Ефект від заходів з охорони праці

Справжнє законодавство в галузі охорони праці забезпечує економічну зацікавленість роботодавця у поліпшенні умов і охорони праці, зокрема:

встановлена обов'язковість планування та фінансування заходів з охорони праці;

через розміри тарифів при страхуванні працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, забезпечується зацікавленість роботодавця у впровадженні більш досконалих засобів охорони праці і в скороченні числа робочих місць з небезпечними або шкідливими умовами праці;

встановлена обов'язковість надання працівникам пільг і компенсацій за важкі роботи і роботи з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Реальні поліпшення в галузі охорони праці очікуються у зв'язку з введенням 6 січня 2000 року в дію федерального закону РФ "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ", прийнятому 24 липня 1998.

Статті 21 і 22 цього закону пропонують визначати розміри страхових внесків, сплачуються страхувальником (роботодавцем) залежно від страхових тарифів.

В свою чергу, страхові тарифи залежать від класу професійного ризику. Постановою Уряду РФ N 975 від 31 серпня 1999 року затверджені "Правила віднесення галузей (підгалузей) економіки до класу професійного ризику ". Усього затверджено 14 таких класів. Наприклад, до 1 клас охоплює народна освіта, культура, наука та інше, а до 14 класу віднесена видобуток вугілля підземним способом.

В відповідно до федерального закону РФ "Про страхові тарифи на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2000 рік ", страхові виплати визначаються у відсотках до нарахованої оплати праці і становлять для 1 класу професійного ризику -- 0,2%, а для 14 класу - 10,7%.

Клас професійного ризику визначається Фондом соціального страхування РФ. Законодавчо передбачені знижки та надбавки до страхових тарифів.

Вступ в силу закону РФ "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань "дозволяє визначити економічний ефект, що залежить від умов та охорони праці на підприємстві.

Враховуючи важливість викладається питання, нижче пропонується загальноприйнятий підхід визначення додаткового економічного ефекту від впровадження заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

Оцінка економічного ефекту від заходів з поліпшення умов праці, зменшення випадків травматизму та професійних захворювань, здійснюється комплексно -- із соціального та економічного ефекту.

Встановлено, що поліпшення умов праці веде до підвищення продуктивності праці та навпаки. Так, наприклад, продуктивність праці може знизитися до 50% при роботи в умовах підвищеної температури (+30 ° С), виробничий шум може знизити продуктивність праці від 5 до 20%, а гарне освітлення збільшує продуктивність праці на 10-15%. Підвищує продуктивність праці та дотримання вимог технічної естетики. Загалом комплекс заходів щодо поліпшення умов праці може призвести до підвищення продуктивності праці до 30%.

Крім економічного ефекту, є поняття і соціального ефекту, який тісно пов'язаний з першим. Соціальний ефект не завжди можна визначити в грошовому еквіваленті, але значимість його висока. До показників соціального ефекту можна віднести:

зниження моральних витрат, пов'язаних з підвищенням безпеки праці;

збільшення вільного часу;

збереження гарного настрою;

збільшення трудових ресурсів за рахунок зниження кількості днів хвороби і ін

Заходи з охорони праці забезпечують і екологічний ефект, виражений у зниженні забруднення повітряного середовища, води та грунту, а також у збереженні здоров'я самого людини, яка є головним об'єктом екології.

Ефект від запланованих заходів з охорони праці та загальна результативність їх фінансування пов'язана з можливістю прогнозування стану безпеки на підприємстві.

В Залежно від вихідних даних, прогнозування рівня травматизму може здійснюватися одним з трьох методів: екстраполяції, математико-статистичного моделювання та експертизи.

Метод екстраполяції грунтується на вивченні кількісних показників травматизму за ряд попередніх років з наступним логічним продовженням тенденції їх зміни на прогнозований період. В якості кількісних показників використовують: коефіцієнти, що характеризують частоту і тяжкість травматизму, абсолютне число нещасних випадків і інші показники за максимально можливе число років (не менше 5).

Метод моделювання заснований на побудові математико-статистичних моделей травматизму. Вихідними даними служать показники діяльності підприємства, Для обчислення ймовірності безпечної роботи за певний період часу використовуються методи теорії надійності.

Методи прогнозування за допомогою експертних оцінок використовуються в тих випадках, коли статистичних даних недостатньо або їх не можна отримати. Залучаються фахівці - експерти, практики та науковці, які тривалий час що займаються питаннями охорони праці, що мають великий досвід. Надійність експертних оцінок заснована на припущенні, що в разі отримання близьких результатів незалежними експертами, кінцевий (середній) результат близький до істини.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.ssga.ru/