Розрахунок конкурентоспроможності вітчизняних фірм, що виробляють комп'ютери

ЗМІСТ

ВСТУП 4
1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ 9
1.1. Загальна схема оцінки конкурентоспроможності комп'ютерної техніки 9
1.2. Вибір номенклатури параметрів, які використовуються при оцінці конкурентоспроможності 18
1.3. Вибір бази порівняння для оцінки конкурентоспроможності 23
2. СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ 26
2.1. Методи оцінки конкурентоспроможності 26
2.2. Розрахунок конкурентоспроможності вітчизняного комп'ютера фірми «ВІСТ» диференціальних методом 41
2.3. Розрахунок конкурентоспроможності вітчизняного комп'ютера фірми «ВІСТ» комплексним методом. 43
2.4. Аналіз результатів розрахунку 46
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО - ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ 47
3.1. Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності комп'ютера
«ВІСТ» по роках 47
3.2. Розрахунок індексу конкурентоспроможності 50
4. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ 51
4.1. Організація інструктажу працівників фірми з безпеки праці 51
4.2. Вимоги безпеки праці до освітлення виробничих приміщень
52
4.3. Заходи безпеки під час складання комп'ютерів 53
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 55
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 56
ДОДАТОК 1 57

конкурентоспроможності на всіх етапах життєвого циклу ТОВАРУ

При активному формуванні асортименту товару досить корисним можестати досвід маркетингової діяльності з дослідження життєвого циклувиробів. [1]

Життєвий цикл товару - період, протягом якого товар купуєтьсяна ринку. Ця концепція використовується для створення і збуту продукції,розробки стратегії маркетингу з моменту надходження товару на ринок дойого зняття з ринку. Життєвий цикл товару може бути представлений якпевна послідовність стадій існування його на ринку, що маєчасові рамки. Динаміка життя товару показує обсяг можливих
(фактичних) продажів в кожен певний час існування попиту нанього. При всій розмаїтості життєвих циклів товарів можна виділитинаступні основні фази (стадії) життєвого циклу як концепції товару:розробку, впровадження, зростання, попиту, зрілість (або стабілізацію) і спад.

Впровадження - фаза появи нового товару на ринку (до цього увигляді пробних продажів). Мета маркетингу - створити ринок нового товару. Націй стадії товар ще є новинкою. Щоб товар був визнаний і прийнятийспоживачами в комерційному сенсі і довів свої переваги в сенсітехнічному, необхідний значний час і великі витрати грошовихкоштів. При цьому обсяг реалізації малий і зростає дуже повільно.

Якщо впровадження пройшло успішно, товар вступає в фазу зростання. Зростанняпопиту - фаза визнання покупцем товару і швидкого збільшення попиту нанього. У цей період мета маркетингу - розширити збут і сукупністьмодифікацій продукту. Зростає число і обсяг повторних і багаторазовихпокупок, репутація і популярність товару підвищуються в результаті обмінудумками між покупцями. Часто конкуруючі фірми звертають увагу нацей потенційний ринок, починають пропонувати аналогічні або подібнітовари і, проводячи власні рекламні заходи, тим самим прискорюютьзбільшення ємності ринку.

Зрілість (стабілізація) - фаза поступового задоволення попиту наданий товар. Головне завдання маркетингової діяльності в цих умовах --зберегти переважне положення товару на ринку якомога довше.
Знижуються темпи зростання попиту та стабілізуються обсяги продажів. У цій фазістає необхідним збільшення витрат на маркетинг - рекламу,підвищення якості товару, поліпшення сервісу; можливе зниження цін дляпідтримання обсягів продажу. Прибутковість торгівлі може бути забезпечена вцій фазі тільки на основі зменшення виробничих витрат. Наприкінціцієї фази повинні прийматися тактичні та стратегічні рішення зпродукту - його подальша модифікація або перехід на нову модель.

Нарешті товар вступає у фазу спаду. Спад - фаза різкого зниженняобсягів продажів, а потім і прибутку. Для виграшу часу в здійсненнізмін до асортиментної політики фірма може посилити маркетинговізаходи (реклама, упаковка, методи збуту і т.д.) або ж взагалівідмовитися від виробництва втратив популярність товару. Обсягреалізації починає зменшуватися. Даний товар завершує свійжиттєвий цикл. Він витісняється з ринку черговим поколінням нових іперспективних товарів. [2]

Характеристика основних етапів життєвого циклу товару:

Розробка. Це аналіз можливостей виробництва продукції.
Дослідження та дослідно-конструкторські розробки, маркетинговідослідження. Ринкові випробування.

Виведення на ринок. Це надходження товару в продаж. Нова маркатовару має короткочасні (монополістичні) переваги.

Зростання. Це відповідь реакція конкурентів. Швидко зростаючий ринок. Маркатовару збільшує або скорочує свою частку. Зростання споживання на душунаселення. Мінливий, нестабільний характер.

Зрілість. Це стабілізація. Зростання продажів, але все більш повільнимитемпами, потім призупинення і врешті-решт скорочення. Значне числопокупців вибирають марку товару, тобто перевагу марці стаєістотним фактором, споживання на душу населення падає.

Насичення ринку і занепад. Весь ринок скорочується. Виникає надлишокпотужностей. Можливі злиття фірм. З'являються товари-замінники.

Фаза впровадження:

Товар і його зміни. Ключове значення для успіху мають конструкція
(дизайн), споживчі властивості товару, а також зворотній зв'язок зспоживачами. На ринку безліч різних товарів.

Маркетинг. Дуже високі витрати на рекламу по відношенню до обсягуреалізації товару. Максимальне використання можливостей цін. Великівитрати на заходи з маркетингу.

Виробництво і розподіл. Надлишок і не завантаженістьвиробничих потужностей. Випуск товарів малими та середніми партіями.
Висока собівартість. Спеціально виділені канали товарораспределенія.

Конкуренція. Лише деякі фірми є конкурентами.

Частка роздрібу в ціні товару і прибутку. Високі ціни, висока часткароздробу. Низька прибутковість. Еластичність цін, доступна окремоїроздрібної фірмі, не така велика, як у фазі зрілості.

Покупець і його поведінку. Покупець інертний. Покупця необхіднопереконати спробувати випробувати товар.

Фаза зростання:

Товар і його зміни. Товари мають технічні та функціональнівідмінності. Якість товарів висока. З'являються конкуруючі товари.

Маркетинг. Високі витрати на рекламу, але все ж таки становлять меншучастку обороту, ніж у фазі впровадження. Для товарів, що не мають технічногохарактеру, ключовими завданнями є реклама та товарораспределеніе.

Виробництво і розподіл. Виробничих потужностей не вистачає.
Зрушення у бік масового виробництва. Товарораспределеніе здійснюєтьсяпо каналах масового збуту.

Конкуренція. Багато фірм вступають в конкурентну боротьбу. Чисельністьконкурентів стає значною.

Частка роздрібу в ціні товару і прибутку. Високі прибутки. Дуже високіціни, однак нижче, ніж у фазі впровадження. Частка роздрібу в ціні і прибуткустійка до дії економічного спаду.

Покупець і його поведінку. Контингенти покупців розширюються.
Споживачі приймають товари навіть нестабільного і неоднакового якості.

Фаза зрілості:

Товар і його зміни. Чудова якість. Уповільнення змінтоварів.

Маркетинг. Сегментація ринку: його поділ на окремі сегменти.
Зусилля, спрямовані на продовження життєвого циклу. Поглибленняасортименту. Конкуренція рекламних кампаній.

Виробництво і розподіл. Певний надлишок виробничихпотужностей. Застосовуються стабільні, відпрацьовані технології. Товарвипускається великими партіями. Високі витрати на фізичний розподілвнаслідок поглиблення асортименту.

Конкуренція. Конкуренція цін. Збільшення кількості фірмовихторгових марок.

Частка роздрібу в ціні товару і прибутку. Ціни падають. Частка роздрібу вціні товару і прибутку зменшується. Структура цін і розподіл частокринку між конкуруючими фірмами устоялися.

Покупець і його поведінку. Масовий ринок. Насичення. Повторні ібагаторазові покупки. Як правило, покупець вибирає з декількохфірмових марок товару.

Фаза спаду:

Товар і його зміни. Мала диференціація між товарами. Якістьтовару нестабільний.

Маркетинг. Низьке відношення витрат не рекламу до обсягу іреалізації. Малі інші витрати з маркетингу.

Виробництво і розподіл. Значний надлишок виробничихпотужностей. Використання лише деяких каналів товарораспределенія.

Конкуренція. Фірми починають виходити з конкурентної боротьби,кількість конкурентів зменшується.

Частка роздрібу в ціні товару і прибутку. Низька ціна, низька часткароздробу в цій ціні. У самому кінці фази ціни можуть підвищитися.

Покупець і його поведінку. Покупці досвідчені, добре знають товар.

Обрана тема актуальна для даного дипломного проектування,тому що необхідно аналізувати конкурентоспроможність на кожному етапіжиттєвого циклу товару для організації ефективного збуту продукції,що користується попитом на ринку.

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1. Загальна схема оцінки конкурентоспроможності комп'ютерної техніки

Товар являє собою свого роду живий організм, що розвивається,як відомо в наступному порядку: зачаття - народження - зрілість - старінняі смерть. [2]

За аналогією ми розрізняємо такі етапи типового життєвого циклутоварів: етап розробки товару, етап виведення на ринок, етап зростання, етапзрілості, етап насичення ринку, етап занепаду.

Характеристика основних етапів життєвого циклу товару.

Задачі маркетингу на основних етапах життєвого циклу.

Розробка. Маркетингові дослідження. Випробування.

Виведення на ринок. Створення поінформованості про товар. Робота за йогоприйняття споживачем, створення переваги до марки. Максимізаціямонополістичного переваги.

Зростання. Проникнення в глибину ринку. Зміцнення прихильності.
Максимізація вигоди від первісного просування товару. Розподіл.
"Усна" реклама.

Зрілість. Відстоювання своєї частки ринку. Захоплення частки ринку у слабкихконкурентів.

Насичення ринку і занепад. Апробація можливості відмови відвиробництва товару. Пошук нового використання наявного іміджу.

Переважні типи споживачів на окремих етапах життєвогоциклу товару.

Розробка. Визначаються в результаті маркетингового дослідження.

Виведення на ринок. Новатори, молоді багаті, освічені,законодавці мод, що не бояться ризикувати.

Зростання. Особи, які беруть нове, молоді/середнього віку,багаті/із середніми доходами.

Зрілість. "Ранній" більшість.

Насичення. "Пізніше" більшість ( "раннє" більшість плюсповільні люди, особи середнього віку, літні із середнім рівнемдоходу/з низькими доходами, обережні, консервативні).

Занепад. Більшість споживачів відмовляються від придбання товару,новатори починають купувати марки-субститути.

Фінансові цілі на окремих етапах життєвого циклу.

Розробка. Беззбитковість.

Виведення на ринок. Прибуток за рахунок продажів.

Зростання. Максимальний обсяг прибутку.

Зрілість. Прибуток за рахунок скорочення витрат.

Насичення і занепад. Скорочення витрат при зменшенні обсягу продажівтоварів.

Уявімо у вигляді графіка життєвий цикл товару з характеристикоюкожного етапу.

Теорія життєвого циклу товару справедлива для описової моделі,але не у випадку складання прогнозної моделі. Тому, незважаючи на те, щодеякі товари та/або марки товару, як можна бачити слідують своємужиттєвого циклу, маркетинг, що має силу уяви, дозволяєінших товарів/маркам товару надати новий і досить прибутковий термінжиття, в той час як строге проходження нашої теорії "пророкує"занепад.

За допомогою теорії життєвого циклу можна автоматично прогнозуватиситуацію. Якщо управління компанії повністю довіритися цієї теорії, то наетапі зрілості товар може бути позбавлений маркетингової підтримки, щобвивільнені кошти спрямувати на розробку товару-субститута. Безпідтримки маркетингу обсяг продажів товару неминуче скоротиться й виникненеобхідність форсувати просування на ринок товару-субститута безналежної його технічної перевірки й ринкових випробувань, що в ціломупоставить компанію перед двома невдачами замість одного успіху.

Конкурентоспроможність - це характеристика товару, що відображає йоговідміну від товару - конкурента як за ступенем відповідності конкретнійсуспільної потреби, так і по витратах на її задоволення.

Показник, що виражає таку відмінність, визначаєконкурентоспроможність аналізованого товару по відношенню до товару --конкуренту.

Базою оцінки конкурентоспроможності є дослідження потребпокупця, вимог ринку.

При здійсненні покупки споживач здійснює процес виборунеобхідного йому виробу серед цілого ряду аналогічних, пропонованих наринку, і здобуває той з них, що найбільшою мірою задовольняєйого потреба. При цьому покупець враховує їх споживчі властивості,з'ясовує ступінь відповідності власної потреби.

Кожна потреба має властивості і характеризують їхпараметрами, які визначають її сутність, необхідний споживачевікорисний ефект і конкретні умови процесу споживання. При збігупараметрів потреби з параметрами, що характеризують сам виріб івідбувається покупка.

Для того, щоб товар був придбаний конкретним покупцем, вінповинен відповідати потребам по технічних параметрах і фінансовихможливостям споживача (ціна споживання товару), при цьому споживачпрагне витратити мінімум коштів для придбання та споживаннятовару, тобто оптимізувати свої повні витрати.

Оскільки потреби кожного окремого складаються з впливіввеликого комплексу факторів і мають індивідуальний характер, оцінки одноготого самого товару різними споживачами можуть не збігатися. Відповіднонеоднаковим і буде їх перевага, вибір з маси аналогічних товарів,пропонованих на ринку. Отже, по відношенню до конкретногоспоживача конкурентоспроможність даного товару також будеіндивідуальної.

Найбільше визнання серед товарів, призначених длязадоволення даної суспільної потреби, одержує той, який більшеповно їй відповідає. Це й виділяє його із загальної товарної маси,забезпечує успіх в конкурентній боротьбі.

Таким чином, конкурентоспроможність будь-якого товару може бутивизначена тільки в результаті порівняння, і тому є відноснимпоказником. Вона являє собою характеристику товару, що відображає йоговідміну від товару - конкурента за ступенем задоволення конкурентноїсуспільної потреби.

1.1.1. Конкурентоспроможність визначається сукупністю властивостей цієїпродукції, що входять до складу її якості і важливих для споживача,визначають витрати споживача по придбанню, споживанню
(експлуатації) та утилізації продукції. Загальна схема оцінкиконкурентоспроможності представлена на рис.1.1.

1.1.2. Оцінка конкурентоспроможності починається з визначення метидослідження: якщо необхідно визначити положення даного товару в рядіаналогічних, то досить провести їх пряме порівняння по найважливішимпараметрам; якщо метою дослідження є оцінка перспектив збуту товару наконкретному ринку, то в аналізі повинна використовуватися інформація, яка включаєвідомості про вироби, які вийдуть на ринок в перспективі, а такожвідомості про зміну діючих у країні стандартів і законодавства,динаміки споживчого попиту.

Незалежно від цілей дослідження, основою оцінкиконкурентноздатності є вивчення ринкових умов, яке повиннопроводитися постійно, як до початку розробки нової продукції, так і вході її реалізації. Завдання стоїть у виділенні тієї групи факторів, яківпливають на формування попиту у визначеному секторі ринку: розглядаються зміни у вимогах постійних замовниківпродукції; аналізуються напрямки розвитку аналогічних розробок; розглядаються сфери можливого використання продукції; аналізується коло постійних покупців.

Вищевикладене має на увазі "комплексне дослідження ринку". Особливемісце у вивченні ринку займає довгострокове прогнозування його розвитку,пов'язане з тривалістю здійснення розробки та виробництва багатьохвидів комп'ютерної техніки.

1.1.3. На основі вивчення ринку і вимог покупців вибираєтьсяпродукція, по якій буде проводитися аналіз чи формулюються вимогидо майбутнього виробу, а далі визначається номенклатура параметрів,що беруть участь в оцінці.

При аналізі повинні використовуватися ті ж критерії, якими оперуєспоживач, вибираючи товар.

1.1.4. По кожній з груп параметрів проводиться порівняння,що показує наскільки ці параметри близькі до відповідного параметрупотреби.

1.1.5. Аналіз конкурентоспроможності починається з оцінки нормативнихпараметрів. Якщо хоча б одна з них не відповідає рівню, якийзапропонований діючими нормами і стандартами, то подальша оцінкаконкурентоспроможності продукції недоцільна, незалежно від результатупорівняння за іншими параметрами. У той же час, перевищення норм і стандартіві законодавства не може розглядатися як перевага продукції,оскільки з погляду споживача воно часто є марним іспоживчої вартості не збільшує.

Виключення можуть скласти випадки, коли покупець зацікавлений удеякому перевищенні діючих норм і стандартів у розрахунку на жорсткістьїх у майбутньому.

1.1.6. Проводиться підрахунок групових показників, які вкількісній формі виражають відмінність між аналізованої продукцією іпотребою по даній групі параметрів і дозволяє судити про ступіньзадоволення потреби по цій групі.

1.1.7. Розраховується інтегральний показник, який використовуєтьсядля оцінки конкурентноздатності аналізованої продукції по всіхрозглянутих групах параметрів в цілому.

1.1.8. Результати оцінки конкурентоспроможності використовуються длявироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимального підвищенняконкурентоспроможності продукції для вирішення ринкових задач.

Однак, факт високої конкурентоспроможності самого виробу єлише необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданихобсягах. Слід також враховувати форми і методи технічного обслуговування,наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д.

1.1.9. В результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бутиприйняті наступні рішення: зміна складу, структури застосовуваних матеріалів (сировини,напівфабрикатів), комплектуючих виробів чи конструкції продукції; зміна порядку проектування продукції; зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань,системи контролю якості виготовлення, зберігання, пакування,транспортування, монтажу; зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту,цін на запасні частини; зміна порядку реалізації продукції на ринку; зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво тазбут продукції; зміна структури й обсягів коопераційних постачань привиробництві продукції та цін на комплектуючі вироби і складу обранихпостачальників; зміна системи стимулювання постачальників; зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції.

1.1.10. Принципи та методи оцінки конкурентоспроможності можуть бутивикористані для обгрунтування прийнятих рішень при: комплексному вивченні ринку й виборі напрямів комерційноїдіяльності підприємства; розробці заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції; оцінці перспектив продажу конкретних виробів і формуванні структурипродажів; розробці пропозицій з розвитку виробничого потенціалупідприємства; контролі якості продукції; встановлення цін на продукцію; відборі продукції при купівлі через тендери і торги; атестації продукції; підготовці технічних завдань зі створення нових зразків продукції; вирішенні питання про включення в експортну програму і зняття продукціїз експорту, або її модернізації; підготовка інформації для реклами продукції; вирішенні питання про доцільність патентування та підтримання патентуу дії; розробці заходів щодо стимулювання розробників і постачальників.

Рис 1.1. Загальна схема конкурентоспроможності.

1.2. Вибір номенклатури параметрів, які використовуються при оцінці

конкурентоспроможності

1.2.1. Оцінка конкурентоспроможності грунтується на порівнянніхарактеристик аналізованої продукції з конкретною потребою й виявленніїх відповідності один одному. Для об'єктивної оцінки необхідно використовуватиті ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар на ринку.
Отже, повинна бути вирішена задача визначення номенклатурипараметрів, що підлягають аналізу й суттєвих з точки зору споживача.

1.2.2. Номенклатура параметрів, що використовуються при оцінціконкурентоспроможності, включає дві узагальнюючі групи: параметрів якості (технічних); економічних параметрів.

1.2.2.1. До групи технічних відносяться параметри потреби,які характеризують зміст цієї потреби та умови їїзадоволення. До них належать: параметри призначення; ергономічні параметри; естетичні параметри; нормативні параметри.

1.2.2.2. Параметри призначення характеризують області застосуванняпродукції та функції, які вона призначена виконувати. За ними можнасудити про зміст корисного ефекту, що досягається за допомогою застосуванняданої продукції в конкретних умовах споживання.

Параметри призначення підрозділяються: на класифікаційні параметри, що характеризують приналежністьпродукції до певного класу і використовуються при оцінці тільки на етапівибору області застосування продукції та товарів - конкурентів, вони служатьбазою для подальшого аналізу і в подальших розрахунках не беруть участь
(приклад: пасажиромісткість, швидкість обертання); параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивністьтехнічних рішень, що використовуються при розробці і виготовленні продукції
(наприклад, продуктивність верстата, точність і швидкість спрацьовуваннявимірювальних приладів, обсяг пам'яті для ЕОМ), вони можуть бути іодночасно і класифікаційними; конструктивні параметри, що характеризують основні проектно --конструкторські рішення, використані при розробці та виробництвівиробу (склад виробу, його структура, розміри, вага), окремі параметритакож можуть служити цілям класифікації;

1.2.2.3. Ергономічні параметри, що характеризують продукцію з точкизору її відповідності властивостям людського організму при виконаннітрудових операцій або споживанні (гігієнічні, антропометричні,фізіологічні, властивості людини, що проявляються у виробничих іпобутових процесах);

1.2.2.4. Естетичні параметри, що характеризують інформаційнувиразність (раціональність форми, цілісність композиції, досконалістьвиробничого виконання продукції та стабільність товарного виду), вонимоделюють зовнішнє сприйняття продукції і відображають саме такі її зовнішнівластивості, які є для споживача найбільш важливими, вониранжуються за ступенем значущості для конкретного виду продукції;

1.2.2.5. Нормативні параметри, що характеризують властивості продукції,які регламентуються обов'язковими нормами, стандартами ізаконодавством на ринку, де цю продукцію передбачається збувати
(параметри патентної чистоти, що характеризують ступінь втілення впродукції технічних рішень і не підпадають під дію патентів,виданих у країнах передбачуваного збуту, екологічні параметри,параметри безпеки, по яких для даного ринку встановленіобов'язкові діючі вимоги міжнародних, національних стандартів,технічних регламентів, норм, законодавства).

1.2.3. До групи економічних параметрів відносяться повні витратиспоживача (ціна споживання) з придбання та споживання продукції, атакож умовами її придбання та використання на конкретному ринку.

1.2.3.1. Повні витрати споживача в загальному випадку включаютьодноразові і поточні витрати.

1.2.3.2. Одноразові витрати являють собою витрати попридбання продукції (ціна продукції), транспортування, митні збориі витрати, витрати на налагодження, пробний пуск, якщо вони не включені в цінупродукції. Іноді це витрати на спорудження, необхідність у якихобумовлена вимогами експлуатації або споживання продукції.

Витрати на транспортування складаються з витрат на навантаження йрозвантаження, доставку, страхування в шляхи, розконсервацію, зберігання,обслуговування продукції при доставці.

Витрати на придбання продукції визначаються ціною, фактичнощо сплачується покупцем відповідно до договору купівлі - продажу абоіншими договірними документами. При зіставленні цін на оцінюванупродукцію і товари - конкуренти враховуються відмінності в комерційнихумовах відповідних угод.

1.2.3.3. Поточні витрати включають: витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу, яківизначаються нормами і місцевими тарифами в конкретних умовахвикористання (експлуатації) продукції; витрати на паливо і енергію, які включають їх вартість згідно знормам і цінами, що діють на конкретному ринку, а також додатковівитрати, пов'язані з доставкою, навантаженням і розвантаженням палива; витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, що споживаютьсяпри використанні продукції, що визначаються згідно з нормами їх витрати дляексплуатації або споживання оцінюваної продукції і цінами конкретногоринку; витрати на ремонт, запасні частини та інші статті витрат дляконкретного покупця, що визначаються виходячи з умов експлуатації
(споживання) продукції у цього покупця, а також нормами, ставками іцінами на послуги і частини на конкретному ринку (у разі відсутностіконкретної інформації для конкретного покупця, вказані витративизначаються з використанням даних, середніх для галузі або країни, дояких належить споживач продукції.

1.2.4. Остаточне рішення щодо вибору номенклатури параметрів,що використовуються при оцінці конкурентоспроможності продукції, приймаєтьсяекспертною комісією з урахуванням конкретних умов використання цієїпродукції і цілей оцінки. Схема параметрів конкурентоспроможності показанана рис. 1.2.

Рис 1.2. Показники конкурентоспроможності.

1.3. Вибір бази порівняння для оцінки конкурентоспроможності

1.3.1. Від вибору бази порівняння в значній мірі залежитьправильність результату оцінки конкурентноздатності і прийняті вНадалі рішення.

1.3.2. Вибір бази порівняння включає: встановлення мети оцінки конкурентоспроможності продукції; вибір передбачуваних ринків збуту продукції; аналіз стану ринків, обсягів і структури попиту та пропозиції,динаміки їх зміни на відповідний період оцінки.

1.3.3. Типи баз порівняння.

1.3.3.1. База порівняння - потреба покупців: вибір номенклатури і установлення величин параметрів потребипокупців, що оцінюється і конкуруючої продукції, якими споживачкористується при оцінці продукції на ринку, а також вагомості цих параметріву загальному їхньому наборі.

1.3.3.2. База порівняння - величина необхідного споживачеві корисногоефекту продукції (наприклад, обсяг транспортної роботи для транспортнихкоштів, обсяг і складність обробки для обробних верстатів), а такожсума коштів, які споживач готовий витратити на придбання, іспоживання (експлуатацію) продукції.

1.3.3.3. База порівняння - зразок. Застосовується, якщо оцінюєтьсяпродукція відомого класу і на ринку існують її аналоги. Товар --зразок моделює потреба і виступає як матеріалізованихвимог, яким повинна задовольняти продукція, що підлягає оцінці.

Критерії вибору зразка: зразок і аналізована продукція повинні належати до одного класуза призначенням та умовами експлуатації та орієнтуватися на одну групуспоживачів; зразок повинен задовольняти мети оцінки конкурентоспроможності: у разі оцінки продукції у порівнянні з кращим за техніко -економічними характеристиками товаром в якості зразка повинно бутивибрано виріб, що відображає вищі світові досягнення; при оцінці з найбільш широко збували на ринку виробом за зразокбереться продукція, по якій зареєстрований найбільший обсяг збуту; при проведенні оцінки для визначення ціни продукції основнимє вимога найбільшої близькості класифікаційних параметрівзразка та аналізованої продукції; інформація за зразком повинна бути достовірною, так як зразокє конкурентом - це показність (обсяги продажів), параметризразка в момент оцінки конкурентоспроможності та тенденції їх зміни вперспективі, обсяг продажів, тому що має важливе значення для оцінкирентабельності виробництва і продукції, розміру капіталовкладень; облік чинника часу: чим довший планований період розробки новоїпродукції і чим довше намічається збувати її на ринку, тим вище повинна бутипочаткова конкурентоспроможність і, отже, більш досконалий іперспективніше зразок, тому на етапі формування технічного завданняна продукцію в аналіз повинні включатися прогнозні показники, що оцінюютьрівень технічної досконалості і відповідний йому обсяг збутупроектованого товару в майбутньому; при оцінці серійно випускається, базові зразки повиннівибиратися серед виробів, що вже реалізовуються на даному ранці, за якимизареєстрований найбільший обсяг продажів з урахуванням динаміки збуту іншихзразків, які користуються попитом;

1.3.3.4. База порівняння - гіпотетичний зразок, якийявляє собою середнє значення параметрів групи виробів. Застосовується,коли інформації з конкретного зразка - аналогу недостатньо. Фактичномова йде про аналіз потреби, якої може і не існувати, томуця оцінка повинна розглядатися як орієнтовна і підлягаєподальшого уточнення.

1.3.3.5. База порівняння - група аналогів, відібраних з точки зоруузгодження, класифікаційних параметрів зразка і оцінений продукції,з яких вибираються найбільш представницькі, а потім прогресивнівироби, що мають найкращу перспективу для подальшого розширення обсягупродажів. Застосовується, якщо порівняння проводиться для визначення ціни товаруна конкретному ринку.

2. СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

2.1. Методи оцінки конкурентоспроможності

Оцінка проводиться шляхом зіставлення параметрів аналізованоїпродукції з параметрами бази порівняння. [2]

Порівняння проводиться по групах технічних і економічнихпараметрів.

При оцінці використовуються диференціальний і комплексний методи оцінки.

2.1.1. Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності,заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції табази порівняння та їх зіставленні.

Результат оцінки: чи сягнуть рівень в цілому; за якими параметрами він не досягнутий; які з параметрів найбільш сильно відрізняються від базових.

2.1.1.1. Якщо за базу оцінки береться потреба, розрахунокодиничного показника конкурентоспроможності здійснюється за формулою:

(i = 1, 2, 3 ,..., n), (2.1) де qi - одиничний параметричний показник конкурентоспроможностіпо i-му параметру;

Pi - величина i-го параметра для аналізованої продукції;

Piо - величина i-го параметра, при якому потребазадовольняється повністю; n - кількість параметрів.

Аналіз результатів оцінки: при оцінці за нормативними параметрами одиничний показник можеприймати тільки?? ва значення - 1 або 0. Якщо аналізована продукціявідповідає обов'язковим нормам і стандартам, показник дорівнює 1, якщопараметр продукції в норми і стандарти не вкладається, то показник дорівнює
0; при оцінці за технічними та економічними параметрами одиничнийпоказник може бути більше або дорівнює одиниці, якщо базові значенняпараметрів встановлені нормативно-технічною документацією, спеціальнимиумовами, замовленнями, договорами; якщо аналізована продукція має параметр, значення якогоперевищує потреби покупця, обумовлені характером використання
(експлуатації) цієї продукції, соціальними умовами, традиціями,фізіологічними особливостями, то зазначене підвищення не буде оцінюватисяспоживачем як перевага і одиничний показник по даному параметруне може мати значення більше 100% і при розрахунках повинна використовуватисямінімальна з двох величин - 100% або фактично значення цьогопоказника.

2.1.1.2. Якщо за базу оцінки береться зразок, розрахунок одиничногопоказника конкурентоспроможності проводиться за формулою:

(i = 1, 2, 3 ,..., n), (2.2)

, (2.3) де qi `, qi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-мутехнічному параметру;

Pi - величина i-го параметра для аналізованої продукції;

Pi 0 - величина i-го параметра для виробу, прийнятого за зразок.

Аналіз результатів оцінки: з формул (2.2) та (2.3) вибирають ту, в якій зростанню одиничногопоказника відповідають підвищення конкурентоспроможності (наприклад, дляоцінки продуктивності - формула (2.2), а для питомої витрати палива
- Формула (2.3); якщо технічні параметри продукції не мають фізичної заходи
(наприклад: комфортність, зовнішній вигляд, відповідність моді), для надання цимпараметрам кількісних характеристик необхідно використовувати експертніметоди оцінки в балах.

2.1.1.3. Диференціальний метод дозволяє лише констатувати фактконкурентоспроможності аналізованої продукції або наявності у неї недоліківв порівнянні з товаром - аналогом. Він може використовуватися на всіх етапахжиттєвого циклу продукції, особливо при її порівнянні з гіпотетичнимзразком. Він не враховує вплив на перевагу споживача при виборітовару вагомості кожного параметра.

2.1.2. Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності. Грунтуєтьсяна застосуванні комплексних (групових, узагальнених і інтегральних)показників або зіставленні питомих корисних ефектів аналізованоїпродукції та зразка.

2.1.2.1. Розрахунок групового показника за нормативними параметрамиздійснюється за формулою:

, (2.4) де Iнп - груповий показник конкурентоспроможності за нормативнимипараметрам; qнi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-му нормативномупараметру, розраховується за формулою (2.1); n - число нормативних параметрів, що підлягають оцінці.

Аналіз результатів: якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0 (тобто продукціяпо якому-небудь параметру не відповідає обов'язковій нормі), то груповийпоказник також дорівнює 0, що говорить про неконкурентоспособнос