Пристрій дистанційного управління поєднане з шиною комп'ютера IBM PC

Титульний аркуш

ЗМІСТ
1. ВСТУП 3
2. МЕТОДИ ТА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ. 6
3. СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ Передавачі, пару з шиною
КОМП'ЮТЕРА IBM PC 13
3.1. Системна шина комп'ютера IBM PC. 13
3.2. Схема буферизації. 17
3.3. Дешифратор адреси. 17
3.4. Приймально-передавач даних. 18
3.5. Регістр команд управління. 18
3.6. Виконавче пристрій. 18
3.7. Блок електроживлення. 19
3.8. Робота системи. 19
4. ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК джерел електроживлення. 22
4.1. Вихідні дані: 22
4.2. Розрахунок силової частини стабілізатора. 22
4.3. Розрахунок випрямляча і трансформатора. 32
5. КОНСТРУКТИВНЕ ВИКОНАННЯ Пристрій дистанційного керування. 38
5.1. Конструктивне виконання виконавчого пристрою (ВП). 38
5.2. Конструктивне оформлення пристрою сполучення. 39
6. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРОМ 42

6.1. Правила при роботі скомпьтером.

6.2. Підключення виконавчого пристрою.

7. ВИСНОВОК. 46
8. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 48

ВСТУП

Слово "комп'ютер" означає обчислювач, тобто пристрій дляобчислень. Потреба в автоматизації обробки даних, у тому числіобчислень, виникла дуже давно. У 1642р. Б. Паскаль винайшов пристрій,механічно виконує складання чисел, а в 1763 Г. Лейбніц сконструюваварифмометр, що дозволяє механічно виконувати чотири арифметичнихоперації. Починаючи з 19-го століття, арифмометри одержали дуже широкезастосування. Існувала і спеціальна професія лічильник-людина,який працює з арифмометром, швидко і точно дотримується певнупослідовність інструкцій. Таку послідовність інструкцій унадалі стали називати програмою. Але багато розрахунки проводилисядуже повільно - навіть десятки лічильників повинні були працювати за кількатижнів. Причина проста - людина вибирає дії вельми обмежений ушвидкості.

У першій половині 19-го століття математик Ч. Беббiдж спробував побудуватиуніверсальний обчислювальний пристрій - аналітичну машину, якаповинна була виконувати обчислення без участі людини. Для цього вона повиннабула вміти виконувати програми, що вводяться за допомогою перфокарт (карт зщільного паперу з інформацією, що наноситься за допомогою отворів). і мати складдля запам'ятовування даних і проміжних результатів (у сучаснійтермінологією - пам'ять). Бебідж не зміг до кінця довести роботу зі створення
Аналітичної машини - вона виявилася занадто складна для техніки тогочасу, однак він розробив всі основні ідеї. У 1943 американець Г. Ейкенза допомогою робіт Бебіджа на підставі техніки 20-го століття --електромеханічних реле - зміг побудувати на підприємстві фірми IBM такумашину під назвою «МАРК-1».

До того часу потреба в автоматизації обчислень (у тому числідля військових потреб - балістики, криптографії і т.д.) стала настільки велика,що над створенням машин типу побудованих Ейкен одночасно працювалокілька груп дослідників. Починаючи з 1943 р. Група фахівців підкерівництвом Джона Мочлі в США почала конструювати машину вже на основіелектронних ламп, а не реле. Їх машина названа ENIAC, робота в 1000 разівшвидше ніж МАРК-1, однак для того щоб визначити її програми доводилося протягомдекількох годин або навіть днів приєднувати потрібним чином проводи.
Фахівці почали конструювати машину, яка могла б зберігатипрограму у своїй пам'яті.

Комп'ютери 40-х і 50-х років були дуже великими пристроями, --величезні зали були заставлені шафами з електронним обладнанням. Все цекоштувало дуже дорого, тому комп'ютери були доступні тільки великимфірмам. Перший крок до зменшення розмірів комп'ютерів був зроблений звинаходом у 1948 р. транзисторів, які змогли замінити в комп'ютерахлампи. І вже в другій половині 50-х років з'явилися машини на основітранзисторів. Єдине місце де транзистори не змогли замінити лампи -це блоки пам'яті, але там замість ламп стали використовувати схеми пам'яті намагнітних сердечниках. У 1965 р. Фірмі Digital Equipment вдалося випуститиміні-комп'ютер розміром з холодильник і вартістю 20.000 $.

Наступний крок у мініатюризації комп'ютерів-винахід інтегральнихмікросхем або чипів. Потім прогрес комп'ютерів став дуже стрімким.
Ось основні віхи в еволюції сучасних комп'ютерів:

1978р .- Intel процесор 8086

1979р .- Intel процесор 8088

1981р .- IBM PC із процесором 8088

1984р .- IBM PC AT з процесором 80286

1985р .- Microsoft Windows

1988р .- Intel 80386SX

1989р .- Intel 486DX

1990р .- PC з процесором 486DX/25

1992р .- Intel 486DX2

1993р .- Intel Pentium

1995р. - Intel Pentium Pro

1998р .- процесор Pentium з тактовою частотою 600 Мгц

Стрімкі темпи комп'ютеризації всіх сторін людськоїдіяльності призвели до того, що сьогодні комп'ютери, і, перш за всеперсональні ЕОМ, стали неодмінним атрибутом самих різних технічнихкомплексів. Це стосується і сучасних систем управління та збору даних,контрольно-вимірювального та лабораторного обладнання, тобто будь-якихкомплексів, основним завданням яких є обробка та інтерпретаціяінформації, що надходить із «зовнішнього світу».

Сьогодні практично всі системи такого роду, за винятком сутоспеціалізованих систем, побудованих на основі спеціалізованихпроцесорів, оснащені персональними комп'ютерами на процесорах провіднихсвітових виробників, у тому числі і Intel. У результаті, передрозробниками та користувачами будь-якої подібної системи постає завданняадекватної стикування пристроїв, які сприймають інформацію з зовнішньогосвіту (датчиків різного типу), з персональним комп'ютером, що єцентральним вузлом такої системи. Комп'ютер виконує завдання координаціїроботи системи, обробки інформації, що надходить і видачі її користувачеві внайбільш зручній для нього формі.

МЕТОДИ ТА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ.

Впровадження електронних засобів регулювання параметрів, характеристик ірежимів передавача дозволяє здійснювати управління передавачем навідстані. Таке управління, зване дистанційним, широко використовуєтьсяу професійних передавачах.

Дистанційне керування радіомовних передавачем, що знаходяться всусідньому приміщенні або в цьому ж, але на відстані в кілька десятківметрів, створює для обслуговуючого персоналу підвищені зручності. Чи непідходячи до передавача, оператор має можливість включити і вимкнутипередавач, налаштувати його на потрібну частоту, переключити джерело сигналу,і т.д.

У радіомовних передавачах для дистанційного управліннявикористовуються ультразвукові, інфрачервоні коливання або управління здопомогою ліній зв'язку.

Структурна схема дистанційного керування з використанням джерела інфрачервоного коливання

Структурна схема дистанційного керування з використаннямджерела інфрачервоного випромінювання показана на рис.1, Необхідна дляуправління передавачем інформація набирається оператором на пультіуправління ПП, сигнали управління з його виходу після перетворення зв'язкупристроєм кодування КК подаються на фотодіод ФД (випромінювач), що випромінюєінфрачервоні імпульси в напрямку фототранзистори ФТ, що знаходиться накерованому передавачі. Прийняті фототранзисторів імпульси посилюються ідекодуються у пристрої декодування УД, з виходу якого сигналиуправління надходять на відповідні ланцюги регулювань передавача. Упередавачі з мікропроцесорним управлінням пульт може частково абоповністю дублювати панель управління передавача. Інфрачервоні коливаннядобре поглинаються стінами приміщення і розташованої в ньому меблями, прицьому практично не створюються заважають впливу пристроїв, що знаходятьсяв інших приміщеннях.

Системи ДУ на ультразвукових коливаннях діють за таким жепринципом.

Дистанційне управління передавачем за допомогою ліній зв'язку.управління розглянемо на прикладі управління передавачем декаметровогодіапазону. У таких РПДУ контроль і управління його роботою виробляється здиспетчерського пункту (ДП), що знаходиться від передавача на деякійвідстані, що підвищує оперативність радіозв'язку за рахунок управлінняпередавачем з допомогою ЕОМ за заздалегідь заданою програмою, а при роботіпередавача на необслуговуваних радіостанціях скорочує обслуговуючийперсонал.

Радіопередавач, що знаходиться на значній відстані (наприклад,багато кілометрів) від оператора або ЕОМ, управляється шляхом односторонньоїабо двосторонньої передачі інформації.

У першому випадку передаються тільки команди телеуправління (ТУ); піддругий для контролю за роботою передавача організується зворотний каналзв'язку для передачі інформації телесигналізації (ТЗ).

При дистанційному управлінні для кожного органу управління РПДУпередбачається або окрема лінія зв'язку, або число ліній зв'язку меншечисла об'єктів управління. У першому випадку сигнали передаються за допомогоюпаралельного коду, у другому випадку відбувається ущільнення каналу зв'язку, ісигнали передаються за допомогою послідовних кодів.

Структурна схема систем телеуправління і телеконтролю

Система телеуправління і телеконтролю РПДУ складається з пристроїв ,що встановлюються на диспетчерському пункті, каналу зв'язку та пристроїв,що встановлюються на РПДУ (рис. 2). У блоці виведення на ДП переданаінформація перетворюється (кодується і модулюється) у форму, придатну дляпередачі по лінії зв'язку до керованого РПДУ, що містить в блоці введеннязворотні перетворювачі, декодуючі і демодулірующіе пристрою. Блоквведення передає інформацію від ДП передавача, а також викликає спрацьовуваннявізуальних або слухових індикаторів на передній панелі передавача; блоквиведення знімає інформацію з РПДУ для передачі на ДП.

Якщо необхідно здійснювати управління великою кількістю передавачів,для підвищення ефективності каналу зв'язку використовують загальний канал дляпередачі повідомлень всім РПДУ, тобто здійснюють ущільнення одного каналузв'язку вторинними каналами. В основному застосовуються системи з кодовимрозділенням каналів, в яких у кожному вторинному каналі, за якимздійснюється управління конкретним передавачем, передається спеціальнакодова комбінація. На приймальній стороні сигнали з лінії зв'язку від ДПпаралельно подаються на дешифратори передавачів. Якщо кодова комбінаціяпісля дешифрування відповідає комбінації, присвоєної даному РПУД (йогоадресою), то сигнали ТУ впливають на цей передавач. При цьому або самадресний код несе в собі команду ТУ для передавача, або адреса і команди
ТУ передаються по черзі. Кодова комбінація, що передається по лінії зв'язкувід ДП, має містити адресу РПДУ, на який повинна бути переданаінформація; визначає вид повідомлення; текст повідомлення. У текст повідомленняможе входити багатопозиційна команда ТУ в двійковому або двійковій-десятковомукоді, характер двопозиційний команди, група двопозиційні сигналів ТСі т.д. До двопозиційні відносяться команди «включити - вимкнути»,
«Збільшити - зменшити» і т. д. Адреса та текст можуть мати різну кількістьелементів у межах довжини кодової комбінації. Зазвичай кількість імпульсів уповідомленні та їх тривалість бувають заданими, тому передавач можевідключатися як у паузах між сигналами, так і під час імпульсів початкуповідомлення, що підвищує перешкодозахищеність системи. Команди ТУ можутьпередаватися і з подвійним підтвердженням.

Спочатку з ДП в РПДУ надсилається адреса і текст підготовленої команди.
Після декодування і запам'ятовування адреси це ж повідомлення надходить назадна ДП, де відбувається його порівняння з раніше переданим. При збігупереданого та прийнятого повідомлення через ДП передається на РПДУ дозвіл навиконання команди, після отримання, якого на ДП надходитьвідповідне підтвердження. Телеуправління може бути побудовано так, щоспочатку необхідно вибрати групу РПДУ, потім підгрупа і т. д. Таким чином,вибір для управління необхідного РПДУ здійснюється у кілька етапів, ззастосуванням однакових або різних кодів. Швидкість передачі інформації ТУскладає 50-2400 біт/с. Апаратура ТУ будується за принципом модульно -блочної конструкції на ІВ. Для передачі інформації ТУ можуть бутивикористані стандартні телефонні канали провідний або радіорелейноголінії.

Розглянемо спрощені структурні схеми блоків виведення та введенняінформації з тимчасовим кодовим поділом сигналів для передачі по лініїзв'язку сигналів ТУ та ТЗ.

Структурна схема блоку виводу.

Структурна схема блоку виводу, який може бути встановлений як в
ДП для передачі сигналів ТУ, так і на приймальному пункті для передачі сигналів
ТЗ, показана на рис. 3. Сигнали ТУ (ТЗ) у вигляді кодових комбінацій, що маютьадреси і тексти, подаються через розподільний пристрій РУ наперетворювач коду ПК. Це перетворення обумовлено тим, що сигнали ТУподаються з клавіатури на РУ в паралельному коді, а передавати сигналиуправління по одній лінії зв'язку до приймального пункту необхідно впослідовному коді. У формувачі кодових сигналів ФКС для підвищеннязавадостійкості в кодову комбінацію додаються синхронізуючі іконтрольні імпульси використовуваного коду. Імпульси коду перетворюються вмодуляторі М для передачі по лінії зв'язку до РПДУ. Алгоритм роботи вузлівблоку виведення задається пристроєм управління УУ, тактові імпульсивиробляються генератором ГТВ.

Структурна схема блоку введення.

Структурна схема блоку введення представлена на рис. 4. Сигнал з лініїзв'язку подається на демодулятор Д, з виходу якого послідовністьімпульсів перетвориться в перетворювачі коду ПК в паралельні кодовікомбінації. Ці кодові комбінації записуються в пристрої центральноїпам'яті УЦП. Адресна частина цих кодових комбінацій подається на пристрійуправління УУ, а тексти з виходу УЦП-в пристрої індивідуальної пам'яті
ІП1-ІПn кожного керованого каналу. Запис в пристрої пам'яті ІП1-ІПnпроводиться за відповідним сигналом від УУ. Відповідно до вибраногокодом пристрій захисту кодів УЗК виробляє сигнал заборони абодозволу на прийом неспотворених кодових комбінацій. Синхронізаціягенератора тактових імпульсів ГТВ здійснюється від селектора тактовихімпульсів СТІ.

Розглянуті методи і способи дистанційного керування і контролюмають ряд істотних недоліків:

1) При дистанційному керуванні за допомогою ІК променів неможливоздійснювати управління РПДУ, що знаходиться в іншому приміщенні, але жпередавачі іменного з-за свого шкідливого ВЧ випромінювання переносяться в більшвіддалені приміщення.

2) Пристрої дистанційного керування і контролю доситьгроміздкі, володіють обмеженим набором функцій і команд, важко піддаютьсямодернізації. Через складність конструкції мають низьку ненадійністю таремонтопридатністю.

Ці недоліки усуваються в комп'ютерних системах дистанційногоуправління і контролю. Такі системи мають такі переваги: малігабарити і висока надійність, програмне управління, стандартна шинауправління, можливість нарощування і модернізації, а також простотаобслуговування.

СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ Передавачі, пару з шиною

КОМП'ЮТЕРА IBM PC

У даній дипломній роботі розроблена комп'ютерна системадистанційного керування УКХ ЧМ радіомовних передавачем типу HF-
1000. Даний спосіб дозволяє використовувати комп'ютер IBM PC АТ якпристрою, який виробляє команди управління. Система складається з двохмодулів: плати сполучення і виконавчого пристрою (див. рис.). Платасполучення вставляється в стандартний слот розширення системної шиникомп'ютера IBM PC AT і управляється програмним способом. Виконавчепристрій змонтовано в окремому корпусі з автономним джерелом живленняі з'єднується з платою сполучення з допомогою 8-жильного кабелю черезоптоелектронну розв'язку. Команди управління надходять на передавач покабелю довжиною до 300 м.

1 Системна шина комп'ютера IBM PC.

Системна шина IBM PC являє собою розширення шинимікропроцесора фірми Intel. Використовувані ІС сумісні з транзисторних -транзисторної логікою (ТТЛ), крім сигнальних висновків є висновки дляподачі живлення +5 В і +12 В і з'єднання із загальним проводом. На рис. 5показана розводка висновків системної шини IBM PC - загалом 62виводу. Усі сигнали мають активний високий рівень у всіх випадках, крімобумовлених окремо.

А0-А19. Це 20 висновків адрес пам'яті і пристроїв ВВ. А0 - молодшийзначущий розряд (МЗР), А19 - старший (СЗР). Сигналидля цих лінійформуються або процесором, або контролером прямого доступу до пам'яті.

D0-D7. Ці вісім висновків утворюють двосторонню шину даних. D0 --молодший розряд, D7 - старший. Під час циклу запису мікропроцесор видаєінформацію на шину даних по сигналу запису в порт ВВ (IOW) або в пам'ять
(MEMW), які тактуючого подачу даних в порт вводу-виводу або в пам'ять.
Під час циклу читання з шини порт вводу-виводу або пам'ять повинні направлятиінформацію на шину даних по сигналу читання з порту ВВ (IOR) або читання зпам'яті (MEMR), які служать для занесення даних в буфер мікропроцесора.

MEMR, MEMW, IOR, IOW. Ці сигнали з активним низьким рівнем управляютьопераціями читання та запису. Вони можуть видаватися процесором абоконтролером ПДП.

ALE (дозвіл регістра адреси). На системній шині PC сигнал ALEвказує на початок шинного циклу, що ініціюється процесором. Колицей сигнал виставлений, по системній шині даних не буде передаватисяадресна інформація.

AEN (дозвіл адреси). Цей сигнал видається контролером ПДП івказує, що йде виконання циклу прямого доступу до пам'яті. Зазвичай вінслужить для блокування логіки декодування порту ВВ під час циклу прямогодоступу до пам'яті. Це необхідно для того, щоб адреса прямого доступу допам'яті не випадково був використаний як адресу ВВ. Така ситуація впринципі може виникнути, оскільки керуючі лінії IOR і IOW можутьпереходити в активний стан під час циклу ПДП.

OSC (сигнали задає генератора), CLOCK. OSC - високо-частотнийсистемний Синхросигнал з періодом повторення 70 нс (частота 14,31818 МГц) ікоефіцієнтом заповнення 0,5. Частота сигналу CLOCK дорівнює однієї третиничастоти задає генератора (4,77 МГц). Вона є робочою частотоюмікропроцесора Intel.

IRQ2-IRQ7 (запити на переривання). Пристрої введення-виведення використовуютьшість ліній введення для генерування запитів на переривання, що направляютьсяпроцесора. Цим запитам присвоюються певні пріоритети (IRQ2задає вищий пріоритет, а IRQ7 - нижчий). Запит на перериваннягенерується шляхом видачі високого логічного рівня на лінію IRQ іпідтримки його до тих пір, поки прийом цього сигналу не буде підтвердженийпроцесором. Оскільки сигнал підтвердження переривання (INTA), що видаєтьсяпроцесором, не з'являється на системній шині, підтвердження зазвичайнадходить по одній з ліній порту ВВ, для чого використовується команда OUT,що видається підпрограмою обробки переривань.

I/O CH RDY (готовність каналу ВВ). Цей вхідний сигнал використовуєтьсядля ініціювання періодів очікування, за допомогою яких збільшуєтьсятривалість шинних циклів мікропроцесора при роботі з «повільними»запам'ятовують і зовнішніми пристроями.

I/O CH CK (перевірка каналу ВВ). Цей сигнал з активним низьким рівнемслужить для «інформування» процесора про те, що в даних, що надійшлиз пам'яті або від пристрою ВВ, є помилка, виявлена контролемпо парності.

RESET DRV (ініціювання скидання). Цей сигнал служить для скидання абовстановлення в початковий стан системної логіки або при включенні харчування,або в тому випадку, коли після подачі живлення виявляється, що один зрівнів напруги живлення виходить за допустимі робочі межі. Цейсигнал синхронізується зрізом імпульсу OSC.

Схема системної шини ISA

DRQ1-DRQ3 (запит прямого доступу до пам'яті). Ці вхідні сигналислужать для запиту доступу до асинхронним каналах, які використовуютьсяпериферійними пристроями, щоб отримати можливість прямого доступу допам'яті. На лінії DRQ повинен підтримуватися високий рівень сигналу до тихпір, поки рівень на відповідній лінії DACK не стане низьким.

DACK0-DACK3 (сигнали підтвердження запиту ПДП). Ці сигнали зактивним низьким рівнем використовуються для підтвердження прийому сигналівзапиту ПДП і для регенерації динамічної пам'яті (DACKO).

Т/С (кінець блоку даних). З цієї лінії видається імпульс, колидосягається кінець блоку даних, які передаються по каналу прямого доступу допам'яті.

У розробленому пристрої сполучення використовуються сигнали D0 - D7,
A0 - A9, AEN, IOR, IOW, RESET.

2 Схема буферизації.

У зв'язку з тим, що навантажувальна здатність шини обмежена,необхідно підключати до неї пристрою через схеми буферизації. У даномупристрої в якості буферних елементів використовуються шинні формувачі
КР1533АП5 (два чотирьохканальний формувача з трьома станами на виходіз інверсний управлінням). Всього для буферизації розрядів А0 - А9 адресноїшини і необхідних керуючих сигналів використовується дві мікросхеми.

3 Дешифратор адреси.

Схема дешифрації адреси портів введення - виведення спроектована з урахуваннямможливого розширення пристрою і розрахована на адресацію 32 портів - з
300H по 31FH.

Існує декілька способів поводження з портами:

1. Введення-виведення, керований програмно.

2. Введення-виведення, керований підпрограмою обробки переривань.

3. Введення-виведення, керований апаратними засобами (ПДП).

В даній схемі використовується програмно-керований введення-виведення, колизвернення до портів здійснюється за спеціальними командам мікропроцесора
IN і OUT.

При появі на шині одного з адрес з 300H по 31FH і принаявності активного сигналу AEN, логічні схеми декодування генеруютьімпульс вибору порту. При наявності цього імпульсу відповідний порт готовийдо прийому або передачі інформації.

4 Приймально-передавач даних.

Як приймально-передавача даних використовується восьмиканальнийдвонаправлений формувач з трьома станами на виході КР1533АП6.
Напрямок передачі даних визначається наявністю сигналів читання абозапису на шині і роботою дешифратора адреси. Якщо присутній сигналчитання, то дані з регістрів обраного дешифратор порту надходять нашину. Якщо присутній сигнал запису, то дані із шини записуються врегістри обраного дешифратор порту.

5 Регістр команд керування.

Регістр команд управління об'єднує три порти з адресами 300Н, 301Ні 302Н. У нашій схемі регістр діє в одному напрямку: процесор увигляді паралельного 8 розрядного коду посилає команду управлінняпередавачем, що записується в один з портів. Як портіврегістра використовуються 3 мікросхеми серії КР1533ІР22 (восьмизаряднийрегістр на тригерах з фіксатором з трьома станами на виході). Такимчином, реєстр здатний зберігати 24-розрядне число.

6 Виконавче пристрій.

Команди управління передавачем з регістра зберігання подаються навиконавчий пристрій через схему оптоелектронної розв'язки.
Виконавче пристрій - це блок реле, який безпосередньоуправляє передавачем. Кожен розряд регістра управляє окремим реле,що дозволяє подавати на передавач до 24 команд одночасно.

7 Блок електроживлення.

Виконавче пристрій живиться від автономного джерелаелектроживлення. Джерело являє собою трансформатор, з одногопервинної та двома вторинними обмотками, двома випрямлячами, на основімостових схем і двома стабілізаторами безперервної дії (НКСН),розрахованими на напруги +12 В і +5 В відповідно. ОднофазнаТротуар схема з усіх двухполуперіодних схем випрямлення маєкращими техніко-економічними показниками. Даний клас пристроївотримав широке розповсюдження для живлення різної радіоелектронноїапаратури. Це пояснюється схемною простотою, високою якістю вихідногонапруги можливістю мініатюризації методами сучасної технології.
НКСН можуть виконуватися з послідовним, паралельним або комбінованимвключенням регулюючого елементу. В даній схемі використовуєтьсяпослідовне включення регулюючого елементу. Стабілізованийджерело живлення виробляє два вихідних напруги +5 В і 12 В з малимрівнем пульсацій. Напруга 12 В використовується для живлення елементіввиконавчого пристрою, а напруга + 5 В - для подальшоїмодернізації та розширення системи.

8 Робота системи.

Робота системи відбувається в такий спосіб. Програма задаєчасові інтервали запуску тієї або іншої команди управління передавачем таадреси портів вводу-виводу, в які записуються ці команди. Процесорза заданою програмою в певні моменти часу звертається до порту,виставляючи на лініях A0 - A9 його адресу 300Н (або 301Н і 302Н), а на лініях
D0 - D7 команду управління.

Одночасно з цим при високому рівні на лінії сигналу IORприймач перемикається на передачу даних від шини дорегістру. При цьому ініціюється сигнал AEN, що дозволяє дешифрування адреси,і сигнал IOW, по якому відбувається запис команди в регістр зберіганнякоманд. Запис здійснюється лише в тому разі, якщо схема дешифраціївизначила, що звернення відбувається саме до вибраного порту іактивізувала його. Таким чином, за 3 цикли звернення можна записати врегістр зберігання команд 24-розрядне число. Далі сигнали з регіструнадходять на оптоелектронні ключі, які, в залежності від високого абонизького рівня на входах, включають або вимикають реле управлінняпередавачем.

Передавач HF1000 складається з двох блоків: збудника і підсилювачапотужності, кожен з них має входи для зовнішнього управління, якіпідключаються до реле виконавчого пристрою за допомогою кабелю,прокладеного від ефірної студії в навчальному корпусі УРСС до апаратної на 9поверсі будівлі на Мельникова - 52а. У даній системі використовується поки тількитри сигнали:
- включення підсилювача потужності;
- відключення підсилювача потужності;
- блокування несучої частоти збудника.

Цього достатньо для підтримки необхідних режимів роботирадіостанції:
- режим «включено»;
- режим «виключено»;
- черговий режим, коли передавач включений і готовий до негайної трансляції передачі в ефір, але випромінювання несучої заблоковано.

Таким чином, налаштувавши програму управління, можна запрограмуватирозклад роботи радіостанції на тривалий період часу, аж дороку.

При цьому оператор завжди може втрутитися в роботу програми іоперативно внести зміни, а також проводити перемикання в ручномурежимі. Структурна схема всієї системи наведена на рис. 6.

Структурна схема розміщення обладнання системи ДУ

радіостанцією.

ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК Джерела електроживлення .

1 Вихідні дані:

1. Напруга живильної мережі U1 = 220 В; 2. Частота струму в мережі fc = 50
Гц; 3. Величини відносних відхилень напруги мережі амін = 0,005 В,амакс = 0,005 В; 4. Номінальне значення вихідної напруги стабілізатора
Uвых = 12 В; 5. Межі регулювання вихідної напруги стабілізатора
Uвих.мін = 11,94 В, Uвих.макс = 12,06 В; 6. Максимальний і мінімальний струминавантаження стабілізатора Iн.мін = 0,95 А, Iн.макс = 1,05 А; 7. Коефіцієнтстабілізації з вхідного напрузі КСТ = 500; 8. Внутрішній опірстабілізатора ri