МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Херсонський Державний Педагогічний Університет
Фізико-математичний факультет
Кафедра інформаційних технологій
ІНФОРМАЦІЙНІ КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇЇ
Курсова робота
Виконавець студент 351-ої групи спеціальності
"ПМСО.
Англійська мова та літе-ратури, основиінформатики ", фа-культету іноземної філології, ден-ної форми навчання.
________ Резніков Д. Ю.
Керівник вікладач________Валько Н. В.
Херсон 2001
Зміст
Вступ 3
1. Поняття інформаційної технології 4
1.1 Що таке інформаційна технологія. 4
1.2 Етапи розвитку інформаційних технологій. 4
1.3 Складові частини інформаційної технології 8
1.4 Інструментарій інформаційної технології 9
2. Види сучасних інформаційних технологій 10
2.1 Інформаційна технологія опрацювання даних 10
2.2 Інформаційна технологія керування 12
2.3 Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень 15
2.4 Інформаційна технологія експертних систем 16
3. Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій 19
3.1 Старіння інформаційної технології 19
3.2 Методологія використання інформаційної технології 20
3.3 Небезпека та труднощі використання інформаційних технологій 22
Висновки 24
Список використаної літератури 25
Вступ
Інформація - явище незрівнянно більш древнє, ніж сама людина. Вжеприрода у процесі своєї еволюції передавала закодований інформацію врослинах і живих організмах. З перших своїх кроків люди шукають ізнаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Однакніколи раніше людство не накопичували інформацію й знання настількистрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людськоїдіяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме вонибули покликані збільшити ефективність та зручність використаннярізноманітних видів інформації. За останні десятиріччя інформаційнітехнології зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко уявитижиття сучасної людини без них. На сучасному етапі можна без особливихтруднощів навести приклади використання інформаційних технологій у всігалузях: від освіти і до менеджменту. Сьогодні успіх буде мати та фірма,той заклад, який володіє найсучаснішими комп'ютерними технологіями.
Значного прогресу можна досягти і в галузі освіти з впровадженнямвідповідних інформаційних компю'ютерніх технологій, які зможуть зробитипроцес здобуття освіти більш гнучким, індивідуалізованим і одночаснонададуть змогу студентам використовувати глобальні ресурси для навчання,спілкуватись та обмінюватись досвідом із студентами інших міст, країн тощо.
Насправді, перспективи розвитку інформаційних технологій компю'ютерніхбезмежні. Саме тому мною була обрана така цікава та невичерпна темакурсової роботи, в якій було зроблено спробу дати відповіді на запитання щоявляє собою інформаційна технологія, яки існують види інформаційнихтехнологій. Також розглядаються етапи розвитку інформаційних технологій,перспективи їх використання. Не обминув я своєю увагою і ті проблеми танебезпеку, які пов'язані з використанням інформаційних технологій.
1. Поняття інформаційної технології
1.1 Що таке інформаційна технологія
Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих уприйомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудовихфакторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту абопослуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривнопов'язана з машінізацією виробничого або невиробничого, насампередуправлінського процесу. Управлінські технології грунтуються назастосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.
Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія --це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін,що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятихопрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методиорганізації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичнідодатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурніпроблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки,великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повиннопочинатися зі створення математичного забезпечення, формуванняінформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.
1.2 Етапи розвитку інформаційних технологій
Існує декілька точок зору щодо розвитку інформаційних технологійіз використанням комп'ютерів, що визначаються різноманітними ознакамиподілу.
Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появоюперсонального комп'ютера почався новий етап розвитку інформаційноїтехнології. Основною ціллю стає задоволення персональних інформаційнихпотреб людини як для фахової сфери, так і для побутової.
Ознака поділу - вид задач і процесів опрацювання інформації:
1-й етап (60 - 70-і рр..) -- опрацювання даних в обчислювальних центраху режимі колективного користування. Основним напрямком розвиткуінформаційної технології була автоматизація операційних рутинних дійлюдини.
2-й етап (з початку 80-х рр..) - створення інформаційних технологій,спрямованих на розв'язання стратегічних завдань.
Ознака поділу - проблеми, які стоять на шляху інформатизації:
1 - й етап (до кінця 60-х рр..) характеризується проблемою опрацюваннявеликих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.
2-й етап (до кінця 70-х рр..) пов'язаний з поширенням ЕОМ серії IВМ/360.
Проблема цього етапу - відставання програмного забезпечення від рівнярозвитку апаратних засобів.
3-й етап (з початку 80-х рр..) - комп'ютер стає інструментомнепрофесійного користувача, а інформаційні системи - засобом підтримкиприйняття його рішень. Проблемами цього етапу є максимальне задоволенняпотреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи вкомп'ютерному середовищі.
4-й етап (з початку 90-х рр..) - створення сучасної технологіїміжустановніх зв'язків і інформаційних систем. Проблеми цього етапу дужебагаточіслені. Найбільше суттєвими з них є:
• укладання угод і встановлення стандартів, протоколів длякомп'ютерного зв'язку;
• організація доступу до стратегічної інформації;
• організація захисту і безпеки інформації.
Ознака поділу - перевага, яку надає комп 'ютерна технологія:
1-й етап (з початку 60-х рр..) характеризується досить ефективнимопрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією нацентралізоване колективні використання ресурсів обчислювальних центрів.
Основним критерієм оцінки ефективності інформаційних систем, якістворювались, була різниця між витрачених на розробку і зекономлених врезультаті впровадження коштами. Основною проблемою на цьому етапі булапсихологічна - погана взаємодія користувачів, для яких створювалисяінформаційні системи, і розроблювачів через розходження їхніх поглядів ірозуміння розв'язуваних проблем. Як наслідок цієї проблеми, створювалисясистеми, які користувачі погано сприймали і, незважаючи на їх достатньовеликі можливості, не використовували повною мірою їх потенціал.
2-й етап (з середини 70-х рр..) пов'язаний з появою персональнихкомп'ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем-орієнтаціязміщається убік індивідуального користувача для підтримки прийнятих нимрішень. Користувач зацікавлений у проведеній розробці, налагоджуєтьсяконтакт із розроблювачам, виникає порозуміння між обома групамиспеціалістів. На цьому етапі використовується як централізованеопрацювання даних, характерне для першого етапу, так і децентралізоване,що базується на розв'язанні локальних задач і роботі з локальними базамиданих на робочому місці користувача.
3-й етап (з початку 90-х рр..) пов'язаний з поняттям аналізустратегічних переваг у бізнесі і заснований на досягненняхтелекомунікаційної технології розподіленого опрацювання інформації.
Інформаційні системи мають своєю метою не просто збільшення ефективностіопрацювання даних і допомога керівнику. Відповідні інформаційні технологіїповинні допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі й одержатиперевагу.
Ознака поділу - види інструментарію інформаційної технології:
1-й етап (до другої половини XIX ст.) - "ручна" інформаційна технологіяінструментарій якої складали: ручка, чорнильницю, книга. Комунікаціїздійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів,пакетів, депеш. Основною метою інформаційної технології цього періоду булопредставлення інформації в потрібній формі.
2-й етап (з кінця XIX ст.) - "механічна" технологія,інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон,оснащена більш досконалими засобами доставки пошта. Основна метатехнології - представлення інформації в потрібній формі більш зручнимизасобами.
3-й етап (40-60-і рр.. XX ст.) - "електрична" технологія,інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмнезабезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативнідиктофони. На цьому етапі відбувається зміна мети технології. Акцент уінформаційній технології починає зміщуватісь з форми представленняінформації на формування її змісту.
4-й етап (з початку 70-х рр..) - "електронна" технологія,основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базіавтоматизовані системи керування (АСК) і інформаційно-пошукові системи
(ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмнихкомплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується на формуваннязмістовної сторони інформації для управлінського середовища різноманітнихсфер громадського життя, особливо на організацію аналітичної роботи.
Безліч об'єктивних і суб'єктивних факторів не дозволили вирішити поставленіперед новою концепцією інформаційної технології задачі. Проте був здобутийдосвід формування змістовної сторони управлінської інформації іпідготовлена фахова, психологічна і соціальна база для переходу на новийетап розвитку технології.
5-й етап (з середини 80-х рр..) - "комп'ютерна" ( "нова") технологія,основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широким спектромстандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапівідбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створенні системпідтримки прийняття рішень певними спеціалістами. Подібні системи маютьумонтовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів керування, вониреалізуються на персональному комп'ютері і використовують телекомунікації.
У зв'язку з переходом на мікропроцессорну базу суттєвим змінам піддаються ітехнічні засоби побутового, культурного та інших призначень. Починаютьшироко використовуватися в різноманітних галузях глобальні і локальнікомп'ютерні мережі.
1.3 Складові частини інформаційної технології
Такі технологічні поняття, що використовуються у виробничій сфері, якнорма, норматив, технологічний процес, технологічна операція і т.п., можутьзастосовуватися і в інформаційній технології. Перед тим, як розробляти ціпоняття в будь-якій технології, у тому числі й в інформаційній, завждиварто починати з визначення мети. Потім варто спробувати провестиструктурування всіх дій, що призводять до наміченої мети, і вибратинеобхідний програмний інструментарій.
Необхідно розуміти, що освоєння інформаційної технології і подальше їївикористання повинні бути зведені до того, щоб було потрібно спочатку добреоволодіти набором елементарних операцій, кількість яких обмежена. З цієїобмеженої кількості елементарних операцій у різних комбінаціях складаєтьсядія, а з дій, також у різних комбінаціях, складаються операції, щовизначають той або інший технологічний етап. Сукупність технологічнихетапів утворить технологічний процес (технологію). Він може починатися збудь-якого рівня і не включати, наприклад, етапи або операції, а складатисятільки з дій. Для реалізації етапів технологічного процесу можутьвикористовуватися різні програмні середовища.
Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати такимвимогам:
• забезпечувати високий рівень розчленування всього процесу опрацюванняінформації на етапи (фази), операції, дії;
• включати весь набір елементів, необхідних для досягненняпоставленої мети;
• мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічногопроцесу можуть бути стандартизовані й уніфіковані, що дозволить більшефективно здійснювати цілеспрямоване керування інформаційними процесами.
1.4 Інструментарій інформаційної технології
Реалізація технологічного процесу матеріального виробництваздійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до якихвідносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т.п.
За аналогією і для інформаційної технології повинно бути щось подібне.
Такими технічними засобами виробництва інформації будуть апаратне,програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогоювідбувається переробка первинної інформації в інформацію нової якості.
Віділімо окремо з цих засобів програмні продукти і назвемо їхінструментарієм, а для більшої чіткості можна його конкретизувати, назвавшипрограмним інструментарієм інформаційної технології.
Визначимо це поняття:
Інструментарій інформаційної технології - один або декількавзаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологіяроботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети.
У якості інструментарію можна використовувати такі поширені видипрограмних продуктів для персонального комп'ютера як текстовий процесор
(редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системикерування базами даних, електронні запісні книжки, електронні календарі,інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські,для маркетингу та ін.), експертні системи і т.д.
2. Види сучасних інформаційних технологій
2.1 Інформаційна технологія опрацювання даних
Інформаційна технологія опрацювання даних використовується длярозв'язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхідні вхіднідані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Цятехнологія застосовується на рівні операційної (виконавчої) діяльностіперсоналу невісокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутиннихпостійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадженняінформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищитьпродуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій,можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельностіпрацівників.
На рівні операційної діяльності вирішуються такі задачі:
. опрацювання даних про операції, які здійснює фірма;
. створення періодичних контрольних звітів про стан справ у фірмі;
. одержання відповідей на всілякі поточні запити й оформлення їх у вигляді паперових документів або звітів.
Прикладом може послужити щоденний звіт про надходження і видачу готівкибанком, який формується з метою контролю балансу готівки; або ж запит добази даних по кадрах, який дозволить одержати дані про вимоги, щовисуваються до кандидатів на певну посаду.
Існує декілька особливостей, пов'язаних з опрацюванням даних, щовідрізняють дану технологію від усіх інших:
• виконання необхідних фірмі задач по опрацюванню даних. Від кожноїфірми закон вимагає наявності та збереження даних про свою діяльність, якіможна використовувати як засіб забезпечення і підтримки контролю на фірмі.
Тому в будь-якій фірмі обов'язково повинна бути інформаційна системаопрацювання даних і розроблена відповідна інформаційна технологія;
• вирішення тільки добре структурованих задач, для яких можнарозробити алгоритм;
• виконання стандартних процедур опрацювання. Існуючі стандартивизначають типові процедури опрацювання даних і регламентують їхнєдотримання організаціями усіх видів;
• виконання основного обсягу робіт в автоматичному режимі змінімальною участю людини;
• використання деталізованіх даних. Записи про діяльність фірми маютьдокладний характер, що допускає проведення ревізій. У процесі ревізіїдіяльність фірми перевіряється хронологічно від початку періоду до йогокінця і від кінця до початку;
• акцент на хронологію подій;
• вимога мінімальної допомоги у вирішенні проблем з боку спеціалістівінших рівнів.
Багатопро даних на рівні операційної діяльності необхідно зберігати длянаступного використання або на цьому ж рівні, або на іншому. Для їхньогозбереження створюються бази даних.
Стосовно створення звітів (документів) слід зазначити, що уінформаційній технології опрацювання даних необхідно створювати документидля керівництва і працівників фірми, а також для зовнішніх партнерів. Прицьому документи можуть створюватися як за вимогою у зв'язку з проведеноюфірмою операцією, так і періодично наприкінці кожного місяця, кварталу абороку.
2.2 Інформаційна технологія керування
Метою інформаційної технології керування є задоволення інформаційнихпотреб усіх без винятку співробітників фірми, що мають справу з прийняттямрішень. Вона може бути корисна на будь-якому рівні керування.
Ця технологія орієнтована на роботу в середовищі інформаційної системикерування і використовується при більш поганій структурованостірозв'язуваних завдань, якщо їх порівнювати з задачами, які розв'язуються задопомогою інформаційної технології опрацювання даних.
Інформаційна технологія керування ідеально підходять для задоволенняподібних інформаційних потреб працівників різноманітних функціональнихпідсистем (підрозділів) або рівнів керування фірмою. Інформація, щопоставляється нею, містить відомості про минуле, дійсне і ймовірне майбутнєфірми. Ця інформація має вигляд регулярних або спеціальних управлінськихзвітів.
Для прийняття рішень на рівні управлінського контролю інформаціяповинна бути подана в агрегованих вигляді, так, щоб проглядалися тенденціїзміни даних, причини відхилень, що виникли, і можливі варіанти вирішенняпроблеми. На цьому етапі розв'язуються такі задачі опрацювання даних:
• оцінка планованого стану об'єкта керування;
• оцінка відхилень від планованого стану;
• виявлення причин відхилень;
• аналіз можливих рішень і дій.
Інформаційна технологія керування спрямована на створення різноманітнихвидів звітів. Регулярні звіти створюються відповідно до встановленогографіка, що визначає час їхнього створення, наприклад місячний аналізпродажів компанії.
Спеціальні звіти створюються за вимогою керівників, або коли в компаніївідбулося щось незаплановане. І ті, і інші види звітів можуть мати формупідсумкових, порівняльних і надзвичайних звітів.
У підсумкових звітах дані об'єднані в окремі групи, відсортовані іподані у вигляді проміжних і остаточних результатів по окремих полях.
Порівняльні звіти містять дані, отримані з різноманітних джерел абокласифіковані по різноманітних ознаках і використовуються для порівняння.
Надзвичайні звіти містять дані виняткового (надзвичайного) характеру.
Використання звітів для підтримки керування є особливо ефективним приреалізації так званого керування по відхіленнях. Керування по відхіленняхприпускає, що головним змістом одержуваних спеціалістом даних повинні бутивідхилення стану господарської діяльності фірми від деяких встановленихстандартів (наприклад, від її запланованого стану). При використанні нафірмі принципів керування по відхіленнях до звітів, які створюються,висуваються такі вимоги:
• звіт необхідно створювати тільки тоді, коли відхилення відбулося;
• відомості у звіті повинні бути відсортовані за значенням критичногодля даного відхилення показника;
• усі відхилення бажано показати разом, щоб спеціаліст міг уловитиіснуючий між ними зв'язок;
• у звіті необхідно показати, кількісне відхилення від норми.
Вхідна інформація надходить із систем операційного рівня. Вихіднаінформація формується у вигляді управлінських звітів у зручному дляухвалення рішення вигляді. Зміст бази даних за допомогою відповідногопрограмного забезпечення перетворюється в періодичні і спеціальні звіти, щонадходять до спеціалістів, які беруть участь у прийнятті рішень ворганізації. База даних, що використовується для одержання зазначеноїінформації, повинна складатися з двох компонентів:
1) даних, що накопичуються на основі оцінки операцій, проведенихфірмою;
2) планів, стандартів, бюджетів та інших нормативних документів, щовизначають планований стан об'єкта керування (підрозділи фірми).
2.3 Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень
Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато в чомузалежать від характеристик інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень.
Інтерфейс визначають: мова користувача; мова повідомлень комп'ютера, щоорганізує діалог на екрані дисплея; знання користувача.
Мова користувача - це ті дії, які користувач робить по відношенню досистеми шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, щопишуть на екрані; джойстика; "миші"; голосових команд, тощо. Найбільшпростою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихіднихдокументів. Отримавши вхідну форму (документ), користувач заповнює йогонеобхідними даними і вводить у комп'ютер. Система підтримки прийняттярішень робить необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідногодокумента заданої форми.
Мова повідомлень - це те, що користувач бачить на екрані дисплея
(символи, графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихіднісигнали і т.п. Важливим показником ефективності інтерфейсу, якийвикористовується, є обрана форма діалогу між користувачем і системою. Уданий час найбільш поширеним є такі форми діалогу: режим "запитання -відповідь ", командний режим, режим меню, режим заповнення пропусків увиразах, запропонованих комп'ютером. Кожна форма в залежності від типузадачі, індівідульності користувача і рішення, яке приймається, може матисвої переваги і недоліки. Довгий час єдиною реалізацією мови повідомленьбув надрукований або виведений на екран дисплея звіт або повідомлення.
Тепер з'явилася нова можливість представлення вихідних даних - машиннаграфіка. Вона дає можливість створювати на екрані і папері кольоровіграфічні зображення в трівімірному вигляді. Використання машинної графіки,яка значно підвищує наочність і інтерпретованість вихідних даних, стає усебільш популярним в інформаційній технології підтримки прийняття рішень.
Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи зсистемою. До них відносяться не тільки план дій, що знаходиться в головіу користувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, які видаєкомп'ютер.
Удосконалення інтерфейсу системи підтримки прийняття рішеньвизначається успіхами у розвитку кожного з трьох зазначених вищекомпонентів.
Інтерфейс повинен мати такі можливості:
• маніпулювати різноманітними формами діалогу, змінюючи їх у процесі ухвалення рішення за вибором користувача;
• передавати дані до системи різноманітними засобами;
• одержувати дані від різноманітних пристроїв системи в різних форматах;
• гнучко підтримувати (надавати допомогу за вимогою, підказувати)знання користувача.
2.4 Інформаційна технологія експертних систем
Найбільший прогрес серед комп'ютерних інформаційних технологійспостерігається у галузі розробки експертних систем. Експертні системидають можливість спеціалісту одержувати консультації експертів стосовнобудь-яких проблем, про які ці системами накопичили знання.
Розв'язання спеціальних задач вимагає спеціальних знань. Проте некожна компанія може собі дозволити тримати у своєму штаті експертів по всімпов'язаним із її роботою проблемам або навіть запрошувати їх щоразу, коливиникає якась проблема. Головна ідея використання технології експертнихсистем полягає в тому, щоб одержати від експерта його знання і, завантажилиїх у пам'ять комп'ютера, використовувати їх кожного разу, коли в цьомувиникає необхідність. Все це надає можливість використовувати технологіюекспертних систем у якості систем, що дають поради.
Подібність інформаційних технологій, які використовуються в експертнихсистемах і системах підтримки прийняття рішень, проявляється в тому, щообидві вони забезпечують високий рівень підтримки прийняття рішень. Протеміж ними існують три суттєві відмінності:
Перша пов'язана з тим, що рішення проблеми в рамках систем підтримкиприйняття рішень відображує рівень її розуміння користувачем і йогоможливості одержати й осмислити рішення. Технологія експертних систем,навпаки, пропонує користувачу прийняти рішення, яке виходить за рамки йогоможливостей.
Друга відмінність зазначених технологій проявляється у здатностіекспертних систем пояснювати свої міркування у процесі одержання рішення.
Дуже часто ці пояснення виявляються більш важливими для користувача, чимсаме рішення.
Третя відмінність пов'язана з використанням нового компонентаінформаційної технології - знань.
Основними компонентами інформаційної технології, яка використовується векспертній системі, є: інтерфейс користувача, база знань, інтерпретатор,модуль створення системи.
Інтерфейс користувача. Спеціаліст використовує інтерфейс для введенняінформації і команд в експертну систему та одержання вихідної інформації знеї. Команди містять у собі параметри, що спрямовують процес опрацюваннязнань. Інформація звичайно видається у формі значень, що присвоюютьсяпевним змінним.
Технологія експертних систем передбачає можливість одержувати в якостівихідної інформації не тільки рішення, але і необхідні пояснення.
Розрізняють два види пояснень:
• пояснення, що видаються за вимогою. Користувач у будь-який моментможе зажадати від експертної системи пояснення своїх дій;
• пояснення отриманого рішення проблеми. Після одержання рішеннякористувач може зажадати пояснень того, як воно було отримано. Системаповинна пояснити кожний крок своїх міркувань, що ведуть до розв'язаннязадачі. Хоча технологія роботи з експертною системою не є простою,інтерфейс користувача цих систем є дружнім і звичайно не викликає труднощівпри веденні діалогу.
База знань. Вона містить факти, що описують проблемну галузь, а такожлогічний взаємозв'язок цих фактів. Центральне місце в базі знань належитьправилами. Правило визначає, що варто робити в даній конкретній ситуації, іскладається з двох частин: умова, яка може виконуватися або ні, і дія, якуварто виконати у випадку виконання умови.
Всі правила, які використовуються в експертній системі, утворюютьсистему правил, яка навіть для відносно простої системи може містити у собідекілька тисяч правил.
Інтерпретатор. Це частина експертної системи, що виконує у певномупорядку опрацювання даних, які знаходяться в базі знань. Технологія роботиінтерпретатора зводиться до послідовного розгляду сукупності правил
(правило за правилом). Якщо має місце дотримання умови, що міститься вправилі, то виконується певна дія, і користувачу надається варіантвирішення його проблеми.
Крім того, у багатьох експертних системах уводять додаткові блоки:база даних, блок розрахунку, блок введення і коректування даних. Блокрозрахунку необхідний у ситуаціях, пов'язаних із прийняттям управлінськихрішень. При цьому важливу роль грає база даних, де містяться планові,фізичні, розрахункові, звітні та інші постійні або оперативні показники.
Блок введення і коректування даних використовується для оперативного ісвоєчасного відображення поточних змін у базі даних.
Модуль створення системи. Він служить для створення набору (ієрархії)правил. Існують два підходи, що можуть бути покладені в основу модулястворення системи: використання алгоритмічних мов програмування івикористання оболонок експертних систем.
Для представлення бази знань спеціально розроблені мови Лісп і Пролог,хоча можна використовувати і будь-яку відому алгорітмічну мову.
Оболонка експертних систем являє собою готове програмне середовище, щоможе бути пристосоване для вирішення певної проблеми шляхом створеннявідповідної бази знань. У більшості випадків використання оболонокдозволяє створювати експертні системи швидше і легше в порівнянні зпрограмуванням.
3. Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій
3.1 Старіння інформаційної технології
Для інформаційних технологій є цілком природним те, що вонизастарівають і заміняються новими. Так, наприклад, на зміну технологіїпакетного опрацювання програм на великий ЕОМ в обчислювальному центріприйшла технологія роботи на персональному комп'ютері на робочому місцікористувача. Телеграф передав усі свої функції телефону. Телефонпоступово витісняється службою експресс-доставки. Телекс передавбільшість своїх функцій факсу й електронній пошті.
При впровадженні нової інформаційної технології в організаціїнеобхідно оцінити ризик відставання від конкурентів у результаті їїнеминучого старіння, тому що інформаційні продукти, як ніякі інші видиматеріальних товарів, мають надзвичайно високу швидкість змінюваностіновими видами або версіями. Періоди змінюваності коливаються від декількохмісяців до одного року. Якщо в процесі впровадження нової інформаційноїтехнології цьому фактору не приділяти належної уваги, цілком можливо, що домоменту завершення переходу фірми на нову інформаційну технологію вона вжезастаріє і прийдеться вживати заходів щодо її модернізації. Такі невдачі звпровадженням інформаційних технологій звичайно пов'язані з недосконалістютехнічних засобів, в той час як основною причиною невдач є відсутність абослабка пропрацьованність методології використання інформаційної технології.
3.2 Методологія використання інформаційної технології
Централізоване опрацювання інформації на ЕОМ обчислювальних центрівбули першою історично сформованою технологією. Створювалися великіобчислювальні центри колективного користування, оснащені великими ЕОМ.
Застосування таких ЕОМ дозволяло опрацьовувати великі масиви вхідноїінформації й одержати на цій основі різноманітні види інформаційноїпродукції, яка потім передавалася користувачам. Такий технологічний процесбув обумовлений недостатнім оснащенням обчислювальною технікою підприємстві організацій у 60 - 70-і рр..
Переваги методології централізованої технології:
• можливість звертання користувача до великих масивів інформації увигляді баз даних і до інформаційної продукції широкої номенклатури;
• відносна легкість упровадження методологічних рішень по розвитку йудосконалювання інформаційної технології завдяки їх централізованомуприйняттю.
Недоліки такої методології очевидні:
• обмежена відповідальність нижчого персоналу, що не сприяєоперативному одержанню інформації користувачем, тим самим перешкоджаючиправильності виробітку управлінських рішень;
• обмеження можливостей користувача в процесі одержання і використанняінформації.
Децентралізоване опрацювання інформації пов'язане з появою в
80-х рр.. персональних комп'ютерів і розвитком засобівтелекомунікацій. Вона дуже істотно потісніла попередню технологію,оскільки дає користувачу широкі можливості в роботі з інформацією і необмежує його ініціатив.
Перевагами такої методології є:
• гнучкість структури, що забезпечує простір ініціативам користувача;
• посилення відповідальності нижчої ланки співробітників;
• зменшення потреби в користуванні центральним комп'ютером і відповідноконтролі з боку обчислювального центру;
• більш повна реалізація творчого потенціалу користувача завдякивикористанню засобів комп'ютерного зв'язку.
Проте ця методологія має і свої недоліки:
• складність стандартизації через велику кількість унікальнихрозробок;
• психологічне непріяйняття користувачами що рекомендуютьсяобчислювальним центром стандартів у готових програмні продукти;
• нерівномірність розвитку рівня інформаційної технології на локальнихмісцях, що в першу чергу визначається рівнем кваліфікації конкретногопрацівника.
Описані переваги і недоліки централізованої і децентралізованоїінформаційної технології призвели до необхідності притримуватися лініїрозумного застосування і того, і іншого підходу.
Такий підхід назвемо раціональною методологією і покажемо, як у цьомувипадку будуть розподілятися обов'язки:
• обчислювальний центр повинен відповідати за створення загальноїстратегії використання інформаційної технології, допомагати користувачам яку роботі, так і у навчанні, установлювати стандарт і визначати політикузастосування програмних і технічних засобів;
• персонал, який використовує інформаційну технологію, повинендотримуватися вказівок обчислювального центру, здійснювати розробку своїхлокальних систем і технологій відповідно до загального плану організації.
Раціональна методологія використання інформаційної технології дозволитьдосягти більшої гнучкості, підтримувати загальні стандарти, здійснитисумісність інформаційних локальних продуктів та знизити дублюваннядіяльності.
3.3 Небезпека та труднощі використання інформаційних технологій
Складне програмне забезпечення має недоліки, якими можуть скористатисясторонні особи (хакери) і використати їх на свою користь. Так, наприклад,один хакер вкрав з кредитних карток Парекс банку біля 7000 долларів, зкомп'ютерної бази поліції одного з міст Америки зникла вся база поавтомобілям, що перебували у розшуку. Для попередження несанкціонованогодоступу використовуються дуже дорогі системи захисту, а такожвдосконалюється програмне забезпечення.
При використанні програмного забезпечення існує можливість втратиінформації, спричинена дією вірусів, які використовують його недоліки. Узвязку з тим, що вартість інформації росте, втрати можуть бути суттєвими.
Для захисту доводиться використовувати спеціальні програми - антивіруси.
Беручи до уваги те, що зараз відбувається концентрація у сферіінформаційних технологій, перед користувачем постає дилема вибору платформиінформаційної технології, так як в майбутньому він буде залежати від свогопостачальника програмного забезпечення.
Легкість тиражування інформаційних продуктів надає змогу з легкістюпорушувати авторскі права. Це стосується, в першу чергу, програмногозабезпечення.
Висновки
Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення йогоорганізованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, щогрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп'ютерних технологій.
Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній крайнауково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвиткунауки і всіх інших технологій. Головними, визначальними стимулами розвиткуінформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, ісаме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швідшійінформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.
Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неїінформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Особлива рольприділяється всьому комплексу інформаційної технології і техніки вструктурній перебудові економіки убік наукоємності. Більш того,інформаційна технологія є свого роду перетворювача всіх інших галузейгосподарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньоїавтоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, їх переходучастково або цілком у категорію наукомістких. Пов'язаний з цим іпрацезаощаджувальній характер інформаційної технології, що реалізується,зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій. <
