1. Обчислювальні й локальні мережі та системи. P>
роздивись особливий клас методів та засобів, які можнавикористовувати для об'єднання обчислювальних машин та зв'язаних з нимипристроїв. Обчислювальні машини можуть бути самих різних типів,почину від мікропроцесорів, вбудованих, наприклад, у друкуючи пристрій,до супер-ЕОМ. Сукупність цих методів та засобів називається локальнимиобчислювальними мережами (ЛОМ). p>
Їх відрізняє від інших обчислювальних мереж те, що вони завждирозміщуються на обмеженій території та звичайно мають з'єднуючій кабельдовжиною до декількох кілометрів даних. p>
Хоч найбільш важливою областю примінення локальних мереж удійсний час являється передача цифрових даних, деякі методи можуть бутирозповсюджені на передачу мовної, текстової та відеоінформації, що,наприклад, дозволяє об'єднати різні форми учрежденського зв'язку урамках однієї мережі. Локальні мережі почали використовуватися з середини
70-х років. У результаті зниження цін на електронні компоненти ірозширення можливостей термінальних пристроїв, які використовуються вобчислювальних системах, кількість різноманітного обчислювальногообладнання, який встановлений у закладах, школах, універсітетах, назаводах та т.д., збільшилось. Засоби обчислювальної техніки стали більшзначними завдяки можливості взаїмодії цих засобів один з одним, доступу доспеціальних служб та пристроїв, одночасного розділення обчислювальнихресурсів. Так, користувачі відносно дешевих "інтелектуальних"пристроїв, які зроблені на мікропроцесорах, почали пошуки таких же дешевихметодів їх з'єднання між собою. Це стало можливим з появою локальнихмереж, хоч частіше всього вони розроблялись для інших цілей. В результатілокальні мережі з успіхом стали застосовуватися для вирішення цих новихзавдань. p>
Локальні мережі отримали швидкий розвиток за короткий час.Однаково слідмати на увазі, що методи та засоби, які вікорістовуваються при їхстворюванні, по всій видимості, довго не будуть мінятися, так як вони напротязі багатьох років обстежували у наукових лабораторіях. Уподальшому область застосування локальних мереж буде розширюватися. Крімтого, отримає розповсюдження сервіс, який локальні мережі являєкористувачу. p>
Локально-обчислювальна мережа може робити тільки на обмеженійтеріторії. Як правило, це теріторія одієї споруди чи робочого ділянки, аїї довжина від кількох сотень метрів до кілометра. p>
Основні особливості (ЛОМ):
# Розміщення ЛМ тільки на обмеженій теріторії;
# З'їднання в ЛМ незалежних пристроїв;
# Забезпечення високого рівня взаїмозв'язку пристроїв мережі;
# Використання ЛМ для передачі інформації в цифровій формі;
# Дешеві засоби передачі інформації в Інтерфейсні пристрої;
# Можливість взаїмодії кожного пристроях з будь-яким іншим. P>
Більш детально необхідно опреділіті наступні характеристикилокальної мережі:
# Розмір мережі;
# Пристрої які використовуються;
# Швидкість передачі інформації;
# Топологію мережі;
# Фізичне середовище, яке використовується для передачіінформації;
# Використовуючі протоколи та методи доступу;
# Наявність або відсутність керуючого вузла. P>
роздивись деякі характеристики існуючих мереж. Оскільки цяобласть розвивається швидко, зрозуміло, що ці характеристики можуть значномінятися в залежності від нових методів передачі даних та додатківлокальних мереж. p>
Вже йшла мова про пристрої, які можуть бути об'єднані здопомогою локальних мереж, та про подібні відстані між ними. Обговориморешту характеристик локальних мереж. p>
Швидкість передачі. Швидкість передачі даних звичайно складає від 1до 20 Мбіт/с. Деякі системи зараз роблять з меншими швидкостями. P>
Топологія. P>
Існує дві основні топології: шина та кільце. Можливо, зрозробкою високошвидкісних цифрових комутаторів, придатних для змішаноїпередачі мови та даних, більше значення незабаром придбають мережі зізіркоподібною топологією. p>
Передаючи середовище. Основним передаючи середовищем, якевикористовується у дійсний час, являються коаксиальний кабель та витапара телефонія дротів.Для широкого використання волокнянно-оптичнихкабелів необхідно вирішити деякі практичні проблеми. p>
Метод доступу. Використовується два основних метода доступу
(мережевих протокола): зі змаганням та контролем несучої для використання умережах з розділяємою шиною та тактуючій доступ з ціклічною черговістю длямереж з кільцевою структурою. Інші методи знаходяться на стадії розробкита, беззаперечно, з'являться в майбутньому. Найбільш перспективними з нихє метод передачі маркера (яка годиться для шинної, кільцевої тазіркообразної типологій), а також метод вставки регістра для кільцевихмереж.
керуючі вузли мережі.
У наш час тільки в небагатьох локальних мережах в управління знаходитьсязнаходиться в одному вузлі. Однак з зростанням значення мереж, основне нацифрових телефонних комутатора, ситуація може змінитися: комутатор будефункціюнуваті як центральна комутаційна станція. Однак така станція не будездійснювати функції мережевого чи зв'язкового контролера звичайноїобчислювальної мережі. Комутатори, як правило, дозволяютьвикористовувати мережу без обмежень всім іншим її пристроям. Більш новийцифровий комутатор буде робити як пристрій маршрутізації і комутації здодатковими сервісними можливостями, які предоставляються всімвікорістовувачам. p>
Розширення області примінення. Локальні мережі розроблялисядля задоволення визначених вимог науково-дослідницьких організацій. Напротязі 70-х років в обчислювальній техніці відбулося зміщення відодиночної високопродуктивної машини яка доступна всім вікорістовувачам, якізнаходяться у безпосередній близкості від неї, до розподіленої обробки івикористовування обчислювальних мереж. Коли з'єднати один з однимпристрої, які зроблені на базі мікропроцесорів, то можна досягти переваг,про яких ми згадували раніше в зв'зку з розподіленням обчислювальнимисистемами. така система більш переважна з зрівнянням з окремимипристроями, особливо в збереженні обробки інформації. На рис.1.1 показанатипова установча система, в якій різні уневерсальні робочі станціївикористовують один вісокошвідкісній файловий накопичувач і зв'язані з нимпроцедури управління файлами.
В мережі, крім того, є кілька спеціальних пристроїв, які дуже дорогі, щобзакріпляти за окремими робочими станціями. p>
Рис.1.1 Установча мережа p>
Топологія мереж. Топологія мереж визначається розміщенням вузлів і з'єднань між ними. Вузли можуть бути з'їднані в мережу слідуючими способами. P>
Зіркоподібна (радіальна) структура. Організується центральнийвузол, до якого, або через який посилаються всі повідомлення (ріс.1.2) p>
Кільцева структура. Всі вузли з'єднуються один зіншим в кільце і не один із них не може повністю контролювати доступ домережі (мал.) p>
Петльова структура. Всі вузли з'єднані один зодним в кільце, один з них керує іншими і визначає, який з цих вузлівповинен використовувати канал зв'язку (рис.1.3) p>
Шинна структура. Всі вузли мають одну лінію зв'язку,але ця лінія не замкнути в петлю. Кожен вузол використовує шину длязв'язку з любим іншим вузлом (ріс.1.4) p>
Деревовидний структура. Вузли зв'язані одним з однимрозгалуженими каналом зв'язку. В цьому випадку в мережі не маєпетель (ріс.1.5) p>
Змішана мережа. Якщо вузли мережі з'єднані більшскладніше, то мережу можна назвати змішаною. Де які лінії можутьрозділятіся потоками даних, які передаються двома парами вузлів.
Повнозв'язкова мережа. Якщо кожен вузол мережі з'єднаний з любим іншимвузлом каналом, мережа називається повнозв'язковою. Можутьвікорустовуватіся різноманітні комбінації вище перерахованих мереж.
Наприклад декілька зіркоподібніх мереж об'їднаніх в кільце. P>
Локальні мережі створюються для розподілу загальнихресурсів обчислювальних пристроїв, базової передаючої середи, інколи -комутаційного пристрою. Із мережевих типологій, перечислених вище,зіркоподібна, кільцева та шинна найбільш зустрічаються в локальнихмережах. Вони забезпечують при малих витратах з'єднання обчислювальнихмашин і зв'язаних з ними пристроїв, полегшує одначасове під'єднання новихпристроїв і відключення існуючих пристроїв. p>
Ріс.1.2 p>
рис.1.3 p>
Рис. 1.4 p>
Ріс.1.5 p>
Ріс.1.6 p>
Основні топології мереж p>
Зіркоподібна мережа
Зіркоподібна мережа відома як типова обчислювальна (рис.) в якій в центрізірки розташована обчислювальна машина, яка обробляє інформацію, якапередається перефірійнімі пристроями, як телефонна система, в якійцентральний вузол представляє собою комутатор, який з'єднує різнихвікорістовувачей мережі (ріс.1.7) p>
Ріс.1.7 p>
Ріс.1.8 p>
Зіркоподібні мережі мають такі переваги:
Ідеальний для ситуації, яка потребує доступ багатьох абонентів доодного обсуговуємого центру.на різних радіальних напряках можуть використовуватись різноманітні каналиі швидкості передачі; кожний радіальній напрямок незалежний від іншихзабезпечує високий рівень захисту доступу до даних; спрощені процесизнаходження і виправлення помилок; Адресація проста і контролюєтьсяцентром; допускає інтеграцію передачі даних. p>
Але такі мережі мають такі недоліки:залежність від надійності центрального вузла; складна технологія, якавикористана в центральному вузлі,-звідси висока собівартість;в центральному вузлі для управління лініями потрібні порти (логічнікрапки вводу-виводу);перекладка кабелів збільшує ціну для розвитку мережі; інтенсивність потоківданих менша ніж в кільцевій або шінній топологію, так як потребує їхобробку в центральному вузлі. p>
Кільцева мережа.
В кільцевій мережі кожен вузол з'єднаний з двома і тільки з двомаіншими вузлами. Вони відрізняються від петльової мережі тим, що не маютьокремого вузла, який контролює інші вузли і який вирішує які вони можутьприймати і посилати повідомлення. Сам кільцевий канал не з'єднує кінцевіпристрої. Кільце складається з декількох повторювачів абопрійомопередовачів, з'єднаних фізичною Середою передачі даних, як показанона ріс.1.9. p>
Пристрої кінцевого вікорістовувача з'єднані зповторювачамі. p>
ріс.1.9 Кільцева мережа p>
Ідея використовування кільцевої топології в локальнихмережах зв'язана з бажанням зменьшіті залежність мережі відцентрального вузла зірки, забезпечуючи високошвидкісну передачу данних міжвсіма пристроями мережі. p>
Кільцеві мережі мають такі переваги:пропускна можливість розподіляється між всіма вікорістовувачамі; відсутнязалежність від центрального пристрою; несправні канали та вузли можутьлегко індетіфіковані; маршрутізація дуже проста; легко здійснюєтьсяконтроль помилок при передачі; легко організується автоматичнепідтвердження прийому; легко здійснюється шірокоповідомлююча предача всімвузла; доступ до кільця гарантований, навіть тоді коли мережа сильнозавантажена; можливість помилки дуже мала; можлива дуже висока швидкістьпередачі; можливо використовувати змішане передаючи середовище; p>
Кільцеві мережі мають такі недоліки:надійність мережі залежить від всіх кабелів та повторювачів; звичайно напрактиці потрібен моніторній пристрій; важко додавати нові вузли безпереривання функціювання кільця; повторювачі вносять затримку сигналу;повторювачі повинні бути близько розташовані; прокладка кабелів буваєдуже складною. p>
Петльова мережа. p>
Петльова мережа по формі дуже схожа на кільцеву. Ці мережівідрізняються методом розподілу передаючи середовища. Петльова мережапоказана на ріс.1.10. Один із вузлів повністю визначає, який вузол можевикористовувати мережу і для якої мети. Це досягається ціклічнім опитомкожного вузла, або посилкою пустих пакетів-контейнерів, які доступнібудь-якому пристрою мережі. p>
Так, як керування петльовою мережою зібрано в одному місці, то легковстановлюються та аналізується пріорітети прістроїв.Повторювачівикористовуються рідко, так як доступ до передаючи середовищаконтролюється централізовано. p>
Петльові мережі бувають короткими, а швидкості передачінизькими. p>
Ріс.1.10 Петльова мережа p>
Петльові мережі мають такі превагу:зручні для зв'язку пристроїв з малими обчислювальними можливостями, маютьнизьку собівартість прокладки кабелю;використовуються відомі процедури управління терміналами зв'язаними зголовною ЕОМ;легко підключаються нові пристрої. p>
Петльові мережі мають такі недоліки:функціювання мережі залежить від контроллера; передача данних здійснюєтьсяна низьких швидкостях; здійснюється взаємодія типу "пристрій-контролер". p>
Шинна мережа. p>
Основний вид шини для передачі даних, чи магістраліпредставляє собою сегмент кабелю, не замкнутий в кільце. Пристроїпідключені до шини з деякими інтервалами. p>
Для мереж великих розмірів та у тих випадках, коли окремімережі повинні бути з'єднані один з одним, може бути потрібна деякакількість спеціальних підсилювачів та повторювачів. Однак це особливийвипадок, який потребує спеціального перегляду в залежності від способупередач та використовуючи методу доступу. p>
Пристрій користувача p>
Врізка шина p>
Ріс.1.11 p>
Вона має такі переваги: p>
-середовище повністю пасивне;
-легко підключаються нові пристрої; p>
-може бути досягнуто ефективне використання випускних можливостей; p>
-всі компоненти легко доступні;
-- монтаж мережі простий-не має складних проблем маршрутізації;
-мережа пристосована для передачі трафіка з різкими коливаннями;
-декілька нізькошвідкісніх пристроїв можуть бути підключені через один інтерфейсній модуль. p>
Однак шинна мережа має слідуючі недоліки: p>
-кожен, хто має відповідне обладнення, може прослуховувати передачі,не будучи знайденим та не порушуючи нормального функціонування мережі; p>
-для зв'язку з середовищем потребується інтелектуальнийпристрій; p>
-звичайні термінали можуть бути підключені тільки через складніІнтерфейсні модулі; p>
-іноді відбувається інтерференція повідомлень, яка передається вшіні; p>
-не має автоматичного підтвердження прийому; p>
-у мережі відсутній справедливий контроль розподілення ресурсів,оскільки вузли можуть використовувати передаючи середовище завжди, коливоно вільне:
-загальна довжина шинної мережі обмежена звичайно приблизно 1 чи 2 км.,але на справді вона залежить від багатьох факторів. p>
Деревовидний мережа. p>
Деревовидний топологія представляє собою декілька шин, з'єднаних одинз одним. Звичайно є основна магістральна шина, до якої під'єднуютьсядекілька менших бокових шин, як вказано на ріс.1.12. p>
Ріс.1.12. Деревовидний мережа p>
Древовидна топологія має ті ж самі переваги танедоліки, що й звичайна шинна топологія. p>
2. АРМБ ІІІ категорії. P>
Важливе місце в прискорені прогресу бухгалтерського обліку внародному господарстві займає автоматизація обліково - обчислювальнихробіт, яка направлена на всебічне прискорення науково - технічного прогресу. p>
Коли з'явилися ЕОМ це дозволило перестроїти організіцію ітехнологію ведення бухалтерського обліку шляхом зтворення автоматізірованіхробочих місць (АРМ) бухгалтерів. p>
АРМ бухгалтера організується по функціональному ознакою і охоплюєчастини обліку основних засобів, матеріальних цінностей, праці тазаробітної плати, фінансово - облікових операцій, затрат на виробництво. p>
Технічне забезпечення АРМ бухгалтера включає як правило, двохрівневий обчислювальний комплекс. На верхньому рівні - ЕОМ з швідкодіючімпроцесором і великим об'ємом оперативної пам'яті, вона обробляє основнийпотік облікових даних, поступаючих з ЕОМ нижчого рівня. На нижчому рівнізнаходиться ЕОМ робочого місця бухгалтера, яке оснащене переферійнімустаткуванням. У її склад входять процесор, монітор, накопичувачі,клавіатура, друкуючи пристрій. p>
АРМ бухгалтера може функцююваті в різних типах локальних мережзіркоподібна, кільцева, комбінована, мережа з загальною шиною (це детальновикладено в першому питанні). p>
бухгалтерському апарату підприємства схильна іерархічнаорганізаціона структура управління. Найбільш ясно показує принцип категорій
АРМ бухгалтера зіркоподібній спосіб організації обчислювальної мережі. P>
Схема зіркоподібної локально-обчислювальної мережі p>
У цьому питанні не будемо розглядати всі способи об'єднання АРМбухгалтера за допомогою локально-обчислювальної мережі, це було розглянутодетально в першому питанні. p>
Найчастіше на підприємствах є АРМ бухгалтера тільки двохкатегорій, центральна ЕОМ (сервер) і підкючені ло неї користувачі.
Відповідно сервер - це АРМ І категорі??, А всі користувачі АРМ ІІ категорії.
Для того щоб розглянути де використовуються більше двох категорійроздивись на прикладі банківську установу. Банк це централізована системав якій є багато АРМ різних категорій. АРМ І категорії в банківськійустанові знаходится завжди в національному банку країни де перевіряютьсявсі операції які робить банк за день. p>
АРМ ІІ категорії знаходится безпосередньо в приміщенні банківськоїустанови і з'єднується з АРМ І за допомогою системи електронної пошти, вінперевіряє внутрібаньківські операції і звітує АРМ І. p>
АРМ ІІІ категорії знаходиться також в тому самому приміщенні що і й
АРМ ІІ категорії. АРМ ІІ і АРМ ІІІ категорії з'єднані між собою задопомогою локально - обчислювальної мережі. АРМ ІІІ обробляє інформацію якаприходить від користувачів, бухгалтерів АРМ ІІІІ категорій. Які такожзнаходяться в приміщенні де й АРМ ІІ і ІІІ категорій це прості робочістанції. У банківський сітсемі так багато АРМ різних категорій длязабезпечення контролю операцій. Вся інформація завжди проходить стадіїперевірок і звітує на АРМ І категорії. Для p>
наглядності представлена схема.
----------------------- p>
ЕОМ p>
ЕОМ p>
Обчислювальна система p>
Мережа передачі p>
даних p>
Файлова служба p>
НМД p>
Контолер друку p>
Звичайний друк p>
Високоякісний друк p>
Радіальній канал p>
котролер p>
Вузол p>
Центральний вузол p>
ххх p>
ххх p>
ххх p>
ххх p>
А p>
С p>
В p>
зв'язковий контролер p>
ЕОМ p>
з'єднанняв серединіцентральноговузла p>
термінали або інші пристрої p>
Джерело живлення p>
повторювач p>
вузол p>
вузол p> < p> Моніторна станція p>
вузол p>
вузол p>
Дисплей p>
Джерело живлення p>
Контролер петлі
Обчислювальна система та інші мережі p>
Інтерфейсній модуль p>
Головна p>
ЕОМ p>
АРМ-ІІІ
Здійснює перевірку вхідних та вихідних данних p>
Зв'язок за допомогою ЕП p>
АРМ-ІІ
Розрахунковий центр p>
АРМ-І в НБУ p>
АРМ n p>
АРМ n-1 p>
АРМ-2 p>
АРМ-1 p>
АРМ-ІІІІ
Бухгалтер p>
АРМ-ІІІІ
Бухгалтер p>
АРМ-ІІІІ
Бухгалтер p>