Диплом Програмна система Атестації ІТ-фахівців

Інформатика, програмування

Міністерство освіти Російської Федерації

Південно-Уральський державний університет

Кафедра "Електронні обчислювальні машини"

Проект перевірений Допустити до захисту
Рецензент Зав. кафедрою

І. Л. Кафтанніков

"__" 2003р. "
"2003р.

Програмна система« Атестації ІТ-фахівців »

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до дипломного проекту

ЮУрГУ-Д 220100.2003.452.00.ПЗ 
Консультанти: Керівник проекту:

Економічна частина
_І.В. Хлопотова_______ І.Л. Надточий
"__"_____________ 2003р. "__"_____________ 2003р.

Автори проекту:

Технологічна частина студенти группи_ПС-300
_Н.С. Колмакова_ ____ Ю.Е Родіонов. О.В Калагін
"__"______________ 2003р. "__"______________ 2003р.
_Раздел БЖД_________ Нормоконтроль_____
_В.Ф. Бухтояров_____ А.Н. Пустигін______
"__"______________ 2003р. "__"______________ 2003р.

Челябінськ

2003р.

ЮЖНО-Уральського державного університету

Факультет Приладобудівний
Спеціальність 220100 "Обчислювальні машини, комплекси, системи та мережі"

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Зав. кафедрою

_________________

"___"_______ 2003р.

З А Д А Н И Е по дипломного проекту (роботи) студента групи ПС-300

Родіонов Юрій Євгенович, Калагін Олег Володимирович

(прізвище, ім'я, по батькові)

1. Тема проекту (роботи)

Програмна система «Атестації IT-фахівців»

затверджена наказом по інституту від "____" ___________2002 р. №
__________________ 2. Терміни здачі студентом закінченого проекту (роботи)

3. Вихідні дані до проекту (роботи)

1. Технологія проведення атестації фахівців з інформаційних технологій

2. Середа розробки Delphi 7.0

3. Вимоги до системи: а) Захист інформації б) Можливість коригування процесу атестації в) Можливість віддаленого проведення атестації

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік підлягаютьрозробки питань)

1. Аналіз існуючих систем. Огляд літератури

2. Архітектура ПС

3. Розробка структур баз даних

4. Технологія атестації з використанням даної системи
5. Розробка компонентів програмної системи в середовищі Delphi 7
5. Формування звітів
6. Вирішення проблеми захисту інформації
7. Методика обробки даних, отриманих в результаті атестації
8. Інструкція з експлуатації
9. Економічний розділ
10. БЖД

12. Висновок

13. Керівництво системного адміністратора

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язковихкреслень
1. Середа розробки

(1ліст)
2. Архітектура програмного комплексу

(2 лист)
3. Структура бази даних
(1 аркуш)
4. Технологія атестації

(1 аркуш)
5. Технологія атестації з використанням програмної системи
(1 аркуш)
6. Методика аналізу результатів атестації

(1 аркуш)
7. Інтерфейс користувача (1 аркуш)
8. Схеми алгоритмів

(3 листа)
9. Технологія захисту інформації

(1 аркуш)
10.Економіческій розділ

(1 аркуш)

разом: 14 аркушів

6. Консультанти по проекту (роботи), із зазначенням належних до них розділампроекту:

7. Дата видачі завдання _________________________2002г.
Руководітель___________________________________________/____________________
___/ Завдання прийняв доісполненію____________________________/________________________/

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

| № № | Назва етапів дипломного | Термін виконання | Відмітка про |
| | Проекту (роботи) | етапів | виконання |
| | | Проекту (роботи) | |
| 1. | | | |
| 2. | | | |
| 3. | | | |
| 4. | | | |
| 5. | | | |
| 6. | | | |
| 7. | | | |
| 8. | | | |
| 9. | | | |
| 10. | | | |
| 11. | | | |

Зав. кафедрою
_______________________________________/_______________________/

Керівник проекту
________________________________/_______________________/ Студент-дипломник
__________________________________/_______________________/

____________________________ /_______________________/

Анотація

Родіонов Ю. Е. Калагін О. В Система атестації ІТ-

фахівців. - Челябинск: ЮУрГУ, ПС, 2003р, 193с.

Бібліографія літератури -12 найменувань, 14лістов

креслень ф.А1.

Проаналізовано існуючий порядок проведення атестації ІТ --фахівців, прийнятий на підприємстві ВАТ «Троїцька ГРЕС». В існуючомупорядку були виявлені істотні недоліки. Запропоновано новий порядокпроведення атестації фахівців з інформаційних технологій з використанням програмної системи.
Зроблено розрахунок економічної ефективності впровадження програмної системиатестації ІТ - спеціалістів. Середа розробки системи Delphi 7.0 Inprise ісервер баз даних Interbase.

ЗМІСТ

Введення 6

1 Типові рішення клієнт серверних технологій ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9

1.1 Архітектури "файл-сервер" і "клієнт-сервер" 9
1.2 Створення додатків для роботи з базами даних 12
1.3 Ядро Borland Database Engine (BDE) 15
1.4 Пакет Borland SQL Links for Windows 18
1.5 Використання SQL 22
1.6 Особливості створення систем клієнт/сервер 22
1.7 Сумісність/ефективність 23
1.8 Передача даних 24
1.9 Застосування локального сервера InterBase 27
1.10 Локальний сервер InterBase 28

2 Аналіз існуючої системи. Огляд літератури ... ... ... ... ... ... .... ... ... .30

3 Архітектура програмної системи ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .34

4 Розробка структури баз даних ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 36

4.1.Общая характеристика реляційної моделі даних 36

4.1.Предварітельная структура бази даних, нормалізація 43

4.1.Окончательная структура бази даних 46

5 Технологія проведення атестації з використанням ІТ-системи 49
5.1.Технологія проведення атестації на ВАТ «Троїцька ГРЕС» і її недоліки. 49
5.2.Технологія проведення атестації з використанням системи. 49

6. Розробка компонентів програмної системи в середовищі 56

7.Формірованіе звітів 61

8 Рішення проблеми захисту інформації 62

9 Методика обробки даних, отриманих в результаті атестації. 69

10 Інструкція по екплуатаціі 70
10.1.Компонент «ІТА: Атестація» 70

10.1.1.Мінімальние системні вимоги 70

10.1.2 Порядок роботи 70
10.2. Компонент «ІТА: Дизайнер-експерт» 72

10.2.1.Мінімальние системні вимоги 72

10.2.2Порядок роботи 72
10.3.Компонент ІТА: Керівник 75

10.3.1.Мінімальние системні вимоги 75

10.3.2 Порядок роботи 76

11 Економічний розділ 78
11.1.Постановка завдання 78
11.2.Построеніе мережевого графіка і розрахунок його параметрів 78

11.2.1.Построеніе мережевого графіка 78

11.2.2.Расчет часових параметрів подій мережевого графіка 86

11.2.3. Розрахунок часових параметрів робіт сіткового графіка 88
11.3. Техніко-економічні показники 92

11.3.1.Учет амортизації 92

11.3.2.Расходи на заробітну плату виконавців проекту. 93

11.3.3.Затрати на розробку програмної системи атестації фахівців з інформаційних технологій 94

11.4.Целесообразность використання даного програмного продукту 95

11.4.1.Аналіз якісних переваг 95

11.4.2.Оценка ефективності приминения системи ІТ-тестування на підприємстві ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 96
11.5. Висновок 97

12 Безпека життєдіяльності 98
12.1.Планіровка приміщення 98
12.2.Требованія охорони праці до приміщень 99
12.3.Условія праці на робочому місці 99
12.4.Освещеніе робочих місць 100

12.4.1.Расчет природного освітлення 101

12.4.2.Расчет штучного освітлення 101
12.2.Аналіз впливу електромагнітних випромінювань 106
12.3.Аналіз електробезпеки на робочому місці 107
12.4.Пожарная профілактика. 108
12.5.Аналіз шуму на робочому місці 110
12.6.Ергономіческіе вимоги 111

13 Висновок 113
Список літератури 114

14 Керівництво системного адміністратора 115

Додаток 1

Оригінальний текст програмного комплексу: ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 119

Введення

У зв'язку з бурхливим розвитком інформаційних технологій і проникнення їх усистеми управління технологічними та бізнес процесами підприємств іорганізацій, все більш значущою стає роль фахівця в областіінформаційних технологій - ІТ - спеціаліста.

Результатом роботи над даним дипломним проектом є аналізіснуючої технології проведення атестації фахівців з інформаційних технологій напідприємстві ВАТ «Троїцька ГРЕС», її модифікація і автоматизація.

Атестація персоналу стає загальновизнаним способом оцінкирезультативності праці і як наслідок важливим засобом для управління іорганізаційного розвитку.

У багатьох компаніях регулярно, раз на рік або на півроку, проводятьсяатестаційні інтерв'ю, або співбесіди. Зазвичай їх проводитьбезпосередній начальник атестуємого працівника. Метою такогоспівбесіди є налагодження зворотного зв'язку з співробітником, щобознайомити його з думкою керівництва про його діяльність [3].

Атестаційні співбесіди носять виключно оціночний характер, іпроводити їх буває досить важко. Делікатність ситуації полягає щеі в тому, що результати цього інтерв'ю можуть позначитися на зарплатіспівробітника. Конкретна мета кожної такої співбесіди залежить від того,як беруть інтерв'ю, справляється зі своїми службовими обов'язками.

Аргументом для їх проведення є те, що вони служить ряду важливихцілей.

Оцінка допомагає визначити, по-перше, які працівники вимагають більшоїпідготовки і, по-друге, результати програм набору і навчання персоналу
[4].

Вона допомагає встановленню і зміцненню ділових відносин міжпідлеглими та керівниками через обговорення результатів оцінки і, крімтого, вона спонукає керівників вчитися надавати необхідну допомогу.

Оцінка для адміністрації допомагає вирішити, кому слід підвищити зарплату,кого - підвищити на посаді, а кого - звільнити.

Оцінка спонукає працівників діяти більш результативно. Наявністьвідповідної програми і гласність результатів її виконання розвиваютьініціативу, підвищують почуття відповідальності і стимулюють прагненняпрацювати краще.

Оцінка служить юридичною основою переказів, просування по службі,нагород і звільнень. Вона дає матеріал для розробки запитальників за наймом.
Оцінка дозволяє отримати додаткову інформацію для того, щобвизначити зарплату та інші винагороди працівника. Вона єприродним приводом для тривалої розмови між керівником іпідлеглим про проблеми роботи, під час якої вони краще пізнають один одного.

І, нарешті, результати оцінки можуть бути використані при розробцікоштів відбору персоналу, наприклад, тестів [4].

Необхідно враховувати, що в процесі атестації завжди є місце длявипадків упередженості та помилок. Так, наприклад, менеджери, які проводятьінтерв'ю, можуть орієнтуватися на проблеми, несуттєві для виконанняконкретних робіт, або ж надавати занадто мале значення важливою складовоюрезультативності праці працівника.

Основним питанням при цьому є: "Що слід оцінювати?"

Показники, по яких оцінюються працівники, які називають критеріями оцінки.
Сюди належать, зокрема, якість виконуваної роботи, її кількість іціннісна оцінка результатів. Важливим тут є те, що оцінюватисяповинні не особистості, а результативність роботи.

Для такої оцінки необхідно досить велика кількість критеріїв. Їхвідбір - непросте завдання. Уподобання залежать від конкретних цілей бізнесуі сформованої корпоративної культури. Якщо завдання - підвищеннярезультативності праці на робочих місцях, то критерії повиннібезпосередньо ставитися до результативності праці. Якщо для цієї абомайбутніх робіт необхідні навички спілкування і особисті якості - необхіднонаголошувати саме на них.

1 Типові рішення клієнт серверних технологій

1.1 Архітектури "файл-сервер" і "клієнт-сервер"

Бази даних на персональних комп'ютерах розвивалися у напрямку віднастільних (desktop), або локальних додатків, коли реально з БД моглопрацювати один додаток, до систем колективного доступу до БД.

Локальне додаток встановлюються на одиничному персональномукомп'ютері; там же розташовуються і БД, з якою працює цейдодаток. Однак необхідність колективної роботи з однією і тією ж БДтягне за собою перенесення БД на мережевий сервер. Програма, що працює з БД,розташовується також на сервері. Менш характерним став інший спосіб,що полягає в зберіганні програми, що звертається до БД, на конкретномукомп'ютері користувачів ( "клієнтів"). Були випущені нові версії локальних
СУБД, які дозволяли створювати додатки, що одночасно працюють зоднієї БД на файловому сервері. Основною проблемою стала явна або неявнаобробка транзакцій і неминуче встає при колективному доступі проблемазабезпечення смислової і посилальної цілісності БД при одночасномузміні одних і тих самих даних [3].

У ході експлуатації таких систем були виявлені загальні недоліки файлсерверного підходу при забезпеченні багатокористувацького доступу до БД. Вониполягають у наступному:

- вся тяжкість обчислювального навантаження при доступі до БД лягає на додаток клієнта, що є наслідком принципу обробки інформації в системах "файл-сервер": при видачі запиту на вибірку інформації з таблиці вся таблиця БД копіюється на клієнтське місце, і вибірка здійснюється на клієнтському місці;

- локальні СУБД використовують так званий "навігаційний підхід", орієнтований на роботу з окремими записами;

- не оптимально витрачаються ресурси клієнтського комп'ютера та мережі: наприклад, якщо в результаті запиту ми повинні отримати 2 записи з таблиці обсягом 10 000 записів, всі 10 000 записів будуть скопійовані з файл-сервера на клієнтський комп'ютер; в результаті зростає мережевий трафік і збільшуються вимоги до апаратних потужностей для користувача комп'ютера. Зауважимо, що потреби в постійному збільшенні обчислювальних потужностей клієнтського комп'ютера обумовлюються не тільки розвитком програмного забезпечення як такого, а й зростанням оброблюваних обсягів інформації;

- у БД на файл-сервері набагато простіше вносити зміни в окремі таблиці, минаючи програми, безпосередньо з інструментальних засобів (наприклад, з утиліти Database Desktop фірми Borland для файлів Paradox або dBase); подібна можливість полегшується тією обставиною, що, фактично, у локальних СУБД база даних поняття більш логічне, ніж фізичне, оскільки під БД розуміється набір окремих таблиць, що співіснують в єдиному каталозі на диску.

Все це дозволяє говорити про низький рівень безпеки - як з точки зору розкрадання та завдання шкоди, так і з точки зору внесення помилкових змін;

- бізнес правила в системах "файл-сервер" реалізуються в програмі, що дозволяє в різних додатках, що працюють з однією БД, проектувати взаємовиключні бізнес правила; смислова цілісність інформації при цьому може порушуватися;

- недостатньо розвинений апарат транзакцій для локальних СУБД є потенційним джерелом помилок як з точки зору одночасного внесення змін в одну і ту ж запис, так і з точки зору відкату результатів серії об'єднаних за змістом в єдине ціле операцій над

БД, коли деякі з них завершилися успішно, а деякі - ні, оскільки це може порушувати посилальну і смислову цілісність БД.

Наведені недоліки вирішуються при перекладі додатків з архітектури
"файл-сервер" в архітектуру "клієнт-сервер", яка знаменує собоюнаступний етап у розвитку СУБД. Характерною особливістю архітектури
"клієнт-сервер" є перенесення обчислювального навантаження на сервер БД (SQL -сервер) і максимальна розвантаження програми клієнта від обчислювальноїроботи, а також істотне зміцнення безпеки даних - як відзловмисних, так і просто помилкових змін.

БД в цьому випадку міститься на мережному сервері, як і в архітектурі "файл -сервер ", однак прямого доступу до БД з додатків не відбувається. Опціїпрямого звернення до БД здійснює спеціальна керуюча програмасервер БД (SQL-сервер), що поставляється розробником СУБД.

Взаємодія сервера БД та програми-клієнта відбувається такимчином: клієнт формує SQL-запит і посилає його серверу. Сервер, прийнявшизапит, виконує його і результат повертає клієнту. У клієнтськомудодатку в основному здійснюється інтерпретація отриманих від сервераданих, реалізація інтерфейсу з користувачем і введення даних, а такожреалізація частини бізнес правил.

Переваги архітектури "клієнт-сервер":

• більшість обчислювальних процесів відбувається на сервері; такимчином, знижуються вимоги до обчислювальних потужностей комп'ютераклієнта;

• знижується мережевий трафік за рахунок посилки сервером клієнтові тільки тихданих, які він запитував; наприклад, якщо необхідно зробити з таблиціоб'ємом 10 000 записів вибірку, результатом якої будуть всього 2 записи,сервер виконає запит і перешле клієнту НД з 2 записів;

• спрощується нарощування обчислювачьних потужностей в умовах розвиткупрограмного забезпечення і зростання обсягів оброблюваних даних: простішеі частіше дешевше посилити потужності на мережевому сервері або повністю замінитисервер на більш потужний, ніж нарощувати потужності або повністю замінювати
100-500 клієнтських комп'ютерів;

• БД на сервер являє собою, як правило, єдиний файл, в якомумістяться таблиці БД, обмеження цілісності та інші компоненти БД.
Зламати таку БД, навіть при наявності умислу, важко; значнозбільшується захищеність БД від введення неправильних значень, оскількисервер БД проводить автоматичну перевірку відповідності вводяться значеньнакладеним обмежень і автоматично виконує необхідні бізнесправила; крім того, сервер відстежує рівні доступу для кожногокористувача і блокує здійснення спроб виконання недозволених длякористувача дій: наприклад, зміни або перегляд таблиць; все цедозволяє говорити про значно більш високому рівні забезпеченнябезпеки БД і посилальної і смислової цілісності інформації;

• сервер реалізує управління транзакціями і попереджує спробиодночасної зміни одних і тих самих даних; різні рівні ізоляціїтранзакцій дозволяють визначити поведінку сервера при виникненніситуацій одночасної зміни даних;

• безпеку системи зростає за рахунок перенесення більшої частини бізнесправил на сервер; падає питома вага суперечать один одному бізнесправил в клієнтських додатках, що виконують різні дії над БД;визначити такі суперечливі бізнес правила в додатках клієнта всеще можна, однак набагато важче їх виконати через автоматичноговідстеження сервером БД правильності даних.

Для реалізації архітектури застосовують так звані "промислові" СУБД,такі як Borland InterBase, Oracle, Informix, Sybase, DB2, MS SQL Server.

1.2 Створення додатків для роботи з базами даних

Delphi 7.0 являє собою унікальну систему розробки, в якійтехнологія високопродуктивної оптимізуючий компіляції поєднується звізуальними засобами розробки і масштабованим процесором баз даних.
Це дозволяє створювати ефективні програми Windows, що працюють з базамиданих, у тому числі і програми для систем клієнт/сервер. Для створеннятаких додатків в Delphi 7.0 використовується об'єктно-орієнтований підхід,що базується на застосуванні різних компонентів (візуальних і невізуальних), що забезпечує необмежену розширюваність імаcштабіруемость. Delphi 7.0 дозволяє розробнику швидко створювати тавільно поширювати програми з архітектурою клієнт/сервер, що працюютьістотно швидше і надійніше попереднього покоління програмних продуктів,які будувалися за допомогою розробки систем, заснованих наскриптової коді [9].

Великою перевагою програми, що розробляються в середовищі Delphi 7.0, --стала доступність використання як реляційного, так і навігаційногопрограмування при роботі з даними. Таку можливість додаткам Delphi
7.0 надає ядро процесора баз даних Borland Database Engine (BDE).
Використання реляційних методів дозволяє маніпулювати великимивибірками інформації і легко проводити групові операції. Навігаційніметоди дають додатком переваги швидкого доступу до окремих полів ізаписів таблиць баз даних.

Структурна схема організації доступу програми до різних баз данихвідображена на малюнку 1.1. У найбільш загальному випадку робота з даними в Delphi
7.0 здійснюється через BDE, який забезпечує безпосередній зв'язок злокальними базами даних і використовується при організації доступу до віддаленихсерверів. В основі BDE лежить технологія Integrated Database API (IDAPI),вже відома програмістам, які працюють з СУБД фірми Borland. Через
BDE і драйвери Borland SQL Links додаток може зв'язуватися з SQL -серверами. У той же час, BDE підтримує і інтерфейс Open DataBase
Connectivity (ODBC), що дозволяє одержати доступ не тільки до будь-якоговіддаленим сервером баз даних, для якого є драйвер ODBC, а й добудь-якого джерела структурованих даних.

Рис. 1.1. Механізм організації доступу програми до баз даних

Примітка

ODBC - інтерфейс для вільного доступу до даних у гетерогенному середовищіреляційних і не реляційних баз даних. Грунтуючись на базовому інтерфейсі
SQL - Call Level Interface, ODBC забезпечує відкритий до ступ добільшості даних, розташованих на персональному комп'ютері мінікомп'ютеріі до баз даних великих ЕОМ, дозволяючи розробникам мати одночаснийдоступ до баз даних. Стандарт ODBC повністю підтримує технологіюклієнт/сервер.

До складу стандартної поставки Delphi 7.0 включений локальний сервер
Interbase, який дозволяє проводити в Delphi 7.0 автономну розробкудодатків з підтримкою SQL, готових до переносу в середу клієнт/сервер. Вінявляє собою полегшений варіант Interbase Workgroup Server 4.0.

1.3 Ядро Borland Database Engine (BDE)

Як уже зазначалося, використання Delphi 7.0 дозволяє розробникустворювати самі різноманітні програми для роботи з базами даних. Середних можуть бути як найпростіші програмки, що відкривають два-три поля, так іпотужні програми, призначені для роботи в системах клієнт/сервер.
Така універсальність досягається за рахунок використання ядра BDE. В основі
BDE лежить технологія IDAPI, яка включає IDAPI-інфраструктуру іобробник запитів [2].

Використання BDE дозволяє додатку здійснювати доступ до даних нетільки локальних (Paradox і dBase), а й віддалених баз даних,розташованих на SQL-серверах (Interbase, Sybase, Oracle, Informix, MS SQL
Server), а також в будь-яких форматах, доступних через драйвери ODBC (див. рис.
1.2). BDE підтримує багатокористувацький доступ до гетерогенним базданих, пов'язані запити до декількох різнотипних баз даниходночасно, пряме перенесення даних з одного формату в іншій.
Програмісти можуть звертатися до функцій BDE за допомогою мовпрограмування Borland C + +, Borland Pascal, Visual C + +, а також будь-якихінших компіляторів С і C + + для Windows.

Архітектура BDEUDAPI заснована на драйверах. Для кожного джерела данихіснує свій драйвер, що підтримує не тільки останню версіюджерела, але і всі попередні версії. Саме через такі драйвериздійснюється зв'язування і всі звернення до даних. BDE підтримує двакласу драйверів. До першого класу належать драйвери, що обслуговують SQL -сервери, причому кожний з цих серверів може використовувати власнийдіалект SQL. У другий клас входять драйвери для локальних баз даних.

Архітектура BDEMDAPI є об'єктно-орієнтованої, тому їїінфраструктура легко розширюється і узагальнюється. У комплекті BDE містятьсябільше п'ятдесяти мовних драйверів, які використовуються всіма драйверамидоступу до даних і всіма загальними обробника і сортувальника запитів.
Інфраструктура BDEUDAPI надає великий набір інструментів, якіможуть використовуватися всіма драйверами.

Диспетчер пам'яті надає додаткові можливості по управліннюпам'яттю. У налагоджувальному режимі цей модуль позначає, трасує і дозволяєвсі спроби використовувати пам'ять.

Диспетчер буфера грунтується на використанні пріоритетів і підтримуєрежим спільного використання буферів різними драйверами.

Сортувальник автоматично оптимізує процес використання доступноюпам'яті і викликається через відповідну функцію BDE. Він використовуєвстановлений мовний драйвер для роботи з різними наборами символів.

Кеш для даних BLOB дозволяє проводити читання/запис довільногомісця в бінарному об'єкті, при переповнення вміст кеша автоматичнозаписується в розділяється файл. Одночасно може бути відкрито будь-якийкількість BLOB.

Генератор SQL транслює запит у форматі QBE в еквівалентний запит
SQL, якщо він призначений SQL-сервера.

Модуль реструктурування підтримує складні зміни структур таблиць,у тому числі додавання нових полів, видалення полів, зміна їх імен,зміна властивостей поля (тип, розмір), посилальної цілісності таблиці і т. д.
Також цей модуль створює нову таблицю, трансформує дані і копіюєїх у неї.

Опції пакетної обробки включають копіювання даних з одного форматув іншій, перейменування таблиць і т. д.

Модуль Xlate оптимізує процес перетворення форматів даних.

Модуль таблиць в пам'яті забезпечує віртуальну пам'ять, орієнтовануна таблиці. Він підтримує курсори додатків, як і будь-які інші курсори
IDAPI. Робота модуля тісно пов'язана з роботою диспетчера буфера.

Модуль підтримки SQL-драйверів використовується при створенні будь-яких SQL -драйверів.

Конфігураційний диспетчер бере участь в налагодженні середовища BDE при початковійзавантаженні.

Системний диспетчер управляє всіма ресурсами системного рівня. Вінвідповідає за завантаження драйверів, відстеження відкритих баз даних, курсоріві контексту кожної програми.

Загальний обробник запитів підтримує і SQL і QBE. Він побудований звикористанням технології курсорів BDE і тому може працювати з будь-якимджерелом даних. Якщо запит може бути виконаний напряму, то він відразупередається сервера. Запит QBE попередньо транслюється в SQL.

Технологія Idapter є складовою частиною BDE і призначена дляорганізації доступу до баз даних, використовуючи стандартний програмнийінтерфейс драйверів Borland SQL Links. Idapter транслює виклики функційінтерфейсу IDAPI у виклики стандартних методів інтерфейсу ODBC, щодозволяє використовувати практично будь-який драйвер стандарту ODBC в режимідрайвера IDAPI. При цьому можуть використовуватися будь-які функції інтерфейсу
IDAPI. Технологія Idapter істотно збільшує число доступних через BDE форматів даних. Поставляється разом з IDAPI, як окремаДинамічна бібліотека.

1.4 Пакет Borland SQL Links for Windows

Пакет Borland SQL Links for Windows призначений для використання тимидодатками, що працюють з BDE, яким необхідний доступ і до локальнихбаз даних і до віддалених SQL-серверів. Після інсталяції відповідногодрайвера SQL Links і створення необхідного псевдонім, додаток отримуєдоступ до баз даних необхідного SQL-сервера. Місце SQL Links у механізмідоступу до баз даних з додатків Delphi 7.0 показано на малюнку 4.7.

Встановлений драйвер виконує роботу по з'єднанню з потрібним SQL -сервером, перекладу запитів програми до відповідного діалект SQL іпередачі запиту базі даних. Відповідь бази даних знову перетворюється їм доувазі, сприймається додатком.

Для встановлення параметрів процесу зв'язування програми з необхіднимсервером SQL використовується утиліта конфігурації BDE. Природно, що передвиконанням такого налаштування необхідно мати інстальований SQL Links звстановленим драйвером для потрібного сервера. Всі настроюються параметризосереджені на сторінці Drivers утиліти конфігурації (див. малюнок 1.2).

Рис. 1.2. Використання драйвера SQL Links додатком

Насамперед необхідно вибрати потрібний драйвер зі списку імен драйверів влівій частині панелі. У правій частині з'явиться список всіх параметрів драйвераі їх поточних значень. При необхідності, можна нехтувати значенняпараметрів, задані за замовчуванням і зберегти зміни. Ефект відзроблених установок проявиться тільки під час наступного запуску програми.

Нижче будуть розглянуті загальні для всіх драйверів SQL Links параметри.

Додаткову інформацію про специфічні параметри кожного драйвераможна отримати, вибравши відповідне ім'я у списку утиліти конфігурації

BDE і натиснувши кнопку Help.

DLL - визначає ім'я динамічної бібліотеки SQL Links для драйвера.

Driver Flags - внутрішній прапор, змінювати цей параметр не рекомендується.

LangDriver - ставить мовне драйвер, який застосовується дляманіпулювання даними, отриманими за допомогою драйвера SQL Links. Полевведення цього параметра містить список всіх доступних мовних драйверів.
Якщо вибране мовний драйвер визначено також і в псевдонімі додатки,то він використовується для управління будь-якими даними, отриманими від сервера.
Мовний драйвер використовується для перетворення даних, якщо до програми тасервер використовують різні кодові сторінки. В іншому випадку всінаціональні символи перетворяться на абракадаброю. Якщо необхідний мовнийдрайвер відсутній, можна використовувати параметр SQLQRYMODE для скасуванняперетворення даних за правилами бази даних.

Open Mode - визначає режим, в якому SQL Links відкриває доступ до базиданих. Можливі значення: "Чтеніе3апісь" і "Тільки для читання". Режим
"Тільки для читання" не працює при використанні прямих запитів.

Schema Cache Size - задає число таблиць бази даних, чия структурнаінформація кешується. Можливі значення: 0-32 (за замовчуванням 8).

Schema Cache Time - задає час знаходження структурної інформації протаблицях в кеші. Можливі значення: -1 (за замовчуванням) - до закриття базиданих; 0 - інформація в кеші не розміщується; 1-214748347 - число секунд.

Server Name - містить ім'я цільового сервера. Для серверів Interbaseобов'язково треба задавати маршрут, як це показано в прикладі: servername/usr/gds/directoryname/databasename/gdb.

SQLPASSTHRUMODE - визначає режим використання прямих і локальнихзапитів при з'єднанні через один псевдонім: NOT SHARED забороняєодночасне використання прямих і локальних запитів;

SHARED AUTOCOMMIT дозволяє спільне використання, причому прямізапити ведуть себе відповідно до правил для локальних запитів, щоозначає режим автоматичної фіксації транзакцій, якщо тільки невстановлено явне управління транзакціями або режим групового виконання;
SHARED NOAUTOCOMMIT дозволяє спільне використання, але режим неявноїфіксації транзакцій не використовується. Поведінка прямих запитів залежить відтипу сервера.

зумовлене значення для серверів Informix - SHARED AUTOCOMMIT, дляінших серверів SQL - NOT SHARED. Режими SHARED AUTOCOMMIT і SHARED
NOAUTOCOMMIT не підтримуються деякими пропозиціями прямих запитів, вцьому випадку слід використовувати явне управління транзакціями черезфункції програми.

SQLQRYMODE - визначає режим виконання запитів, можливі значеннянаведені в таблиці.

Значення за замовчуванням - NULL. На одержуваний результат запитів можевпливати встановлений мовний драйвер, якщо локальні бази даних і бази
SQL мають різні кодові сторінки (див. вище). Для усунення подібнихпомилок необхідно встановити для параметра значення SERVER, блокуючи такимчином, виконання запитів в локальних базах даних.

Type визначає тип сервера. Значення SERVER визначаєвикористання SQL-сервера. Значення FILE визначає використання звичайнихсерверів, заснованих на файловій системі.

User Name - задає ім'я користувача для доступу до сервера.

Version - версія драйвера SQL Links.

Для доступу до сервера SQL необхідно мати відповідний псевдонім.
Базовий псевдонім для кожного використовуваного драйвера SQL Links створюєтьсяавтоматично при першій зміні параметрів драйвера після інсталяції.

1.5 Використання SQL

У цьому розділі будуть розглянуті різні аспекти застосування запитів
SQL в програмах, що використовують бази даних. Для реалізації запитів в
Delphi 7.0 існує спеціальний компонент - TQuery, розташований насторінці Data Access Палітри компонентів. Він має багато спільних властивостей з
TTable і теж використовується для відкриття наборів даних. У той же час
TQuery має низку властивостей і методів, які дозволяють використовувати всіпереваги запитів SQL для роботи з даними. Так, застосування TQuery даєможливість працювати з даними декількох таблиць в одному запиті, відбиратидані одразу за кількома критеріями. Однак слід пам'ятати, щовикористання SQL веде до деякого ускладнення програмного кодудодатки. Крім того, створення ефективного запиту - справа далеко непросте і вимагає наявності певного досвіду в цій галузі. Запити SQLбувають статичними і динамічними. Статичні запити повністюстворюються при налагодженні додатка, а динамічні можуть змінювати своїпараметри при виконанні програми.

Програми Delphi 7.0 за допомогою механізму запитів SQL можутьвикористовувати дані:

• таблиць Paradox і dBase, використовуючи синтаксис локального SQL;

• локального сервера Interbase, синтаксис мови підтримуванихться повністю;

• віддалених серверів SQL через драйвери SQL Links.

1.6 Особливості створення систем клієнт/сервер

Можливість створення додатків для роботи в складі системклієнт/сервер, безперечно, стала великою перевагою Delphi 7.0.
Інструментарій для розробки таких програм інтегрований у складі середовищарозробника. Програми Delphi 7.0, що функціонують на станції-клієнта,використовуючи можливості BDE і драйверів SQL Links і ODBC, можуть отримуватидоступ до даних віддалених SQL-серверів. У якості серверів можуть бутивикористані Informix, Interbase, Microsoft SQL Server, Oracle, Sybase.
Крім цього, через BDE і встановлений драйвер ODBC можливий доступ до такихбаз, як DB2, Btrieve, Microsoft Access та іншим, для яких існуєвідповідний драйвер ODBC.

Програма, що функціонує на станції-клієнта, зазвичай створюється окремоі для вже працюючих серверів баз даних. Тому, для створенняпрацездатною системи клієнт/сервер необхідно вирішити ряд проблемзв'язування робочих станцій, сумісності даних при роботі одногопрограми-клієнта з різними типами серверів, оптимізаціїпродуктивності.

1.7 Сумісність/ефективність

Як відомо, при створенні програм для систем клієнт/сервер завждидоводиться вирішувати проблему вибору між універсальністю тапродуктивністю. З одного боку, чим більша кількість типів серверівпідтримується програмою, тим краще. Але в цьому випадку значнознижується продуктивність. Втім, спосіб вирішення цієї проблемизалежить від призначення створюваного програми. Іноді можнапожертвувати сумісністю, а іноді виявляється не так вже й важливапродуктивність.

Працює з даних в значній мірі залежить від використовуванихдодатком компонентів. При застосуванні ТТаblе проблем практично невиникає, а от при використанні TQuery доводиться накладатиобмеження на синтаксис пропозицій SQL в залежності від діалекту SQL,використовуваного сервером.

Продуктивність програми-клієнта може бути підвищена привикористання збережених процедур сервера, однак це призводить дододаткової спеціалізації програми.

Залежно від типу обладнання, на якому працює програма, можевиникнути необхідність у підтримці декількох комунікаційнихпротоколів. Ця проблема вирішується інсталяцією відповідногопрограмного забезпечення на станції-клієнта і сервер, проте, це рішенняповинно бути передбачено ще на етапі проектування системиклієнт/сервер. Інформацію про інстальованим протоколі необхідно включитив драйві SQL Links.

Надалі реалізація архітектури "клієнт-сервер" буде розглядатисядля сервера Borland Interbase. Пояснити такий вибір неважко. По-перше,
Interbase - "рідний" сервер для Delphi 7.0 (тому для доступу до нього непотрібно встановлювати додаткових драйверів SQL Links, що необхідно прироботі з програм, написаних на Delphi 7.0, з Oracle, Sybase і іншими
СУБД). По-друге, в постачання Delphi входить локальний (однокористувацький,на 2 одночасних підключення) сервер Local Borland I