1. ВСТУП
 
 
Системи автоматзованого проектування (САПР) являють собою принципово новій підхід до процесу розробки приладів та устаткування.
Завдяки тому, що значна частина розрахунків та виконання багатьох однотіповіх функцій покладається на ЕОМ значно полегшуеться праця конструктора. Зберігання та відтворення проектів стає зручним та швидким. Застосовуючи передові технології, над розробкою певного проекту можуть працьюваті декілька інженерів або навіть цілий інститут.
Ці системи можуть використовуватися у будь-якій сфері виробництва. Чи не виключенням є радіоелектроніка, з великою кількістю компонентів та суворими законами струмів. У цій галузі створено багато програм (Electronic WorkBench, MicroCap, Pcad, Accel EDA).
Accel EDA - універсальна система проектування, яка дозволяє не тільки виконувати креслення принципових електричних схем, але і розробку монтажної плати з можливістю автоматичної оптимізації розташування провідників, а також створення нової бази даних компонентів.

Темою даной курсової роботи є робота в системі Accel EDA, точніше виконання креслення принципової електричної схеми.

2. Конфігурація робочих параметрів
Перед тим, як розпочинати виконання креслення потрібно провести початкову конфігурацію робочих параметрів. Це робиться за допомогою меню Option Configure.
Спочатку треба визначити розміри креслення (Workspace Size). В даному випадку всановлюємо формат А3.
Далі обираємо систему виміру (Units). Тут ми можемо обирати між mm (міліметри), inch (дюйми) та mil (0,001 дюйма або 0,0254 міліметра). Обираємо значення mm.
Для зручності, в меню Option Grids встановлюємо розмір сітки, до якої будуть прив'язуватись компоненти креслення. Для невеликої схеми це значення можна обрати 2 або 3 міліметри.
Рамку та штамп для обраного формату встновлюємо в Option Sheets. На закладінці Titles в пункті Title Block обираємо Select і далі вказуємо ім'я потрібного файлу (файли стандартного оформлення мают розширення *. ttl, і знаходяться в директорії Titles). Якщо потрібного стандартного типу рамки немає (як правило його і нема), то її можна накреслити та записати в директорію Titles вказавши розширення файлу *. ttl.
В системі Accel EDA база даних компонентів розділена по типу та функціональному призначенню компонентів на бібліотеки. Щоб мати можливість використовувати елемент схеми потрібно відкрити відповідну бібліотеку. Це робиться за допормогі команди меню Library Setup. Після того, як з'явилося вікно Library Setup натіскаемо кнопкою Add та обираємо потрібну нам бібліотеку (бібліотеки електронних компонентів знаходяться в каталозі Lib та мають розширення *. lib). Обравши необхідні бібліотеки можна приступати до виконання самого креслення.

3. Виконання креслення.

  а) Основними елементами креслення є електронні компоненти (part) та провідники (wire), за допомогою яких вони з'єднуються.
Щоб помістити на креслення будь-який компонент виконуємо команду Place Part. Щоб обрати конкретний елемент потрібно на будь-якій частині робочого поля натиснути ліву клавішу миші. В розділі Library обираємо необхідну бібліотеку (якщо було відкрито більше ніж одна), а в розділі Component Name обираємо саме елемент. Кнопка Browse дає зображення компонента. В графі Value вказуємо номінал елемента. Графа RefDes потрібна для вточнення позиційного номеру єлемента (в основному це робиться автоматично). На закінчення натискаємо кнопку ОК. Тепер ми маємо змогу розставляти обраний нами єлемент по полю креслення, натискаючи кожного разу ліву клавішу. Для того щоб повернути елемент потрібно, не відпускаючи клавіші миші, натиснути кнопку "R".

Кнопка "F" дозволяє зробити дзеркальне відображення обраного елементу.
б) Для з'єднання компонентів використовується команда Place Wire. Для того, щоб з'єднати дві точки схеми потрібно підвести курсор до першої з них, натиснути ліву клавішу миші та на відпускаючи її перевести його до другої точки і відпустити клавішу. Щоб зафіксувати цей провідник потрібно натиснути та відпустити праву клавішу.
Існує три види розположення провідників: будь-який (Ortho = Any), під кутом 90 градусів (Ortho = 90), та під кутом 45/90 градусів (Ortho = 45). Обрати ці режими можна за допомогою команди Option Configure в розділі Orthogonal Modes. Змінювати ці режими можна за допомогою клавіші "O".
В тому випадку коли наступний провідник перетинається з накреслення раніше та потрібно, щоб на місці перетинання було електричне з'єднання то необхідно на цьому місці відпустити і знову натиснути ліву клавішу миші та продовжувати з'єднання. Після того, як провідник буде зафіксований в цьому місці з'явиться точка. Якщо ця точка звили помилково, то щоб її стерти потрібно спочатку стерти весь провідник, а потім накреслити його знову, але на перетинанні клавішу не відпускати.
На складних схемах використовуються шини. Для того щоб помістити шину на кресленні обираємо команду Place Bus та розміщуємо її на схемі. Тепер, щоб з'єднати компонент з шиною достатньо підвести провідник до перетину з нею.
в) Якщо на схемі є нестандартні елементи, які не входять до бібліотек, то їх можна накреслити за допомогою команд Line, Arc, Polygon. Всі вони дозволяют креслити геометричні примітиви.
Place Line: креслить лінію, вказавши її початок та кінець.
Place Arc: креслить коло або дугу. Для того, щоб накреслити коло потрібно спочатку натиснути та відпустити ліву клавішу, тим самим відмітити початок радіусу, відвести курсор на потрібну відстань та знову натиснути ліву клівішу. На екрані з'явиться коло вказаного радіусу. Щоб помістити дугу вказуемо її початок а потім, не відпускаючи клавішу, її кінець. Після цього потрібно вказати радіус зкрівлення.
Place Polygon: креслить многокутнік.

4. Редагування.
а) Основним засобом редагування креслення є виділення потрібного об'єкту за допомогою миші. Виконується ця операція в наступному порядку: на пенелі команд (Command Toolbar) обираємо кнопку зі стрілкою (Select), потім Підводимо курсор до потрібного елемента та натискаємо ліву клавішу. При цьому даний елемент виділяється жовтим коліром. Тепер подальші операції редагування будуть стосуватись лише виділеного елемента. Але іноді буває потрібно зробити одну й ту саму команду над групою компонентів, для цього утримуючи клавішу Ctrl можна обрати декілька компонентів. Існує інший спосіб видалення декількох елементів: натиснувши та утримуючи ліву клавішу ми тим самим помічаємо один з кутів прямокутника тапер відводячи курсор побачемо прямокутник окреслений пунктирною лінією.

Відпустивши клавішу, все, що повністю потрапило під зону виділення стане жовтим коліром. За допомогою клавіші Shift можна змінювати розміри та надписи бібліотечних елементів.
б) Як і на будь-якій принциповій електричній схемі, кожен елемент повинен мати своє позіційне позначення. В Accel EDA нумерація елементів виконується автоматично по мірі того, як відповідний компонент з'являється на кресленні. Але в деяких випадках потрібно змінити номер елемента. Для цього потрібно виділити елемент, як було описано вище, натиснути праву клавішу та обрати команду Properties. На закладінці Symbol в графі Ref Des можна ввести нове значення. Тут також можна ввести номінал елемента (Value). У граіфі Visibility можна обрати, які параметри будуть відображатися на екрані та виводитися на друк.
в) Інколи на кресленні потрібно розмістити пояснювальні записи або назви деяких елементів. Для цього існує команда Place Text. Коли натиснути на ліву клавішу в зоні робочого поля, то з'явиться вікно, де можна ввести потрібний текст та завдати його параметри (розміщення, шрифт). Після введеня тексту потрібно натиснути на клавішу ОК та вказати де саме розміщати надпис. Тексту також можна повертати (клавіша R) та пересовуваті за допомогою миші.
г) Port, Pin, Ref Point-це необхідні в деяких випадках команди. Приведемо їх короткий опис.
Place port: використовується у тих випадках, коли потрібно вказати між точками схеми наявність електричного контакту але звичайне з'єднання їх за допомогою команди Wire незручне. Для цього двом або більше точкам приписують порти з однаковою назвою.
Place Pin: розміщує на робочому полі вільні контакти.
Place Ref Point: необхідна в тому випадку, коли елемент записується в базу даних. Саме до цієї точки прив'язується операція перетасування, повороту та подібні.
5. Робота з кулями.
Шари зручно використовувати при конструюванні складних пристроїв, які складаються з декількох окремих блоків. Всі операції з шарами знаходяться в меню Options Sheet.
Щоб добавити новий шар в проект потрібно вказати його ім'я в полі Sheets Name та обрати Add. Для того, щоб шар став поточним потрібно його обрати зі списку та обрати команду Current. Видалити можна тільки пустий шар командою Delete (коли цей куля не поточний).
Для кожного шару можна обрати свою рамку та штамп. Потрібно в меню Options Sheets Titles обрати потрібні шар та відмітити пункт Custom, та обрати новий стандарт рамки, як описував вище.

6. Запис, відкриття та друк проекту.
Під час роботи та після її завершенні потрібно записувати проект на диск. Це робиться за допомогою команди File Save, де в полі File name вводиться дудь яке і'мя. Розширення дописувати не потрібно, оскільки система автоматично його додає (*. sch).
На наступному сеансі, для завантаження даних обіраемо команду File Open, позначаємо потрібний файл та натіскаемо ОК. Або простіше в меню File знизу знаходимо потрібне і'мя та натискаємо на ньому.
Перед друком спочатку потрібно встановити параметри принтеру в меню File Print Setup.
Далі обираємо File Print. З'являеться вікно з набором параметрів друку.
Призначення параметрів: Page Setup-всановлення області друку (Print Region щоб надрукувати всю схему обераємо Sheet Extents), коефіцієнт пропорційності (Image Scale для друку на менших форматах), параметри (Rotate-поворот креслення на 90 градусів, Title-друк рамки). Після того, як усі параметри обрано натискаємо Update Sheet та Close.
У спсску Sheets обираємо шар, який потрібно надрукувати.
Print Preview-дозволяє побачити розположення креслення на бумазі.
Generate Printouts-розпочинається друк проекту.