Гесіод

Перевезенцев С. В.

Гесіод - Особа історична. Він жив у Беотії в селі АСКРО (неподалік від м. Фіви). Він автор двох поем - "Праці і дні" і "Теогонія". Перша поема присвячена більшою мірою морально-етичних питань, бо основний зміст її - повчання Гесіода свого недолугого брата Персі. Друга поема - "Теогонія" - містить в собі оповідання про походження богів.

За суті справи, Гесіод систематизатор відомих до часу його життя давньогрецьких міфів. Не будучи їхнім автором, Гесіод одним з перших записав міфи і додав їм якусь логічну стрункість.

Боги, представлені в "Теогонії" живуть абсолютно реальним життям - вони ворогують один з одним, люблять один одного, ненавидять, вони інтригують, борються за владу. Це потужні міфологізовані сили природи, які залежно від своїх бажань керують світом.

В основі міфотворчості Гесіода лежить ідея про чотирьох міфічних першооснову з яких відбуваються згодом і всі боги, і сам світ. Хаос, Гея, Ерос і Тартар - Вони виникли як би самі по собі. Хаос - це нескінченна безодня, первинне безформне стан світу. Від нього ведуть своє походження Ереб (Морок) і Ніч.

Гея (Земля) - породітельніца Урана (Неба), у шлюбі з яким вона згодом народжує титанів, кіклопов і гекатонхейров (сторукі). Від титанів Кроноса і Реї народжується головний бог Олімпу - Зевс, який у боротьбі зі своїми батьками займає божественний трон.

Ерот (Любов) - це всевладна світова сила, здатна "розслабляти члени" і богів, і людей.

Тартар - Свого роду Аїд для богів, "туманний" і жахливий, бо його бояться навіть самі боги.

Розповівши про першооснову, Гесіод розкриває надалі вже взаємовідносини богів Олімпу.

"Теогонія" Гесіода, як і поеми Гомера, стала закономірним і найважливішим етапом у розвитку світогляду стародавніх греків. Чи не мали священних книг, таких як Тора у стародавніх євреїв, Біблія у наступних християн, стародавні греки в поемах Гомера і Гесіода знаходили відповіді на питання про те як відбувся світ. Твори Гесіода були вкрай шанованими в усій Давній Греції, а сам Гесіод вважався одним з великих мудреців, поряд з Гомером і Орфеєм.

З "Теогонії"

Публікується по: Фрагменти ранніх грецьких філософів. Ч.1. М., 1989. С.34-36. Переклад А.В. Лебедєва.

[Музи], які колись навчили Гесіода прекрасної пісні,

Коли він пас овець біля підніжжя священної Гелікону.

Ось що це за слово рекл до мене насамперед богині,

Олімпійські Музи, дочки Зевса Егіоха:

"Пастухи сільські, самі бруд погані, одне черево!

Ми вміємо говорити неправду, схожою на правду,

А коли захочемо, вміємо глаголит істину ".

Так сказали солодкомовним доньки великого Зевса,

І дали мені жезл, зірвавши гілку зелене, лавра,

що дивитися і вдихнули в мене віщий дієслово,

Щоб славив я що буде і що було,

І веліли мені оспівувати рід блаженних, вічно сущих богів,

А самих їх співати завжди на початку і в кінці.

[...]

Радійте, чада Зевса, і даруйте жадану пісню,

Дякуйте безсмертних священний рід вечносущіх,

Тих, що народилися від Землі і зоряного Неба,

І від темної ночі, і тих, кого вигодувала солоне Море.

Скажіть, як народилися спочатку боги і земля,

І ріки, і безмежне море, бурхливий хвилями,

І блискучі зірки, і широке Небо - горе,

І як розподіляли багатство, і як розділили почесті,

І як вперше зайняли складчастий Олімп.

Про це скажіть мені, Музи, чиї оселі на Олімпі,

З самого початку і скажіть, що з них виникло перше.

-- Насамперед виник Хаос (Безодня), а потім

широкогрудий Гея (Земля), міцне стільці навіки

усіх безсмертних, що живуть на вершині сніжного Олімпу,

І Тартар туманний в надрах шірокодорожной Землі,

І Ерос (Любов) - найкращий серед безсмертних богів,

Розслаблюючий члени всіх богів і всіх людей

підкорює він розум і розумність в грудях.

З Хаосу народилися Ереб (Морок) і чорна Ніч,

А від Ночі відбулися Ефір і Денница,

Яких вона народила, зачав від Ереб в любовному зляганні.

Земля спочатку народила рівне собі

Зоряне Небо (Урана), щоб вона покрила її всюди,

І нехай буде блаженним богам міцним сідницею навіки,

Народила і високі Гори - чарівні житло

Богинь-Німф, які живуть в ущелістих горах,

Ще народила бурхливі хвилі невичерпну безодню

-- Море, [все це] - без жаданої любові. А потім,

Розділивши ложе з Небом, народила глубоководовертного Океану,

Кея з Кріем і Гіперіона з Япет,

Тейю з Реєю і Феміду з Мнемосіной,

Златовенчанную Фебу і чарівну Тефію ...

[...]

[Титанів зв'язали і скинули]

Настільки глибоко під землю, наскільки небо [відстоїть] від землі:

Бо стільки ж і від землі до туманного Тартар.

І справді, падаючи з неба дев'ять днів і [дев'ять] ночей,

Мідна ковадло на десятому досягла б землі.

Рівне [відстань] і від землі до туманного Тартар:

Падаючи з землі дев'ять ночей і [дев'ять] днів,

Мідна ковадло на десятому досягла б Тартар.

Його оточує мідна огорожа, а навколо неї - ніч

В три ряди розлита навколо шиї; зверху ж -

Корені землі та невичерпного моря.

Там, під туманно імлою, заховані боги Титани

За рішенням Зевса тучесобірателя

В місці гнильної-затхлому, на крайніх межах жахливої Землі.

Звідти не вийти: Посейдон закрив [вихід] дверима

мідними, стіна споруджена з обох сторін.

Там мешкають Гиг, Котт і відважний Обріарей,

Вірні варти Зевса Егіоха.

Там і темної Землі і туманного Тартар,

І невичерпного моря, і зоряного Неба,

-- Усіх підряд - знаходяться витоки і кінці

Страшні, затхлій-гнилі, вони вселяють жах навіть богам:

Безодня велика, навіть і за цілий рік, [падаючи],

Не досягне дна той, хто увійшов у ворота,

Але страшна буря за бурею буде носити його туди і сюди,

Навіть безсмертним богам страшно

Це чудо.

[...]

Там блискучі ворота, і мідний поріг,

непохитно укріплений довгими, безперервними корінням,

самородна, а спереду [від них], окремо від усіх богів,

Живуть Титани, по той бік темного Хаосу.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.portal-slovo.ru/