Науково-виробниче підприємство "ІНТЕК"

КОНЦЕПЦІЯ

створення автоматизованої інформаційно

СИСТЕМИ САМАРСЬКИЙ ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ

Листів 59

Самара

1994

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. МЕТА І ПРИЗНАЧЕННЯ Комп'ютеризація 4

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА АВТОМАТИЗАЦІЇ 5

2.1. Опис підрозділів 7

2.1.1. Поліклініка 7

2.1.2. Стаціонар 9

2.1.3. Лікувально-діагностичний корпус 12

2.1.4. Бухгалтерія 14

2.2. Особливості та недоліки в організації роботи СООД 15

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І НАПРЯМКИ Комп'ютеризація 17

3.1. Основні принципи побудови АІС 17

3.2. Напрямки комп'ютеризації 20

4. СТРУКТУРА АІС ТА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ 21

4.1. Склад і функціональні характеристики підсистем 21

4.2. Склад і функції АРМів 25

4.3. Структура мережі АІС 33

4.4. Інформаційні фонди АІС 37

5. КОМП'ЮТЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ 39

6. ЧЕРГОВЕ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ АІС 43

7. Список використаних джерел 46

8. СПИСОК ВИКОНАВЦІВ 47

РОЗПОДІЛ РОБОЧИХ СТАНЦІЙ Між підрозділами САМАРСЬКИЙ
ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ 48

ВСТУП

Ця Концепція створення автоматизованої інформаційної системи
(АІС) Самарського онкологічного центру розроблена колективом співробітників
Науково-виробничого підприємства "ІНТЕК". В даний час будівля
Самарського онкологічного центру знаходиться в стадії будівництва, томув якості вихідної інформації використовувалися будівельні креслення,концепція і технічний опис, а також функціональна і технічнапрограма Самарського онкологічного центру.

У Самарському онкологічному центрі (СОЦ) буде використанаадміністративно-господарська структура і медична технологія, прийнятів Самарському обласному онкологічному диспансері (СООД), тому справжня
Концепція спирається на аналіз медичної технології, внутрішнього ізовнішнього документообігу онкологічного диспансеру. Прив'язка топологіїінформаційної системи до будівлі СОЦ буде здійснена на етапітехнічного проектування АІС.

У Концепції містить опис підрозділів СООД, технології їхфункціонування та інформаційної взаємодії, вказані призначення імети комп'ютеризації СОЦ. Наведено опис функціональних підсистем іавтоматизованих робочих місць (АРМів) АІС, обгрунтований підхід до їхрозробці. Вказані напрямки та етапи створення АІС СОЦ.

1. МЕТА І ПРИЗНАЧЕННЯ Комп'ютеризація

Основною метою комп'ютеризації СОЦ є підвищення ефективностіроботи медперсоналу. Підвищення продуктивності та якості праціпрацівників СОЦ повинно вестися за наступними напрямками:

- зменшення непродуктивних витрат часу працівників СОЦ нареєстрацію, пошук і оформлення різних документів;

- введення безпаперовій технології обліку лікувального і діагностичногопроцесів, процесів управління СОЦ;

- поліпшення якості роботи медперсоналу за рахунок використання ними
АРМів фахівців, що забезпечують інтелектуальну підтримку по рядунапрямків;

- оптимальний розподіл потоків пацієнтів по відділеннях, кабінетахі фахівцям з метою забезпечення рівномірного завантаження лікарів іобладнання, усунення черг;

- формування статистичних звітів по всіх підрозділах і СОЦ вцілому;

- об'єктивна оцінка кількості та якості праці медперсоналу пометодиками, запропонованими СОЦ;

- розрахунок заробітної плати працівникам СОЦ залежно від вкладеногопраці за методиками, запропонованими СОЦ;

- автоматизація контролю за виконанням наказів і доручень.

Комп'ютеризація передбачає створення автоматизованої інфор -ционной системи, яка охоплює всі підрозділи та служби онкологічногоцентру. АІС створюється на базі мережі персональних комп'ютерів і призначенадля автоматизації управління роботою СОЦ, лікувального і діагностичногопроцесів, управління потоками пацієнтів. Сприятливим умовою створення
АІС є те, що СОЦ в даний час знаходиться в стадіїбудівництва, тому інформаційна система буде введена в експлуатаціюодночасно з усіма медичними та допоміжними службами СОЦ.
Плановий термін завершення будівництва СОЦ - грудень 1997р.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА АВТОМАТИЗАЦІЇ

У Самарський онкологічний центр буде перенесена з невеликимизмінами існуюча адміністративно-господарська структура імедична технологія онкологічного диспансеру.

Самарський обласний онкологічний диспансер є юридичносамостійним закладом охорони здоров'я, що перебувають у віданні
Управління охорони здоров'я Адміністрації Самарської області. У своїйдіяльності СООД взаємодіє з обласним управлінням статистики,податковою інспекцією, аптеками та іншими установами. Схема зовнішньогодокументообігу СООД відображена на рис. 1.

Рис. 1. Схема зовнішнього документообігу СООД

СООД здійснює організаційно-методичне керівництво і координаціюдіяльності онкологічних закладів області (диспансери, відділення такабінети), надає організаційно-методичну допомогу лікувально -профілактичним закладам ТМО у питаннях профілактики і виявленнязлоякісних новоутворень, лікування та диспансерного спостереження захворими, проводить заходи з підвищення кваліфікації лікарів та середньогомедичного персоналу. Головний лікар СООД за посадою є головнимонкологом області і відповідає за організацію онкологічної допомоги населенню
Самарської області. Крім онкологічної служби Самари, головний онкологобласті курирує також Онкологічний центр м. Тольятті, онкологічне ірадіологічне відділення Сизранський центральної міської лікарні,онкологічні кабінети в містах Новокуйбишевськ, Чапаєвської, Жигулівське і
Відрадному.

СООД будує свою діяльність на основі договорів з Територіальниммедичним об'єднанням (ТМО) про надання медичної допомоги населенню тадоговорів з підприємствами та організаціями про надання їм медичних послугонкологічного профілю. Крім того, СООД укладає господарські договориі трудові угоди з організаціями, науковими установами, навчальнимизакладами та окремими фахівцями на виконання досліджень ірозробок, підвищення кваліфікації кадрів, надання додатковихмедичних і соціальних послуг. Крім жителів Самарської області послугами
СООД можуть користуватися мешканці інших областей Росії та громадяниіноземних держав.

Самарський обласний онкологічний диспансер являє собоюлікарняно-поліклінічний комплекс, що включає в себе поліклініку,стаціонар на 570 ліжок, лікувально-діагностичну службу, підпорядкованубезпосередньо заст. головного лікаря з лікувальної частини, адміністрацію ігосподарські служби. Організаційна структура СООД представлена нарис. 2.

Рис. 2. Структура Самарського обласного онкологічного диспансеру

В даний час СООД розміщується в двох будівлях: корпус № 1 навул. Ленінської, 75 і корпус № 2 на вул. Запорізькій, 26. Поліклініка іадміністрація розміщуються в корпусі № 1, інші підрозділирозміщуються, як правило, в обох корпусах. Після завершення будівництванової будівлі всі служби будуть знаходитися в одному місці.

У СООД працюють 503 працівника, з них 97 лікарів, 229 чоловік середньогомедичного персоналу, 102 людини молодшого медперсоналу та 75 працівниківдопоміжних служб.

2.1. Опис підрозділів

2.1.1. Поліклініка

Поліклініка призначена для первинного обстеження і надання допомогихворим амбулаторного профілю, проведення диспансерного спостереження-ня,обстеження і періодичного лікування хронічних хворих.

Пропускна здатність поліклініки становить близько 62000 відвідувань врік.

Організаційну структуру поліклініки складають керівництвополіклініки, реєстратура, консультативно-діагностичне відділення, реабі -літаціонное відділення, патолого-анатомічне відділення, денний стаціонарна 30 ліжок, мала операційна, аптечний кіоск, архів і гардероб (рис. 3).

Рис. 3. Структура поліклініки

Реєстратура є основним структурним підрозділом поорганізації прийому хворих. У функції реєстратури входить:

- реєстрація первинних пацієнтів;

- організація попередньої і невідкладної запису хворих на прийом долікаря як при безпосередньому зверненні в поліклініку, так і по телефону;

- забезпечення регулювання інтенсивності потоку пацієнтів з метоюстворення рівномірного завантаження лікарів і розподілу пацієнтів за видамидопомоги, що надається.

Основним медичним документом, що відображає стан хворого іефективність медичного обслуговування, є медична картаамбулаторного хворого, яка зберігається в реєстратурі поліклініки.

Усі пацієнти надходять в онкологічний диспансер з напрямкоммісцевого лікувально-профілактичного закладу. На первинних хворихзаводиться медична карта амбулаторного хворого (МКАБ), на повторниххворих МКАБ відшукується в картотеці реєстратури. Напрямок вклеюєтьсяв медичну карту. Працівник реєстратури передає МКАБ лікаря-фахівцявідповідно до захворюванням пацієнта. Після огляду хворого лікарвиписує направлення на обстеження, яке видається на руки хворому.
МКАБ передається лікаря відповідного лабораторно-діагностичногопідрозділу.

Результати обстеження надходять до реєстратури. Медсестра забираєрезультати обстеження і розкладає їх за картками, що зберігаються у лікаря -фахівця. Лікар-спеціаліст вивчає результати обстеження і приймаєрішення про хід подальшого лікування пацієнта. Тут можливо кількаваріантів: а) спеціальне лікування (хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне,денний стаціонар); б) направлення на лікування в інший лікувально-профілактичний заклад
(у разі виявлення захворювання неонкологічної профілю); в) напрямок в поліклініку за місцем проживання (у разі відмовипацієнта від запропонованого лікування); г) направлення в поліклініку за місцем проживання для симптоматичноголікування (у разі виявлення запущеного онкологічного захворювання,лікування якого неможливо).

У функції реєстратури входить також оформлення та облік лікарнянихлистів, довідок, напрямків і інших документів, реєстрація та облікрецептурних бланків. По кожному виду документа ведеться журнал реєстрації.

Лікарі консультативно-діагностичного відділення вирішують завдання понадання кваліфікованої медичної допомоги населенню в амбулаторнихумовах і на дому. Лікар, обстежуючи хворого і проводячи лікування, заповнюєйого медичну карту, виписує направлення на аналізи, на додатковіобстеження та процедури, направлення на госпіталізацію, рецепти наліки.

Облік роботи лікарів ведеться організаційно-методичним кабінетом (ОМК)диспансеру на підставі статистичних талонів для реєстрації уточненихдіагнозів, які виписуються при уточненні діагнозу захворювання. ОМКздійснює також формування звітних документів, що характеризуютьстан здоров'я населення і ефективність роботи медперсоналу.

Схема інформаційного супроводу пацієнта поліклініки наведена нарис. 4.

Рис. 4. Схема інформаційного супроводу пацієнта поліклініки

Основним завданням реабілітаційного відділення є проведеннялікувальних, відбудовних і профілактичних заходів із застосуваннямфізичних факторів.

Реабілітаційне відділення включає кабінети магнітотерапії іголкотерапії, масажний кабінет, гімнастичний зал і барозал.

Лікар реабілітаційного відділення приймає пацієнтів у напрямку їхлікуючого лікаря, переглядає історію хвороби для підтвердження можливостіпроведення призначеної процедури і після закінчення заповнює журнал облікуфізіотерапевтичних процедур і звітну форму, яка надходить до ОМК дляобробки.

2.1.2. Стаціонар

Стаціонар диспансеру - це клінічне підрозділ, покликаненадавати медичну допомогу хворим при найбільш важких захворюванняхонкологічного профілю, що вимагають застосування складних методів діагностики талікування, оперативного втручання, постійного лікарського спостереження іінтенсивного догляду.

Пропускна здатність стаціонару становить близько 160 тис. ліжко-днівна рік при середньому кількості хворих близько 8,5 тис.

В організаційній структурі стаціонару можна виділити наступніструктурні одиниці: два хірургічних відділення; торакальної-хірургічне відділення; урологічне відділення; гінекологічне відділення; рентгенотделеніе; відділення пухлин голови та шиї; радіологічне відділення; проктологічне відділення; відділення дитячої онкології.

Розглянемо детально функції відділень стаціонару.

Спеціалізовані палатні відділення стаціонару призначені длялікування і спостереження що надійшли до них хворих і виконують одні й ті жфункції. Персонал кожного відділення складається з завідувача, лікарів, старшоїмедсестри, середнього та молодшого медперсоналу.

Лікар відділення регулярно здійснює медичний огляд хворих,результати якого записує в медичну карту стаціонарного хворого
(МКСБ), проводить операції, виписує направлення на аналізи ідодаткові обстеження.

Після проведення операції лікар формує протокол операції, якийзаноситься в журнал запису оперативних втручань і в медичну карту.

Медична карта стаціонарного хворого крім опису історії хворобиі протоколів операцій містить також медикаментозні, режимні ідієтичні призначення, результати аналізів і обстежень.

При виписці хворого лікуючий лікар на підставі історії хворобиформує виписаний епікриз, де відображені основні моменти протіканнязахворювання та описані методи лікування, і заповнює статистичну карткувибулого зі стаціонару, яка надходить до ОМК. Виписаний епікриз разом зрезультатами останніх аналізів передається в поліклініку і доповнюєамбулаторну карту. Медична карта стаціонарного хворого післязакінчення лікування зберігається в архіві протягом 25 років.

Зав. відділенням повинен після закінчення кожного звітного періодуформувати статистичні звіти та експертні оцінки якості роботилікарів свого відділення. Ці відомості надходять до заст. головного лікаря полікувальної частини, обробляються, на їх основі формуються показникидіяльності стаціонару і СООД в цілому. Вони служать критерієм для нарахуваннязаробітної плати лікарям. Схема формування інтегрального показника роботимедперсоналу відділення наведена на рис. 5.

Рис. 5. Схема формування інтегрального показника роботи відділення

Старша медсестра відділення має становити вимоги на медикаментив аптеку, вести облік витрати медикаментів у відділенні, здійснювати зв'язок зіншими відділеннями стаціонару та підрозділами СООД, а також здійснюватиконтроль за роботою середнього та молодшого медперсоналу і вести щоденникиекспертної оцінки їх роботи.

Обов'язком медсестри відділення є виконання призначень лікарязгідно листа призначення та проведення процедур, які фіксуються вжурналі обліку процедур.

Схема документообігу спеціалізованого відділення стаціонарупоказана на рис. 6.

Рис. 6. Схема документообігу спеціалізованого відділення стаціонару

2.1.3. Лікувально-діагностичний корпус

Лікувально-діагностичний корпус є підрозділом СООД іоб'єднує відділення функціональної діагностики, відділення ультразвуковихдосліджень, ендоскопічне та рентгенологічне відділення, операційнийблок, відділення реанімації, барозал, лабораторії і аптеку. Розглянемодокладніше склад і призначення основних підрозділів лікувально -діагностичного корпусу.

2.1.3.1. Відділення функціональної діагностики

Відділення функціональної діагностики складається з кабінетівфункціональної діагностики, які призначені для проведеннядосліджень з використанням сучасних методів діагностики з метоюуточнення діагнозу та оцінки ефективності лікування. Відділення функціональноїдіагностики включає кабінети електрокардіографії, фонокардіографія ідеографіі легенів.

Пацієнти направляються на обстеження в кабінети функціональноїдіагностики з усіх спеціалізованих відділень стаціонару, якіформують попередні заявки на обстежуютьание.

Після проведення обстеження висновок передається у відділеннялікуючого лікаря і підклеюється до медичної карти. Результати обстеженнязаносяться в журнали, які зберігаються в кабінеті.

Аналогічно здійснюється взаємодія палатних відділень стаціонаруз рентгенотделеніем, яке складається з кабінетів загальної діагностики,інвазивної діагностики і мамографії.

2.1.3.2. Лабораторна служба

Лабораторна служба СООД - це спеціалізований підрозділ,призначене для проведення лабораторних досліджень біоматеріалів,які надходять з усіх відділень стаціонару.

Лабораторна служба включає в себе клінічну, біохімічну,гематологічну, бактеріологічну, імунологічну, гістохімічних,гістологічну і цитологічну лабораторії, а також лабораторіюрадіонуклідної діагностики.

Біоматеріал надходить в лабораторію з напрямком, де вказані ПІБпацієнта, у якого він взятий, відділення та ряд службових параметрів.
Надійшли біоматеріали реєструються в журналі реєстрації і розносятьсяразом з напрямками по лабораторіях.

У лабораторії проглядаються дані про пацієнта і перелік проведенихметодик записується в журнал лабораторії. Кожен лаборант формує длясебе з журналу програму на день по виконуваному їм переліку методик. Завиконання методики результати заносяться в журнал лабораторії й унапрям, який передається лікар-діагност.

Лікар лабораторії за результатами аналізів формує висновок тарекомендації. При необхідності він може призначити повторне абододаткове дослідження. Після закінчення цієї роботи напрямку зрезультатами, висновками та рекомендаціями передаються до реєстратури, апотім розносяться по відділеннях.

На підставі журналів лабораторій щомісячно формуються звіти пропроведених дослідженнях.

Схема документообігу лабораторії наведена на рис. 7.

Рис. 7. Схема документообігу лабораторії

2.1.3.3. Аптека

Аптечна служба призначена для забезпечення своєчасного і повногозадоволення потреби СООД в лікарських засобах та іншихмедикаментах.

Аптека стаціонару підпорядковується аптекоуправління, медикаменти отримує заптечного складу, куди регулярно надсилає заявки на медикаменти, зстаціонаром працює на підставі грошових розрахунків за медикаменти,використані відділеннями.

Кожне відділення регулярно формує і направляє в аптеку вимогана медикаменти, що обробляється працівниками аптеки і на основі цьоговиставляється рахунок на медикаменти, використані відділенням.

В аптеці ведуться спеціальні журнали обліку приходу і витратимедикаментів та журнал обліку термінів придатності, а також рецептотекаекстемпорального лікарських форм.

2.1.4. Бухгалтерія

Бухгалтерія СООД здійснює розрахунок заробітної плати, бухгалтерськийоблік, облік товарно-матеріальних цінностей, облік основних засобів іфінансовий аналіз діяльності онкологічного диспансеру. СООД надаємедпослуги на основі оплати витрат по зведених рахунків або за готівковий розрахунок.
Оплата медпослуг здійснюється в такий спосіб.

Лікування хворого, що надійшов у напрямку установиохорони здоров'я Самарської області, оплачує ТМО за місцем проживанняхворого.

Хворий, що прийшов в онкодиспансер без направлення лікаря, установи,проходить обстеження і лікування в стаціонарі за свій рахунок. Вартістьлікування розраховують економісти бухгалтерії на основі затвердженого цінниказалежно від захворювання. Пацієнт вносить плату в касу онкодиспансеру.

Якщо пацієнт направляється з іншого регіону з офіційним направленнямлікувально-профілактичного закладу, то плату за його лікування перераховуєуправління охорони здоров'я відповідної області.

Схема бухгалтерського документообігу представлена на рис. 8.

Рис. 8. Схема бухгалтерського документообігу

2.2. Особливості та недоліки в організації роботи СООД

СООД - це складна організаційна структура, всі підрозділи якоїпрацюють у тісному контакті один з одним для забезпечення взаємозв'язку іпріемственності в лікуванні хворих. СООД охоплює своїм обслуговуваннямпрактично все населення Самарської області (понад 3,2 млн чоловік).

Навантаження на підрозділи СООД за статистикою становить:

- поліклініка - 62000 відвідувань на рік;

- стаціонар - 8500 осіб на рік;

У підрозділах СООД збирається і обробляється великий обсягінформації про надходження, лікуванні та рух хворих у стаціонарі таполіклініці. Більша частина цієї інформації обробляється співробітниками ОМКі ІОЦ.

У підрозділах СООД і між ними циркулює великий потікмедичної документації, частина якої неодноразово дублює позмістом один одного. За статистикою добовий документообіг у СООДстановить понад 10 тисяч документострок.

Результати передпроектного обстеження СООД дозволили виявити наступнінедоліки існуючої системи управління:

- необхідність ведення додаткових журналів реєстрації та облікухворих по всіх службах СООД, що призводить до додаткових невиправданихвитрат робочого часу медперсоналу;

- відсутність оперативного зв'язку між службами СООД викликає необхід -тість заповнення та передачі безлічі облікових і проміжних форм,дублюючих основну інформацію (статистичний талон, напрямок,контрольна карта диспансерного спостереження, статистична карта вибулогозі стаціонару і т. п.), що призводить до часткової втрати інформації,непродуктивних витрат робочого часу, необхідності міститидодатковий штат працівників;

- відсутність можливості отримання оперативної інформації про хворогопризводить до збільшення термінів обстеження хворого, до дублюванняобстежень, затримки у призначенні відповідного лікування, в результатічого збільшується час перебування на лікарняному або у стаціонарі;

- відсутність оперативності в отриманні інформації по групах хворих,по нозологічних одиниць, за проведеним обстеженням і т.д. призводить доперекручування інформації на момент її отримання;

- трудомісткість в обробці інформації, отриманої в результатіобстеження хворого, веде до неоперативне отримання її лікуючим лікарем,зниження пропускної здатності кабінету, неможливість введення новихметодів обстеження;

- відсутність необхідної оперативної інформації у зв'язку з громіздкістюїї збору та систематизації не дозволяє робити оперативний поглибленийаналіз діяльності для розробки заходів щодо поліпшення роботи;

- складність доступу до інформації, необхідної для установкидиференціального діагнозу, призводить до необгрунтованого притягнення доконсультації надмірної кількості вузьких спеціалістів, призначенням непотрібнихметодів обстеження;

- значна частина робочого часу медперсоналу витрачається наоформлення документів, що скорочує час безпосереднього контакту зхворим, час діагностичного обстеження, погіршує якість роботилікаря;

- існуюча система передачі інформації на паперових носіях зодного підрозділу в інший призводить до втрат робочого часу ізбільшує вірогідність втрати інформації;

- великий обсяг інформації і распределеннность її по службах утрудняютьаналіз якості роботи кожного фахівця, оцінки результатів його трудовоїдіяльності, що, у свою чергу, не стимулює його підвищувати своюкваліфікацію;

Усунути зазначені вище суттєві недоліки в організації роботи
СООД, підвищити відповідальність медичного персоналу, культуруобслуговування хворого, створити більш комфортні умови на робочому місцікожного фахівця дозволить комплексна автоматизація СОЦ. Основою їїє автоматизована інформаційна система з базами оперативної,довідкової, архівної та іншої інформації і автоматизованими робочимимісцями фахівців.

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І НАПРЯМКИ Комп'ютеризація

3.1. Основні принципи побудови АІС

Побудова АІС повинно здійснюватися відповідно до основнихпринципами системного підходу до складних інформаційних систем:

1. Принцип кінцевої цілі: абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної)мети.

Принцип кінцевої мети припускає, що на етапі розробкитехнічного завдання на систему в цілому і на АРМи необхідно чітко і змаксимальної детальністю сформулювати цілі, що досягаються за допомогою АІС, іспособи їх реалізації. При цьому повинна бути розглянута можливість оцінкина різних стадіях розвитку системи ступеня її відповідності наміченимцілям.

2. Принцип функціонального розбиття. Система розбивається на підсистемиза функціональною ознакою.

3. Принцип поєднання функціональної та організаційної структур.

У кожній великій системі можна виділити власне систему даногорівня та автономні системи нижчих рівнів. Власне системаданого рівня ділиться на функціональні підсистеми, які єчастинами системи, що виконують певні функції. Функціональнапідсистема не є автономною: вона не може працювати поза даноюкеруючої системи, у той час як автономна керуюча системавиконує всі види діяльності системи, але в меншому масштабі.

Так, наприклад, велика медична система (онкологічний центр)містить у собі автономні системи, що відносяться до окремих підрозділам
(поліклініка, стаціонар та ін) в той же час власне керуюча системаданого рівня складається з ряду функціональних підсистем (реєстратура,статистика тощо), які можуть функціонувати тільки спільно. Такимчином, кожна велика система складається з керуючої системи даногорівня і певної кількості автономних систем нижчих рівнів.
Автономні системи найнижчих рівнів ієрархії можуть включати в себетільки функціональні підсистеми.

Зазначена методика послідовної деталізації великих систем відображаєїх ієрархічну структуру.

4. Принцип єдності: спільний розгляд системи як цілого і яксукупності частин (підсистем).

Принцип єдності вимагає розгляду АІС в цілому та її модулів внерозривному зв'язку між собою. Це глобальні та локальні бази даних,глобальні та локальні мережі обробки та передачі інформації, загальносистемніта спеціалізовані АРМи і т.п.

5. Принцип функціональності: спільний розгляд структури іфункції з пріоритетом функції над структурою.

Принцип функціональності стверджує, що будь-яка структура тісно пов'язаназ функцією системи та її частин, і створювати структуру необхідно післячіткого усвідомлення функцій системи. У разі надання системі нових функційіноді корисно переглянути її структуру, а не намагатися втиснути новуфункцію у стару схему.

6. Принцип розвитку: облік змінності системи, її здатність дорозширення, розвитку, заміні модулів.

Принцип розвитку закладає в основу системи можливість їїудосконалення та розширення функцій. При модульному побудові розвитокзводиться до заміни та додавання нових модулів.

7. Принцип децентралізації: поєднання централізації і децентралізаціїв побудові модулів і системи в цілому.

Принцип децентралізації рекомендує, щоб управляючі дії іприйняття рішень виходили не тільки з головного модуля, як при повнійцентралізації, а й з підсистем більш низьким рівнем. Система з повноюцентралізацією буде негнучкій, "не пристосовуватися", не володієвнутрішньої активністю. Канали передачі інформації, як правило, в такійсистемі виявляться перевантаженими.

8. Принцип невизначеності: облік можливості виникнення непред -бачених або невизначених ситуацій при експлуатації системи.

Принцип невизначеності стверджує, що в будь-який, самоїдетермінованою системі, можливі непередбачені випадковості і ситуації.
Для виключення їх впливу на працездатність системи необхідно застосовуватидублювання найбільш відповідальних підсистем, оцінювати при розробцінайгірші ситуації в системі і проектувати з розрахунку на них.

9. Принцип захищеності інформації.

Цей принцип охоплює всі заходи, що вживаються длязабезпечення збереження медико-санітарних даних від кроків, якінавмисне чи не знаючи, можуть призвести до змін, втрату або розкриттяцих даних.

Захищеність даних спрямована на досягнення двох головних цілей:забезпечення цілісності даних і гарантії збереження особистої таємниці хворим ілікарем.

Цілісність даних передбачає стан, коли комп'ютеризованідані, взяті з первинного документа, не були випадково або з наміромзмінені, втрачені або зруйновані. Це означає забезпечення схоронностіпридбаних, що зберігаються, переданих або витягають даних протируйнувань в результаті дефектів технічних пристроїв, недоліківпрограмного забезпечення, операційних помилок і зовнішніх фізичнихушкоджень, крадіжки зареєстрованих відомостей і фальсифікації.

Забезпечення збереження особистої таємниці припускає, що всі дані збази даних про пацієнта повинні забезпечуватися такими ж заходами захисту відрозголошення, як і аналогічні відомості, що зберігаються в реєстратурі. Тількилікуючий лікар може мати доступ до специфічних відомостями про хворого,тому лікареві має бути визначено ідентифікує його код. Данінаукового характеру потребують ідентифікації дослідника, провідного тему.

Загальний принцип захищеності передбачає, що медичні дані неповинні бути пов'язані з якими б то не було іншими інформаційнимисистемами і в звичайних умовах не підлягають використанню для будь-якихінших цілей, крім охорони здоров'я пацієнта. Іноді, однак, роблятьсявинятки, звичайно в інтересах наукових досліджень, але такі виняткиробляться з обережністю, завжди за погодженням з лікуючим лікарем і в міруможливості зі згоди самого хворого.

Загалом є три підходи, до реалізації принципу захищеності якіповинні застосовуватися комплексно, для того щоб попередити можливістьпорушення системи захисту даних: запобіжні заходи, що застосовуються вщодо технічних засобів (ЕОМ), спеціальні методи використаннятехнологій в оперують інформаційних системах, а також організаційнізаходи та правила.

10. Принцип уніфікації.

Близькі за своїми функціями модулі повинні бути уніфіковані.
Уніфіковані програмні й апаратні інтерфейси.

11. Принцип поетапності АІС введення в експлуатацію.

Повна реалізація АІС зажадає кілька років. Тому системавпроваджується поетапно. Спочатку реалізуються функції прийому хворих, щодозволить накопичувати базу пацієнтів, потім додаються інші компонентисистеми. При цьому повинна забезпечуватися можливість повноцінногофункціонування модулів (підсистем) на будь-якому етапі.

12. Принцип універсальності.

Цей принцип передбачає можливість тиражування модулів АІС.

3.2. Напрямки комп'ютеризації

комп'ютеризацію онкологічного центру необхідно вести за такиминапрямками:

- створення локальних обчислювальних мереж (ЛОМ) на базі персональнихкомп'ютерів з метою інтеграції технічних та інформаційних ресурсів АІС;

- створення централізованих баз даних (БД) для зберігання історійхвороби та іншою медичною, адміністративно-господарської та нормативно -довідкової інформації;

- забезпечення спільного доступу користувачів до централізованихбаз даних;

- забезпечення і підтримку цілісності даних програмними засобамиі за рахунок оптимізації структури БД;

- розробка простого і зручного в експлуатації програмногозабезпечення, розрахованого на користувача-непрограмміста;

- створення інтерфейсів персональних комп'ютерів з медичним облад -нанням з метою підвищення точності результатів і скорочення часу їхобробки;

- забезпечення збереження інформації за рахунок дублювання і створеннякопій на стримерного стрічках.

4. СТРУКТУРА АІС ТА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

4.1. Склад і функціональні характеристики підсистем

На основі аналізу структурних підрозділів СООД і виконуваних нимифункцій було зроблено висновок про те, що персонал різних підрозділів іслужб робить одну і ту ж чи багато в чому споріднені функції. Томурозробку АІС доцільно проводити, створюючи інформаційні підсистеми,кожна з яких реалізує певний набір родинних функцій.

Таким чином АІС СОЦ повинна складатися з наступних інформаційнихпідсистем:

"Інформаційна підтримка";

"Реєстратура";

"Медична карта";

"Довідник лікаря";

"Журнали обліку";

"Аптека";

"Лабораторія";

"Функціональні дослідження"; < p> "Диспансерний облік";

"Облік роботи медперсоналу";

"Статистика";

"Архівація";

" Облік витрат медикаментів ";

" Облік матеріальних цінностей ";

" Кадри ";

" Економіст ";

" Розрахунок заробітної плати ";

" Бухгалтерія ".

Підсистема" Інформаційна підтримка "призначена для формування тапідтримки в актуальному стані бази нормативно-довідкової інформації,необхідної для функціонування інших підсистем: списки відділень,кабінетів, методик дослідження, розклад роботи кабінетів та лікарів іт.д. Основні функції цієї підсистеми - введення і коригування нормативно -довідкової інформації та планування роботи кабінетів та лікарів.

Підсистема "Реєстратура" повинна автоматизувати роботу реєстратурионкодиспансеру, пов'язану з первинною реєстрацією пацієнтів, записом наприйом і оформленням відповідних документів.

Ця підсистема буде виконувати наступні функції:

- первинна реєстрація пацієнтів;

- запис на прийом;

- оформлення та облік лікарняних листів, довідок та інших документів;

- отримання довідки про пацієнта;

- ведення журналів реєстрації.

Основним завданням підсистеми "Медична карта "є формування іобробка карти амбулаторного хворого в поліклініці та медичної картистаціонарного хворого в стаціонарі: ведення історії хвороби, отриманнярезультатів аналізів і обстежень, заповнення листа призначень ітемпературного листа, а також формування і друк різних документів:направлення на аналізи, на обстеження, на процедури, направлення нагоспіталізацію, рецепти на ліки.

Комплекс задач "Довідник лікаря" передбачає створення автоматизованихрованных довідників і класифікаторів, необхідних лікарю в процесіроботи:

- фармацевтичний довідник;

- міжнародний класифікатора хвороб;

- алгоритми діагностики та лікування і т.д.

Метою створення підсистеми "Журнали обліку" є автоматизаціяпроцесу ведення різних журналів у відділеннях стаціонару та поліклініки.
Підсистема повинна забезпечувати формування відповідного журналу наоснові інформації з БД пацієнтів і коригування даних. По суті вонапрацює з тими даними, які формують підсистеми "Реєстратура" і
"Медична карта", але подає їх в іншій формі, роблячи вибірки загрупі ознак.

Підсистема "Аптека" повинна здійснювати формування бази ліків іінших медикаментів по групах, допомагати вести облік надходження тавитрачання медикаментів, формувати довідки про їхню наявність. Підсистемареалізує наступні основні функції:

- облік медикаментів;

- облік витрат на медикаменти;

- обробка заявок відділень;

- довідка про наявність медикаментів.

Комплекс задач "Лабораторія" призначений для