормальний і адекватний і вміє
використовувати інтернет. Сенс інтернету - спілкування між людьми. Найбільше
мене вразило, що це дійшло до сіл. Їздив на Смоленщину - там є
интернет! Для мене це був шок. P>
- А що буде, якщо раптом світ позбудеться інтернету? p>
- А як це можливо? Інтернет, оскільки він
розроблявся для американських військових, планувався масово-паралельним. Навіть
якщо ціла країна зникне, інші будуть в мережі. Передрікали падіння від
всяких вірусних атак, але живемо ж. Найефективніше вірусів боротися з інтернетом
може тільки держава, як це відбувається в Китаї та Північній Кореї. Або в
Білорусії, наприклад. P>
А ось яке майбутнє в Інтернету, не знає ніхто. Хто
міг сказати в 1990 році, що у кожного буде по два стільникові телефони? Це
здавалося чимось неможливим. p>
- Я думаю, що якщо не буде втручатися держава,
то буде розвиток конкуренції, не може провести Євро послуги, поліпшуватися якість
зв'язку. Це буде таке собі злиття телефонії та інтернету. Це не закінчиться, поки
є людство - адже людство завжди хоче спілкуватися. І це нескінченний
вектор розвитку, - впевнений Васильєв. p>
Який Рунет сьогодні? h2>
Антон НОСИК, президент зі стратегії та розвитку
компанії Rambler p>
- Коли дійсно інтернет прийшов до Росії? p>
- джерел та тлумачень цієї події дуже багато.
Можна вибирати на смак. Наприклад, історію світового інтернету можна вести від
створення теорії розподіленої мережі, можна - від появи її прототипу в
Пентагоні, а можна - від появи перших користувачів. Так і з Рунета - можна
вести відлік від появи зони SU, а можна - зони RU в 1993-му. p>
- Що вас найбільше дратує в сучасному
Рунеті? P>
- Відсутність правової бази - інтернет став полем для
зловживань і правопорушень. Але коли пропонуєш депутатам що-небудь
написати для інтернету - вони не розуміють, навіщо це потрібно. p>
- Чи став інтернет серйозної політичної і
економічною категорією? p>
- У Росії немає населення країни як такого. Є
еліта - 10 млн, є користувачі інтернету - 11 млн. Ці безлічі
перетинаються на 95%. Росія - країна з величезним нерівністю, у тому числі і з
цифровим. Політичною силою інтернет став, з економікою складніше. Як поле для
маніпуляцій, Рунет бере участь в економіці. p>
- Як буде виглядати Рунет через 13 років? p>
- Приблизно так само, як зараз. Після того як
кількість користувачів досягне 20 млн, зростання припиниться. Це зростання
обмежується прогнозами продажів комп'ютерів, освітнім цензом. Є шари
населення, в які інтернет не прийде ніколи. Дуже великій кількості
людей інтернет абсолютно не потрібний. p>
Навіщо потрібен інтернет? h2>
Опитування підготувала Аліна Тренін-Страусова p>
Артем БУРІК, технічний спеціаліст служби експлуатації
систем передач, ВАТ «МТС», 22 роки: p>
- Неможливо перерахувати всі випадки, коли потрібен
інтернет. Це навіть більше, ніж мобільний телефон. Інтернет потрібен для роботи --
не тільки як засіб зв'язку з колегами, але і як спосіб швидко отримати
необхідні знання і інформацію. Я дивлюся нове обладнання. Шукаю новинки і
«Старовину», які можна використовувати. Плюс інтернет - це спілкування з друзями.
Спілкуємося не лише поштою, але частіше в чатах і в гостьових книгах на сторінках
друзів. Це дуже зручно, тому що зустрітися з усіма друзями одночасно
частіше за все не вистачає часу, а в «Книгу відгуків» можна постійно спілкуватися. p>
Діана Ахмеджанова, історик, 25 років: p>
- Я користуюся інтернетом для всього, просто не
уявляю собі життя без інтернету. У мене спеціальний надшвидкісний модем,
який підключається до телефонної розетки. Тому я постійно в інтернеті.
По-перше, це всякі там аськи і МСН, розмови з друзями, які живуть як у
Росії, так і в інших країнах. По-друге, я скачував фільми, пісні. Дивлюся всі
адреси, всю інформацію - ну, коротше, все. Навіть, щоб в кіно піти, я дивлюся
розклад заздалегідь. Потім ми особисто користуємося інтернет-магазинами - купуємо
одяг, їжу, воду. А зараз ось шукаю весільну сукню, теж в інтернеті. P>
Анатолій Фіщенко, директор школи № 2 м. Льгова Курської
області, член Клубу «Известий», 50 років: p>
- У першу чергу інтернет мені потрібен для роботи.
Тому що багато про той досвід, який накопичено в школах і в інститутах
удосконалення вчителів, можна прочитати в інтернеті. І, по-друге, у нашому
місті важко знайти все, що цікавлять мене книжки, а ось в інтернеті --
будь ласка. Я дуже люблю поезію і в мережі читаю Інну Ліснянскую, Ларису Міллер
і Геннадія Фролова. Та й з працями Антонія Сурожського я познайомився саме
там. Так що я дійсно багато чого беру з інтернету. Причому виходить, що
потім я виступаю таким собі «людським провайдером» - плоди отримує вся школа. p>
Артем ФІШЕР, школяр, 15 років: p>
- В основному для отримання інформації, реферати
скачують для школи. Якщо треба щось купити, шукаю спочатку в Мережі. Зараз,
наприклад, хочу купити стільниковий телефон, моделі порівнюю, вибираю. Загалом
Інтернет - швидкий і найзручніший спосіб отримати інформацію. Ще в інтернеті
я спілкуюся з друзями і знайомлюся з людьми. Мені подобається грати по інтернету,
але для цього потрібна окрема лінія. У мене вдома її зараз немає, як-то це
дорого, і не влаштовує вона мене. От в Америці весь інтернет безкоштовний і
виділенки скрізь. Хотілося б, щоб і в нас так було. Але я не впевнений, що наша
економіка зараз це потягне. p>
Андрій РУБІН, студент, м. Стрежевой Томської області,
член Клубу «Известий», 19 років: p>
- Мене цікавлять мобільні телефони. Тому в
інтернеті я в основному шукаю різні програми налаштувань, додавання функцій. Ну і,
звичайно, я ходжу туди за спілкуванням - у мене вже є чимало друзів в Мережі. Так
що я втягнувся і відмовитися від інтернету вже не зміг би. p>
Анастасія ЄРМАКОВА, перекладач, 28 років: p>
- Я шукаю в інтернеті роботу. Інтернет необхідний, коли
працюєш з іноземною мовою. Я зв'язуюся з іноземними бібліотеками. Чи не
всю літературу можна знайти в Москві, особливо на іспанською мовою. А з недавніх
пір я зовсім не можу жити без інтернету, тому що мій коханий чоловік
живе в Іспанії. Кожен день довго говорити по телефону немає можливості,
доводиться спілкуватися в Мережі. p>
Дані про кількість російських інтернет-мешканців
суперечливі p>
Фонд «Громадська думка» вважає, що до весни 2003
року кількість користувачів Інтернету досягло 11,5 млн. А за даними дослідження
«SpyLOG-монітор», який охоплює 2,5 тис. найбільш відвідуваних сайтів Рунета, це
кількість вже в січні було одно 15 млн. За кількістю інтернетчиків (без урахування
США) Росія знаходиться на п'ятому місці в світі, розділяючи його з Бразилією. При цьому
в процентному співвідношенні до загальної кількості населення, за даними Nielsen// NetRatings,
Росія займає десяте місце з 10%. Доступ до Мережі мають 2,1 млн москвичів
(33%). На другому місці - Північно-Західний округ. Далі йдуть Приволзький,
Центральний без урахування Москви, Сибірський, Південний, Уральський і Далекосхідний. P>
Список літератури h2>
Для підготовки даної роботи були використані
матеріали з сайту http://www.nt.org
p>