1. Редактори текстів
Редактор текстів (text editor) забезпечує введення,
зміна і збереження будь-якого символьного тексту, але
призначений він для підготовки тільки текстів, які
в кінцевому підсумку споживаються програмами.
Розрізняючись способами управління і набором сер-
висне можливостей, всі вони в тому чи іншому вигляді позво-
ляють:
набирати текст на екрані, використовуючи до двохсот
символів;
виправляти помилкові символи в режимі заміни;
вставляти та видаляти групи символів (слова) в пре-
справах рядки, не переводячи незмінну частину рядка,
а зрушуючи її вліво/вправо цілком і в режимі вставки;
видаляти один або кілька рядків, розмножувати їх
або переносити в інше місце тексту;
розсовувати рядка існуючого тексту, щоб
вставити туди новий фрагмент;
вставляти групи рядків з інших текстів;
виявляти всі входження певної групи
символів (контексту);
заміняти один контекст іншим, можливо, різної
довжини;
зберігати набраний текст для наступних корекції
ций;
друкувати текст на різних типах принтерів стандарт-
нимі програмами друку одним шрифтом в межах доку-
мента.
Легко бачити, що використання для підготовки і
друку документа редактора тексту на якісному рівнях-
не відповідає використанню друкарської машинки, хіба
що більш продуктивної через легкості повторення
друку з зберігається в електронній пам'яті заготівлі і віз-
можності як виправлення описок, так і частковою пере-
ництва тексту шляхом вставки або виключення нових абза-
ців.
Можна, кілька забігаючи вперед, вказати важливий
класифікаційна ознака. Подібно друкарській машинці ре-
дактор текстів не виділяє особливо символ пробіл, тобто
йому байдуже машинне подання цього символу -
його код.
2. Системи підготовки текстів
Коли предметною областю користувача ПЕОМ є-
ється підготовка текстів природною мовах для пе-
чати і друк цих документів, набір операцій редактора
має бути істотно розширено, і програмний продукт
переходить в нову якість - систему підготовки текстів
(СПТ) - продукт якому відповідає англомовний
термін word processor.
Необхідними і достатніми операціями для Квалі-
сифікацію програмного продукту, як СПТ, є вик-
лючка, автоматичний перенос слів і пагінацію.
Виключка називається операція вирівнювання довжини
друкованих рядків згідно з вказаним розміром за рахунок рав-
номерного розширення проміжків між словами. Результати-
татом вимкнення є рівний правий край всіх рядків
абзацу (окрім останньої).
Зазвичай СПТ виконують виключка автоматично, як
тільки заповнена поточна рядок. При цьому "каретка"
сама переводиться на наступний рядок екрана.
Легко бачити, що виключка (англ. justify) є-
ється операцією інтернаціональною, тобто не вимагає ка-
кой-то особливої русифікації програмного продукту крім
забезпечення можливості вводити російські літери з клав-
Тури і бачити їх на екрані і на роздруківці. А робиться
це "штатними" засобами ПК - драйверами - без зраді-
ня русіфіціруемой програмою.
Перенесення слів, на перший погляд, нескладно виконувати
вручну. При цьому програмою байдуже, якою мовою
текст набирається на екрані. (Більше того, після ручного
переносу навіть друкарські машинки з електронним блоком вже
вміють робити виключка рядка після переведення каретки).
Альтруїзм рано чи пізно обертається злом для обох
сторін: прагнення допомагати машині ручним перенесенням
"карається" після першого ж описки чи стиліст-
чеський редагування - не тільки змінюються місця бажаних
переносів, але і вставлені в текст дефіси, стають
"персонами non grata". Автоматичний алгоритм переносу
не тільки позбавляє користувача від необхідності сле-
дить за підходом курсору до правої кордоні рядки, але і
стимулює вільну правку "екранного чернетки", так
як програма врахує знаки переносу, які вставила
сама. Не важко зрозуміти, що алгоритм переносу прив'язаний
до конкретного природною мови. Наприклад, по-анг-
лійскі слово talking можна перенести тільки як
talk/ing, а гов/Оря по-русски переносити не можна. Поет-
му "ординарна" русифікація на рівні драйверів зовнішніх
пристроїв тут не проходить.
Виконання вимкнення без автоматичного переносу
звичайно серйозно погіршує якість підготовлюваного до-
кументи через великі межсловних проміжків.
Нарешті, третя обов'язкова операція - пагінацію
- Дозволяє перевірити позиції, де відбудеться розділі-
ня сторінок при друку на форматних аркушах паперу, і
заздалегідь вжити заходів, щоб не допустити небажаних
розривів сторінок.
До типових для СПТ операцій можна також віднести
шрифтове виділення (хоча б підкреслення, курсив і
напівжирний), перехід до нового абзацу, центрування за-
головка, швидке переміщення курсору по елементах літератур-
літературних тексту - словами, пропозиціям, абзаців. Наяв-
чіе інших можливостей визначається класом СПТ, тобто
конкретизацією предметної області.
Для текстових редакторів поняття класу практи-
но відсутній, тому що при підготовці будь-якого тексту
будь-якому користувачеві може знадобитися будь-яка операція
редагування. Для СПТ набір операцій визначається ха-
рактер друкованих документів. Тут не затребуваний-
ність додаткових можливостей призводить лише до
ускладнення навчання і роботи з програмою при збільшен-
нии витрат на придбання.
Серед систем підготовки текстів на природною
мовами можна виділити три великих класи, але з достатньо
точно розмитими межами: форматери, текстові про-
цессора і настільні видавництва. Їх інтуїтивне раз-
відмінність визначається характером створюваних документів:
листи, невеликі статті - форматери; машинописні ра-
боти (звіти, дисертації, книги) - текстові процес-
ри; роботи, що виконуються за правилами поліграфії з по-
ліграфіческім якістю (зокрема, готові для фото-
набору або лінотіпірованія), - настільні видавництва.
Така класифікація нас не влаштовує, або з неї
виходить правило вибору за типом документів, а не по
здатності програмної системи задовольнити конкретних
ного користувача. Тому ризикнемо, без критики інших
підходів, запропонувати класифікацію більш конструктив-
ву.
Ознаки, що дозволяють говорити про редактора як про
СПТ, вже названі:
виключка, автоматичний перенос, пагінацію (плюс раз-
ные шрифти). Було б спокусливо перерахувати роз-
ространенние операції над елементами тексту (тим більше,
що багаторічна практика їх фактично стандартізірова-
ла) і вказати, що одні операції притаманне всім СПТ,
включаючи форматери, інші - тільки текстовим процес-
рам, а сама наявність третього говорить про приналежність
класу настільних видавництв. При цьому щоразу сле-
дует керуватися ймовірної складністю ре-
алізації операції та згаданим вже класом документів,
при наборі яких вона зустрічається.
Наприклад, можна припустити, що будь-який форматер
(а також текстовий процесор і настільне видавництво)
дозволить розмістити заголовок посередині рядка, "при-
тиснути "фразу (наприклад," На правах рукопису ") до правої
кордоні і написати слово в розрядку. Якщо СПТ вміє ав-
томатіческі будувати зміст документа, та ще розмі-
щать його як в кінці, так і на початку за бажанням користу-
Ватель, то це вже не форматер. А якщо СПТ дозволяє
підготувати на екрані або включити в документ малюнок,
виконаний іншою програмою, то незалежно від плюсів
і мінусів в інших графах переліку операцій це -
настільне видавництво.
Така класифікація зручна користувачеві-покупцю
лю. Але й вона не відображає суті питання, так як розрив-
ботчікі складних систем, особливо в процес розвитку
вдалих версій, прагнуть привернути покупця "екзоти-
тичними "системою. При цьому система, як буде по-
казано нижче, не переходить в інший клас, але вловити
це за переліком операцій вкрай важко.
Отже, єдиного класифікаційної ознаки нам поки
виявити не вдалося, але може бути це і не потрібно
користувачу, до того ж тільки починає працювати і
Хто прагне, швидше приступити до справи, ніж вислуховувати
"парламентські дебати"? Кажуть, "скупий платить дваж-
ди ", а конструктивна класифікація має не резюме-
ний сенс, але дозволяє оцінити ймовірну купівлю
не тільки по красі упаковки ...
3. Форматери
Спочатку, не піклуючись про відмінності інших класів
систем підготовки текстів, спробуємо "відсікти" форматі-
ри. У словнику можна знайти такі визначення:
"Форматер (formatter) - програма або частину систе-
ми підготовки текстів, що виконує форматування. Див
тж. text formatting ."...
"Text formatting (форматування тексту) - в
системах підготовки текстів - перетворення тексту в
вигляд, в якому він повинен друкуватися: формування абза-
ців, центрування заголовків, вирівнювання полів, раз-
биття на сторінки ."...
Можна сказати, що форматером будемо називати таку
систему підготовки текстів, яка не використовує для
внутрішнього представлення тексту ніяких кодів, крім
стандартних: кінець рядка, переклад каретки, кінець стра-
ницы.
Концепція форматера аж ніяк не перетворює СПТ в
"неповноцінний продукт" - форматер здатний виконувати
більшість операцій по набору будь-яких текстів, як-то:
переносити слова, вирівнювати рядки, центрувати за-
головки, ділити текст на сторінки, нумерувати сторінки
(знизу, зверху, праворуч, ліворуч і навіть з урахуванням парних
(праворуч) і непарних (ліворуч) сторінок), розміщувати на каж-
дой сторінці колонтитули (стандартну напис над
текстом кожної сторінки), укладати сторінку в рамку
ЕСКД з нижнім штампом і т.д. Самостійно пропускаючи
рядка на екрані як на друкарській машинці, користувач
може забезпечити поєднання друку в 1 і 2 інтервали.
Вище ми припустили, що автоматичне побудови
ня змісту є складною операцією, що виходить за
межі класу форматеров. Виявляється, що і це не
так! Достатньо накласти розумне обмеження, що за-
головок повинен починатися з номера у формі "1.",
"2.3.", "7.2.15.", Щоб форматер вибрав всі такі за-
головки з тексту і навіть розмістив їх сходинкою по
рівнями! Звичайно, не кожен форматер вміє робити все
те, що мислимо в рамках чергового класу. Але підготувати
вити на хорошому форматере навіть стасторінкового звіт справу
не важко, і говорити про необхідність тільки на цьому
підставі переходу до більш складної (в управлінні) СПТ
передчасно. важливо те, що тільки СПТ-форматер може
виступати в ролі редактора текстів, тобто може з з-
Вестн перевагами редагувати будь-який програмний
текст і не вимагати трудовитрат на професійне
оволодіння ще й редактором.
4. Текстові процесори
Термін текстовий процесор у словниках відсутнє,
але як вже зазначалося, закріпився у професійній
мови, нехай навіть як альтернативний переклад word
processor. Якщо звернутися до словника, то процесор під
другому значенні - це програма, які оперують дані
певного типу, тут - типу word, тобто слів
естесственно мови. Нам цього достатньо, щоб
використовувати це позначення для іменування СПТ, отлич-
ної від форматера.
Текстовим процесором будемо називати таку систему
підготовки текстів, яка у внутрішньому представленні
постачає власне текст спеціальними кодами - розмітив-
кою.
І справа тут не тільки у прагненні забезпечити таким
чином легке переформатування текстів (див. вище
обговорення прикладу в)). Спеціальна розмітка (і тільки
вона) дає можливість виконати деякі додаткову-
ные операції, розширюючи можливості СПТ.
Наприклад, без внутрішньої розмітки (початку і кінця
власне виноски та місця її в тексті) не виконати ав-
томатіческого розміщення виносок ні в кінці документа,
ні на тій же сторінці. Вірніше, без розмітки це можна
зробити в остаточному варіанті тексту, точно поділу-
ленного на сторінки. Але коли вище по тексту зміниться
кількість стрічок хоча б в одному абзаці, все виноски,
змістилися в середину сторінки, доведеться восстанавлі-
вать вручну.
Чи не важко буде назвати два найбільш поширений-
ные операції, які виконують лише текстові про-
цессора - використання в одному документі різних шрифти-
тов і різних міжрядкових інтервалів (наприклад, один і
півтора), тому що обидві цих операцій вимагають внутрішньої
розмітки - одна по горизонталі, інша - по вертикалі.
Зовнішній файл, підготовлений текстовим процес-
ром, можна роздрукувати тільки цим же текстовим про-
цессора. Як правило, друк може бути виконана на
принтері будь-якого типу, в тому числі і на лазерному. Але цю
друк, на відміну від машинописного стилю форматера,
можна назвати прінтеропісью, тому що забезпечуються еф-
фекти, друкарській машинці недоступні.
Таким чином, через поняття внутрішньої розмітки
ми на новому якісному рівні повернулися до інтуїтивним
визначень класів по набору операцій і типу докумен-
тов! Але тепер зрозуміло, що виконання СПТ у вигляді форматі-
ра, наслідком чого є деяке обмеження
списку операцій, саме по собі не демонструє
"нездатність" розробників і не обмежує можли-
ності величезного загону користувачів. Інша справа, що
з тих операцій, які можна реалізувати в рамках
кожного з класів, не всі реалізуються, і як форматі-
ри, так і текстові процесори бувають простими, средни-
ми і потужними. А вибираючи СПТ, слід орієнтуватися не
на потужність в сенсі наявності великого числа виконуваних
операцій, а на відсутність особисто улюблених операцій, нап-
Ример виносок, що розміщуються на тій же сторінці, відмови-
тися від яких автор на догоду програмної системі не
має наміру. Тоді кращим для нього може виявитися і
простий текстовий процесор, що робить тільки цю опера-
цію, а не засіб, потужне у всіх відносинах, але раз-
міщан виноски тільки в кінці або в іншому стандарті
(наприклад, нумеруя їх не цифрами, а числом зірочок).
5. Настільні видавництва
Термін настільне видавництво (desktop
publishing) у сучасних словниках не фігурує. Можна
прочитати, що цей клас програм не відноситься до
текстовим процесорам. За введеної тут термінології
це теж так, але настільні видавництва на ряду з фор-
матерями і текстовими процесорами відносяться до СПТ. По-
добно того, як текстові процесори не є "раз-
вітіем "форматеров, настільні видавництва не є
досконалішим продовженням текстових процесорів,
тому що в них зовсім інша предметна область.
Прагнучи до єдиної класифікаційної ознаки,
напівсерйозно можна помітити: форматери готують тексти,
які байдуже чим і на чому виводити; результати
роботи текстових процесорів байдуже на чому виводи-
дить (але не байдуже чим); тексти з настільних з-
ства небайдуже навіть на чому виводити: принтер
повинен бути тільки лазерним, а на екрані - режим
WYSIWYG (англ. What You See Is What You Get - що бачу
(на екрані), то і отримаю (на печатці)).
Можна навести й інший класифікаційний ряд: ма-
шінопісь - прінтеропісь - друкарський набір.
"Побутовші "відмінності типографського набору від принті-
ропісі кидаються в очі при першому ж погляді на кни-
гу, журнал чи газету. Шрифти мають не тільки інше ка-
якість і менший розмір, але і кожна літера має свою
ширину. В результаті текст виглядає куди приємніше, ніж
при розташуванні букв суворо одна під інший, а й
проблем на багато більше. Виключка розраховується за бо-
леї складних алгоритмах, тому що всі проблеми між сло-
вами після додавання на виключка робляться однаковою
ширини. По-цьому число знаків у вирівняні рядках
виявляється різним. А якщо у тексті розмістити
рамку з текстом або таблицю, то в межах рядка при-
дется мати кілька кордонів для вимкнення і точного
вертикального позиціонування. Проблема режиму WYSIWYG
полягає в тому, що екрани дисплеїв поки не здатні
відобразити стільки ж "точок", скільки кращі принтери,
а складач потрібно бачити з найкращим наближенням, що
він отримає в результаті складних видів розміщення
тексту.
Настільки ж поширення в друкарському справі набір
тексту в декілька колонок, при якому заголовки дуже
великими шрифтами проходять над декількома колонками. І
це потрібно розмічати, бачити в режимі wysiwyg і друк
на лазерному принтері. Елементами тексту можуть бути
малюнки, схеми, складні таблиці з текстом по вертикалі
і навіть по діагоналі. Основною сферою застосування
настільних видавництв є не стільки обробка
великих текстів, скільки досягнення типографських ефекти-
тов. Кращі текстові процесори прагнуть і не без
успіху, до забезпечення "побутового" рівня видавничого
справи.
Але існує ще й професійний рівень кни-
гопечатанія, якому кілька століть, тільки довідника-
ники за яким для різних професій (верстальника,
складача, коректора, редактора) складають не один
тому, і який у "домашніх" умовах не можна досягти. Для
прикладу наведемо тільки одне друкарське правило: дво-
еточіе, крапку з комою і знак питання при печа-
ти кеглем 10-12 відбивають від тексту на два полукегельних
шпацію, а при наборі кеглем 6-8 - на одну полукегель-
ву ...
Всього існує кілька сотень СПТ, від самих
простих до досить потужних і складних. Серед найбільш
поширених у світі редакторів назвемо WordPerfect,
Microsoft Word, WordStar, WordStar 2000, XyWrite. З
цих редакторів в США найбільш поширений
WordPerfect, в Європі та Росії - Microsoft Word.
