ТИПИ ГЕНЕЗИС феодалізму в ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ b> p>
ТИПОЛОГІЯ ГЕНЕЗИС феодалізму: p>
1, врівноважений синтез; p>
2, синтез в пріволірованіем общинних інститутів; p>
3, синтез з пріволірованіем римських інститутів. p>
p>
Усі держави мають одну форму розвитку феодальних відносин - форма
власності p>
постійні
менш стабільні, але впливають p>
I b> . ФОРМА ВЛАСНОСТІ b> p>
почала формуватися з аллод (повна
вільно відчужується земельна власність малих p>
індивідуальних родин p>
БЕНІФІЦІЙ
(земельне тримання на час служби - частіше військової) p>
ФЕОД (спадкове тримання землі) p>
носить умовний характер (сеньйор жалує васалові землю, що останній не може p>
розпоряджатися без відома сеньйора p>
система майорату - землю успадковує тільки старший син (недробімость помість) p>
p>
У країнах Західної Європи земельна власність складалася по-різному: p>
Німеччина - до кінця Xв. ще були аллод p>
Франція - до кінця Xв. були тільки феод і т.п. p>
Феодальне землеволодіння трансформувалося, змінювалося, але до кінця XI ст. сформувалося вже в основних рисах. p>
II. b> Вотчина b> p>
Вотчина сформувалася до кінця XI ст. p>
основа - КЛАСИЧНА Вотчина p>
1 - домініальних земля p>
2 - землі залежних кр-ян p>
3 - землі вільних кр-ян (до 1/3) p>
ці частини могли комбінуватися по-різному p>
СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ: p>
1. Англія - 7 типів вотчин (Манор): p>
- класична p>
- домен + залежні селяни (віллани) p>
- домен + вільні селяни (фрігольдери) p>
- домен p>
- тільки кр-ні (залежні + вільні) p>
- тільки вільні p>
- тільки залежні p>
2. Німеччина (лен) - між Рейном і Лабою аморфні вотчини (не можна віднести
ні до одного з типів), багато вільних землевласників (кр-ян) p>
3. Франція (цензіва) - класичний тип p>
на півдні - домену часто не було (міста брали участь у среднеземноморчкой торгівлі) p>
4. Перені - Y - XI ст. Реконкіста p>
p>
Леон на півдні - формується класична вотчина (римський вплив) p>
Арагон НЕ захоплені на півночі - формуються
аморфні вотчини (часто поєднання p>
Кастилія арабами домен +
вільні кр-ні) p>
Каталонія p>
вотчина формується повільно p>
p>
5. Італія Генуя
найбільш швидко розвиваються p>
Венеція розвинені торгово-грошові відносини p>
p>
вотчина розвивається дуже швидко: домен + вільні кр-не залежні кр-ні (але не p>
кріпаки) p>
6. Папська держава класична p>
7. Мілан вотчина p>
p>
8. Апулія вільні p>
9. Колабрія кр-ні p>
III b> . ХАРАКТЕР КЛАСОВОЇ СТРУКТУРИ І ХАРАКТЕР ЕКСПЛУАТАЦІЇ b> p>
До XI ст. сформувався клас феодалів - великих землевласників, які володіли
p>
монопольним правом на землю p>
p>
p>
світський
монарх p>
панівний 1/3 p>
клас p>
герцоги графи князі барони p>
(отримують
землю від монарха) p>
p>
p>
p>
Лицарство p>
(отримують землю від герцогів тощо, p>
немає
своїх васалів) p>
римський папа p>
виссшій p>
духовний архієпископи єпископи p>
клас p>
абати p>
p>
нижчий p>
духовний
p>
клас ченці p>
У XIв. ченці стали проповідниками папської ідеї p>
теократичної держави p>
в більшості сьран: духовентсво - 1-е стан, а на Перенейском п-ве --
дворянство - 1-е стан (завоювало це місце в ході Реконкісти). p>
p>
клас селяни p>
селян (всі громадяни, галло-римське населення) p>
вільні залежні кріпаки p>
IY b> . Феодальної земельної РЕНТА b> - це частина додаткового продукту, яку p>
виплачували кр-ні феодалам за тримання землі. p>
1. відробіткова рента (панщина) - з'явилася на початку XIII століття; на
Аппенінах (Італія) - не було. P>
2. грошова рента (за еквівалентом вище панщини, тому що включає в себе реальну вартість всіх витрат)
- До XI ст. була тільки на Аппенінах. p>
3. натуральна рента (оброк, продуктова рента). p>
У країнах Західної Європи (крім Італії) на першому місці стояла панщина, потім
оброк. Грошова рента з'явилася після хрестових походів (XI ст.), Коли почали складатися товарно-грошові
відносини. p>
Y b> . ГРОМАДА ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ b> p>
У країнах Західної Європи громада була завжди p>
Поява аллод - нова якість общинних
відносин p>
p>
p>
"Громада Марки" b> - власність дрібних сімей на землю орну + колективна
власність на ліси, луки, пасовища, пустки і т.п. До кінця XI ст. громада Марки потрапила в залежність до феодалів у
всіх країнах (крім Скандинавії, де це відбулося в XIIIв.) p>
p>
- --
накладення вотчини на громаду (феодал p>
захоплює общинні землі, але громада не p>
зникає і чинить опір феодалові). p>
Слов'яно-візантійська громада b> - є вільна земля, якщо селянин раззоряется, він не p>
(громада Саме) b> потрапляє в залежність до феодалу,
а просто повинен виплатити p>
все
свої борги. Для цього він переселяється на хутір (ділянка p>
вільної землі),
де заробляє гроші. p>
YI b> . РОЗВИТОК МІСТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ТОВАРНО-ГОСПОДАРСЬКИХ
І ТОВАРНО-ГРОШОВИХ ВІДНОСИН b> p>
виникнення міст:
МІСТО - як центр p>
Італія - YIII - IX ст. (на основі римських міст ремесла і торгівлі p>
Франція - поч. X ст. (на півдні) p>
X ст. (на півночі) p>
Англія - кінець XI ст. p>
Перені - крнец X - XI ст. (араби) p>
Скандинавія - кінець XII - XIII ст.
розвиток товарно-грошових p>
Зарейнская Німеччина - XIII ст.
відносин p>
Задунайський князівства - XIII ст. p>
Лондон - 85 таис. жителів p>
Париж - 75 - 85 тис. жителів p>
Венеція - до 65 тис. жителів p>
YII b> . ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРОТЕСТУ (КЛАСОВА БОРОТЬБА) b> p>
p>
(1) індивідуальний (2) колективний
(3) соціальний бандитизм (5) селянська війна p>
протест протест (Робін Гуд) (найвищий тип) p>
(4) повстання p>
YIII b> . ФОРМА УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ b> p>
МОНАРХІЯ - верховна влада зосереджена в руках одного законнго довічного правителя
- Монарха. P>
1. світська монархія - верховна влада належить монархові світського
звання. p>
2. теократична монархія - верховна влада зосереджена в руках особи духовного звання, при цьому він є головою Церкви
у своїй державі. p>
3. спадково-виборна монархія - монарх обирається зборами знати, з числа осіб одного й того ж роду, преддставітелі которго вже
володіли верховною владою в державі. p>
4. виборна монархія - монарх обирається зборами знати з числа
представників знатних пологів, без урахування прав успадкування попереднього володаря. p>
5. обмежена монархія - повноваження монарха не поширюються (повністю
або частково) на яку-небудь із гілок влади. p>
6. протоабсолютная монархія - монарх має судової, ісполнітельгной і законодавчою владою, але його повноваження звичайно можуть бути
обмежені радою знати, у виняткових випадках монарх може бути позбавлений своїх повноважень. p>
7. станово-представницька монархія - влада монарха існує
з органами станового представництва духовенства, дворянства, міщан, а іноді і селян. p>
- централізована держава p>
- високий% бюрократизації p>
- армія з рицарського ополчення замінена на кіннота + найманці p>
- станово-представницькі органи (Німеччина - Лантагі і Рейхстаг, Англія, 1265 - Парламент, Каталонія,
14 століття - кортеси, Франція, 1302 - Генеральні штати). P>
8. абсолютна монархія - монарх має всю повноту виконавчої, законодавчої
та судової влади, нічим і ніким не обмеженої, монарх ніким не може бути ліщен влади. p>
РЕСПУБЛІКА - суверенна влада належить або всім дієздатним громадянам, або їх частини. p>
аристократична (олігархічна) республіка - права на верховну владу належать тільки вузькому
шару привілейованих громадян, часто невеликій групі найбільш знатних і багатих родин. p>
Пополанская республіка - права на верховну владу юридично належать
всім дієздатним громадянам, а фактично - найбільш багатим і воіятельним з них. p>
Тирані, або Сеньйор - форма правління республіканським державою, при якій верховна державна влада
фактично зосереджена в руках одного довічного правителя - тирана (буває явна і прихована тиранія) p>