Гроссман В.С. h2>
Гроссман Василь Семенович, справжнє ім'я --
Гроссман Йосип Соломонович p>
1905 - 1964 p>
Прозаїк, драматург. p>
Народився 29 листопада (12 грудня н.с.) в Бердичеві в родині хіміка, що
визначило вибір його професії: він вступив на фізико-математичний факультет
Московського університету, закінчивши його в 1929. p>
До 1932 працював у Донбасі інженером-хіміком, потім став активно
співробітничати в журналі "Літературний Донбас": в 1934 з'явилася його
перша повість "Глюкауф" (з життя радянських шахтарів), потім розповідь
"У місті Бердичеві". p>
М. Горький звернув увагу на молодого автора, підтримав його,
надрукувавши "Глюкауф" у новій редакції в альманасі "Рік XVII"
(1934). Гроссман переїздить до Москви, стає професійним письменником. p>
Перед війною був опублікований перший роман письменника "Степан
Кольчугин "(1937 - 40). P>
У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 Гроссман - військовий
кореспондент газети "Червона зірка" - публікує серію нарисів про
боротьбі радянського народу проти фашистів і повість "Народ безсмертний"
(1942) - перший великий твір про події війни, де дана узагальнена
картина народного подвигу. p>
П'єса "Якщо вірити піфагорійцям", написана до війни і
опублікована в 1946, викликала різку критику. У 1952 починає друкувати роман
"За праве діло", який теж був підданий критиці, оскільки не
відповідав офіційної точки зору на війну. Гроссманн довелося переробити
книгу. Основна тема роману - тема народу, який виніс на своїх плечах всю
тягар оборони рідної землі. Війна постає тут у всій її конкретності - від
подій історичного масштабу до найменших подробиць, з яких
складаються ці події. Пізніше Гроссман опублікував низку оповідань
( "Дорога", "Кілька сумних днів" тощо) і ліричний
щоденник-нарис про поїздку до Вірменії "Ласкаво вам!" (1965). P>
Продовження - роман "Життя і доля" був конфіскований у 1961.
На щастя, книга збереглася і в 1975 потрапила на Захід. В 1980 роман побачив
світло. Паралельно Гроссман з 1955 пише інший - "Все тече", теж конфіскований
в 1961, але варіант, завершений у 1963, через самвидав у 1970 був опублікований
у Франкфурті-на-Майні. В. Гроссман помер у 1964 14 вересня в Москві. p>
Нагороджений 3 орденами, а також медалями. p>
Список літератури h2>
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://russia.rin.ru/
p>