ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Санітарно-гігієнічні вимоги при роботі з ПЕОМ
         

     

    Безпека життєдіяльності

    Санітарно-гігієнічні вимоги при роботі з ПЕОМ

    В Відповідно до СанПіН: 2.2.2.542-96 "Гігієнічні вимоги до ВДТ і ПЕОМ. Організація роботи "

    Всі шкідливості виникають при роботі ВДТ та ПЕОМ можна розділити на три групи:

    Параметри робочого місця і робочої зони.

    Візуальні фактори (яскравість, контрастність, мерехтіння зображення, відблиски).

    Випромінювання (рентгенівське, електромагнітне випромінювання ВЧ та НВЧ діапазону, гамма-випромінювання, електростатичні поля).

    Впровадження ЕОМ має як позитивні, так і негативні моменти. З одного боку, це забезпечення більш високої ефективності виробництва за рахунок вдосконалення технологічного процесу та підвищення продуктивності праці, а з іншого -- збільшення навантаження на працюючих у зв'язку з інтенсифікацією виробничої діяльності та специфічними умовами праці.

    Умови праці працюючих з ЕОМ характеризуються можливістю впливу на них наступних виробничих факторів: шуму, тепловиділень, шкідливих речовин, статичної електрики, і неіонізуючих іонізуючих випромінювань, недостатнього освітлення, параметрів технологічного устаткування і робочого місця.

    Основними джерелами шуму в приміщеннях, обладнаних обчислювальною технікою, є принтери, плоттери, розмножувальна техніка та обладнання для кондиціонування повітря, вентилятори систем охолодження, трансформатори.

    Для зниження шуму й вібрації в приміщеннях обчислювальних центрів обладнання, апарати необхідно встановлювати на спеціальні фундаменти і амортизуючі прокладки, передбачені нормативними документами.

    Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати 50 дБА. Нормовані рівні шуму забезпечуються шляхом використання малошумне обладнання, застосуванням звукопоглинальних матеріалів (спеціальні перфоровані плити, панелі, мінераловатні плити). Крім того, необхідно використовувати підвісні акустичні стелі.

    В приміщеннях з надлишком тепла необхідно передбачати регулювання подачі теплоносія для дотримання нормативних параметрів мікроклімату. Мікрокліматичні умови на робочих місцях в приміщеннях з обчислювальною технікою повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл.4.1        

    Таблиця 4.1         

    -         

    Мікроклімт виробничих приміщень                

    Період року         

    Температура повітря, o С         

    Швидкість руху повітря, м/с         

    Відносна вологість повітря,%             

    Холодний         

    22-24         

    до 0,1         

    40-60             

    Теплий         

    23-25         

    0,1-0,2         

    40-60       

    Повітря, що надходить у робочі приміщення операторів ЕОМ, повинен бути очищений від забруднень, в тому числі від пилу і мікроорганізмів. Патогенної мікрофлори бути не повинно.

    Кондиціювання повітря повинно забезпечувати підтримання параметрів мікроклімату в необхідних межах протягом всіх сезонів року, очищення повітря від пилу і шкідливих речовин, створення необхідного надлишкового тиску в чистих приміщеннях для виключення надходження неочищеного повітря. Температура повітря, що подається повинна бути не нижче 19oС.

    Температуру в приміщенні слід регулювати з урахуванням теплових потоків від устаткування. Перевага повинна віддаватися обладнання з малою електричною потужністю. Обладнання треба встановлювати так, щоб теплові потоки від нього не були спрямовані на операторів. Слід також обмежувати кількість обчислювальної техніки в приміщенні і уникати підлогових опалювальних систем.

    Для запобігання утворенню та захисту від статичної електрики необхідно використовувати нейтралізатори та зволожувачі, а підлоги повинні мати антистатичне покриття. Допустимі рівні напруженості електростатичних полів не повинні перевищувати 20 кВ протягом 1 години.

    ПЕОМ є джерелами широкосмугового електромагнітних випромінювань:

    м'якого рентгенівського;

    ультрафіолетового 200-400 нм;

    видимого 400-750 нм;

    ближнього ІК 750-2000 нм;

    радіочастотного діапазону 3кГц;

    електростатичних полів.

    Експозиційна потужність дози рентгенівського випромінювання в будь-якій точці простору на відстані 5 см від поверхні ПЕОМ не повинна перевищувати 7,74 · 10-12 А/КГ, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год або 100 мкр/год, відповідно до санітарних норм і правилами роботи з джерелами рентгенівського випромінювання. Ультрафіолетове випромінювання в діапазоні 200-315 нм не повинно перевищувати 10 мкВт/м2, випромінювання в діапазоні 315-400 нм та видимому діапазоні 400-750 нм -0,1 Вт/м2, в ближньому ІЧ-діапазоні -- 2000нм - 1мм-4 Вт/м 2. Рівні напруженості електростатичного поля не повинні перевищувати 15 кВ/м.

    В цілях обережності слід обов'язково використовувати захисні екрани, а також рекомендується обмежувати тривалість роботи з екраном ВДТ, не розміщувати їх концентровано в робочій зоні і вимикати їх, якщо на них не працюють.

    Поряд з цим потрібно встановлювати в приміщенні з ВДТ іонізатори повітря, частіше провітрювати приміщення і хоча б один раз протягом робочої зміни очищати екран від пилу.

    Важливе місце в комплексі заходів щодо створення умов праці, що працюють з ПЕОМ, займає створення оптимального світлового середовища, тобто раціональна організація природного та штучного освітлення приміщення та робочих місць.

    Передбачаються заходи обмеження сліпучого впливу светопроемов, що мають високу яскравість (8000 кд/м2 і більше), і прямих сонячних променів для забезпечення сприятливого розподілу світлового потоку в приміщенні і виключення на робочих поверхнях яскравих і темних плям, засвічення екранів стороннім світлом, а також для зниження теплового ефекту від інсоляції.

    Для роботи на ЕОМ з ВДТ рекомендуються приміщення з одностороннім боковим природним освітленням з північної, північно-східною або північно-західній орієнтацією светпроемов. Площа світлових прорізів повинна складати 25% площі статі. Задовільна природне освітлення простіше створити в невеликих приміщеннях на 5-6 робочих місць, а великих приміщень з числом працюючих більше 20, краще уникати. У випадку, якщо екран ПЕОМ звернений до вікна, повинні бути передбачені спеціальні екранізують пристрою.

    Штучне освітлення в приміщеннях і на робочих місцях повинні створювати гарну видимість інформації на екрані ЕОМ. При цьому в полі зору працюючих повинні бути забезпечені оптимальні співвідношення яскравості робітників і навколишніх поверхонь. Найбільш оптимальною для роботи з екраном є освітленість 200 лк, при роботи з екраном в поєднанні з роботою над документами - 400 лк.

    На робочому місці необхідно забезпечувати якомога більшу рівномірність яскравості, виключаючи наявність яскравих і блискучих предметів, для зниження монотонності в полі зору рекомендується окремі строкаті поверхні.

    Для освітлення робочих місць застосовується комбіноване освітлення (загальне плюс місцеве), хоча більш переважно загальне освітлення з-за більшого перепаду яркостей на робочому місці при використанні світильників місцевого освітлення.

    Для загального освітлення використовуються в основному для стель або вбудовані світильники з люмінесцентними лампами. Яскравість повинна бути не більше 200 кд/м2. Джерела світла краще використовувати нейтрально-білого або "теплого" білого кольору з індексом передачі кольору не менше 70. Для виключення засвічення екранів прямими світловими потоками світильники загального освітлення розташовують збоку від робочого місця, паралельно лінії зору оператора.

    Найбільш відповідними світильниками є світильники типу ЛПО 36, ЛБ, ЛПО 36 з ВУПРА та інші аналогічні. При використанні світильників з люмінесцентними лампами необхідно вживати заходів щодо обмеження пульсації освітленості в межах до 5 %.

    Місцевий освітлення на робочих місцях забезпечується світильниками, що встановлюються безпосередньо на робочому столі або на вертикальних панелях спеціального обладнання. Вони повинні мати непросвечівающій відбивач і розташовуватися нижче або на рівні лінії зору операторів, щоб не викликати засліплення.

    Так як при роботі на комп'ютері основне навантаження лягає на очі, тому великі вимоги пред'являються до відеотермінальних пристроїв (екранів). Кращим є плоский екран, який дозволяє уникнути наявність на ньому яскравих плям за рахунок відбиття світлових потоків. Особливо важливий колір екрана. Він повинен бути нейтральним. Допустимі ненасичені світло-зелені, жовто-зелені, жовто-помаранчеві, жовто-коричневі тони.

    Про як екранів судять по відсутності мерехтіння і постійності яскравості. При прямому контрасті (темні символи на світлому фоні) частота мерехтіння повинна бути не менше 80Гц. Оптимальна висота розташування екрану повинна відповідати напрямку погляду оператора в секторі 5-35o по відношенню до горизонталі. Великий нахил екрану може призвести до появи відблисків від світильників. При роботі з ЕОМ погляд повинен падати на екран під прямим кутом і відхилятися від горизонталі на 20o.

    Умови зорового сприйняття інформації на екрані залежать від параметрів екрану, щільності їх розміщення, контрасту і співвідношення яркостей символів і фону екрану.

    відеотермінальних пристрій повинен відповідати наступним технічним вимогам:

    яскравість свічення екрана - не менше 100 кд/м2;

    мінімальний розмір світиться точки - не більше 0,4 мм для монохромного дисплея і не більше 0,6 мм - для кольорового;

    контрастність зображення знака - не менше 0,8;

    частота реєстрації зображення при роботі з позитивним контрастом в режимі обробки тексту - не менше 72 Гц;

    кількість точок на рядку - не менше 640;

    низькочастотне тремтіння зображення в діапазоні 0,05-1,0 Гц має перебувати в межах 0,1 мм;

    екран повинен мати антибликовое покриття;

    розмір екрану повинен бути не менше 31 см по діагоналі, а висота символів на екрані не менше 3,8 мм, при цьому відстань від газ оператора до екрану має бути в межах 40-80 см.

    Клавіатура дисплея не повинна бути жорстко пов'язана з монітором. Вона повинна бути розташована на відстані 600-700 мм. У клавіатурі необхідно передбачити можливість звуковий зворотного зв'язку від включення клавіш з можливістю регулювання. Розмір клавіш - в межах 13-15 мм, опір - 0,25-1,5 Н. Поверхня клавіш повинна бути увігнутою, відстань між ними - не менше 3 мм. Нахил клавіатури повинен знаходитися в межах 10-15o. Клавіатура розташовується на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю.

    Відеомонітор повинен бути обладнаний поворотною майданчиком, що дозволяє переміщати ВДТ в горизонтальній і вертикальній площинах в межах 130-220 мм і змінювати кут нахилу екрана на

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status