Вступ ........................................... .................................................. ........................ 3

1 Дослідницький розділ ......................................... ............................... 5

Вступ .............................................. .................................................. ................... 5

1.1 Теорія побудови автоматизованих робочих місць .. 6

1.1.1 Аналіз принципів АРМ на базі ПК ...................................... ..................... 6

1.1.2 Мовні засоби АРМ ......................................... .................................. 9

1.1.3 Класифікація АРМ-ів ........................................ .................................... 13

1.2 Теорія сучасних систем управління базами даних 17

1.2.1 Концепція баз даних ......................................... ..................................... 17

1.2.2 Архітектура СУБД .......................................... ........................................ 18

1.2.3 Інфологіческая модель даних "Сутність-зв'язок "............................. 20

1.2.4 Реляційна структура даних ......................................... .................... 21

1.2.5 Про нормалізації, функціональних і багатозначних залежності ..... 23

1.3 Технологія Клієнт-Сервер .......................................... ....................... 26

1.3.1 Основні поняття .......................................... .......................................... 26

1.3.2 Переваги архітектури клієнт-сервер ....................................... . 26

1.3.3 Компоненти архітектури Клієнт-сервер ....................................... ... 28

1.4 Мова структурованих запитів SQL .................................... 31

1.4.1 Призначення та принцип роботи SQL ....................................... ................. 31

1.4.2 Переваги мови SQL ......................................... ................................. 32

1.4.3 Запит на мові SQL ........................................ ......................................... 35

1.4.4 Агрегатні функції .......................................... ....................................... 36

1.5 Локальні обчислювальні мережі ........................................... ...... 38

1.5.1 Файл сервер і робочі станції ....................................... ....................... 38

1.5.2 Операційна система робочої станції ........................................ ...... 39

1.5.3 Переваги локальних обчислювальних мереж .............................. 40

1.5.4 Стандарт передачі інформації ......................................... .................. 40

1.5.5 Мережні пристрої і засоби комунікацій .................................. 44

1.5.6 Вита пара .......................................... .................................................. ..... 45

1.5.7 Широкосмуговий коаксіальний кабель ......................................... ......... 45

1.5.8 Еthernet-кабель ......................................... ................................................. 46

1.5.9 Оптоволоконні лінії .......................................... .................................. 46

1.5.10 Топології обчислювальної мережі ......................................... ................... 46

1.5.11 Топологія типу зірка ......................................... ..................................... 47

1.5.12 Кільцева топологія .......................................... ...................................... 48

1.5.13 Шинна топологія .......................................... .......................................... 49

1.5.14 Методи доступу і протоколи передачі даних ................................. 51

1.5.15 Локальна мережа Token Ring ........................................ .............................. 51

1.5.16 Локальна мережа Arknet ......................................... ..................................... 52

1.5.17 Локальна мережа Ethernet ......................................... .................................. 53

1.6 Мережеві операційні системи для локальних мереж .. 54

1.6.1 NetWare 3.11, Nowell Inc ....................................... .................................... 56

1.6.2 LAN Server, IВМ Зігрій ....................................... ......................................... 56

1.6.3 Windows NT Advanced Server 3.1, Microsoft Corp ................................... 57

1.6.4 NetWare 4, Nowell Inc ....................................... ......................................... 58

1.7 середу Delphi як засіб розробки ПЗ баз даних ......... 60

1.7.1 Високопродуктивний компілятор в машинний код ..................... 63

1.7.2 Потужний об'єктно-орієнтована мова ....................................... .... 64

1.7.3 Об'єктно-орієнтована модель програмних компонент ........... 65

1.7.4 Бібліотека візуальних компонент ......................................... ............... 66

1.7.5 Форми, модулі і метод розробки "Two-Way Tools "....................... 71

1.7.6 масштабуються засоби для побудови баз даних .................... 72

1.7.7 Налаштування середу розробника ......................................... ............. 73

1.7.8 SQL сервер InterBase 5.1.1 ...................................... .................................. 75

Висновок .............................................. .................................................. ........... 76

2 Методичний розділ ......................................... ......................................... 77

Вступ .............................................. .................................................. ................. 77

2.1.1 Призначення АРМ «Відділ кадрів »...................................... .................... 78

2.1.2 Складові частини програми ......................................... ........................ 79

2.1.3 Права доступу. Вхід в програму ...................................... ................... 79

2.1.4 Довідники ........................................... .................................................. . 81

2.1.5 Приватні картки .......................................... ............................................ 82

2.1.6 Архів ........................................... .................................................. ............. 83

2.1.7 Звіти ........................................... .................................................. ........ 83

2.1.8 Додаткові функції .......................................... .............................. 84

2.1.9 Встановлення та налаштування програми ........................................ ............... 84

2.1.10 Особливості реалізації поставленого завдання .................................... 87

2.1.11 Екранні форми .......................................... ............................................. 89

Висновок .............................................. .................................................. ........... 90

3 Безпека життєдіяльності ......................................... ........... 91

Вступ .............................................. .................................................. ................. 91

3.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що виникають при роботі з комп'ютером ................................... .................................................. ................. 92

3.2 Заходи щодо запобігання та зменшення впливу шкідливих факторів 94

3.2.1 Нормування штучного і природного освітлення ............... 94

3.2.2 Основні вимоги до штучного освітлення у виробничому приміщенні. 94

3.2.3 Розрахунок штучного освітлення ......................................... ................ 95

3.2.4 Раціональна планування робочих місць ........................................ ........ 97

3.3 Утилізація та переробка ртуті в люмінесцентних лампах 98

3.3.5 Хімічний склад і питома витрата демеркуризаційні розчинів 101

Висновок .............................................. .................................................. ......... 102

4 Програми .......................................... .................................................. .......... 104

4.1.1 Лістинг основного файлу-проекту ....................................... ............... 104

4.1.2 Лістинг створеного VCL-компонента ....................................... .......... 106

4.1.3 Модуль блокування програми від несанкціонованого доступу. 108

5 Список використаних джерел ........................................ .. 110 Введення

Темою даної дипломної роботи є Автоматизоване Робоче Місце (АРМ) відділу кадрів підприємства. Результатом роботи є програма «АРМ Відділ кадрів», що застосовується до теперішнього часу на Московському завод радіоапаратури (МЗР) «ОРБІТА».

Робота відділу кадрів досить великого підприємства (в даному випадку більш 500 чоловік) пов'язана з накопиченням великої кількості інформації про особисті дані співробітників. Традиційно інформація зберігатися на паперових носіях. При цьому важко здійснити швидкий відбір потрібних даних під час прийому на роботу, відхід у відпустку, звільнення, перехід на іншу посаду або інших переміщеннях співробітника.

Важливим є питання надійності зберігання та конфіденційності особистих даних про що працюють на підприємстві. При зазначеної чисельності штату підприємства відділ кадрів складається з начальника відділу кадрів і кількох працівників відділу кадрів. Фактично, тільки начальник відділу кадрів повинен мати повний доступ до архіву інформації, що зберігається.

Таким чином, автоматизація процесу роботи відділу кадрів є потрібним і перспективним процесом. До написання цього диплома на МЗР ОРБІТА використовувалася написана раніше на Cliper-e база даних АРМ-ОК-94. Однак до моменту переддипломної практики накопичилися зауваження щодо недоліків програми. Ось перелік основних недоліків, які відзначалися як критичні і вимагали усунення в першу чергу:

1. Програма не розмежовувала права доступу. Фактично будь-який, що має доступ до комп'ютера з встановленою програмою міг переглянути дані про особисті співробітників. Єдиною перешкодою було розташування комп'ютерів у кімнаті відділу кадрів.

2. Програма використала велику кількість файлів для зберігання даних, які зберігалися на сервері. При цьому при одночасній роботі декількох користувачів швидкість падала нижче розумно допустимої. Передача інших даних по локальній мережі також істотно знижувалася.

3. Інтерфейс програми абсолютно не розрахований на тривалу роботу оператора з ПЕОМ. Занадто контрастні налаштування кольору діалогів введення інформації, а також видача звукового сигналу після вдалого введення інформації сильно стомлює і викликало роздратування користувачів.

4. Вид роздруковуємо звітів не відповідав увазі стандартних документів.

5. Загальна методологічна організація зв'язків між різними формами введення і мається на увазі результатом погано продумана. Тобто інтерфейс не можна назвати «Інтуїтивно-зрозумілим».

Усунути вищеописані недоліки і було метою дипломної роботи. Більш стисло вимоги до нової реалізації АРМ можна позначити так:

1. Розмежування прав доступу до інформації.

2. Мінімальна навантаження на локальну обчислювальну мережу.

3. При виведенні на друк звіти повинні бути максимально схожими на стандартні бланки.

4. Зручний інтерфейс, інтуїтивно-зрозумілі зв'язку між діалогами введення інформації.

З урахуванням наявних знань щодо побудови баз даних за допомогою SQL технології та архітектури «клієнт-сервер» було ухвалено рішення написати нову програму з урахуванням наведених вимог. Дані кошти реалізації є перспективними і дозволили вирішити поставлене завдання у відповідності з вимогами до програми.

Створена програма «АРМ Відділ кадрів» є перспективною розробкою, тому що на основі вже що зберігається інформації про співробітників працюють відділ бухгалтерії та обліку матеріальних ресурсів заводу МЗР ОРБІТА. Таким чином, не виключена можливість створення іншими розробниками нових версій даної програми для автоматизації відділів бухгалтерії та матеріальної частини. 1 Дослідницький розділ Введення

Після аналізу поставленої задачі стало необхідно вивчити предметну область, в якій вирішувалося завдання створення АРМ Відділу Кадрів. Для це першим етапом стало вивчення і розуміння основних принципів побудови автоматизованих робочих місць як такий. Як з'ясувалося в ході вивчення цієї області, опрацювання інтерфейсу варто приділити чималу увагу. Погано продуманий інтерфейс може світло не немає бажання працювати з програмою незалежно від застосованих апаратно-програмних засобів для її реалізації.

З урахуванням застосування програми на вже існуючої локальної обчислювальної мережі наступним кроком стало вивчення принципів їх побудови. Розуміння принципів організації мереж в даний час можна віднести до елементів комп'ютерної грамотності. Необхідність даних знань посилюється при застосуванні технології клієнт-сервер і мови SQL.

Далі виникла задача правильно вибрати конкретне засіб реалізації поставленої мети. З урахуванням наявних знань щодо системи розробки програм з середовищі Delphi, було вирішено створити програму саме на її основі. Однак ряд питань вимагав більш глибокого вивчення, що й було зроблено при дослідженні завдання. 1.1 Теорія побудови Автоматизованих робочих місць 1.1.1 Аналіз принципів АРМ на базі ПК.

Автоматизоване робоче місце (АРМ), або, у зарубіжній термінології, "робоча станція" (work-station), являє собою місце користувача-фахівця тієї чи іншої професії, обладнане засобами, необхідними для автоматизації виконання ним певних функцій. Такими засобами, як правило, є ПК, доповнюваний у міру необхідності іншими допоміжними електронними пристроями, а саме: дисковими накопичувачами, друкуючими пристроями, оптичними читають пристроями або зчитувачами штрихового коду, пристроями графіки, засобами сполучення з іншими АРМ і з локальними обчислювальними мережами і т.д.

Hаібольшее розповсюдження в світі отримали АРМ на базі професійних ПК з архітектурою IBM PC.

АРМ в основному орієнтовані на користувача, який не має спеціальної підготовки по використанню обчислювальної техніки. Основним призначенням АРМ можна вважати децентралізована обробку інформації на робочих місцях, використання відповідних "своїх" баз даних при одночасній можливості входження в локальні мережі АРМ і ПК, а іноді й у глобальні обчислювальні мережі, що включають потужні ЕОМ.

В даний час на дуже багатьох підприємствах реалізується концепція розподілених систем управління народним господарством. У них передбачається локальна, досить повна і значною мірою закінчена обробка інформації на різних рівнях ієрархії. У цих системах організується передача знизу вгору тільки тієї частини інформації, в якій є потреба на верхніх рівнях. При цьому значна частина результатів обробки інформації та вихідні дані повинні зберігатися в локальних банках даних.

Для реалізації ідеї розподіленого управління треба було створення для кожного рівня управління та кожної предметної області автоматизованих робочих місць на базі професійних персональних комп'ютерів. Наприклад, у сфері економіки на таких АРМ можна здійснювати планування, моделювання, оптимізацію процесів, прийняття рішень в різних інформаційних системах і для різних сполучень завдань. Для кожного об'єкта керування необхідно передбачати АРМ, що відповідають їх значенням. Однак принципи створення будь-яких АРМ повинні бути загальними:

системність.

гнучкість.

стійкість.

ефективність.

Пояснимо змив кожного із зазначених понять.

Системність. АРМ слід розглядати як системи, структура яких визначається функціональним призначенням.

Гнучкість. система пристосована до можливих перебудовам, завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їх елементів.

Стійкість. Принцип полягає в тому, що система АРМ повинна виконувати основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх збурюючих факторів. Це означає, що неполадки в окремих її частинах повинні бути легко устраняеми, а працездатність системи швидко відновлючі.

Ефективність АРМ слід розглядати як інтегральний показник рівня реалізації наведених вище принципів, віднесених до витрат на створення та експлуатацію системи.

Функціонування АРМ може дати бажаний ефект за умови правильного розподілу функцій і навантаження між людиною і машинними засобами обробки інформації, ядром якої є комп'ютер.

Створення такого "гібридного" інтелекту в даний час є проблемою. Однак реалізація цього підходу при розробці і функціонуванні АРМ може принести відчутні результати - АРМ стане засобом підвищення не тільки продуктивності праці та ефективності управління, а й соціальної комфортності фахівців. При цьому людина в системі АРМ повинен залишатися провідною ланкою.

Hа виробничих підприємствах АРМ є важливою структурною складовою АСУ як персональне засіб планування, управління, обробки даних та прийняття рішень. АРМ - це завжди спеціалізована система, набір технічних засобів і програмного забезпечення, орієнтованого на конкретного фахівця - адміністратора, економіста, інженера, конструктора, проектанта, архітектора, дизайнера, лікаря, організатора, дослідника, бібліотекаря, музейного працівника і безліч інших. - -

У той же час до АРМ будь-який "професії" можна пред'явити і ряд загальних вимог, які повинні забезпечуватися при його створенні, а саме:

безпосередню наявність засобів обробки інформації;

можливість роботи в діалоговому (інтерактивному) режимі;

виконання основних вимог ергономіки: раціональний розподіл функцій між оператором, елементами комплексу АРМ і навколишнім середовищем, створення комфортних умов роботи, зручність конструкцій АРМ, облік психологічних фак?? Орів людини-оператора, привабливість форм і кольору елементів АРМ і ін;

досить висока продуктивність і надійність ПК, що працює в системі АРМ;

адекватне характеру вирішуваних завдань програмне забезпечення;

максимальний ступінь автоматизації рутинних процесів;

оптимальні умови для самообслуговування фахівців як операторів АРМ;

інші чинники, що забезпечують максимальну комфортність і задоволеність фахівця використанням АРМ як робочого інструменту.

Структура АРМ включає сукупність підсистем - технічної, інформаційної, програмної та організаційної.

Про технічної підсистемі вже було сказано вище. До зазначеної раніше набору технічних коштів, безпосередньо АРМ, треба ще додати засоби зв'язку з іншими АРМ, що працюють в загальній мережі об'єкта, а також інші засоби зв'язку (телефон, телекс, телефакс).

До інформаційної підсистеми відносяться масиви інформації, що зберігається в локальних базах даних, як правило, на дискових накопичувачах. Сюди ж відноситься і системи управління базами даних.

Програмне забезпечення включає операційні системи, сервісні програми, стандартні програми користувачів і пакети прикладних програм, виконані за модульним принципом і орієнтовані на вирішення певного класу задач, обумовленого призначенням АРМ. По мірі необхідності в програмне забезпечення включаються також пакети програм для роботи з графічною інформацією.

Організаційне забезпечення АРМ має на меті організацію їх функціонування, розвитку, підготовки кадрів, а також адміністрування. До останнього належать: планування роботи, облік, контроль, аналіз, регулювання, документальне оформлення прав та обов'язків користувачів АРМ.

Якщо пристрій АРМ досить складно, а користувач не має спеціальних навичок, можливе застосування спеціальних навчальних засобів, які дозволяють поступово ввести користувача в середу його основного автоматизованого робочого місця. При реалізації функцій АРМ (тобто власне його функціонування) необхідні методики визначення мети поточної діяльності, інформаційної потреби, всіляких сценаріїв для опису процесів її реалізації.

Методика проектування АРМ не може не бути пов'язаною з методикою його функціонування, так як функціонування розвиненого АРМ передбачає можливість його розвитку самими користувачами. Мовні засоби АРМ є реалізацією методичних засобів з точки зору кінцевого користувача, а програмні реалізують мовні засоби користувача і дають можливість кінцевому користувачу виконувати всі необхідні дії. 1.1.2 Мовні засоби АРМ

Мовні засоби АРМ необхідні перш за все для однозначного змістового відповідності дій користувачів та реакції ПЕОМ. Без них неможливий процес навчання, організація діалогу, виявлення та виправлення помилок. Складність розробки таких мов полягає в тому, що вони повинні бути переважно непроцедурного. Якщо процедурний мова вказує, як виконується задається дію, то непроцедурного - що необхідно виконати без деталізації, які дії для цього потрібні. Так як кінцеві користувачі не знають і не повинні знати в деталях процес реалізації інформаційної потреби, чим вище інтелектуальність АРМ, тим більше непроцедурного можливостей повинно бути передбачено в його мовах.

Мови АРМ мають бути і призначений для користувача-орієнтованими, в тому числі і професійно-орієнтованими. Це пов'язане з відмінностями в класифікації користувачів, які розділяються не тільки з професійної приналежності, але і по ієрархії службового становища, мірою навченості, виду споживаних даних та ін Слід врахувати, що використання природної мови, не дивлячись на простоту такого підходу, не може дати скільки-небудь відчутних переваг через необхідність введення через клавіатуру громіздких конструкцій заради отримання іноді нескладних результатів.

Як і у всякому мовою, основу мов АРМ повинні складати заздалегідь обумовлені терміни, а також опис способів за допомогою яких можуть встановлюватися нові терміни, замінюючи або доповнюючи існуючі. Це призводить до необхідності при проектуванні АРМ певним чином класифікувати термінологічну основу АРМ, тобто визначити всі основні синтаксичні конструкції мови та семантичні відносини між термінами та їх сукупностями. У зв'язку з цим може виникнути необхідність у найпростішої класифікації АРМ, наприклад, за можливостями подання даних у деяких користувачів режимах обробки: числові, текстові, змішані. У складніших випадках класифікація АРМ може визначатися вже організацією баз даних. Можливості мови багато в чому визначають і список правил, за якими користувач може будувати формальні конструкції, що відповідають реалізації інформаційної потреби. Hаприклад, в деяких АРМ всі дані і конструкції фіксуються в табличній формі (табличні АРМ) або у вигляді операторів спеціального виду (функціональні АРМ).

Мови користувача поділяють АРМ також за видами діалогу. Засоби підтримки діалогу в кінцевому рахунку визначають мовні конструкції, знання яких необхідно користувачу.

Конструкцією одного і того ж АРМ може бути передбачено не один, а кілька можливих типів діалогу в залежності від зростання активності користувача в процесі навчання або роботи, а також необхідність розвитку АРМ засобами користувача. З існуючих діалогів при розробці АРМ найбільш вживані: діалог, ініційований ПЕОМ, діалог заповнення форм, гібридний діалог, діалог ненавченого користувача і діалог за допомогою фіксованих кадрів інформації. При діалозі, ініційованому ПЕОМ, користувач АРМ звільняється практично повністю від вивчення мнемоніки і конструкцій мови. Однією з модифікацій цього методу є метод меню, при якому вибирається один або декілька із запропонованих варіантів ПЕОМ.

При діалозі заповнення форм, який також ініціюється ПЕОМ, користувач заповнює спеціально підібрані форми на дисплеї з їх подальшим аналізом і обробкою.

Гібридний діалог може бути ініційовані і користувачем, і ПЕОМ.

При діалозі ненавченого користувача має бути забезпечена повна ясність відповідей ПЕОМ, які не можуть залишати у користувача сумнівів щодо того, що йому потрібно робити.

У разі діалогу за допомогою фіксованих кадрів інформації ПЕОМ вибирає відповідь із списку наявних. У цьому випадку користувач вводить тільки дуже короткі відповіді, а основна інформація видається автоматично.

Тип діалогу також може визначати класифікацію АРМ, наприклад АРМ з діалоговими засобами ненавченого користувача. Класифікація АРМ за таким ознакою пов'язана з классіфікацціей з професійної орієнтації користувача. Hаприклад, АРМ з діалогом за методом меню навряд чи доцільно для користувача-економіста, що відноситься в той же час до персоналу керівника, внаслідок великої кількості повторюваних операцій.

Якщо розглядати автоматизовані робочі місця з точки зору програмних коштів, їх реалізують, то класифікація АРМ може бути дуже велика. Вони можуть бути класифіковані за мови програмування, можливості надання користувачу процедурних засобів програмування, можливості добудовування програмної системи в процесі експлуатації, наявності систем управління базами даних, транслятора або інтерпретатора з мов користувачів, засобів виявлення та виправлення помилок і т.д. Пакети прикладних програм (ППП), які застосовуються АРМ, можуть бути параметризовані для забезпечення прив'язки системи до конкретному додатку. Можуть використовуватися генератори самих ППП.

До складу АРМ обов'язково входять різні програмні компоненти, що забезпечують основні розрахункові функції і організацію діалогу, а також система управління базою даних, транслятори, довідкові системи, власне база даних, містить, наприклад, основні дані, сценарії діалогу, інструкції, керуючі параметри, переліки помилок та ін Основні компоненти АРМ визначають його склад і забезпечувати можливість класифікації АРМ за різними ознаками.

В залежності від застосування в рамках АРМ засобів, що забезпечують розвиток АРМ кінцевим користувачем, будемо розділяти АРМ на два великих класи: обслужіващюіе та інтелектуальні. І ті й інші можуть призначатися для різних користувачів. Але в той же час існують такі користувачі, про які можна сказати заздалегідь, що він не може бути користувачем того чи іншого АРМ. Hаприклад, обслуговуючий персонал (діловоди, секретарі) в силу специфіки виконуваних ними функцій не мають потреби в інтелектуальних АРМ (у своїй безпосередній діяльності).

Обслуговуючі АРМ в сферах організаційного управління можуть бути:

інформаційно-довідковими.

обчислювальними.

текстообрабативающімі.

Інтелектуальні АРМ можна перш за все розділити на орієнтовані на дані і орієнтовані на зананія (даталогіческіе і фактологічні). Інформаційно-довідкові АРМ обслуговують будь-який процес управління. Обчислювальні АРМ різноманітні за своїм змістом і можуть застосовуватися численними категоріями користувачів. З їхньою допомогою можуть ставитися і вирішуватися організаційно-економічні завдання, пов'язані і не пов'язані один з одним, пошук і обробка даних у яких заздалегідь визначена або визначається в процесі функціонування АРМ. Текстообразующіе АРМ призначені для обробки та генерації текстової інформації різної структури і припущенні, що текст семантично не аналізується.

Інтелектуальні АРМ даталогіческого типу засновані на широкому використанні баз даних і мов користувачів. При цьому користувач здатний самостійно модифікувати бази даних та мови, варіювати діалоговими можливостями. У цих АРМ відсутня база знань, тобто неможливо накопичення правил, що забезпечують пояснення тієї чи іншої властивості керованого об'єкта. База знань як складовий компонент входить в АРМ фактологічного типу. Фактологічні АРМ корисні там, де робота в умовах АРМ визначається переважно накопичується досвід і логічним висновком на його основі.

Виділимо кілька основних функцій, які повинні бути реалізовані в рамках автоматизації організаційного управління:

інтерпретація (аналіз і опис даних і фактів з предметної області для встановлення їх взаємозв'язків і систем);

діагностика (пошук, визначення та опис стану керованого об'єкта);

моніторинг (безперервне відстеження функціонування АРМ і фіксування одержуваних результатів);

планування (забезпечення заданої послідовності дій);

проектування (забезпечення користувацьких інтерфейсів і розвитку). 1.1.3 Класифікація АРМ-ів.

АРМ можуть бути індивідуальними, груповими, колективними. Стосовно груповим і колективним АРМ з метою ефективного функціонування системи ЕОМ - фахівцям (колективу) необхідно посилити вимоги до організації роботи АРМ і чітко визначити функції адміністрування в такій системі. Система АРМ, що є «людиною - машиною», має бути відкритою, гнучкою, пристосованої до постійного розвитку і вдосконалення. У такій системі повинні бути забезпечені:

максимальна наближеність фахівців до машинних засобів обробки інформації;

робота в діалоговому режимі;

оснащення АРМ відповідно до вимог ергономіки;

висока продуктивність комп'ютера;

максимальна автоматизація рутинних процесів;

моральна задоволеність фахівців умовами праці, що стимулює їх творчу активність, зокрема, в подальшому розвитку системи;

можливість самонавчання фахівців.

Задачі, що вирішуються на АРМ, умовно можна розділити на інформаційні та обчислювальні.

До інформаційних завдань відносяться кодування, класифікація, збір, структурна організація, коректування, зберігання, пошук і видача інформації. Часто інформаційні завдання включають нескладні обчислювальні і логічні процедури арифметичного і текстового характеру та відношення (зв'язки). Інформаційні завдання є, як правило, найбільш трудомісткими і займають більшу частину робочого часу спеціалістів.

Обчислювальні завдання є як формалiзуються,, так і не повністю формалiзуються,. Формалiзуються, завдання вирішуються на базі формальних алгоритмів і діляться на дві групи: задачі прямого рахунку та завдання на основі математичних моделей. Задачі прямого рахунку вирішуються за допомогою найпростіших алгоритмів. Для більш складних завдань потрібно застосовувати різні математичні моделі.

Останнім часом велика увага виділяється розробці засобів рішення не повністю формалiзуються, завдань, які називаються сематіческімі. Такі задачі виникають дуже часто в ході оперативного управління економічними об'єктами, особливо при прийнятті рішень в умовах неповної інформації. Структура АРМ - це сукупність його підсистем і елементів. До забезпечує систем в першу чергу слід віднести: технічне, інформаційне, програмне та організаційне. Крім того, існує цілий ряд підсистем.

Технічне забезпечення являє собою комплекс технічних засобів, основою якого служить професійний персональний комп'ютер, що передбачає роботу фахівця без посередників (програмістів, операторів та ін). У групових АРМ таким комп'ютером можуть користуватися 4 - 6 чоловік. В комплект професійного персонального комп'ютера входять процесор, дисплей, клавіатура, магнітні накопичувачі інформації, які друкують пристрої і графобудівники.

До комплексу технічних засобів слід віднести і засоби комунікацій для зв'язку різних АРМ в мережах, а також засоби телефонного зв'язку.

Інформаційне забезпечення - це масиви інформації, що зберігаються в локальних базах даних. Інформація організується і зберігається, в основному, на магнітних дисках. Управління нею здійснюється за допомогою програмної системи управління базами даних, яка проводить запис інформації, пошук, зчитування, корегування і рішення інформаційних задач. В АРМ може бути кілька баз даних.

Організаційне забезпечення включає засоби і методи організації функціонування, вдосконалення і розвитку АРМ, а також підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Для групових і колективних АРМ в підсистему організаційного забезпечення включаються функції адміністрування вання АРМ: проектування, планування, облік, контроль, аналіз, регулювання, організаційні зв'язки з інфрасістемамі та ін

Організаційне забезпечення передбачає визначенні-ня і документальне оформлення прав і обов'язків користувачів АРМ.

Програмне забезпечення складається з системного програмного забезпечення та прикладного. Основою систем-ного забезпечення є операційна система та системи програмування, наприклад, алгоритмічну мову БЕЙСІК. Системні програми забезпечують раціональну технологію обробки інформації. Так звані сервісні програми, якими АРМ комплектується в залежності від потреби в них, розширюють можливості операційної системи. Для забезпечення інформаційного зв'язку в мережах АРМ і зв'язку АРМ з різних каналах також застосовуються програмні засоби, які можна віднести до системного програмування.

Прикладне програмне забезпечення складають програми користувачів і пакети прикладних програм різного призначення. Стандартні програми користувачів являють собою програмні рішення певних завдань на алгоритмічній мові, найчастіше всього Бейсік.

ППП виконані за модульним принципом і орієнтовані на вирішення певного класу задач. ППП являютьться основним видом проблемного програмного забезпечення. Вони дозволяють формувати алгоритми, змінювати умови вирішення завдань даного класу, контролювати хід рішень, вносити корективи до алгоритмів та ін При роботі на АРМ ППП реалізуються в діалоговому режимі.

Прикладами ППП є: ППП для формування різних документів з виконанням розрахункових операцій, ППП для задач оптимізації планів, ППП балансових завдань. Особливе місце приділяється ППП для створення автоматизованих інформаційних систем, які можуть мати різне призначення: довідкові, для обробки таблиць, ведення масивів інформації, створення та ведення баз даних, документальні. Пакети для роботи з графічною інформацією дозволяють представити в наочному і компактному вигляді стан і процеси, властиві об'єктам, проілюструвати результати прогнозного аналізу. 1.2 Теорія сучасних систем управління базами даних 1.2.1 Концепція баз даних

Активна діяльність з відшукання прийнятних способів усуспільнення безупинно зростаючого обсягу інформації привела до створення на початку 60-х років спеціальних програмних комплексів, називаних "Системи керування базами даних" (СУБД). Цьому передував перший досвід використання файлових систем для організації баз даних. Файлові системи виявили різні проблеми обробки великої кількості інформації і заклали основні напрямки розвитку теорії баз даних. Ось перелік лише кількох потреб, які не покривалися можливостями систем керування файлами:

підтримку логічно узгодженого набору файлів

забезпечення мови маніпулювання даними

відновлення інформації після різного роду збоїв

реально паралельна робота декількох користувачів.

Можна вважати, що якщо прикладна інформаційна система спирається на деяку систему управління даними, що володіє цими властивостями, то ця система керування даними є системою управління базами даних (СУБД). Основна особливість СКБД - це наявність процедур для введення і збереження не тільки самих даних, але й описів їхньої структури. Файли, забезпечені описом збережених у них даних і знаходяться під управлінням СУБД, стали називати банки даних, а потім "Бази даних" (БД). Наведемо типову схеми організації роботи з СУБД.

   
Рис. 1.1 Зв'язок програм і даних при використанні СУБД 1.2.2 Архітектура СУБД

СКБД повинна надавати доступ до даних будь-яким користувачам, включаючи і тих, які практично не мають і (або) не хочуть мати уявлення про:

фізичному розміщенні в пам'яті даних та їх описів;

механізмах пошуку запитуваних даних;

проблеми, що виникають при одночасному запиті одних і тих самих даних багатьма користувачами (прикладними програмами);

способах забезпечення захисту даних від некоректних оновлень і (або) несанкціонованого доступу;

підтримці баз даних в а