Східні
слов'яни в давнину
Слов'янські
племена здавна жили в Центральній Європі, в Прикарпатті, на Балканському
півострові. Їх рух на схід відбувається в V-VII ст. н.е. Поступово вони
проникають в лісові масиви Східно-Європейської рівнини. Освоєння слов'янами
цієї великої території обійшлося без кривавих зіткнень з населяли її
балтійськими і угро-фінськими племенами. p>
Прибульці
і старожили, як правило, мирно вживалися один з одним; при цьому в ході
постійних господарських та інших контактів значна частина місцевого
населення ославянівалась. Інакше складалися взаємини слов'ян з їх південними
сусідами - скотарськими народами, що кочували в степах. p>
В
початку VII ст. союз антів, що складався в основному з землеробських слов'янських
племен, був розгромлений у Північному Причорномор'ї кочовими племенами аварів. У
тому ж VII ст. інші кочовики - хазари - створили тут сильна держава
Хозарський каганат, що розташувався на території Північного Причорномор'я,
Північного Кавказу і прикаспійських степів. Багато східнослов'янські племена
змушені були визнати панування хозар і платити їм данину. p>
Розселення
слов'ян з території Східно-Європейської рівнини в VII ст. в основному завершилося.
Племена, що жили поруч в однакових природних умовах, як правило, створювали
племінні союзи для спільного освоєння території і захисту її від зовнішніх
ворогів. p>
Великі
землі на півночі, навколо озера Ільмень, перебували у володінні союзу славен ільменських.
Щодо густо були заселені центр і південний захід. У верхів'ях Дніпра
розташовувалися спілки дреговичів, древлян, радимичів і сіверян, на землях в
середній течії Дніпра, де ліси поступово змінювалися лісостепом, жили поляни.
Родючі землі по Дністру були зайняті білими хорватами і волинянами,
Углича і тиверцями. Нарешті, на глухий східній околиці, в покритому лісами
межиріччя Верхньої Волги та Оки, жили нечисленні племена кривичів і
в'ятичів. p>
Основу
економічному житті слов'ян становило землеробство. Ті деякі племена, які
населяли родючі лісостепові райони, практикували перелогову систему
землеробства: на певній ділянці випалювали траву, удобрювали грунт золою, після
чого використовували землю до повного її виснаження. Потім ділянку закидали. У
лісових же районах слов'яни вдавалися до підсічно системі, коли доводилося
вирубувати і спалювати значні ділянки лісу. p>
В
умовах трудомісткості і низьку продуктивність подібних робіт найважливішу роль
грала громадська та господарська організація слов'ян. Вона носила общинний
характер. Саме з окремих громад складалися племена, які потім
створювали грандіозні спілки. У V-VII ст. ще панувала родова громада. Всі
члени її були пов'язані кровною спорідненістю. Власність на засоби виробництва
- Землю, робоча худоба, інвентар - і саме виробництво носили колективний
характер; розподіл ж було зрівняльним. p>
Однак
у міру того як удосконалювалися трудові навички та землеробські знаряддя,
у міру того як зростала продуктивність землеробства, рід поступово розпадався
на окремі сім'ї, і родова громада змінювалася сусідської. У такій громаді
житло, худобу та інвентар переходили в сімейну власність; земля ж, хоча і
залишалася в колективному володінні всієї громади, ділилася на ділянки, які
передавалися в користування окремих сімей. p>
Подібні
зміни поступово приводили до майнового нерівності; оформлявся шар
багатих, знатних людей. Важливу роль у цьому процесі грали і війни, особливо
походи на володіння багатою Візантії, які у випадку удачі приносили величезну
видобуток, що розподілялися далеко не рівномірно. Спочатку в таких походах
бере участь ополчення, що включало в себе більшу частину чоловіків племені, поступово
його замінює дружина - група добірних воїнів-професіоналів, постійних бойових
соратників племінного вождя, який дедалі більше перетворюється на князя
- Керівника цієї дружини. Дружина використовується племінною верхівкою і для
підтримки порядку в своєму власному племені, тобто приймає на себе функції
держави. p>
Таким
чином, у VII - VIII ст. східні слов'яни переживають дуже повільний, але
послідовний процес становлення класового суспільства та зародження
держави. p>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.kostyor.ru/
p>