Анотація

Реферат складений на 20 сторінках. Містить: Вступ, 3 розділи,
Висновок, список літератури.

Ключові поняття: База даних, база моделей, звіти, інтерпретатор, інтерфейс користувача, обробка даних,інструментарій, технологія управління, ...

Метою даного реферату була спроба розгляду сучасних інформаційнихтехнологій, що використовуються в різних аспектах сучасноїнауки, освіти, бізнесу. Були також розглянуті проблеми старіння ізахисту продуктів інтелектуальної творчості: висока конкуренція,піратство. А також тенденції подальшого розвитку інформаційнихтехнологій.

Зміст

Стор.

Зміст 2

Вступ 3

Розділ 1: Поняття інформаційної технології
4

1.1 Визначення інформаційної технології
4

1.2 Етапи розвитку інформаційної технології
4

1.2 Складові частини інформаційної технології 6

1.4 Інструментарій інформаційної технології
7
Розділ 2: Види сучасних інформаційних технологій 8

2.1 Інформаційна технологія обробки даних 8

2.2 Інформаційна технологія керування 9

2.3 Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень 10

2.4 Інформаційна технологія експертних систем 11
Розділ 3: Проблеми та перспективи використання інформаційних технологій 14

3.1 Старіння інформаційних технологій 14

3.2 Методологія інформаційних технологій 14

3.3 Вибір варіанта впровадження інформаційних технологій 15 у фірмі

3.4 Області бізнесу, найбільш ефективно використовують

16 досягнення інформаційних технологій

3.5 Небезпеки і складності при використанні інформаційних технологій

17
Висновок 19
Список використаної літератури 20

Введення

Головним напрямком перебудови менеджменту і його радикальногоудосконалення, пристосування до сучасних умов стало масовевикористання новітньої комп'ютерної і телекомунікаційної техніки,формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінськихтехнологій. Засоби і методи прикладної інформатики використовуються вменеджменті та маркетингу. Нові технології, засновані на комп'ютернійтехніці, вимагають радикальних змін організаційних структурменеджменту, його регламенту, кадрового потенціалу, системи документації,фіксування і передачі інформації. Також розглядаються етапи розвиткуінформаційного менеджменту, значно розширює можливостівикористання компаніями інформаційних ресурсів. Розвиток інформаційногоменеджменту зв'язано з організацією системи обробки даних і знань,послідовного їхнього розвитку до рівня інтегрованих автоматизованихсистем управління, що охоплюють по вертикалі і горизонталі всі рівні іланки виробництва і збуту.

1. Поняття інформаційної технології

1.1 Що таке інформаційна технологія.

Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих уприйомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудовихфакторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту абопослуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривнопов'язана з машинізацією виробничого або невиробничого, першвсього управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються назастосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія --це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженернихдисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятихобробкою і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методиорганізації та взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їхпрактичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні,економічні та культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагаютьскладної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхвведення повинно починатися зі створення математичного забезпечення,формування інформаційних потоків у системах підготовки фахівців.

1.2 Етапи розвитку інформаційних технологій

Існує кілька точок зору щодо розвитку інформаційнихтехнологій з використанням комп'ютерів, що визначаються різноманітнимиознаками поділу.
Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появоюперсонального комп'ютера почався новий етап розвитку інформаційноїтехнології. Основною ціллю стає задоволення персональнихінформаційних потреб людини як для фахової сфери, так ідля побутової.

Ознака поділу - вид задач і процесів обробки інформації

1-й етап (60 - 70-і рр..) - Опрацювання даних в обчислювальних центраху режимі колективного користування. Основним напрямком розвиткуінформаційної технології була автоматизація операційних рутиннихдій людини.

2-й етап (з 80-х рр..) - створення інформаційних технологій,спрямованих на вирішення стратегічних завдань.

Ознака поділу - проблеми, що стоять на шляху інформатизації:

1-й етап (до кінця 60-х рр..) характеризується проблемою опрацюваннявеликих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратнихкоштів.

2-й етап (до кінця 70-х рр..) пов'язаний з поширенням ЕОМсерії 1ВМ/360. Проблема цього етапу - відставання програмногозабезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.

3-й етап (з початку 80-х рр..) - комп'ютер стає інструментомнепрофесійного користувача, а інформаційні системи - засобомпідтримки прийняття його рішень. Проблеми цього етапу є максимальне задоволенняпотреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботив комп'ютерному середовищі.

4-й етап (з початку 90-х рр..) - створення сучасної технологіїміжустановних зв'язків та інформаційних систем. Проблеми цього етапудосить численні. Найбільш істотними з них є:
• укладання угод і встановлення стандартів, протоколів длякомп'ютерного зв'язку;
• організація доступу до стратегічної інформації;
• організація захисту і безпеки інформації.

Ознака поділу - перевага, яку надає комп'ютернатехнологія

1-й етап (з початку 60-х рр..) характеризується доситьефективним опрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій зорієнтацією на централізоване коллективне використання ресурсівобчислювальних центрів. Основним критерієм оцінки ефективностістворюваних інформаційних систем була різниця між витраченими нарозробку і зекономленими в результаті впровадження коштами. Основнийпроблемою на цьому етапі була психологічна - погана взаємодіякористувачів, для яких створювалися інформаційні системи, ірозроблювачів через розходження їхніх поглядів і розуміння розв'язуваних проблем.
Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачіпогано сприймали і, незважаючи на їх достатньо великі можливості, невикористовували в повній мірі.

2-й етап (з середини 70-х рр..) пов'язаний з появою персональнихкомп'ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем -орієнтація зміщується в бік індивіду-ального користувача дляпідтримки прийнятих ним рішень. Користувач зацікавлений упроведеній розробці, налагоджується контакт з розробником, виникаєпорозуміння між обома групами спеціалістів. На цьому етапі використовуєтьсяяк централізоване опрацювання даних, характерне для першого етапу,.так і децентралізоване, що базується на розв'язанні локальних задач іроботі з локальними базами даних на робочому місці користувача.

3-й етап (з початку 90-х рр..) пов'язаний з поняттям аналізустратегічних переваг у бізнесі і заснований на досягненняхтелекомунікаційної технології розподіленого опрацювання інформації.
Інформаційні системи мають своєю метою не просто збільшенняефективності опрацювання даних і допомога керівнику. Відповідніінформаційні технології повинні допомогти організації вистояти вконкурентній боротьбі й одержати перевагу.

Ознака поділу - види інструментарію інформаційної технології

1-й етап (до другої половини XIX ст.) - "ручна" інформаційнатехнологія інструментарій якої складали: ручка. чорнильниця, книга
Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через поштулистів, пакетів, депеш. Основна мета технології - представлення інформаціїв потрібній формі.

2-й етап (з кінця XIX ст.) - "механічна" технологія,інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон,оснащена більш досконалими засобами доставки пошта. Основна метатехнології - представлення інформації в потрібній формі більш зручнимизасобами,

3-й етап (40 - 60-і рр.. XX в.) - "електрична" технологія,інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповіднепрограмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси,портативні диктофони.
Зміна мети технології. Акцент в інформаційній технології починаєпереміщатися з форми представлення інформації на формування їїзмісту.

4-й етап (з початку 70-х рр..) - "електронна" технологія, основнимінструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базіавтоматизовані системи керування (АСК) і інформаційно-пошуковісистеми (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованихпрограмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується наформування змістовної сторони інформації для управлінського середовищарізних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичноїроботи. Безліч об'єктивних і суб'єктивних факторів не дозволили вирішитипоставлені перед новою концепцією інформаційної технологіїзавдання, Проте був здобутий досвід формування змістовної сторониуправлінської інформації і підготовлена фахова, психологічнаі соціальна база для переходу на новий етап розвитку технології,

5-й етап (з середини 80-х рр..) - "комп'ютерна" ( "нова") технологія,основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широкимспектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьомуетапі відбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створеннісистем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами. Подібнісистеми мають вбудовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнівкерування, вони реалізуються на персональному комп'ютері і використовуютьтелекомунікації. У зв'язку з переходом на мікропроцесорну базуістотним змінам піддаються і технічні засоби побутового,культурного та інших призначень.
Починають широко використовуватися в різноманітних галузях глобальні та локальнікомп'ютерні мережі.

1.3 Складові частини інформаційної технології

використовуються у виробничій сфері Такі технологічні поняття,як норма, норматив, технологічний процес, технологічна операція іт.п., можуть застосовуватися і в інформаційній технології. Перш ніжрозробляти ці поняття в будь-якій технології, у тому числі і вінформаційній, завжди варто починати з визначення мети. Потім слідспробувати провести структурування всіх дій,що призводять до наміченої мети, і вибрати необхідний програмнийінструментарій.

Необхідно розуміти, що освоєння інформаційної технології іподальше її використання повинні бути зведені до того, що потрібно спочаткудобре оволодіти набором елементарних операцій, кількість якихобмежена. З цієї обмеженої кількості елементарних операцій у різнихкомбінаціях складається дія, а з дій, також у різнихкомбінаціях, складаються операції, що визначають тойабо інший технологічний етап. Сукупність технологічних етапівутворить технологічний процес (технологію). Він може починатися збудь-якого рівня і не включати, наприклад, етапи або операції, а складатисятільки з дій. Для реалізації етапів технологічного процесуможуть використовуватися різні програмні середовища.

Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідатинаступним вимогам:
• забезпечувати високий рівень розчленування всього процесу обробкиінформації на етапи (фази), операції, дії;
• включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленоїмети;
• мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічногопроцесу можуть бути стандартизовані й уніфіковані, що дозволить більшефективно здійснювати цілеспрямоване керування інформаційнимипроцесами.

1.4 Інструментарій інформаційної технології

Реалізація технологічного процесу матеріального виробництваздійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до якихвідносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т.п.

За аналогією і для інформаційної технології повинно бути щосьподібне. Такими технічними засобами виробництва інформаціїбудуть апаратне, програмне і математичне забезпечення цьогопроцесу. З їхньою допомогою відбувається переробка первинної інформації вінформацію нової якості. Виділимо окремо з цих засобів програмніпродукти і назвемо їх інструментарієм, а для більшої чіткості можна йогоконкретизувати, назвавши програмним інструментарієм інформаційноїтехнології.
Визначимо це поняття:

Інструментарій інформаційної технології - один або декількавзаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера,технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачеммета.

У якості інструментарію можна використовувати такіпоширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера:текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи,електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записнікнижки, електронні календарі, інформаційні системи функціональногопризначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін). експертнісистеми і т.д.

2. Види сучасних інформаційних технологій

2.1 Інформаційна технологія обробки даних

Характеристика і призначення

Інформаційна технологія опрацювання даних використовується для вирішеннядобре структурованих задач, стосовно яких є необхідні вхіднідані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання.
Ця технологія застосовується на рівні операційної (виконавчої)діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизаціїдеяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської праці.
Тому впровадження інформаційних технологій і систем на цьому рівніістотно підвищить продуктивність праці персоналу, звільнить його відрутинних операцій, можливо, навіть призведе до необхідності скороченнячисельності працівників.

На рівні операційної діяльності вирішуються такі завдання:

. обробка даних про операції, які здійснює фірма;

. створення періодичних контрольних звітів про стан справ у фірмі;
. одержання відповідей на всілякі поточні запити й оформлення їх у вигляді паперових документів або звітів.

Прикладом може послужити щоденний звіт про надходження івидачу готівки банком, який формується з метою контролю балансуготівкових коштів, або ж запит до бази даних по кадрах, якийдозволить одержати дані про вимоги, що висуваються до кандидатів напевну посаду.

Існує декілька особливостей, пов'язаних з обробкоюданих, що відрізняють дану технологію від усіх інших:
• виконання необхідних фірмі задач по опрацюванню даних. Кожнійфірми закон вимагає наявності та збереження даних про свою діяльність,які можна використовувати як засіб забезпечення і підтримкиконтролю на фірмі. Тому в будь-якій фірмі обов'язково повинна бутиінформаційна система опрацювання даних і розроблена відповіднаінформаційна технологія;
• вирішення тільки добре структурованих задач, для яких можнарозробити алгоритм;
• виконання стандартних процедур опрацювання. Існуючі стандартивизначають типові процедури опрацювання даних і регламентують їхдотримання організаціями усіх видів;
• виконання основного обсягу робіт в автоматичному режимі з мінімальною участю людини;
• використання деталізованих даних. Записи про діяльність фірми мають детальний (докладний) характер, що допускає проведення ревізій. У процесі ревізії діяльність фірми перевіряється хронологічно від начала періоду до його кінця і від кінця до початку;
• акцент на хронологію подій;
• вимога мінімальної допомоги у вирішенні проблем з боку спеціалістів інших рівнів.

Зберігання даних. Багато даних на рівні операційної діяльностінеобхідно зберігати для наступного використання або на цьому ж рівні, абона іншому рівні. Для їхнього збереження створюються бази даних.

створення звітів (документів). В інформаційній технологіїопрацювання даних необхідно створювати документи для керівництва іпрацівників фірми, а також для зовнішніх партнерів. При цьому документиможуть створюватися як за вимогою у зв'язку з проведеною фірмоюоперацією, так і періодично наприкінці кожного місяця, кварталу або року.

2.2 Інформаційна технологія керування

Характеристика і призначення:

Метою інформаційної технології керування є задоволенняінформаційних потреб усіх без винятку співробітників фірми,мають справу з прийняттям рішень. Вона може бути корисна на будь-якому рівніуправління.

Ця технологія орієнтована на роботу в середовищі інформаційноїсистеми керування і використовується при більш поганій структурованостірозв'язуваних завдань, якщо їх порівнювати з задачами, які розв'язуються за допомогоюінформаційної технології обробки даних.

Інформаційна технологія керування ідеально підходять длязадоволення подібних інформаційних потреб працівників різноманітнихфункціональних підсистем (підрозділів) або рівнів керування фірмою.
Інформація, що поставляється нею, містить відомості про минуле, сьогодення іймовірне майбутнє фірми. Ця інформація має вигляд регулярних абоспеціальних управлінських звітів.

Для прийняття рішень на рівні управлінського контролю інформаціяповинна бути представлена в агрегованому вигляді, так, щобпроглядалися тенденції зміни даних, причини виниклих відхиленьі можливі рішення. На цьому етапі розв'язуються такі задачі опрацюванняданих:
• оцінка планованого стану об'єкта керування;
• оцінка відхилень від планованого стану;
• виявлення причин відхилень;
• аналіз можливих рішень і дій.

Інформаційна технологія керування спрямована на створеннярізноманітних видів звітів. Регулярні звіти створюються відповідно довстановленого графіка, що визначає час їхнього створення, наприкладмісячний аналіз продажів компанії.

Спеціальні звіти створюються за вимогою керівників, або коли вкомпанії відбулося щось незаплановане. І ті, й інші видизвітів можуть мати форму підсумкових, порівняльних і надзвичайнихзвітів.

У підсумкових звітах дані об'єднані в окремі групи,відсортовані і подані у вигляді проміжних і остаточнихрезультатів по окремих полях.

Порівняльні звіти містять дані, отримані з різнихджерел або класифіковані по різноманітних ознаках івикористовуються для порівняння.

Надзвичайні звіти містять дані виняткового
(надзвичайного) характеру.

Використання звітів для підтримки керування єособливо ефективним при реалізації так званого керування повідхилень. Керування по відхиленнях припускає, що головнимзмістом одержуваних спеціалістом даних повинні бути відхиленнястану господарської діяльності фірми від деяких встановленихстандартів (наприклад, від її запланованого стану). Привикористанні на фірмі принципів керування по відхиленнях дозвітів, які створюються ставляться такі вимоги:
• звіт необхідно створювати тільки тоді, коли відхилення відбулося
• відомості у звіті повинні бути відсортовані за значенням критичного для даного відхилення показника;
• усі відхилення бажано показати разом, щоб спеціаліст міг уловити існуючий між ними зв'язок;
• у звіті необхідно показати, кількісне відхилення від норми.

Основні компоненти

Вхідна інформація надходить із систем операційного рівня.
Вихідна інформація формується у вигляді управлінських звітів узручному для ухвалення рішення вигляді. Зміст бази даних за допомогоювідповідного програмного забезпечення перетворюється вперіодичні і спеціальні звіти, що надходять до спеціалістів,беруть участь у прийнятті рішень в організації. База даних,використовується для одержання зазначеної інформації, повинна складатися здвох елементів:
1) даних, що накопичуються на основі оцінки операцій, проведених фірмою;
2) планів, стандартів, бюджетів та інших нормативних документів,визначають планований стан об'єкта керування (підрозділифірми).

2.3 Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень

Система управління інтерфейсом.

Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато в чому залежатьвід характеристик інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Інтерфейсвизначають: мова користувача; мова повідомлень комп'ютера, що організуєдіалог на екрані дисплея; знання користувача.

Мова користувача - це ті дії, які користувач робить повідношенню до системи шляхом використання можливостей клавіатури; електроннихолівців, що пишуть на екрані; джойстика; "миші"; команд, що подаютьсяголосом, і т.п. Найбільш простою формою мови користувача єстворення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму
(документ), користувач заповнює його необхідними даними і вводить укомп'ютер. Система підтримки прийняття рішень робить необхідний аналізі видає результати у вигляді вихідного документа заданої форми.
Мова повідомлень - це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи,графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихідні сигнали іт.п. Важливим показником ефективності інтерфейсу єобрана форма діалогу між користувачем і системою. В даний часнайбільш поширеним є такі форми діалогу: режим "запитання-відповідь",командний режим, режим меню, режим заповнення пропусків у виразах,запропонованих комп'ютером. Кожна форма в залежності від типу задачі,особливостей користувача і приймається, може мати своїдостоїнства і недоліки. Довгий час єдиною реалізацією мовиповідомлень був надрукований або виведений на екран дисплея звіт абоповідомлення. Тепер з'явилася нова можливість представлення вихіднихданих-машинна графіка. Вона дає можливість створювати на екрані і паперікольорові графічні зображення в тривимірному вигляді. Використання машинноїграфіки, яка значно підвищує наочність і интерпретованість вихіднихданих, стає усе більш популярним в інформаційній технологіїпідтримки прийняття рішень.
Знання користувача-це те, що користувач повинен знати, працюючи зсистемою. До них відносяться не тільки план дій, що знаходиться в голові укористувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, які видаєкомп'ютером.

Удосконалення інтерфейсу системи підтримки прийняття рішеньвизначається успіхами у розвитку кожного з трьох зазначених вище компонентів.
Інтерфейс повинен мати такі можливості:
• маніпулювати різноманітними формами діалогу, змінюючи їх у процесі ухвалення рішення за вибором користувача;
• передавати дані до системи різноманітними засобами;
• одержувати дані від різноманітних пристроїв системи в різних форматах;
• гнучко підтримувати (надавати допомогу за вимогою, підказувати) знаннякористувача.

2.4 Інформаційна технологія експертних систем

Характеристика і призначення

Найбільший прогрес серед комп'ютерних інформаційних технологій спостерігається угалузі розробки експертних систем. Експертні системи дають можливістьспеціалісту одержувати консультації експертів стосовно будь -проблем, про які ці системами накопичили знання.

Розв'язання спеціальних задач вимагає спеціальних знань. Однак не кожнакомпанія може собі дозволити тримати у своєму штаті експертів по всімпов'язаним із її роботою проблемам або навіть запрошувати їх щоразу, колипроблема виникла. Головна ідея використання технології експертних системполягає в тому, щоб одержати від експерта його знання і, завантаживши їх упам'ять комп'ютера, використовувати їх кожного разу, коли в цьому виникненеобхідність. Все це надає можливість використовувати технологіюекспертних систем як поради.

Подібність інформаційних технологій, які використовуються в експертних системахі системах підтримки прийняття рішень, полягає в тому, що обидві вонизабезпечують високий рівень підтримки прийняття рішень. Проте є трисуттєві відмінності:
Перша пов'язана з тим, що рішення проблеми в рамках систем підтримкиприйняття рішень відображує рівень її розуміння користувачем і йогоможливості одержати й осмислити рішення. Технологія експертних систем,навпаки, пропонує користувачу прийняти рішення, яке виходить за рамки йогоможливості.
Друга відмінність зазначених технологій проявляється у здатності експертнихсистем пояснювати свої міркування у процесі одержання рішення. Дуже частоці пояснення виявляються більш важливими для користувача, чим саме рішення.

Третя відмінність пов'язана з використанням нового компонента інформаційноїтехнології - знань.

Основні компоненти
Основними компонентами інформаційної технології, яка використовується в експертнійсистемі, є: інтерфейс користувача, база знань, інтерпретатор,модуль створення системи

Інтерфейс користувача. Менеджер (спеціаліст) використовує інтерфейс длявведення інформації і команд в експертну систему та одержання вихідноїінформації з неї. Команди містять у собі параметри, що спрямовують процесобробки знань. Інформація звичайно видається у формі значень,присвоюються певним змінним.
Технологія експертних систем передбачає можливість одержувати вякості вихідної інформації не тільки рішення, але й необхідніпояснення.
Розрізняють два види пояснень:
• пояснення, що видаються за вимогою. Користувач у будь-який момент можезажадати від експертної системи пояснення своїх дій;
• пояснення отриманого рішення проблеми. Після одержання рішеннякористувач може зажадати пояснень того, як воно було отримано.
Система повинна пояснити кожний крок своїх міркувань, що ведуть до вирішеннязавдання. Хоча технологія роботи з експертною системою не є простою,інтерфейс користувача цих систем є дружнім і звичайно невикликає труднощів при веденні діалогу.
База знань. Вона містить факти, що описують проблемну галузь, а такожлогічний взаємозв'язок цих фактів. Центральне місце в базі знаньналежить правилам. Правило визначає, що варто робити в данійконкретної ситуації, і складається з двох частин: умова, яка можевиконуватися чи ні, і дія, яку варто зробити, якщо умовавиконується.
Всі використовуються в експертній системі, утворюють систему правил,яка навіть для відносно простої системи може містити кількатисяч правил.
Інтерпретатор. Це частина експертної системи, що виконує у певномупорядку опрацювання даних (мислення), які знаходяться в базі знань. Технологіяроботи інтерпретатора зводиться до послідовного розглядусукупності правил (правило за правилом). Якщо умови, що міститься вправилі, то виконується певна дія, і користувачунадається варіант вирішення його проблеми.
Крім того, у багатьох експертних системах уводяться додаткові блоки:база даних, блок розрахунку, блок введення і коректування даних. Блок розрахункунеобхідний у ситуаціях, пов'язаних з прийняттям управлінських рішень. Прицьому важливу роль грає база даних, де містяться планові, фізичні,розрахункові, звітні та інші постійні або оперативні показники. Блоквведення і коректування даних використовується для оперативного та своєчасноговідображення поточних змін у базі даних.
Модуль створення системи. Він служить для створення набору (ієрархії) правил.
Існують два підходи, які можуть бути покладені в основу модулястворення системи: використання алгоритмічних мов програмування івикористання оболонок експертних систем.
Для представлення бази знань спеціально розроблені мови Лісп і Пролог,хоча можна використовувати і будь-який відомий алгоритмічну мову.
Оболонка експертних систем являє собою готове програмне середовище,що може бути пристосоване для вирішення певної проблеми шляхомстворення відповідної бази знань. У більшості випадків використанняоболонок дозволяє створювати експертні системи швидше і легше в порівнянніз програмуванням.

3. Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій

3.1 Старіння інформаційної технології

Для інформаційних технологій є цілком природним те, що вонизастарівають і замінюються новими.

Так, наприклад, на зміну технології пакетного опрацювання програм навеликий ЕОМ в обчислювальному центрі прийшла технологія роботи наперсональному комп'ютері на робочому місці користувача. Телеграф передавусі свої функції телефону. Телефон поступово витісняється службою експресс -доставки. Телекс передав більшість своїх функцій факсу та електронноїпоштою.

При впровадженні нової інформаційної технології в організаціїнеобхідно оцінити ризик відставання від конкурентів у результаті їїнеминучого старіння, тому що інформаційні продукти, якніякі інші види матеріальних товарів, мають надзвичайно високушвидкість змінюваності новими видами або версіями. Періоди змінюваностіколиваються від декількох місяців до одного року. Якщо в процесі впровадженнянової інформаційної технології цьому фактору не приділяти належної уваги,можливо, що до моменту завершення переходу фірми на нову інформаційнутехнологію вона вже застаріє і прийдеться вживати заходів щодо її модернізації.
Такі невдачі з впровадженням інформаційних технологій звичайно пов'язані знедосконалістю технічних засобів, тоді як основною причиною невдачє відсутність або слабка опрацювання методології використанняінформаційної технології.

3.2 Методологія використання інформаційної технології:

Централізоване опрацювання інформації на ЕОМ обчислювальних центрів булиперший історично сформованою технологією. Створювалися великіобчислювальні центри колективного користування, оснащені великими ЕОМ
(у нашій країні - ЕОМ ЄС). Застосування таких ЕОМ дозволяло опрацьовувативеликі масиви вхідної інформації й одержати на цій основі різноманітні видиінформаційної продукції, яка потім передавалася користувачам. Такийтехнологічний процес був обумовлений недостатнім оснащеннямобчислювальною технікою підприємств і організацій у 60 - 70-і рр..

Переваги методології централізованої технології:
• можливість звертання користувача до великих масивів інформації у вигляді баз даних і до інформаційної продукції широкої номенклатури;
• відносна легкість упровадження методологічних рішень порозвитку й удосконалюванню інформаційної технології завдякицентралізованому прийняттю

Недоліки такої методології очевидні:

• обмежена відповідальність нижчого персоналу, що не сприяє оперативному одержанню інформації користувачем, тим самим перешкоджаючи правильності виробітку управлінських рішень;
• обмеження можливостей користувача в процесі одержання і використання інформації.

Децентралізована опрацювання інформації пов'язане з появою в

8О-х р.р.. персональних комп'ютерів і розвитком засобівтелекомунікацій. Вона дуже істотно потіснила попередню технологію,оскільки дає користувачу широкі можливості в роботі з інформацією і необмежує його ініціатив.
Перевагами такої методології є:
• гнучкість структури, що забезпечує простір ініціативам користувача;
• посилення відповідальності нижчої ланки співробітників;
• зменшення потреби в користуванні центральним комп'ютером і відповідно контролі з боку обчислювального центру;
• більш повна реалізація творчого потенціалу користувача завдяки використанню засобів комп'ютерного зв'язку.
Проте ця методологія має і свої недоліки:
• складність стандартизації через велику кількість унікальних розробок;
• психологічне неприйняття користувачами що рекомендуються обчислювальним центром стандартів?? готових програмних продуктів;
• нерівномірність розвитку рівня інформаційної технології на локальнихмісцях, що в першу чергу визначається рівнем кваліфікації конкретногопрацівника.
Описані переваги і недоліки централізованої і децентралізованоїінформаційної технології призвели до необхідності дотримуватися лініїрозумного застосування і того, і іншого підходу.
Такий підхід назвемо р а ц і о н а л ь н о й методологією і покажемо, як уцьому випадку будуть розподілятися обов'язки:
• обчислювальний центр повинен відповідати за створення загальної стратегіївикористання інформаційної технології, допомагати користувачам як уроботі, так і в навчанні. установлювати стандарт і визначати політикузастосування програмних і технічних засобів;
• персонал, який використовує інформаційну технологію, повинен дотримуватисявказівок обчислювального центру, здійснювати розробку своїх локальнихсистем і технологій відповідно до загального плану організації.
Раціональна методологія використання інформаційної технології дозволитьдосягти більшої гнучкості, підтримувати загальні стандарти, здійснитисумісність інформаційних локальних продуктів та знизити дублюваннядіяльності та ін

3.3 Вибір варіантів впровадження інформаційної технології в фірмі

При впровадженні інформаційної технології у фірму необхідно вибратиодну з двох основних концепцій, що відображають склалися точки зору наіснуючу структуру організації і роль у ній комп'ютерної обробкиінформації.

Перша концепція орієнтується на існуючу структуру фірми.
Інформаційна технологія пристосовується до організаційної структури, івідбувається лише модернізація методів роботи. Комунікації розвинені слабко,раціоналізуються тільки робочі місця. Відбувається розподіл функційміж технічними працівниками і фахівцями. Ступінь ризику від впровадженнянової інформаційної технології мінімальна., тому що витрати незначніі організаційна структура фірми не змінюється.

Основний недолік такої стратегії - необхідність безперервнихзмін форми подання інформації, пристосованої до конкретнихтехнологічних методів і технічних засобів. Будь-яке оперативне рішення
"В'язне" на різних етапах інформаційної технології.
До переваг стратегії можна віднести мінімальні ступінь ризику і витрати
.

Друга концепція орієнтується на майбутню структуру фірми.
Існуюча структура буде модернізуватися.

Дана стратегія передбачає максимальний розвиток комунікацій тарозробку нових організаційних взаємозв'язків. Продуктивністьорганізаційної структури фірми зростає, оскільки раціональнорозподіляються архіви даних, знижується обсяг циркулюючої по системнихканалами інформації та досягається збалансованість між розв'язуванимизавданнями.
До основних її недоліків варто віднести:
1. істотні витрати на першому етапі, пов'язаному з розробкою загальної концепції та обстеженням всіх під