Бачимо, що нерівність виконується, отже ці резисторивиконуються з одного матеріалу. Для того щоб резистори були як можнаменше виберемо матеріал з якомога більшою питомою поверхневимопором (). Зупинимо свій вибір на матеріалі "Кермет". Цейматеріал має наступні характеристики: p>
Таблиця 8. Матеріал для другої групи резисторів p>
| № | Найменування |, Ом/? | (R, 1/(C | P0, мВт/мм2 | S,%/103 час |
| 2 | Кермет К-50С | 5000 | 0,0004 | 10 | 0,5 |
| | ЕТО, 021,013, ТУ | | | | | p>
Цей матеріал володіє хорошими характеристиками, властивимирезистивним матеріалами, а саме: низьким ТКС ((R), низьким коефіцієнтомнестабільності (старіння) (S), гарну адгезію і технологічністю. p>
2. Обчислимо відносну температурну похибку: p>
= 0,0004 (150-20) = 0,052 p>
3. Обчислимо відносну похибку старіння: p>
, де tісп - час випробування за яке визначено коефіцієнт старіння S; tісп = 1000 годин. P>
4. Обчислимо відносну похибку контактування: p>
= 0,01 - 0,03 (задамося = 0,01 p>
5. Обчислимо відносну похибку форми: p>
(кф = (R - - - - = 0,22 - 0,1 - 0,052 -
0,025 -0,01 = 0,033; p>
6. Визначення виду резистора (Підстроювальний або неподстраіваемий): p>
(кф> (b/bmax, де bmax = 2 мм ((кф> 0,01 (резистор неподстраіваемий. p>
Перевага віддається неподстраіваемому резистори. p>
7. Обчислимо коефіцієнт форми резистора що розраховується: p>
= 14000/5000 = 2,8; p>
8. Визначення виду резистора (прямий або меандр): p>
Якщо коефіцієнт форми менше 10, то резистор прямій, а якщо більшедесяти, то резистор виготовляється у формі меандру. Перевага віддаєтьсяпрямому резистори. У даному випадку резистор виготовляється прямим. P>
9. Визначення ширини резистора за потужністю розсіювання: p>
p>
10. Визначення основного розміру по заданій точності: p>
, де (l = (b = 0,02 за умови, що коефіцієнт форми більшеодиниці. p>
11. Вибір основного розміру: p>
(b = 0,82 мм p>
12. Визначення довжини резистора: p>
p>
13. Перевірка проведених розрахунків : p>
Ом (розрахунок виконаний правильно! p>
На цьому етапі ми розрахували перший резистор з другої групи (R2).
Розрахунок інших резисторів цієї групи аналогічний і далі не наводиться.
Результати розрахунку всіх резисторів даної групи зведені в таблицю. P>
Таблиця 9. Результати розрахунок резисторів другої групи p>
| Резистор | Кф | bmin (, мм | bmin p, мм | b, мм | l, мм | Вид резистора |
| R2 | 2,8 | 0,82 | 0,0011 | 0,82 | 2,30 | Прямий, |
| | | | | | | Неподстр. |
| R3 | 9 | 0,67 | 0,052 | 0,67 | 6,03 | Прямий, |
| | | | | | | Неподстр. |
| R4 | 7 | 0,70 | 0,053 | 0,70 | 4,90 | Прямий, |
| | | | | | | Неподстр. |
| R5 | 2,5 | 0,85 | 0,0185 | 0,85 | 1,03 | Прямий, |
| | | | | | | Неподстр. |
| R8 | 2,5 | 0,85 | 0,36 | 0,85 | 2,13 | Прямий, |
| | | | | | | Неподстр. |
| R11 | 2 | 0,91 | 0,47 | 0,91 | 1,82 | Прямий, |
| | | | | | | Неподстр. |
| R15 | 2 | 0,91 | 0,00014 | 0,91 | 1,82 | Прямий, |
| | | | | | | Неподстр. | p>
На цьому розрахунок резисторів другої групи завершено. Всі резисторивийшли прямими і неподстраіваемимі. Внаслідок цього розміри резисторівмінімальні, що дозволить розташовувати їх на підкладці компактно і знайбільшим ступенем інтеграції. p>
Розрахунок резисторів закінчений! p>
Розрахунок контактних переходів для резисторів першої групи p>
1. Вихідні дані для низькоомних резисторів:, де p>
Rн - номінальний опір резистора; p>
- відносна похибка контактування; p>
- питомий поверхневий опір; bmin - мінімальна ширина резистора ; p>
2. Розрахуємо максимально допустиме значення опоруконтактного переходу: p>
Ом; p>
3. Розрахуємо опір контактного переходу: p>
Ом; p>
4. Перевірка умови: p>
Rк доп має бути більше, ніж Rк п. Умова дотримується. P>
5. Знаходимо мінімальну довжину контактного переходу: p>
мм; p>
6. Знаходимо реальну довжину контактного переходу: p>
p>
Решта резистори даної групи задовольняють цій умові. P>
Розрахунок контактних переходів для резисторів другої групи p>
1 . Вихідні дані для високоомних резисторів:, де p>
Rн - номінальний опір резистора; p>
- відносна похибка контактування; p>
- питомий поверхневий опір; bmin - мінімальна ширина резистора ; p>
2. Розрахуємо максимально допустиме значення опоруконтактного переходу: p>
Ом; p>
3. Розрахуємо опір контактного переходу: p>
Ом; p>
4. Перевірка умови: p>
Rк доп має бути більше, ніж Rк п. Умова дотримується. P>
5. Знаходимо мінімальну довжину контактного переходу: p>
мм; p>
6. Знаходимо реальну довжину контактного переходу: p>
p>
Решта резистори даної групи задовольняють цій умові. P>
Розрахунок геометричних розмірів тонкоплівкових конденсаторів, виконаних методом вільного маски (МСМ) p>
1. Вихідні дані: а). конструкторські:, де p>
CН - номінальна ємність конденсатора; p>
(C - відносна похибка номінальної ємності; p>
Up-робоча напруга на конденсаторі; p>
T (max C - максимальна робоча температура МС; tекспл - час експлуатації МС. б). технологічні:, де p>
(((((( - абсолютна похибка виготовлення; p>
(lустан - абсолютна похибка суміщення трафарету; p>
- відносна похибка питомої ємк?? сті. p>
2. Вибір матеріалу діелектрика: p>
Як матеріал діелектрика будемо використовувати "СКЛО
Електровакуумні ". Характеристики цього матеріалу наведені в таблиці: p>
Таблиця 10. Матеріал діелектрика конденсатора p>
| Матеріал | С0, пФ/мм2 | (| tg (| Eпр, | (с, | S,%/1000ч |
| | | | | В/мкм | 10-4 | |
| Скло | | | | | | |
| електровакумне | 100 - 300 | 5 - 6 | 0,002 - | 200 - | 2 | 1,5 |
| є С41-1 | | | 0,005 | 400 | | |
| НПО.027.600 | | | | | | | p>
3. Визначення товщини діелектрика: p>
мкм, де p>
Кз - коефіцієнт запасу, необхідний для забезпеченнянадежностних характеристик і рівний 2 - 4. Приймемо Кз = 2. P>
4. Визначення питомої ємності по робочій напрузі: p>
p>
5. Визначення коефіцієнта форми конденсатора: p>
Для більшої компактності мікросхеми виберемо коефіцієнт формиконденсатора рівним двом. Конденсатор такої форми зручніше розмістити напідкладці, ніж квадратний. p>
Кф = 2; p>
6. Визначення відносної похибки старіння: p>
, де p>
tісп - час випробування за яке визначено коефіцієнт старіння S; tісп = 1000 годин. P>
7. Визначення відносної температурної похибки: p>
= 0,0002 (150-20) = 0,026 p>
8. Обчислення відносної похибки: p>
= 0,23-0,115-0,026-0,075 = 0,014; p>
9. Визначення питомої ємності по відносної похибки: p>
; p>
10. Визначення виду конденсатора: p>
Результати розрахунку показали, що конденсатор буде виготовлятисянеподстраіваемим. Це найбільш оптимальний вид конденсатора. P>
11. Вибір питомої ємності: p>
Питома ємність вибирається з наступного співвідношення: p>
і задовольняти діапзону самого матеріалу. P>
С0 = 300 пФ/мм2 p>
12. Визначення площі перекриття обкладок: p>
S = Cн/C0 = 3800/300 = 12,7 мм2; p>
13. Визначення розмірів верхньої обкладки: p>
; p>
; p>
14. Визначення розмірів нижньої обкладки: p>
; p>
; p>
15. Визначення розмірів діелектрика: p>
; p>
; p>
16. Визначення площі, займаної конденсатором: p>
мм2. P>
На цьому розрахунок конденсатора закінчений. Конденсатор вийшовнеподстраіваемим. Внаслідок цього його розміри мінімальні, що дозволитьрозташувати його на підкладці компактно і з найбільшим ступенем інтеграції. p>
Розрахунок конденсаторів закінчений! p>
Вибір і обгрунтування топології p>
1. Вибір топології проводиться на основі принциповоїелектричної схеми даної мікросхеми; p>
2. Обрано варіант технологічного процесу - метод вільної маски; p>
3. Перелік конструкторських і технологічних обмежень: p>
Обладнання має шість позицій: p>
- низькоомних резистори і подслой для контактних майданчиків p>
- високоомні резистори p>
- нижня обкладка конденсатора і з'єднувальні провідники p>
- діелектрик конденсатора p>
- верхня обкладка конденсатора та контактні майданчики p>
- захисний шар; p>
4 . Обмеження переліку елементів в плівковому виконання; p>
5. Зроблено розрахунок геометричних розмірів елементів; p>
6. Визначення необхідної площі підкладки: p>
, де Кзап = 0,5-0,75 p>
p>
З переліку стандартних розмірів вибираємо відповідні розмірипідкладки. Виходячи з проведених розрахунків виберемо підкладку з розмірами
12x20 мм. P>
7. При проведенні граф-аналізу даної схеми встановлено, що всіплівкові і навісні елементи розташовані в площині, і схема їхз'єднань задовольняє всім конструкторським і технологічнимвимогам. p>
Граф - аналіз електричної принципової схеми p>
Рис. 3. Граф - схема p>
Топологія p>
Рис. 4. Топологія p>
Обгрунтування вибору корпусу p>
Вибор типорозміру корпусу зроблене відповідно до геометричним розмірамипідкладки. Вибір типорозміру корпусу проведено з таким розрахунком, щобпідкладка стандартних розмірів з розміщеними на ній елементами містилася ввибраний корпус. Корпус 1221.18-5 ГОСТ 17467-88. Корпус металлостекляннийпрямокутної форми з подовжнім розташуванням висновків. Він маєнаступними перевагами:o добре екранує плату від зовнішніх наведень;o ізоляція коварових висновків склом забезпечує найкращу герметизацію і стійкість до термоціклірованію;o кріплення кришки контактної зварюванням забезпечує хорошу герметизацію і міцність;o добре узгоджується з координатної сіткою. p>
Технологічна частина p>
Послідовність технологічного процесу p>
1. Виготовлення масок;
2. Підготовка підкладок;
3. Формування тонкоплівкової структури;
4. Підгонка номіналів;
5. Різка пластин на кристали;
6. Складання;
7. Установка навісних елементів;
8. Контроль параметрів;
9. Корпусні герметизація;
10. Контроль характеристик;
11. Випробування;
12. Маркування;
13. Упаковка. P>
Методи формування тонкоплівкових елементів p>
Просновном методами нанесення тонких плівок в технології ГІМС є:термічне випаровування в вакуумі, катодного, іонно-полум'яне і магнетроннійрозпилення.
p>
Термічне випаровування у вакуумі 10-3 - 10 -4 Па передбачаєнагрів матеріалу до температури, при якій відбувається випаровування,спрямований рух пари цього матеріалу і його з'явитися наповерхні підкладки. Робоча камера вакуумної установки (Мал. 5, а)складається з металевого або скляного ковпака 1, встановлений наопорною плиті 8. Гумова прокладка 7 забезпечує вакуум-щільнез'єднання. Всередині робочої камери розташовані підкладка 4 наподложкодержателе 3, нагрівач підкладки 2 і випарник речовини 6.
Заслінка 5 дозволяє в потрібний момент дозволяє припиняти попаданнявипаровуваної речовини на підкладку. Ступінь вакууму в робочій камерівимірюється спеціальним приладом - вакуумметром. p>
Рис. 5. Методи осадження тонких плівок а) - термічне випаровування у вакуумі; б) - катодного розпилення; в) - іонно-полум'яне розпорошення; p>
1 - ковпак; 2 - нагрівач підкладки; 3 - подложкодержатель; p>
4 - підкладка; 5 - заслінка; 6 - випарник; 7 - прокладка; p>
8 - опорна плита; 9 - катод-мішень; 10 - анод; 11 - термокатодом p>
катодних (іонним) розпиленням (Рис. 5, б) називають процес, приякому в діодним системі катод-мішень 9, виконаний з розпорошуєтьсяматеріалу, які осідають у вигляді тонкої плівки на підкладці 4. Іонізаціяінертного газу здійснюється електронами, що виникають між катодом -мішенню 9 і анодом 10 при U = 3-5 кв і тиску аргону 1-10 Па. p>
При іонно-плазмовому розпиленні (Рис. 5, в) в систему анод 10 - катод -мішень 9 вводять допоміжний джерело електронів (термокатодом 11). Передпочатком роботи робоча камера 1 відкачується до вакууму 10-4 Па і натермокатодом 11 подається струм, достатній для розігріву його і створеннятермоелектронної струму (термоелектронна емісія). Після розігрівутермокатодом 11 між ним і анодом 10 прикладається U = 200 В, а робочакамера наповнюється інертним газом (Ar) до тиску 10-1 - 10-2 Па --виникає газовий плазмовий розряд. Якщо подати негативний потенціал накатод-мішень 9 (3-5 кВ), то позитивні іони, що виникають внаслідокіонізації інертного газу електронами, будуть бомбардувати поверхнюкатода-мішені 9, розпорошувати його, а частинки матеріалу осідати на підкладці 4,формуючи тонку плівку. p>
Певна конфігурація елементів ІМС виходить при використанніспеціальних масок, що представляють собою моно-або біметалічні пластиниз прорізами, відповідними топології (формі і розташуванню) плівковихелементів. p>
Для формування складних ТПЕ великої точності застосовуютьфотолітографії, при якій суцільні плівки матеріалів ТПЕ наносять напідкладку, створюють на її поверхні захисну фоторезістівную маску івитравлюють незахищені ділянки плівки. Існує кількарізновидів цього методу. Наприклад, РПІ прямий фотолітографії спочатку надіелектричну підкладку наносять суцільну плівку резистивного матеріалу істворюють захисну фоторезістівную маску, черз яку труять резистивнийшар. Потім цю маску видаляють і зверху наносять суцільну плівку металу
(наприклад, алюмінію). Після створення другого фоторезістівной маски ітравлення незахищеного алюмінію на поверхні підкладки залишаютьсяотримані раніше резистори, а також сформовані провідники та контактнімайданчики, закриті фоторезістівной маскою. p>
Видаливши непотрібну більш маску, на поверхню наносять суцільну захиснуплівку (наприклад, SiO2) і в третій раз створюють фоторезістівную маску,відкриваючи ділянки захисного покриття над контактними майданчиками. Протравизахисне покриття в цих місцях і видаливши фоторезістівную маску, отримуютьплату ГІМС з плівковими елементами і відкритими контактними майданчиками. p>
Використана література p>
1. Методичні вказівки до виконання курсового проекту по курсу
"Конструювання мікросхем і мікропроцесорів", МІЕМ, 1988 p>
2. Романичева Е.Т., directory: "Розробка та оформлення конструкторськоїдокументації РЕА ", Радіо і зв'язок, 1989 p>
Зміст p>
Завдання на курсове проектування p>
............... ............................................. 2 p>
Анотація
.................................................. .......................... p>
................. ........... 4 p>
Введення
.................................................. .......................... p>
................. .............. 5 p>
Електричний розрахунок принципової схеми p>
............................... .............. 6 p>
Дані для розрахунку розмірів тонкоплівкових елементів p>
.......................... 7 p>
Розрахунок геометричних розмірів резисторів p>
............................... ................. 8 p>
Розрахунок контактних переходів
.................................... ................................... 13 p>
Розрахунок геометричних розмірів конденсаторів p>
............................... ......... 15 p>
Вибір і обгрунтування топології p>
............................... .................................. 17 p>
Граф - аналіз схеми
.................................................. .......................... p>
.......... 18 p>
Топологія
.................................................. .......................... p>
................. .......... 19 p>
Обгрунтування вибору корпусу
.................................... ................................... 20 p>
Послідовність технологічного процесу p>
................................ ....... 20 p>
Методи формування тонкоплівкових елементів p>
............................... ... 21 p>
Використана література p>
................................. ........................................ p>
23 p>
Зміст
.................................................. .......................... p>
................. ........ 24 p>
p>