| |
| |
| |
| |
| |
| ЗМІСТ. |
| |
| |
| стор. |
| 1. Вступ. 2 |
| 2. Конфігурація робочих параметрів. 3 |
| 3. Виконання креслення. 3 |
| а) розміщення елементів; |
| б) з'єднання елементів; |
| в) інші команди; |
| 4. Редагування. 4 |
| а) основні прийоми редагування; |
| б) властивості елементу; |
| в) розміщення тексту; |
| г) інші команди; |
| 5. Робота з кулями. 5 |
| 6. Запис, відкриття та друк проекту 6 |
| Креслення електричної |
| принципової схеми 7 |
| | | | | | КР.7-091402.07.13.ПЗ |
| | | | | | |
| З | Лис | № | Підпис | Дат | |
| м | т | Документа | сь | а | |
| Розробити | | | 1.3 | Курсова робота | Лiт. | Лист | Листів |
|. | | | .00 | Системи автоматизованого | | | |
| | | | | Проектування | | | |
| Перевір | | | | | л | | | | 7 |
|. | | | | | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | | P>
| |
| |
| |
| 1. ВСТУП |
| |
| |
| Системи автоматзованого проектування (САПР) являють собою принципово новій |
| підхід до процесу розробки приладів та устаткування. |
| Завдяки тому, що значна частина розрахунків та виконання багатьох однотіповіх |
| функцій покладається на ЕОМ значно полегшуеться праця конструктора. Зберігання |
| та відтворення проектів стає зручним та швидким. Застосовуючи передові |
| технології, над розробкою певного проекту можуть працьюваті декілька інженерів |
| або навіть цілий інститут. |
| Ці системи можуть використовуватися у будь-якій сфері виробництва. Чи не |
| виключенням є радіоелектроніка, з великою кількістю компонентів та суворими |
| законами струмів. У цій галузі створено багато програм (Electronic WorkBench, |
| MicroCap, Pcad, Accel EDA). |
| Accel EDA - універсальна система проектування, яка дозволяє не тільки виконувати |
| креслення принципових електричних схем, але і розробку монтажної плати з |
| можливістю автоматичної оптимізації розташування провідників, а також створення |
| нової бази даних компонентів. |
| |
| |
| |
| | | | | | КР.7-091402.07.13.ПЗ | Лис |
| | | | | | | Т |
| | | | | | | |
| | | | | | | 2 |
| | | | | | | |
| З | Лис | № | Підпис | Дат | | |
| м | т | Документа | сь | а | | | p>
| |
| |
| Темою даной курсової роботи є робота в системі Accel EDA, точніше виконання |
| креслення принципової електричної схеми. |
| |
| 2. Конфігурація робочих параметрів |
| Перед тим, як розпочинати виконання креслення потрібно провести початкову |
| конфігурацію робочих параметрів. Це робиться за допомогою меню Option Configure. |
| |
| Спочатку треба визначити розміри креслення (Workspace Size). В даному випадку |
| всановлюємо формат А3. |
| Далі обираємо систему виміру (Units). Тут ми можемо обирати між mm (міліметри), |
| inch (дюйми) та mil (0,001 дюйма або 0,0254 міліметра). Обираємо значення mm. |
| Для зручності, в меню Option Grids встановлюємо розмір сітки, до якої будуть |
| прив'язуватись компоненти креслення. Для невеликої схеми це значення можна |
| обрати 2 або 3 міліметри. |
| Рамку та штамп для обраного формату встновлюємо в Option Sheets. На закладінці |
| Titles в пункті Title Block обираємо Select і далі вказуємо ім'я потрібного |
| файлу (файли стандартного оформлення мают розширення *. ttl, і знаходяться в |
| директорії Titles). Якщо потрібного стандартного типу рамки немає (як правило |
| його і нема), то її можна накреслити та записати в директорію Titles вказавши |
| розширення файлу *. ttl. |
| В системі Accel EDA база даних компонентів розділена по типу та функціональному |
| призначенню компонентів на бібліотеки. Щоб мати можливість використовувати |
| елемент схеми потрібно відкрити відповідну бібліотеку. Це робиться за допормогі |
| команди меню Library Setup. Після того, як з'явилося вікно Library Setup |
| натіскаемо кнопкою Add та обираємо потрібну нам бібліотеку (бібліотеки електронних |
| компонентів знаходяться в каталозі Lib та мають розширення *. lib). Обравши |
| необхідні бібліотеки можна приступати до виконання самого креслення. |
| |
| 3. Виконання креслення. |
| |
| а) Основними елементами креслення є електронні компоненти (part) та провідники |
| (wire), за допомогою яких вони з'єднуються. |
| Щоб помістити на креслення будь-який компонент виконуємо команду Place Part. Щоб |
| обрати конкретний елемент потрібно на будь-якій частині робочого поля натиснути |
| ліву клавішу миші. В розділі Library обираємо необхідну бібліотеку (якщо було |
| відкрито більше ніж одна), а в розділі Component Name обираємо саме елемент. |
| Кнопка Browse дає зображення компонента. В графі Value вказуємо номінал |
| елемента. Графа RefDes потрібна для вточнення позиційного номеру єлемента (в |
| основному це робиться автоматично). На закінчення натискаємо кнопку ОК. Тепер ми |
| маємо змогу розставляти обраний нами єлемент по полю креслення, натискаючи |
| кожного разу ліву клавішу. Для того щоб повернути елемент потрібно, не |
| відпускаючи клавіші миші, натиснути кнопку "R". |
| | | | | | КР.7-091402.07.13.ПЗ | Лис |
| | | | | | | Т |
| | | | | | | |
| | | | | | | 3 |
| | | | | | | |
| З | Лис | № | Підпис | Дат | | |
| м | т | Документа | сь | а | | | p>
| |
| |
| Кнопка "F" дозволяє зробити дзеркальне відображення обраного елементу. |
| б) Для з'єднання компонентів використовується команда Place Wire. Для того, щоб |
| з'єднати дві точки схеми потрібно підвести курсор до першої з них, натиснути |
| ліву клавішу миші та на відпускаючи її перевести його до другої точки і |
| відпустити клавішу. Щоб зафіксувати цей провідник потрібно натиснути та |
| відпустити праву клавішу. |
| Існує три види розположення провідників: будь-який (Ortho = Any), під кутом 90 |
| градусів (Ortho = 90), та під кутом 45/90 градусів (Ortho = 45). Обрати ці режими |
| можна за допомогою команди Option Configure в розділі Orthogonal Modes. |
| Змінювати ці режими можна за допомогою клавіші "O". |
| В тому випадку коли наступний провідник перетинається з накреслення раніше та |
| потрібно, щоб на місці перетинання було електричне з'єднання то необхідно на |
| цьому місці відпустити і знову натиснути ліву клавішу миші та продовжувати |
| з'єднання. Після того, як провідник буде зафіксований в цьому місці з'явиться |
| точка. Якщо ця точка звили помилково, то щоб її стерти потрібно спочатку |
| стерти весь провідник, а потім накреслити його знову, але на перетинанні клавішу |
| не відпускати. |
| На складних схемах використовуються шини. Для того щоб помістити шину на |
| кресленні обираємо команду Place Bus та розміщуємо її на схемі. Тепер, щоб |
| з'єднати компонент з шиною достатньо підвести провідник до перетину з нею. |
| в) Якщо на схемі є нестандартні елементи, які не входять до бібліотек, то їх |
| можна накреслити за допомогою команд Line, Arc, Polygon. Всі вони дозволяют |
| креслити геометричні примітиви. |
| Place Line: креслить лінію, вказавши її початок та кінець. |
| Place Arc: креслить коло або дугу. Для того, щоб накреслити коло потрібно |
| спочатку натиснути та відпустити ліву клавішу, тим самим відмітити початок |
| радіусу, відвести курсор на потрібну відстань та знову натиснути ліву клівішу. |
| На екрані з'явиться коло вказаного радіусу. Щоб помістити дугу вказуемо її |
| початок а потім, не відпускаючи клавішу, її кінець. Після цього потрібно вказати |
| радіус зкрівлення. |
| Place Polygon: креслить многокутнік. |
| |
| 4. Редагування. |
| а) Основним засобом редагування креслення є виділення потрібного об'єкту за |
| допомогою миші. Виконується ця операція в наступному порядку: на пенелі команд |
| (Command Toolbar) обираємо кнопку зі стрілкою (Select), потім Підводимо курсор |
| до потрібного елемента та натискаємо ліву клавішу. При цьому даний елемент |
| виділяється жовтим коліром. Тепер подальші операції редагування будуть |
| стосуватись лише виділеного елемента. Але іноді буває потрібно зробити одну й ту |
| саму команду над групою компонентів, для цього утримуючи клавішу Ctrl можна |
| обрати декілька компонентів. Існує інший спосіб видалення декількох елементів: |
| натиснувши та утримуючи ліву клавішу ми тим самим помічаємо один з кутів |
| прямокутника тапер відводячи курсор побачемо прямокутник окреслений пунктирною |
| лінією. |
| | | | | | КР.7-091402.07.13.ПЗ | Лис |
| | | | | | | Т |
| | | | | | | |
| | | | | | | 4 |
| | | | | | | |
| З | Лис | № | Підпис | Дат | | |
| м | т | Документа | сь | а | | | p>
| |
| |
| Відпустивши клавішу, все, що повністю потрапило під зону виділення стане жовтим |
| коліром. За допомогою клавіші Shift можна змінювати розміри та надписи |
| бібліотечних елементів. |
| б) Як і на будь-якій принциповій електричній схемі, кожен елемент повинен мати |
| своє позіційне позначення. В Accel EDA нумерація елементів виконується |
| автоматично по мірі того, як відповідний компонент з'являється на кресленні. Але |
| в деяких випадках потрібно змінити номер елемента. Для цього потрібно виділити |
| елемент, як було описано вище, натиснути праву клавішу та обрати команду |
| Properties. На закладінці Symbol в графі Ref Des можна ввести нове значення. Тут |
| також можна ввести номінал елемента (Value). У граіфі Visibility можна обрати, |
| які параметри будуть відображатися на екрані та виводитися на друк. |
| в) Інколи на кресленні потрібно розмістити пояснювальні записи або назви деяких |
| елементів. Для цього існує команда Place Text. Коли натиснути на ліву клавішу в |
| зоні робочого поля, то з'явиться вікно, де можна ввести потрібний текст та |
| завдати його параметри (розміщення, шрифт). Після введеня тексту потрібно |
| натиснути на клавішу ОК та вказати де саме розміщати надпис. Тексту також можна |
| повертати (клавіша R) та пересовуваті за допомогою миші. |
| г) Port, Pin, Ref Point-це необхідні в деяких випадках команди. Приведемо їх |
| короткий опис. |
| Place port: використовується у тих випадках, коли потрібно вказати між точками |
| схеми наявність електричного контакту але звичайне з'єднання їх за допомогою |
| команди Wire незручне. Для цього двом або більше точкам приписують порти з |
| однаковою назвою. |
| Place Pin: розміщує на робочому полі вільні контакти. |
| Place Ref Point: необхідна в тому випадку, коли елемент записується в базу |
| даних. Саме до цієї точки прив'язується операція перетасування, повороту та |
| подібні. |
| 5. Робота з кулями. |
| Шари зручно використовувати при конструюванні складних пристроїв, які |
| складаються з декількох окремих блоків. Всі операції з шарами знаходяться в меню |
| Options Sheet. |
| Щоб добавити новий шар в проект потрібно вказати його ім'я в полі Sheets Name та |
| обрати Add. Для того, щоб шар став поточним потрібно його обрати зі списку та |
| обрати команду Current. Видалити можна тільки пустий шар командою Delete (коли |
| цей куля не поточний). |
| Для кожного шару можна обрати свою рамку та штамп. Потрібно в меню Options |
| Sheets Titles обрати потрібні шар та відмітити пункт Custom, та обрати новий |
| стандарт рамки, як описував вище. |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| | | | | | КР.7-091402.07.13.ПЗ | Лис |
| | | | | | | Т |
| | | | | | | |
| | | | | | | 5 |
| | | | | | | |
| З | Лис | № | Підпис | Дат | | |
| м | т | Документа | сь | а | | | p>
| |
| |
| 6. Запис, відкриття та друк проекту. |
| Під час роботи та після її завершенні потрібно записувати проект на диск. Це |
| робиться за допомогою команди File Save, де в полі File name вводиться дудь яке |
| і'мя. Розширення дописувати не потрібно, оскільки система автоматично його додає |
| (*. sch). |
| На наступному сеансі, для завантаження даних обіраемо команду File Open, |
| позначаємо потрібний файл та натіскаемо ОК. Або простіше в меню File знизу |
| знаходимо потрібне і'мя та натискаємо на ньому. |
| Перед друком спочатку потрібно встановити параметри принтеру в меню File Print |
| Setup. |
| Далі обираємо File Print. З'являеться вікно з набором параметрів друку. |
| Призначення параметрів: |
| Page Setup-всановлення області друку (Print Region щоб надрукувати всю схему |
| обераємо Sheet Extents), коефіцієнт пропорційності (Image Scale для друку на |
| менших форматах), параметри (Rotate-поворот креслення на 90 градусів, Title-друк |
| рамки). Після того, як усі параметри обрано натискаємо Update Sheet та Close. |
| У спсску Sheets обираємо шар, який потрібно надрукувати. |
| Print Preview-дозволяє побачити розположення креслення на бумазі. |
| Generate Printouts-розпочинається друк проекту. |
| |
| Условні позначення: |
| Жирний шрифт - головні команди або пункти меню; |
| Курсив - підменю; |
| Підкреслений курсив - кнопки або коіанді у вигляді кнопок. |
| |
| |
| |
| |
| |
| | | | | | КР.7-091402.07.13.ПЗ | Лис |
| | | | | | | Т |
| | | | | | | |
| | | | | | | 6 |
| | | | | | | |
| З | Лис | № | Підпис | Дат | | |
| м | т | Документа | сь | а | | | p>