Росія на рубежі XIX - XX ст. Революція 1905-1907 рр..

Охарактеризуйте зміст та підсумки промислового підйому в Росії в кінці XIX в. Дайте оцінку курсу С. Ю. Вітте.

Промисловий підйом

Зміст:

Укрупнення підприємств (насамперед у легкій і харчовій пром-ти), їх входження в фабричну стадію

Промисловий переворот дав поштовх до розвитку виробництва. Велика частка іноземних інвестицій (близько 70%) дозволяла розвивати пром-ть

Підйом ждорожного будівництва

Розвивалася важка пром-ть, тому що підвищувалися гос. замовлення на чавун

Поява нових галузей: паровозо-, вагонобудівний, медепрокатная, цементна, гумова.

Підсумки:

За 10 останніх років вироби, збільшилася вдвічі.

По ряду показників наздоганяє Англію, Францію, Німеччину

За темпами зростання у важкій пром-ти Росія займає 1 місце.

Частка групи А в пром-ти = 40%

Бурхливе зростання економіки поставив Росію на провідне місце в світі за темпами екон. зростання.

Курс Вітте:

Жорстка податкова політика, збільшення непрямих податків за рахунок акцизних зборів на товари масового виробництва, введення монополії на виробництво і продаж горілки (1895 р.)

Грошова "Золота" реформа: введення єдиної золотої валюти та обміну на неї бимажного кредитного рубля (1897 р.). Російська валюта стала конвертованою. Жорсткий контроль за процесом емісії

Залучення іноземного капіталу, яке здійснювалося або у вигляді безпосередніх вкладень у підприємства, або у вигляді гос. позик.

Створення гос. банку Росії для кредитування народного господарства (1860 р.) Розвиток банківської справи

Державна програма індустріалізації країни, основний акцент, в якій був зроблений на стабілізацію фінансового положення і вишукування необхідних грошових резервів для нового модернізаційного ривка. Ці заходи дозволили сконцентрувати значні бюджетні та інші надходження і направити їх на розвиток промисловості.

Дайте характеристику особливостей розвитку капіталізму в Росії в початку ХХ ст.

Невідповідність розвитку добувної та важкої промисловості (підтримуваних державою через важливого стратегічного значення) і зростання легкої промисловості, що залишилася на рівні дрібних підприємств.

Диспропорція між форсованим розвитком капіталізму в промисловості та наявністю залишків колишньої напівфеодальної системи в сільському господарстві.

Незважаючи на бурхливий ривок, Росія залишалася аграрно-індустріальною країною.

Охарактеризуйте основні передумови та особливості утворення політичних партій в Росії на початку ХХ ст.

Слід зазначити, що партії складалися поступово. Спочатку формувалися громадські рухи, виникали гуртки та групи однодумців, намічалася ідейно-політична платформа, вироблялися ідейні та організаційні засади майбутньої партії і лише після цього наступав момент оформлення партії, приймалися програма і статут, створювалися місцеві організації, починалася активна політична діяльність. Освіта політичних партій в Росії проходило під впливом загальних закономірностей, характерних для всіх країн капіталізму. Передумови:

Економічний зростання спричинив надзвичайну політизацію суспільного життя

Невдоволення інтелігенції правлячим режимом

Поразка в Російсько-японській війні

економічна криза 1900-1903гг

Разом з тим були і свої особливості освіти, пов'язані зі специфікою економічного, політичного, соціального і національного розвитку:

Гострота соціальних і національних проблем призвела до початкового оформлення ппартій на націон. околицях, причому вони мали соціалістичну забарвлення

багатопартійність в Росії пояснюється багатонаціональним складом населення, незавершеність процесів класової диференціації.

Формування партій не "знизу", коли соц. група "делегувала" відстоювання своїх прав своїх представників, а, навпаки, представники інтелігенції поділили між собою сфери представництва.

У Європі першими партії були ліберальні, а в нас - революц.

У цих умовах почався процес формування політичних партій, який розпочався в передреволюційні роки, а закінчився в період першої російської революції 1905-1907гг. Раніше інших виникли партії радикального спрямування (РСДРП, ПСР).

Дайте аналіз зовнішньополітичної діяльності Росії на початку ХХ ст. Російсько-японська війна: її причини і наслідки

Зовнішня політика спрямована на Схід. Причини: Росія мала види на частину тер-рії Китаю та Кореї. Тому й почалася російсько-японська війна. Японія теж мала види на цю територію. Росія не розрахувала свої сили. Японія стала досить сильною. Ми програли. Наслідки:

Втрата Порт-Артура на Д. Сході, втрата Пд. Сахаліну

Контрибуція

Посилилася революційна ситуація в країні. Посилився невдоволення в суспільстві і різко ослабли позиції царизму як у країні в цілому, так і в збройних силах.

Розкрийте причини та особливості рев-ції 1905-1907 рр.. Дайте характеристику основних протиборчих сил рев-ції

Причини:

Відбувалося наростання протиріч у країні, пов'язаних зі збереженням пережитків кріпацтва в економічному і політичному житті країни. Ці протиріччя визначали характер революції як буржуазної по своїх цілях.

Але одночасно виникла інша "соціальна війна", пов'язана з розвитком капіталістичних відносин. Це боротьба робітничого класу і селянської бідноти проти експлуатації, за перебудову суспільства на нових засадах. Їхнє становище було дуже поганим.

Національний питання, вимоги політичної і культурної автономії нац. меншинами.

Российская інтелігенція різко негативні-но ставилася до самодержавства, до чиновництва, до відсталою псістеме

Невдоволення царизмом в армії, де через селянського складу солдатської маси, відносини солдатів з офіцерами були напруженими

Особенности:

Антифеодальна, тому що вимагала знищення феодальних пережитків

демократична, тому що мала на меті запровадження демократичних прав і свобод, конституції

Питання революції: 1. аграрний (селянський) питання; 2. політична система в Росії (боротьба з самодержавством); 3. національне питання.

Протиборчі сили:

робітники і селяни, армія, інтелігенція; хотіли поліпшення свого становища, соц. прав. Действоавлі методами страйків, страйків, повстань

уряд царя, поміщики; не хотів поступатися своєї влади, не йшло ні на які поступки

Конфлікт "Влада - суспільство".

Охарактеризуйте зміст і покажіть значення діяльності I і II Державних дум.

I Держ. Дума. 27 квітня. 1906 Опції Держ. Думи обмежувалися попередньою розробкою та обговоренням законодавчих припущень. Вибори передбачалися багатоступеневих. Більшовики і есери вибори в Думу бойкотували. Меншовики провели кілька депутатів. Кадети - більшість, "Трудовики", октябристи. За партійним складом I Дума була лівоцентристської, ліберальної і опозиційної по відношенню до самодержавства. З перших же днів протиріччя з урядом: аграрне питання. Існувало три проекти - кадетів, трудовиків і есерів - "примусове відчуження земель". Це показало револ. характер Думи, тому царський уряд розпустив Думу.

II Держ. Дума. 20 лютого. 1907 По складу ще більш радикальна, ніж I. 43% - ліві партії. Посилюється і праве крило за рахунок монархістів і октябристів. Дебати з 2 питань: аграрний і прийняття надзвичайних заходів проти революціонерів. Незгода Думи з політикою уряду (з Столипіним), тому її теж розпустили. Діяльність Дум виявила слабку політ. культуру і верхів і низів. Це був перший досвід республіки в нашій країні. Це був рішучий крок до обмеження самодержавства

Які партії були створені напередодні та в ході рев-ції 1905-1907 рр.. ? Назвіть їх лідерів.

1898 р. - РСДРП - Плеханов, Ленін, Мартов:

1903 р. -- Більшовики - В. Ленін

1903 р. -- Меншовики - Плеханов, Мартов, Цедербаум

1902 р. - Есери - Чернов

1905 р. - Союз "Російського народу" - Дубровін, Марков

1905 р. -- Октябристи - Гучков, Родзянко

1905 р. -- Кадети - Мілюков, Струве

Які події революції 1905-1907 рр.. ви вважаєте кульмінаційними і чому?

1. Всеросійська Жовтнева страйк (1905 р.) і 2. збройне повстання в армії і на флоті (листопад 1905 р.) 1. - Занадто великий розмах антиурядових виступів. Цар видає аніфест 17 жовтня. 1905 р., в якому проголошує основні псвободи і обіцяє Думу. 2. - Пішла остання підтримка уряду - Армія. Уряд починає маневрувати: автономія університетів, Закон про заснування Думи

Що ви знаєте про "Маніфесті 17 жовтня"? Хто був автором цього документа?

Микола II підписав приготований Вітте Маніфест. Він містив такі положення:

Цивільні свободи: недоторканість особи, свободи совісті, слова, зборів.

Загальне виборче право

Створення законодавчої Думи

У ньому нічого не говорилося про долю самодержавства, повноваження Думи.

На які поступки змушений був піти царизм в ході рев-ції 1905-1907 рр..

Введення громадянських свобод

Обмеження своєї влади введенням Думи

Введення виборчого права

Народні маси отримали у царизму ряд поступок: робітничий клас - скорочення робочого дня, зниження штрафів, підвищення зарплати в ряді галузей, легалізація профспілок; селянство - зменшення викупних платежів з 1 січня. 1906 наполовину і з 1 Січ. 1907 - припинення, скасування ряду обмежень у правах (кругова порука, Подушна подати), свобода пересування, руйнування громади.

Яка подія вважається закінченням рев-ції 1905-1907 рр..? Які були підсумки першої російської революції?

3 червня 1907 року Микола II оголосив про розпуск Думи, а також змінив виборчий закон. Це було закінчення революції. Підсумки:

самодержавства не уявлялося відтепер єдиною формою правління, завдано удару по монархічним ілюзіям робітничого класу, процес прояснення класової свідомості відбувся в селянському середовищі, революція мала вплив на розвиток суспільно-політичних рухів, активізацію класової боротьби пролетаріату в розвинених капіталістичних країнах Заходу, викликала новий потужний підйом