Російська шлях модернізації

Перехід до Нового часу.

Починаючи з XVI ст. Західна Європа вступила в епоху складання індустріальних цивілізацій. Осередком промислової революції була лише невелика група країн Англія, Нідерланди. Однак її імпульси, поширювалися на все більшу кількість країн, які досягли і Росії, вельми своєрідно відбившись в її історичному розвитку, багато в чому обумовлюючи зміни соціально-політичного, економічного і духовного життя суспільства в відповідно до вимог часу. На зміну середньовіччя йшов новий період російської історії. Починаючи з другої половини ХVII ст. правлячі кола Росії намагаються стати на шлях перетворення країни.

У Росії, як у сільському господарстві, так і в промисловості продовжували панувати і розвиватися феодально-кріпосницькі відносини. Це була основна тенденція соціально-економічного розвитку країни в ХVII ст. і виявилася насамперед у завершенні процесу оформлення кріпосного права. Кріпацтво стримувало зростання міського населення і розвитку міст. Проте модернізація торкнулася економічну сферу. У російської промисловості з'явилися нові елементи, капіталістичні за своєю суті - мануфактури. Однак в умовах російської дійсності вони набувають кріпосницький характер, використовуючи працю не найманих робітників, а кріпаків. У результаті російська мануфактура придбала ще ряд особливостей: виникала з ініціативи держави, належала переважно іноземцям та працювала, як правило, на замовлення, не надаючи істотного впливу на розвиток внутрішнього ринку.

що почався процес становлення всеросійського ринку грунтувався не на мануфактурному виробництві, як у Західній Європі, а на дрібному товарному, був породженням централізації, а НЕ буржуазного розвитку, політичних, а не економічних чинників.

Поступово в російському суспільстві визрівали нові тенденції, що знаменували перехід від середньовіччя до нового часу. Історія Росії розвивалася самобутньо, відчуваючи вплив свого географічного положення, як східно-азіатської, так і західно-європейської цивілізації. Росія вступала у ХVIII століття.

Реформи ХVIII століття.

Весь ХVIII століття пройшов під знаком петровських реформ, задав темп подальшому розвитку країни, значно зміцнили її військово-економічний потенціал і позиції на світовій арені. Важко назвати іншу країну, яка зуміла б зробити такий швидкий ривок з відсталої, архаїчної Московії в могутню Російську імперію, міцно і надовго встали біля керма європейської політики.

Для прискорення темпів свого економічного розвитку Росії були потрібні міцні торговельні та культурні зв'язки з більш передовими європейськими державами. Для цього треба було забезпечити Росії вихід до балтійського узбережжя, але досягти цього можна було, тільки перемігши найсильнішу тоді в Європі військово-морську державу - Швецію. Для успішного вирішення цього завдання треба було створити регулярну армію і флот, подбати про створення промислової бази і вдосконалення системи управління країною. Все це в сою чергу вимагало розвитку освіти, поширення технічних і гуманітарних знань, змін до духовного життя російського суспільства і в народному побуті.

Таким чином, обстановка воєнного часу наклала свій відбиток і на зміст, і на сам хід реформаційних процесів.

Ради вишукування коштів для будівництва промислових підприємств, забезпечення потреб армії і флоту в Росії був значно урізаний внутрішній ринок і обмежено заняття зовнішньою торгівлею, як для приватних осіб, так і для компаній. Усі види приватного підприємництва були поставлені під суворий контроль держави.

Зростання промислового виробництва йшов рука в руку з обмеженням вільного підприємництва, що підривало паростки нових капіталістичних відносин у країні і вливають нові життєві сили в кріпосницьку систему господарювання, чому так само чимало сприяли деякі укази Петра I.

За Петра I в країні відбулися колосальні зміни. У 10 разів збільшилася кількість промислових підприємств (було 30, стало 300) при ще більш вражаюче зростання масштабів виробництва. У випуску металу Росія вийшла на 1-е місце у світі. На основі промислового зростання були створені найбільша в Європі регул-ва армія і сильний військово-морський флот, що дозволило пробитися до моря, розширити державні кордону і поширити свій вплив на ряд суміжних країн. Зріс міжнародний авторитет Росії, і багато держав Західної Європи стали домагатися дружнього ставлення могутньої Російської імперії.

Гідною продовжувачкою справ Петра I стала Катерина II Велика. Більше того. Вона остаточно усунула деякі негативні наслідки його перетворювальної діяльності, які перешкоджали розширенню західного укладу життя в Російському суспільстві, сприяла ще більшому зміцненню міжнародних позицій Росії, значно розширивши її територіальні межі.

Катерина II залишила держава набагато в кращому стані, ніж отримала. Чисельність населення збільшилася з 19 до 36 млн. чоловік. Більш ніж учетверо збільшилася сума держдоходів. Число фабрик і мануфактур зросла з 500 до 2000. Була створена банківська система і збільшилося число власників. До підприємницької діяльності потягнулися як поміщики, так і селяни. Оскільки у 1775 році Катериною II було створено маніфест, що проголосив свободу підприємницької діяльності і дозволили селянам займатися торгівлею, кустарним промислом або відправлятися на промисли. Цей закон сприяв становленню промислових закладів і мануфактур, заснованих на вільнонайманій праці. Отже, з цього часу можна вести мову про створення в країні сталого ринку вільної робочої сили.

Але ХVIII століття не був для Росії часом падіння кріпосного права та обмеження самодержавної влади, тому модернізація російського суспільства залишилася незавершеною та поверхневої.

ХIХ ст. -- промисловий переворот у Росії.

На рубежі XVIII-XIX ст Росія перетворилася на європейську країну. Разом з тим вона була пов'язана міцними нитками з Азією НЕ тільки тому, що значна частина імперії розташовувалася на Сході, а й тому, що там були її інтереси.

Російському уряду в ХIХ ст. довелося вирішувати складні питання в галузі економіки країни, де з кожним десятиліттям наростали протиріччя між виростали в надрах кріпосницької системи капіталістичними відносинами, які стоять на заваді всьому новому.укрепляющійся криза все більше гальмував розвиток промисловості і сільського господарства, в внаслідок чого Росія з кожним десятиріччям все більше відставала у своєму економічному розвитку від провідних європейських країн.

У країні йшли процеси, характерні для капіталістичного способу виробництва. Однак вони не могли вільно розвиватися в умовах існуючої системи кріпосництва, яка протидіяла всьому прогресивному. Кріпосницька система не дозволяла широко впроваджувати машини, прогресивні технології в промисловості та сільському господарстві. Росія все більше відставала в галузі промисловості.

Але в країні йшли і процеси, які свідчили про те, що наростало розвиток товарно-грошових відносин, розвивався внутрішній ринок, руйнувалося натуральне господарство, зростала частка вільнонайманого праці. Широкого розвитку набули в цей час дрібна промисловість, народні промисли. Де йшло накопичення капіталу. Готувалися кадри робітників і створювалися основи для розвитку великої промисловості.

Наприкінці 30-х - початку 40-х років ХIХ століття в Росії почався промисловий переворот, що супроводжувався оснащенням підприємств машинами. (Правління імператора Миколи I)

В економіці країни все відчутніше виявлялися тенденції, які вимагали проведення реформ. Самодержавство вважало, що починати необхідно в першу чергу з відміни кріпосного права, як найбільш очевидного зла. І 19 лютого 1861 імператор Олександр II підписав маніфест про скасування кріпацтва.

Нова ситуація, що створила в країні після скасування кріпацтва, створила сприятливі можливості для індустріалізації країни. Росія широко використовувала накопичений в Європі досвід індустріального розвитку, купувала там новітнє промислове обладнання для стоять підприємств, сільгоспмашини, привертала іноземні капітали й вкладала їх в розвиток російської економіки. За темпами приросту промислової середньовічного продукції Росія до кінця ХIХ століття займала 1-е місце у світі.

Особливістю промислового розвитку Росії на відміну від європейської індустріалізації був наголос на розвиток важкої промисловості та будівництво нових великих підприємств. Одночасно йшла концентрація банківського капіталу.

До початку 80-х років в Росії завершився промисловий переворот. У головних галузях промисловості впровадилися машинне виробництво і парова сила. Реконструюються і переоснащуються старі промислові райони.

Величезний вплив на розвиток всіх галузей народного господарства країни зробило залізничне будівництво. До 80-х років було побудовано близько 20 тис. верст залізниць, що дозволило широко засвоювати нові території, де створювалися нові промислові райони в безпосередній близькості від сировини.

Промисловий підйом, прискорені темпи економічного розвитку дозволили здійснити в 1897 року грошову реформу, запропоновану міністром фінансів С. Ю. Вітте. Росія, як і провідні держави у світі, перейшла на золоте зміст рубля, і він став твердою конвертованою валютою.

До початку ХХ століття Росія стала середньорозвинених капіталістичною країною і вийшла на п'яте місце в світі за обсягами промислового виробництва.

Особливості економічного розвитку Росії.

Для індустріального розвитку Росії в порівнянні із Заходом були характерні не тільки надзвичайно швидкі темпи і надмірно стислі терміни, але і різке зміщення стадій складання системи фабричного виробництва, особливо в галузях важкої індустрії, а також інша послідовність аграрного та промислового переворотів.

У розвинених країнах залізниці з'явилися результатом промислового перевороту, в Росії ж залізничне будівництво розгорнулося до промислового перевороту, ставши потужним стимулом розвитку всього народного господарства.

Система російського фабричного виробництва в багатьох галузях промисловості складалося, минаючи попередні стадії - ремесла і мануфактури.

У країнах Заходу під час революцій ХVIII - ХIХ ст відбувався спочатку аграрний, а потім промисловий переворот. У Росії навпаки, промисловий переворот, що зародився в 30-х роках XIX ст., передував політичним перетворенням і аграрної революції.

При підготовці даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru