1. Поняття «док-т», «док-ва інф-ція», визна-я в різних науках.Ев-ціядок-та, його св-ва, ф-ції, сп-б документ-ня.
Слово «док-т» від лат. documentum - свід-во - матер. носій даних
(папір, кіно-і фотоплівка, магн. стрічка, перфокарта тощо) із записаноюна ньому інф-ції, предназн-е для її перероб-ки в часі, і простягни-ве. Док-тим. містити тексті, граф-а, звуки і т.д. у вузькому сенсі ділова папір,юридично підтверджує який-небудь факт і право на щось.
У українською мовою. слово «док-т» увійшло до Петровської епоху. Док-ми стали наз-тьділові папери, що мали правову значимість. Надалі у слова «Д»розвинулися 2 нових знач-я: 1) Вузьке; побутове - паспорт, посвідченняособистості, 2) Переносний; розширене щось, що може свідчити про що -небудь, підтверджувати будь-що, твори мистецтва, креслення, малюнок,машинописна запис і т.д.
У процесі деят-сті чол-ка створ-ся велика кількість док-тов. У 18 столітті док -ту надавалося правове знач-е. У пер. пол. 19 століття док-том назив-сяділова папір, акт, справою. Акт - це док-т, в кот. викладалися права йдизобов-сті одного або кількох людей. У 20-і роки термін ділова папірвживу-ся в шв. законодателних актах. Тепер термін ділової паперизамінено на «службовий док-т». Згідно з ГОСТ 16427-70 «Документування іархівна справа »терміни і визна-ють док-т - це СР-во закріплення різнимиспособами на спец-х матеріалах інф-ції про факти, події, явищаоб'єктів, дійсності і розумової деят-сті чол-ка. Інф-ція про док -тах фіксовано-ся рукописних, машинописним, типографським сп-бамі, за допомогоюкреслень, граф. изображ-й, малюнків.
Інф-ція - сов-сть відомостей, що визначають знань про них чи інші події,явища, факти в їх взаємозв'язку.
Сущ-і кілька св-в док-та: 1) функціональний на-значення - явл-сястрижневим при оцінці якості док-тов, 2) логічність - в содер-жательномаспекті - після-послідовно, зв'язкова інф-ція, що утримують-ся в док-ті, 3)надійність - св-во док-та протягом тривалого часу виконувати своїф-ції, 4) довговічність - определ-ся оптимальним терміном служби док-та дофизич. або морально. зносу, 5) технічнологічность - відповідність док-тасоврем. вимогам технології його підготовки, передачі та зберігання, 6)економічність - треб-я до стоїмо-сті док-та, 7) естетичність - соотв-віє док -та треб-ям норм права (наявність реквізитів), 8) облік особистості і колективупри складанні док-та.
Опції док-та - це цільове призначено-е, притаманне тільки даному док-ту. Вонидопомагають зрозуміти роль док-та в цiй соц. стр-ре, дозволяють визна-ть треб-я до технології составл-я даного док-та, а знач-е ф-цій дозволяє классіфіц -ть док-т.
Виділяють слід. ф-ції док-та: 1) Інформ-ва - навмисна фіксація інф -ції з метою її збереження і передачі. Важливим показ-лем кач-ва док-та явл-сяинформац. ємність (інф. потенціал) - повнота інф-ції, об'єктивність,вірогідність, оптимальність, актуальність. 2) Соціальна - інф-ція НЕтільки про суспільство, а й особистості в її соц. аспекті. Т.ч. ця ф-ція - таабо інший ступінь відображення в док-ті деят-сті, місця, ролі даного чол-ка.
3) управлінських - док-ти створені для реалізації управл-я, док-тиорганізаційно-рапорядітель-ного хар-ра (положення, статути, накази ітощо), док-ти довідково-інформаційні (довідки, службово. листи, зведення).
4) Правова - ф-ція фіксації і зміни правових норм і правоотн-ний,тут: а) док-ти, ізнач-але мають правовий ф-цією, б) док-тищо купують на час цю ф-цію. 5) Культурна. 6) Обліку. 7) Історичногоджерела.
Документ-ня - це научн. дисц-ну, що вивчає в історич. розвиткузакономірний-сть освіти док-тов, сп-б їх створення, стаю-е і розвитоксистем документації.
Способи документування:
1) паперовий;
2) фото-кінофонодокументний;
3) реп-родуцірованние;
4) технічною документ-ня;
5 ) махай-ночітаемие (перфкарти).
1. Лист пройшло неск-ко ступенів - I. Піктографі-чеський (картинно -синтетичне лист появ. 8-6 тис.л. до н.е.); II. Ідеографічний лист
(окремі знаки позначу-ють слова); III. Складова система (кожен знак = складі),
IV. Буквено-звукове (2 тис. до н.е.). Ранні матер. носить-лі: глина,шкіра, каміння, папірус. На Русі до 12 ст. писали на пергаменті, з 14 ст. набересті. Починаючи з 1867 р. - промислов. виготов-лення друкарських машинок. З
17 в. в Англії появ-сь стенографія.
2. Кінофільмів-ние. У 1839 р. у Франції художником Дагеромотримана 1 малюнок, в 1865 р. у Франції братами Люм'єрами був відкритийкінематограф. Фотодок-т - зобразить. Док-т, сприяння з-ня, кот-го переданофактографічних сп-бом. Вони наочні й точні. Кінодокументи --документальне кіно, фіксують важливі події в житті суспільства.
3. Репродукування - відтворена-е копії док-та в зменшеному вигляді: а)мікрофільм - одне або неск-ко изображ-й, об'єднавши-х спільністю сприяння з-ня, б)мікрофіш (105-140мм) вміщується від 60 до 3200 кадрів,.
4. Техн-е документ-гом - сп-б фіксації техн. думки.
5. Машиночитаних док-ти (перфокарти, перфострічки, магн. Стрічки, дискети).
2. Хар-ка різних видів носіїв інформації і проблеми стандартизації.
Кл-ція док-тов, осн. ознаки.
Док-т (від лат. documentum - свід-во, док-во) - матер. об'єкт, утримуючі-щийінф-цію у зафіксованому вигляді та спец-но предназн-ний для її передачі вчасі і просторі. Носієм інф-ції може бути папір, перфокарта,фотоплівка, магнітофонна стрічка і т.п. Док-ти м. містити тексти наприродний. або формалізованому мовою, зображення, звукову інформацію іін
За сприяння з-нію Д. справ-ся на науково-техніч. (статті, книги і т.д.), правові
(постанови, укази, договори тощо), управлінські (накази, директиви)та ін
Док-ти м.б. первинні та вторинні (реферат, анотація, огляд і т.д.)
По виду обробки справ-ся на семантіч. (переклад, реферування, аннотірова -гом) і несемантіч. (копіювання, розмноження, мікрофільмування).
Сукупність Д., присвячених к-л. питанню, явищу, процесу, особі і т.п.з. документацією.
Істота терміну "Стандартизація" характеризується трьома основнимимоментами:
- стандартизація є що встановлюються на тривалий термін загальнодержавні загальнообов'язкові норми створення документів, причому, гарантує дотримання цих норм;
- стандартизація-це закріплення і поширення тільки тих якостей і властивостей документів, які мають найбільшу функціональну виправданість, забезпечують найбільший управлінський ефект.

Впровадження стандартизації в управлінську документацію обумовленоневиправданим різноманіттям видів і форм документів, що фіксують виконанняідентичних управлінських дій. На перший план висувається вимогапідвищення інформативності та уніфікації документів як за формою, так і зазмістом. Це завдання і вирішується методом стандартизації.
Основними завданнями вдосконалення форм документів слід вважати: приуніфікації - доцільне зменшення різноманітне документів за формою іправилами оформлення; при стандартизації - формування та впровадження вяк обов'язкової норми обмежень, що дозволяють відібрати найбільшефективні форми та правила оформлення документів і забезпечити їхтривале зберігання.
Стандарти на документи повинні сприяти уніфікації формуправлінської документації, організації централізованого виготовленнябланків, створення можливості централізованої обробки службовихдокументів і полегшення праці управлінського персоналу, а також зменшеннювитрат на канцелярські витрати.
По виду матеріального носія документи м. б. розділені на:
- створені на паперовій основі;
- на спеціальних носіях (плівці, металі, склі, дискетах і т.д.). від матеріального носія залежить довговічність і вартість документа.
Документ, будучи носієм інформації, що містить комплекс інформаційнихелементів. Цільове призначення цих елементів не однозначно. Ці елементимістять інформацію, що характеризує явища, на підтвердження якихскладений документ (реквізит в)
класифікувалали-цією Д, визначенням сп-ба їх створення та обробки займаєтьсядокументознавство.
Класифікація документів - система супідрядних понять в якій-небудьгалузі знань або діяльності людини представляється у вигляді схем.
Класифікація документів за різними ознаками:
1. способи представлення інформації: а) кодованих; б) не кодованих; в) цифрове.
2. Матеріальні носії: а) паперові; б) мікроплівки; в) маг. плівка; г) оптичний диск; д) напівпровідник; е) фотоплівка.
3. Спосіб закріплення інформації: а) друкування; б) репродукування; в) мікрографії; г) мікрофільмування; д) мікрофотографія; е) перфорація; ж) електронний.
4. Знакова форма подання інформації: а) текстова; б) іконічна; в) ідеографічних; г) аудійное; д) машиночитаних;
5. Канали сприйняття інформації: а) зір; б) слух; в) дотик.
6. Матеріальна конструкція документів: а) книжкове; б) журнальне; в) листове; г) карткове; д) касета, бабина; е) рулон; ж) дискета; з) магнітна стрічка.
7. Цільове призначення документів: а) наукове; б) науково-популярне; в) навчальний; г) масово-політичне; д) навчальний; е) виробничу; ж) довідкове; з) літературно-художнє, і) нормативно-виробниче; к) інформаційне.
8. періодичність виходу із структури: а) неперіодичне; б) періодичне; в) триваюче; г) книга; д) брошура; е) листівка; ж) збірник; и) Моновидання.
9. спосіб доступу до інформації: а) довільний; б) послідовний; в) комбінований;
10. зчитування інформації: а) багаторазове; б) обмеженою кратності; в) одноразове.
3. Машиночитаних док-ти (МД): хар-ка, сп-б представл-а, пошукові можливості та сфера застосування.
МД - док-ти, придатні для автомат-го зчитування содер-жащейся в ньомуінформації. (ГОСТ в.102-83) док-т, на магн. носії - док-т, створенийзасобами Вт, за-писаний на магн. носій, магнітні. стрічку, дискету,оптич. диск, перфокарти, перфострічки і оформлений у встановленому порядку.
Магн. стрічка (МЛ) - застосува. в ЕОМ з 50-х рр.., коли вже МЛ застосува-ся взвукозапису, в вимірюв. техніці. МЛ пр.соб. гнучку підкладку у вигляді стрічки,на кіт. нанесено магн. МЛ мають вис. надійно зберігає-я інф-ції. Оптич. диск
- Створено на поч. 70-х рр.. і в 1983 вдалося запропонувати працездатності здатнізразки НОД.
4. Лінгвістичне забезпечення ІС.
ГОСТ 24.00-84 АСУ. Основні терміни і визначення.
ЛВ - комплекс мовних засобів інформації у вигляді даних.
Опції ЛВ - формалізоване подання забезпеченості доступу доінформаційним засобом до підготовки інформаційних продуктів і послуг.
Рішення:
1. моделювання розуміння тексту;
2. синтез мови;
3. перехід від формалізованого подання змісту промови на природну мову.
Ці 2 питання в першу чергу вирішуються при розробці прикладних задач
(введення тексту, виявлення помилок, автоматичному перекладі з однієї мови наінший, при кодуванні і класифікації, укладанні рефератів). Успіхзалежить той повноти та якості мовних засобів.
При цьому ЛВ поділяється на наступні частини:
1. декларативна - одиниці мови, різні граматичні тексти (мовніодиниці - окремі слова/поєднання, приставка, корінь, суфікс - всязначуща частина слова);
2. процедурна - засоби маніпулювання одиницями мови:
- морфологічний аналіз (аналіз слів/поєднань);
- семантичний аналіз (смисловий аналіз);
- синтаксичний (побудова речень) .*, ВИНИТИ - словник, що містить інформацію науково -технічної документації та суспільно-політичного змісту. Було опрацьовано понад 80 млн. книг.
Основний засіб - Мовні засоби, повинні:
- підбиратися відповідно до вирішуваних завдань,
- бути простими і відрізнятися гнучкістю, щоб їх можна було можна використовувати в комплексі.
ЛС предметної області - термін - слово/поєднання точно позначаєконкретне поняття (форма фіксації знання).
Термін як ЛС - як особлива підсистема мови. Використання термінівдозволяє:
- конкретно виділити і окреслити межі;
- відслідковувати розвиток конкретного знання в конкретній галузі;
- показує динаміку розвитку знання;
- окреслити структуру наукового знання;
- виділити зв'язку і все інтегровані процеси в структурі наукового знання.
Застосування термінів аналізу показує внесок окремих вчених/окремихкраїн у розвитку конкретної наукової проблеми.
Термінальний аналіз використовується при складанні словників та забезпеченнідоступу до інформаційних ресурсів.
Методика Т.А. спирається на прийоми прикладної лінгвістики:
1. Конкретні терміни відображають певну предметну область - семантичний простір (вся галузь знання);
2. Семантичні поля - окремі розділи, підрозділи;
3. Клас умовної еквівалентності - аналіз основних слів/поєднань, що зустрічаються в тексті, а також у встановленні родовідових зв'язків між окремими термінами - тобто встановлюються та усуваються синоніми, визначення класів слів, які визначаються як дескриптори.
Самі складні процедури:
- встановлення родовідових відносин;
- встановлення ключових слів.
У закордонній практиці: збір та аналіз професійної лексикивикористаних систем. Чим ретельніше аналіз професійної лексики, тимменше «шуму».
5. Термін - лексичне засіб опису предметної області.
Термін як ЛС - як особлива підсистема мови. Використання термінівдозволяє:
- конкретно виділити і окреслити межі;
- відслідковувати розвиток конкретного знання в конкретній галузі;
- показує динаміку розвитку знання;
- окреслити структуру наукового знання;
- виділити зв'язку і все інтегровані процеси в структурі наукового знання.
Застосування термінів аналізу показує внесок окремих вчених/окремихкраїн у розвитку конкретної наукової проблеми.
Термінальний аналіз використовується при складанні словників та забезпеченнідоступу до інформаційних ресурсів.
Методика Т.А. спирається на прийоми прикладної лінгвістики:
4. Конкретні терміни відображають певну предметну область - семантичний простір (вся галузь знання);
5. Семантичні поля - окремі розділи, підрозділи;
6. Клас умовної еквівалентності - аналіз основних слів/поєднань, що зустрічаються в тексті, а також у встановленні родовідових зв'язків між окремими термінами - тобто встановлюються та усуваються синоніми, визначення класів слів, які визначаються як дескриптори.
Самі складні процедури:
- встановлення родовідових відносин;
- встановлення ключових слів.
У закордонній практиці: збір та аналіз професійної лексикивикористаних систем. Чим ретельніше аналіз професійної лексики, тимменше «шуму».
6. Інформаційно-пошуковий тезаурус.
При розробці ІПТ застосовується ГОСТ 7.25-80 «Тезаурус інформаційно -пошуковий одномовний », ГОСТ 7.14-80« -/- багатомовний ». ІПТ представляєсобою звичайний словник слів/сполучень - галузевий словник. Тезаурус від лат.
- Сховище, скарб.
13 ст. - Складання книг про скарби.
17-18 ст. - Словники-довідники при складанні службових дисциплін.
1950 рр.. З розвитком машинного перекладу (сучасна тезаурус).
Тезаурус має вузько прикладне призначення - обробка інформаційнихзапитів .*, інформатика - Шрейдер, Гольштейн, Броніславскій.
Методика складання тезаурусом:
1. предметна вибірка всіх ключових слів конкретної предметної області;
2. визначення всіх взаємозв'язків між окремими термінами.
Сама предметна область м.б. задана як аксіома (область природнихзнань: математика, хімія, фізика).
3. уточнення предметної області;
4. аналіз усього масиву документів (наскільки точна предметна область);
5. розробка всіх взаємозв'язків;
6. весь набір термінів на експертизу спеців-аналітиків для яких розробляється тезаурус.
Вся стадія розробки ІПТ виконується спільними зусиллями спеців різнихпрофесій: спец. ПК, спец. конкретній галузі.
Вимоги при розробці тезауруса:
1. масив документів д.б.н. досить однорідним;
2. обмежене число авторів (усунення різнобою професійної лексики);
3. весь масив документів д.б.н. в машиночитаному форматі.
7. Класифікатори. Мови формалізованого опису даних.
Класифікатори - нормативні документи, які містять систематичнийперелік об'єктів та присвоєні їм коди. Класифікації та кодуванняналежать всі соціальні і економічні об'єкти. Інформація,що міститься в цих класифікаторах техніко-економічна та соціальнаінформація, служить для інформаційного забезпечення в наступних областях:
- економіка;
- статистика;
- митна справа.
Розроблено понад 37 класифікаторів, але ще застосовуються загальносоюзні.
Основна мета розробки к?? ассіфікаторов пов'язана з реалізацієюдержавної програми переходу України на міжнародні системи (обліку,статистики). Ця програма була прийнята в 1992 р. Класифікаториоформляються у вигляді альбомів і є машиночитаних варіант. Звід всіхкласифікаторів, а також нормативно-методичні документи, що становлятькласифікації та кодування інформації.
Основні завдання:
1) впорядкування та уніфікація техніко-економічної та соціальної інформації;
2) забезпечення однозначності і порівнянності даних;
3) створення умов для автоматизованої обробки даних;
4) створення банків даних класифікаторів, що застосовуються на території конкретної країни, а також міжнародних справах.
Всі класифікатори діляться на 3 групи:
1) класифікатори інформації про управлінської документації, види діяльності економічних і соціальних показників;
2) об'єднує класифікатори інформації про організаційні словниках;
3) класифікатори інформації про населення та кадрами.
Кожен класифікатор має своє умовне позначення.
8. Функціональна стркутура ІПС.
Представляється у вигляді абстрактної кібернітіческой машіти. Котора сост знаступних вузлів:
1) Пристрій введення.
Введення повідомлення, введення запиту, індекстное опис тексту - ПІД (пошуковийобраз документа).
2) Оперативна пам'ять.
Активне сховище - являє собою сукупність пошукових образівповідомлення.
Пасивне сховище - у ньому знаходиться самі повідомлення.
3) Решаущее устроіство.
Визначення Аресом повідомлення. Головний виконавець органу ІПС.
4) Пристрій виводу. отримує адресу повідомлення з вирішального пристрою, забезпечує пошук впасивно сховищ і виводить їх споживачеві.
5) Пристрій керування-забезпечує послідовність методів пошуку.
9. класифікація ІПС.
При підході до класифікації ІПС виходить з вимог користувачів доякості функціонування системи, тобто до її здатності вибирати зінформаційно-пошукового масиву необхідну інформацію з достатньоюповнотою, точністю та оперативністю.
Основними ознаками, що характеризують ІПС з точки зору задоволеннявимог користувачів, є:
- Тематика комплектування інформаційно-пошукового масиву;
- Вид виконуваного інформаційного пошуку (об'єкт пошуку та вид видаваноїінформації);
- Режим функціонування;
- Схеми розміщення інформацонно-пошукового і документного масиву:
- Вид виконуваного інформаційного пошуку.
За тематикою комплектування ІПС ділиться на галузеві, багатогалузеві
(політематичний) і вузькотематичного.
Галузеві ІПС створюються, як правило, центральними галузевими органами
НТІ у відповідності із закріпленими за ними тематикою. На базі галузевих
ІПС здійснюється інформаційне обслуговування керівних працівників іпровідних фахівців галузі.
Багатогалузеві ІПС створюються в регіональних органах НТІ (республіканськихінститутах інформації, інститутах інформації автономних республік,областей) і міжгалузевих територіальних органах НТІ. Здійснюєінформаційне обслуговування фахівців відповідного регіону.
вузькотематичного ІПС містяться в місцевих (локальних) службах інформації
(на підприємстві, в організаціях) для забезпечення інформацією вчених іфахівців даної організації. Тематика інформаційного масивувідповідає тематиці їхньої роботи.
По виду і об'єкту інформаційного пошуку ІПС поділяються на:
- Документальні;
- Фактографічні.
Документальні ІПС призначені для пошуку документів, що містятьзапитувану інформацію у відповідь на інформаційний запит у залежності відмети пошуку документальні ІПС видають або бібліографічні описидокументів, або тільки адресу шуканого документа, що визначає йогомісцезнаходження в сховище.
Характерною особливістю усіх документальних ІПС є те, щовилучення потрібної інформації з документа, знайденого ІПС, здійснюєсм споживач.
Фактографічні ІПС призначені для пошуку конкретних фактів, відомостей,даних у відповідь на інформаційні (фактографічні) запити без зверненняспоживача до документів, у яких вони містяться. У фактографічних ІПСодиницями інформації є реквізити (ознаки та їх значення). Реквізитивідображають певні наукові, технічні, економічні властивостіоб'єктів, процесів, явищ і являють собою логічно неподільніелементи будь-якої складності.
Для вичерпного опису об'єктів, процесів необхідна деякасукупність ознак, що описують їх якісні та кількіснівластивості. Сукупність ознак називається повідомленням про об'єкт. Кожнеповідомлення має свою певну форму. Форми повідомлень, об'єднуючись умножини, дозволяють повністю описувати об'єкт.
Проміжне положення займають документально-фактографічні ІПС,результатом пошуку в яких є запитувані факти, відомості, даніз посиланням на документ, в якому вони зафіксовані. Різниця міждокументальними та фактографічних ІПС - об'єкт пошуку.
За режимом функціонування ІПС поділяються на системи, що працюють у режимівиборчого поширення інформації та в режимі ретроспективногопошуку інформації.
Виборчим розподілом інформації (ІРІ) називається такий режимроботи ІПС, при якому інформаційний пошук проводиться за постійнимизапитам певного контингенту абонентів в масиві поточнихнадходжень документів через встановлені проміжки часу (звичайно 1 разна тиждень, 1 раз на 2 тижні). Для оптимізації роботи ІПС між абонентами ісистемою встановлюється і постійно підтримується зворотний зв'язок. Прице ПІД порівнюється з зберігаються в ЗУ системи, постійними запитамиабонентів (постійним є масив запитів).
Ретроспективний пошуком (РП) інформації називається такий режим роботи ІПС,при якому за разовими запитами фахівців здійснюється пошук відомостейпро документи (або копій документів). Фактів, відомостей, даних в накопиченомуза певний період в інформаційному масиві. Такий пошук - режим
«Запит-відповідь» (постійний масив документів).
За схемою розміщення інформаційно-пошукового та документального масивів
ІПС діляться на одноконтурні та 2-ухконтурние. У одноконтурних ІПСінформаційно-пошукові та документальні масиви об'єднані в один масив,в якому на одному і тому ж носії інформації поєднуються запису ПІД ззаписом текстів самих документів. В якості носіїв інформаціїзастосовуються різні типи перфокарт ручного сортування, мікрокарти,мікроафіші і інші, на яких є пошукові та текстові поля.
В 2-хконтурних ІПС інформаційний масив і масив документів розділені іскладають перший і другий контури системи. У першому контурі здійснюєтьсяінформаційний пошук по поду з метою знаходження адреси документа,що зберігається в другому контурі ІПС. Двоконтурними проектуються АІПС.
У автоматизованих ІПС для пошуку інформації реалізується на ЕОМ. Записі збереження інформації здійснюється на машиночитаних носіях: магнітнихстрічках, магнітних дисках, магнітних барабанах. АІПС отримали широкепоширення в галузевих, регіональних інформаційних центрах.
Застосування ЕОМ дозволяє автоматизувати не тільки процес пошуку, а йпроцеси введення, поповнення, зберігання та видачі інформації.
10. Види забезпечення АІПС.
Лінгвістичне забезпечення.
Мовні засоби - безліч одиниць виражають сенс.
Інформаційне забезпечення.
Інформаційна база сукупність даних і документів та методів їхпідготовки. У соаременних АІПС вся інформація представлена в машиночитаномумовою. Отсюдова витікает виделяемость внемашінних доків сукупність доківпризначених для безпосереднього використання. Внутрімашінние доки намашиночитаних насітелях діляться на 2 групи:

1) Доки службовці основним джерелом інформації при задоволеннізапрсов користувачів.

2) Доки що становлять основу службової та управлінської документації таподіляються на такі: Організаційні, Розпорядчі, Службові, Планові,
Виробничі, Бухгалтерсіе.
11. Структура ЕС, її основине системи.
Експертні системи належать до інтелектуальних обчислювальних системі призначені для моделювання, або імітації поведінки досвідченихфахівців-експертів при вирішенні завдань з якого-небудь вузького питання.
Сучасні ЕС включають в себе як правило, такі компаненти:

-підсистему придбання знань;

-базу знань;

-машину висновку; < p>-робочу пам'ять;

-інтерфейс користувача;

-підсистему пояснення;

-підсистему вдосконалення виводу і "очищення" знань.
Посістема придбання знань - збір знань і придбання досвіду вирішенняпроблем з деяких джерел знань в компутерние програми при їхстворення або розширення. Потенційні джерела знань включають людей -експертів, навчальні, база даних, дослідницькі звіти, власний досвідкористувача. Придбання знань складна задача, яка представляє вузьке місцеу створенні ЕС. Для побудови бази знань необхідний інженер по знаннях,допомагає експерту структурувати його знання про предметну область,інтерпрітіруя та інтегруючи відповіді і питання, знаходячи аналогії, пропонуючиконтрприклади і виявляючи концептуальні труднощі.
База знань - це все необхідне для розуміння, формування та рішенняпроблеми. вона містить два основних елементи: факти (дані) з предметноїобласті та спеціальні еврітікі чи правила, які керуютьвикористанням фактів при рішеннями проблем.
Машина виведення - "Мозок" ЕС відома як керуюча структура абоінрепрітатор правил (в ЕС заснований на правилах).
Компутерная програма, яка підтримує методологію обробки інформації збази знань, отримання і представленіезаключеній і рекомендації. Машинавиведення попосредством формування та організації послідовності кроків,вживаються для вирішення проблеми, керує використанням системнихзнань.
Основними елементами мащіни висновку є:

. інтерпрітатор - який виконує обрану "гілку", застосовуючивідповідні правила з бази знань;

. планувальник - керує процесом виполніея "гілки", оцінюючи ефектзастосування різних правил з точки зору пріоритетів або іншихкритеріїв.
Робоча пам'ять - облости, виділена для опису поточної проблеми,специфіковані вхідними даними; іспоьзуется також для запясіпроміжних результатів. У РП записуються поточні гіпотези для вирішенняпроблеми; план - яка стратегія обрана для решеняі проблеми; повістка --потенційні дії, які очікують виконанню; рішення - гіпотези іальтернативні способи дії, сгенерірованнние системою.
Інтерфейс користувача - ЕС містять мовний процесор для дружнього
, Проблемно-оріентрованного спілкування між користувачем і компутер. Менюприродною мовою, графіка.
Підсистема пояснення - можливість перевірки відповідності висновків їхпосилка має важливе знання як при передачі досвіду, так і при вирішенніпроблеми. Підсистема може простежити це відповідність і пояснити поведінку
ЕС, інтерактивно відповідаючи на питання.
Совершенствоавнія виведення - як і люди експерти ЕС може налізіровать свобвласну роботи, опить, знання і улудшать їх. У роцессе вирішення проблеми
ЕС проводить двосторонній діалог з користувачем, запитуючи його про факти,що стосується конкретного випадку. Після одержання відповіді ЕС намагається отримативисновок. Ця спроба здійснюється МВ, що вирішує, яка стратегіяевристичного пошуку повинна бути використана для визначення порядкузастосування до даної проблеми знань з бази знань.
12. Моделі представлення даних.
Представлнеі даних - це угода про те, як описувати реальний світ.
Представлнеі зана має бути зрозумілим експертам і користувачам системи.
Моделі можуть бути такмі:

-логічні числення;

-фрейми;

-семантичні мережі.
Логіка обчислення - в більшості випадків обмежуються обчисленнямпредикатів першого порядку. У простому випадку запис факту має вигляд
P (x, y, z. ..), де P-ставлення, а x, y, z. .. - Об'єкти, на яких воно задано.
Логіческте моделі представлнеія фактів за допомогою предикатів носять назвуатомарних формул.
Фреймова модель - підстави на теорії М. Мінського, являє собоюсистематизовані у вигляді єдиної теорії технологічну модель пам'ятілюдини і її свідомості. Фрейм - структура даних для представлнеіянекоторго концептуального об'єкта.
Собстенно структура, що описує деяку ситуацію, називається фреймом -прототипом. До переваг можна віднести її природність, наочністьуявлення, модульність, підтримку можливості використання правилзамовчування.
Семантична сітка - основою нотацій для якої є формалізаціязнань у вигляді оріентрованного графа з розміченими вершинами і дугами.
Вершини - об'єкти або ситуації, а дуги - оношенія між ними. У порівнянніз іншими методами представлення знань семантичні мережі більшеприродні, наочні і зрозумілі. Вони адекватно відображають взаємозв'язокпримітивних фактів.
Однак події, представлені у вигляді тразітівних формул, у вигляді мережіуявити складно. Крім того, існує точка зору, що семантичнімережі - це формалізм, який існує для представлення висловлювань прозовні світі, а не для подання проблемно-оріентрованних моделейзовнішнього світу. З цього випливає семантичні мережі бачаться малопридатнимидля побудови формальних моделей реального світу або його частини.
23. Робота з декількома вікнами. Зв'язування. Консолідація.
Дуже не зручно вводити велику кількість даних в таблицю, коли рядокабо стовпчик виходить за межі екрану. Excel дає можливість відкрити новевікно або розділити 1 вікно на декілька частин, щоб переглядатирізні фрагменти 1 робочого аркуша.
Excel представляє можливість зв'язування робочих аркушів. Способидозволяють працювати з великими і складними таблицями і робити об'ємніобчислення. З їх допомогою можна звести значення різних таблиць в 1 робочийлист.
Наприклад, А5 * Прайслист! С4
А5 - адреса клітинки, де зазначена кількість предметів для калькуляції - ценазивається зв'язування. У цьому випадку відсилання до іншого робочим листам потрібнозадати повний шлях і ім'я файлу пізнається в єдиних дужках, і ім'я робочоїкниги в квадратних дужках.
Наприклад, 'С: EXCEL [PRISEXLS] ПРАЙСЛИСТ ". $ A $ 1
При збереженні файлів з посиланнями на ін таблицю пр. всього звертаютьувагу на черговість збереження.
Консолідація - це спосіб зв'язування різних таблиць, за допомогою якоїможна обробляти суми, середнє значення і вести статистичнуобробку, використовуючи дані різних областей 1-го робочого листа, кількохробочих аркушів і кількох робочих книг.
Консолідація застосовується при виготовленні квартальних звітів, обробкуданих з відбору засобів і т.д.
13. Використання апарату нечіткої логіки при виробленні ув'язнення в ЕС.
Машина виведення включає послідовність циклів, кожен з яких можемістити два.
Машина виведення обробляє БЗ, що включає базу фактів (БФ), що міститьдостовірні факти і факти, які необхідно встановити; базу правил (БП),що складається з процедурних знань.
У фазі АНАЛІЗУ машина виводу визначає в поточній БП правила, якіможна роз'єднати на частини, виходячи з поточної БФ; у фазі ВИКОНАННЯ машинароз'єднує правила, знайдені у фазі АНАЛІЗУ.
Зупинка машини висновку може відбутися в будь-якій з цих фаз. У фазі АНАЛІЗУвін означає відсутність правил для роз'єднання на основі поточних БФ і БП.
Зупинка у фазі ВИКОНАННЯ відноситься до деякого роз'єднує правилом.
Фаза АНАЛІЗУ включає три етапи: ВИБІР, ФІЛЬТРАЖ і ДОЗВІЛ конфлікту.
На етапі ВИБІР визначається підмножина фактів Ф1 з БФ і підмножинаправил П1 з БП, виходячи з поточних або колишніх станів БФ і БП. Вибраніпідмножини обробляються на наступному етапі ФІЛЬТРАЖ. Вибір підмножин
Ф1 і П1 пов'язаний з доцільністю обробляти факти та правила,пов'язані з обмеженою галузі знань. Наприклад, у медичнійдіагностиці можна розділити правила, пов'язані з дитячими хворобами, відінших правил, або відрізнити факти про аналіз крові від інших фактів. Удеяких машинах виведення відрізняють достовірні факти від фактів, якіпотрібно встановити.
На етапі ФІЛЬТРАЖ машина порівнює роз'єднує частка кожного з правил
П1 з фактами з Ф1. У результаті такого порівняння вибираєтьсяпідмножинаправил П2 з П1, які сумісні з Ф1, тобто правила, які можнароз'єднати, використовуючи Ф1. Підмножина П2 називають безліччю конфліктів.
На етапі ДОЗВІЛ КОНФЛІКТІВ виділяється підмножина правил П3 з П2,які повинні бути ефективно роз'єднані. Якщо П3 пусто, то фаза
ВИКОНАННЯ відсутній для даного циклу. Вибір правил на останньому етапізвичайно не пов'язаний з істотою їх застосування. Так, наприклад, БП єдовільно впорядкованим списком правил, з якого вони послідовновибираються, або перевага надається найменш оброблюваних правилами, абоспочатку вибираються правила, які вважаються менш складними, що містятьменше умов для перевірки. Іноді вибір правил пов'язаний з контекстом їхзастосування. Так, одні правила більш кращі з точки зору розв'язуваноїпроблеми, ніж інші.
Фаза ВИКОНАННЯ є другою частиною кожного циклу. Машина виведеннякерує розробкою дій, що визначаються правилами підмножини П3
(якщо воно не пусто). Управління обробкою правил П3 відрізняється в різнихтипах машин виводу.
Коли П3 порожньо, деякі більш прості машини виведення зупиняються.
Кажуть, що такі машини працюють в режимі без повернення. Інші машинизнову розглядають безліч конфліктів П2 попереднього циклу і намагаютьсяроз'єднати інші правила П2. Однак, якщо жодна їхня роз'єднанихправил, реалізованих протягом попереднього вибору в П2, не ставиться підпитання, тобто якщо дії цих правил не видалені перед роз'єднаннямінших правил, кажуть, що такі машини функціонують у режимі безповернення. На противагу розглянутим машин є такі машини,які працюють в режимі, керованому спробами, тобто коли роз'єднанняодних правил замінюється іншими. Машини, які повертаються до вирішенняпопередніх конфліктів, ставлячи під питання завершення правил, працюють урежимі повернення.
Базовий цикл машин висновку було б доцільно реалізувати у виглядіінструкцій традиційної ЕОМ. А кожен цикл виведення вимагає виконання сотеньабо тисяч подібних інструкцій. Для машин виводу, реалізованих насучасних ЕОМ, передбачається швидкість близько декількох сотень цикліввиводу в секунду. У рамках японського проекту ЕОМ п'ятого покоління робитьсяспроба реалізувати електронні схеми та архітектури машин, що дозволяютьдосягти швидкості порядку мільйони або мільярди lips (Logical
Interference Per Second), де кожен цикл вважається одним висновком.
14. Специфіка вирішення завдань в ЕС. Методи, які використовуються при побудовамеханізму логічного висновку.
У системах, база знань яких налічує сотні правил, бажанимє використання стратегії управління виводу, що дозволяємінімізувати час пошуку рішення і тим самим підвищити ефективністьвиводу. До числа таких стратегій належать: пошук в глибину, пошук в ширину,розбивка на підзадачі і альфа-бета алгоритм.
Під час пошуку в глибину як черговий підцілі вибирається та, якавідповідає наступного, більш детального рівнем опису завдання.