Крим у період нового часу.

Для кожної країни або області нова епоха наступає у свій час, щообумовлено її історичним, економічним, політичним або культурним розвитком.
Визначальними подіями при цьому переході з однієї епохи в наступну, більшдосконалу, є найчастіше революції, що призводять до зміни влади, економічніудосконалення, що значно впливають на матеріальне становище держави, абовійни, що мають вирішальне значення для світової історії. Такою подієїдля Криму стала російсько-турецька війна 1768 - 1774 рр. .., що призвела допереходу території Кримського півострова від Туреччини до Росії. За умовами
Кючук-Кайнарджійського мирного договору (1774 р.) Держава, що тут існувала
(Кримське ханство) оголосила свою незалежність від Туреччини і відійшла підпротекторат Російської імперії. В 1783 році Кримське ханство остаточнопрієдналось до Росії. Цією подією і визначився перехід Криму до епохинового часу. Всю цю епоху населення Криму провело під імперським центром -
Санкт-Петербургом. Тут відбувалась досить потужна асиміляція, особливоросійським народом, татарський народ віселявся з 1944 р., тому корінногонаселення зараз залишилось зовсім небагато - близько 225 тис.. чол ..

Приєднання Криму до Росії позитивно позначилось на станіукраїнського народу, адже припинились постійні набіги татарських ітурецьких орд на Україну. Але, з іншого боку, російська імператрицяліквідувала Запорозьку Січ, адже захищати південний кордон держави не буловід кого (а для України скасування Січі було вкрай негативним). У 1784році Крим став частиною Таврійської області (з 1787 р. - губернії) зцентром у Сімферополі; протягом 1797 - 1802 рр. .. входив до складу
Новоросійської губернії, з якої у 1802 р.. знову виділився у Таврійськугубернію. Приєднання Криму до Росії мало прогресивне значення дляпівострова. Входження до всеросійського ринку прискорило ріст виробничихсил, набули розвитку вівчарство, вирощування зернових культур, садівництво,виноградарство, тютюнова промисловість, ремісничі та кустарні промисли
(особливо соляний). Будувались нові міста. У 1783 р. було закладено
Севастополь, що на початку XIX ст. став найголовнішим воєнним Чорноморськимпортом Російської імперії. З другої половини ХІХ ст. Південний берег Кримустав використовуватись як курорт. Члени царської родини, а з 70-тихроків і представники великої буржуазії будували тут свої літні резиденції.

Крим і особливо Севастополь дуже постраждали від Кримської війни
1853 - 56 рр. .. Причинами цієї війни стали територіальні апетити Росії,які стали поширюватись на землі занепадаючої Османської імперії. Російськіармії поступово захоплювали Балкани і Закавказзя, але це не влаштовувало
Францію і Англію, які боролись за розширення своїх колоній. На протязідесятиліть Санкт-Петербург з однієї сторони, і Лондон з Парижем з іншоїнамагались домовитись про розділ сфер впливу, але пасивність російськихдипломатів та імператорів змусила коаліцію провокувати східну імперію навійну з Туреччиною. Приводом до війни став "спір із-за ключів", що полягаву конфлікті між православним та католицьким духовенством (1852 р.) черезволодіння "святими місцями" у Палестині - Віфлєємом та Єрусалимом. Навесні
1853 р. Росія надіслала Туреччині ультиматум про передачу влади у Віфлєєміправославним священикам. Туреччину підтримала католицька Франція, томувона відмовила Росії. В липні 1853 р.. російські війська вдерлись напідконтрольні Туреччині території - Молдавію та Валахію. Микола І буввпевнений, що цими діями він змусить Порту (турецький уряд) поступитись,але в жовтні Туреччина оголосила війну Російській імперії. Війнарозпочалась на Дунайського та Кавказькому напрямах, потім англо-французьківійська розпочали бойові дії біля Кронштадту і Петропавловська-
Камчатському, але головні бойові дії відбувались на території Криму. Зосені 1854 р.. коаліційні війська намагались окупувати Крим та знищитиголовну Чорноморський військово-морську базу - Севастополь. Успіхи на всіхінших театрах воєнних дій втрачали свою значимість при поразці у Криму. 14вересня біля Євпаторії більше 300 транспортних суден під прикриттям 89бойових суден почали висадку величезного коаліційного десанту: 28 тис..французів, 26 тис.. англійців, 7 тис.. турків. Командування військових сил
Криму на чолі з Меншиковим не змогло організувати оборону півострова. Томув першій же битві - на річці Альмі - російські війська вимушені буливідійти до Севастополя, а потім - до Бахчисараю, залишив Севастополь уоточенні противника. Почалась перша героїчна оборона "величного міста" (вперекладі з грецької мови), що тривала 349 днів, друга була протягом Великоївітчизняної війни (1941 - 1942 рр. ..) і тривала 250 днів. Декілька старихкораблів чорноморської ескадри були затоплені перед входом до
Севастопольської бухти, що зміцнило оборону міста. 2 тис.. гармат та 24,5тис.. матросів з цих суден вступили до сухопутної армії. Обороною
Севастополя керували адміралі Корнілов, Нахімов, а також військовий інженер
Тотлебен. Навколо міста було споруджено 8 бастіонів і велика кількістьінших укріплень та фортіфікацій, при зведенні яких користувались всімаможливими предметами. Незважаючи на заяви французького офіцера Сент-Арнопро те, що в умовах штилю його десант розправиться з Севастополем за кількагодин, коаліційні війська не наважились миттєво напасти на місто, тому йогооборона стала ще більш неприступною. Тому з 17 жовтня Севастополь ставобстрілюватісь важкою артилерією. Бомбардування майже ні до чого непривели, але севастопольці втратили Корнілова. Меншиков, намагаючисьполегшити завдання оточених, вирішив здійснити напад на англійську базу,розташовану біля Бахчисараю. 25 жовтня 1854 р. російські війська швидковибили противника з першого ряду його оборони і могли остаточно знищитибазу, але Меншиков дав наказ зупинитись (так звана Балаклавська битва).
Взагалі цей російський офіцер проявив себе у Кримській війні як нерішучій,поганий тактик, невдалий стратег, який спричинив надмірні кількісні втратиросійської армії та програв багато важливих битв. За рахунок мобілізаціїросійська армія збільшилась до 107 тис.. чол. проти 71 тис.. чол. коаліційноїармії. Не вистачало лише талановитого полководця. На початку листопадапочалась жорстока битва за Інкерманські висоти. Російські полки втратили 11тис.. чол. вбитими та пораненими, в тому числі 256 офіцерів і 6 генералів, ітому вимушені були відступити. У лютому 1855 р.. 19-тисячний загін генерала
Хрульова намагався захопити Євпаторію, але він не зміг перемогти 35 --тисячний корпус Омер-паші. На посту командуючого сухопутними та морськимивійськами Криму Меншиков був замінений на генерала Горчакова. У серпні 1855р. російська армія програла битву на річці Чорній, втратив 7 тис.. чол ..
Таким чином польові армії мало чим допомогли севастопольцям звільнитись відблокади. Місто затискалися все щільнішім кільцем, в липні 1855 р.. булосмертельно поранено Нахімова, а бомбардування ставали дедалі частішими.
Друге бомбардування відбулось у квітні 1855 р.. і показало величезнуперевагу союніків у боєпріпасах. В травні був висаджений 15-тисячнийдесант біля м. Керч, але він був розбитий. Тоді ж відбулось третєбомбардування Севастополя, що дозволило союзним військам витіснитиросійські з передових укріплень. Після четвертого бомбардування у червнікоаліційні війська спробували увірватісь безпосередньо до міста, але їхнапад було відкинуто. В серпні та в вересні відбулись п'яте та шостебомбардування Севастополя, після якого розпочався загальний штурм
Севастополя. Союзники взяли Малахів курган, російські війська переправилисяна Севастопольську сторону. Кораблі були затоплені. Місто було взято. Урезультаті війни російська армія була дуже сильно ослаблена: гвинтівокзалишилось 90 тис.. з 500 тис.., гармат - 263 з 1500, людські втрати склали
500 тис.. чол. Союзники втратили 250 тис.. чол .. Війна закінчиласьпідписанням у Парижі 30 березня 1856 р. мирного договору між Росією,
Англією та Францією. Росії заборонялось мати військові бази на Чорномуморі, вона віддавала Туреччині частину Бесарабії, Карс. Міжнароднийпрестиж Росії був підірваний, показна могутність кріпацької системисамозніщілась. Фактично війна наблизила кріпацьку реформу 1861 р.., Алепромисловість і сільське господарство регіону занепало на досить тривалийгод.

Імперські реформи 60-тих років ХІХ ст. сприяли розвиткукапіталістичних відносин, особливо у сільському господарстві. Протягом
1869 - 1875 рр. .. було проведено залізницю з Харкова до Севастополя, щоприскорило економічний розвиток Криму. У 1913 р. на частку сільськогогосподарства припадало 55%, а в промисловості основними галузями булиборошномельна, тютюнова, консервна; в Криму було два потужних заводи:металургійний у Керчі та суднобудівельний у Севастополі. Крим бувнайбільшим постачальником солі для імперії: за рік тут видобували 300тис.. тон солі, яку на північ вивозили чумаки.

Протягом ХІХ ст. відбувався активний розвиток культури: у 1812 р. в
7 км від Ялти Стевен заклав відомий Нікітський ботанічний сад, у 1908 р..було створено південний відділ Пулківської обсерваторії на базі існуючої у
Сімеїзі приватної аматорської обсерваторії, створеної у 1900 р. У Ялтіпроживали і творили такі діячі культури, як Чехов та Руданський (якийстав почесним громадянином Ялти); у Феодосії жив та малював відомийросійський художник Айвазовський.

На початку ХХ ст. в Криму почали з'являтись перші соціал -демократичні організації. Рівень урбанізації був дуже низьким (13%), томупролетаріїв було небагато. Комуністи керувались в-основному на солдат іматросів Чорноморського флоту. Під час Революції 1905 - 1907 рр. .. середматросів вибухнули повстання, що ввійшло в історію як Очаківське. У жовтні
1905 р. команда крейсера "Очаків" на чолі з лейтенантом Шмідтомзаарештувала офіцерів крейсеру, вибрала делегатів до Ради Матроська,солдатських і робітничих депутатів, встановила зв'язок з повстанцямифлотської дивізії, солдатами та робітниками на березі. До крейсерапрієдналось 11 дрібних суден. За повстали кораблям був відкритийартилерійський вогонь. На більшості з них виникла пожежа, тому команди буливимушена їх покинути. Повстання було придушене. Шмідта та інших керівниківвиступу було засуджено до розстрілу, інших - кинуто до в'язниці на різнірядка.

Після Революції розгорнули свою діяльність дрібнобуржуазнітатарські політичні партії та організації, що висували гасло "Крим длякрімців ". Напередодні І світової війни Крим був регіоном збагатонаціональним населенням: росіяни, татари, греки, євреї, українці.
Рівень урбанізації залишився низьким та зберіглась курортно-аграрнаспеціалізованість півострова.

Крим. Пам'ятки культури.

Всі пам'ятки культури Криму епохи нового часу можна розділити навійськові пам'ятники, архітектурні споруди та музеї. Перші переважнопедставлені у місті-герої Севастополі, другі - на Південному березі Криму,треті розміщені у найбільших містах півострова. Існують ще курортніпам'ятки початку ХХ ст., якими користуються дотепер.

Севастопольські пам'ятки військовим діям переважно пов'язані з
Кримською війною 1853 - 56 рр. .., і особливо з Севастопольською обороною
1854 - 55 рр. .. Це, по-перше, пам'ятники військовим начальникам: адміралу
Нахімову та інженеру Тотлебену. Перший споруджено з бронзи та граніту в
1898 р., Відбудовано Томський та Ареф'євім у 1959 р. Другий за проектом
Більдерлінга встановив скульптор Шредер з бронзи та каменю у 1909 р.., Вдругій половині ХХ століття відновив скульптор Пісаревській. Слідзазначити, що місто повністю було зруйновано протягом оборони Севастополя
1941 - 42 рр. .. та окупації 1942 - 44 років, тому всі пам'ятки, крімпам'ятника "Затопленим кораблям", довелось відновлювати. Цю споруду булозведено у морі в кількох десятках метрів від берега з граніту та бронзискульптором Адамсон у 1905 році. Також було споруджено пам'ятникросійському матросу Кошці з бронзи та граніту скульпторами Кейдукамі таархітектором Петропавловська у 1956 р.. Є також пам'ятник героїчному брігу
"Меркурій" з чавуну та каменю, встановлений в 1834 році архітектором
Брюллова. Існують також пам'ятник учаснику революційних подій 1905 р.. -
Шмідту - з бронзи та каменю, що споруджений архітектором Рехлінгом у 1937році і відбудований ним же у 1967 р. .. Але найвідомішою пам'яткою,присвяченою Севастопольській обороні 1854 - 55 рр. .., являється панорама
Севастопольської оборони, що стоїть у Севастополі. Сам будинок, в якомурозміщено полотно, був збудований в еклектичного стилі протягом 1902 -
04 рр.. архітекторомі Фельдманом та Енбергом, відбудований тареконструйований у 1954 році за проектом архітектора Петропавловська.
Саме полотно написано французьким художником Рубо. Мало розміри 5 метрів увисоту та 28 метрів у довжину і було розміщено вздовж круглої стіни так, щоодним поглядом його охопити не можна. Вперше панорама була експонована у
1905 р. У 1941 р. будинок був зруйнований, а картина частково згоріла. В

50-тих рр.. ХХ ст. полотно було відновлено 60 художниками підкерівництвом Яковлева та Соколова-Скаля, але деякі частини картини буливтрачені назавжди. Тому зараз на між майданчиком для огляду та самимполотном створено макети людей, гармат та інших предметів у натуральнувеличину і в справжньому розміщенні один відносно іншого. Ці деталіпанорами знаходяться на смузі землі завширшки 4 метри. На панорамізображений останній, шостий штурм міста, що призвів до поразкисевастопольців. Союзники наступають з прибережної смуги, а середобороняючись поширюється паніка, багато розбитих гармат, гинуть люди.
Картину зроблено так, неначе художник був присутній на самій битві. Убудинку панорами знаходиться і музей Севастопольської оборони 1854 - 55рр. ..

Архітектурні споруди переважно представлені палацами,розташованими на Південному березі Криму, а також архітектурними спорудами
Севастополя. Це, насамперед, Петропавловська собор, збудований у 1843 роціта Графська пристань 1846 р.. - Обидві ці пам'ятки збудовані у стиліпізнього ампіру. Визначною спорудою є також будинок, в якому розміщениймузей Чорноморського флоту, зведений архітектором Кочетова у стиліеклектика у 1895 р. Серед палаців Південного берега Криму найвідомішими є
Воронцовський, або Алупкінський палац-музей, Лівадійський палац,
Кореїзькій, або Юсупівській палац та архітектурне диво "Ластівкіне гніздо".
Як пізній регулярний ансамбль відома також дача Жуковка поблизу Сімеїзу,збудована на початку ХХ ст. за проектом художника Замирайло. Будівляоздоблена мозаїками Кузнєцова та оточена садовопарковою скульптурою
Матвєєва.

Воронцовський палац знаходиться в Алупці. Він будувався протягом
1828 - 48 рр.. Така тривалість пов'язана з тим, що над зведенням будівліпрацювало зовсім небагато кріпаків, серед яких було 10 справжніх майстрів.
Палац збудований з місцевого каменю діабазу, який за густиною в 2,5 разівбільший за граніт. Архітектором палацу був Блор, і він обрав для своготворіння псевдоготічній стиль, портал же зробив у маврітанському стилі.
Палац складається з 5-ти корпусів. Сама будівля двоповерхова, першийповерх представлений 9-ма парадними залами: коридором біля входу,кабінетом, вітальнею, ситцева кімнатою, блакитною вітальнею, зимовимсадом, парадною столовою, кімнатою для більярду та іншими. Кімнати іншогоповерх не експонуються. На півдні розташовані парадні сходи, по обохбоках яких розміщені 6 фігур левів. Знизу і зверху палацу величезні паркиплощею біля 40 гектарів з вільно переплітаючіміся алеями, маленькимиводоспадами, 3-ма озерами та екзотичними деревами. Безпосередньо поблизупалацу - сади кипарисів та магнолій. У верхньому парку - природнєнагромадження діабазовіх глиб ( "хаос"). Зараз у палаці знаходиться музей зколекціями меблів, посуду, живопису та книжок.

Великий білий Лівадійський палац розташований у невеликому поселенні
Лівадія в 3 км від Ялти. Був збудований всередині пейзажного парку, щозаклав садівник Петер у 1834 р.., у стилі неоренесансу архітектором
Красновим у 1910 - 11 рр. .. Будівля двоповерхова, всередині є 3 маленькіподвір (я (італійське, турецьке). До 1917 р. був літньою резиденцієюімператорської сім'ї. Сім (я Миколи ІІ відпочивала тут 4 рази і провела в
Криму в-загальному 6 місяців. потім став приміщенням санаторію для вищихдержавних діячів. У 1945 році, з 4-го до 11-го лютого, у палаці відбуласьзустріч радянського лідера Сталіна, англійського прем'єр-міністра Черчіллята американського президента Рузвельта (так звана Ялтинська, або Криму?? аконференція), на якій вирішувалось питання відношення держав до Німеччинипісля закінчення війни, розділу військових інтересів союзників та булозакладено фундамент для створення в недалекому майбутньому Організації
Об'єднаних Націй, "польське питання" (яке на цій конференції вирішити невдалось), до того ж, в цьому палаці була резиденція американськоїделегації, яка провела там 3 свої засідання. В їдальні, найбільшомуприміщенні палацу, відбулось 8 офіційних засідань конференції.

Юсупівській палац знаходиться в поселенні Кореїзі. Він бувзбудований ще в 20-тих рр. .. ХІХ ст .. Палац переходив від одного поміщика доіншого, поки на початку ХХ ст. не потрапив до рук князя Юсупова, щозбудував новий кам'яний корпус. Після революції палац став будинкомвідпочинку. У 1945 р., Під час Кримської конференції, тут розміщуваласьрадянська делегація. Після війни будівля знову стала курортом і залишаєтьсяним до сьогодення.

Палац "Ластівкіне гніздо" розміщений на мисі Ай-Тодор, на кількакілометрів західніше Ялти. Він був збудований в 1912 р.. на вершині скелі попроекту британського інженера Шервуда. Палац переніс 7-бальний землетрус в
1927 р., Але він майже не постраждав, якщо не рахувати зламаною нижньогобалкону. Приміщення слугувало читальному залою санаторію "Перлина", алепотім його використання заборонили через аварійну ситуацію. У 1968 р.почалось відновлення пам'ятки. Під фундамент будівлі було підведеномонолітну залізобетонну плиту, сам палац був оточений антісейсмічніміпоясами. У 1971 році палац прийняв свій початковий вигляд. Він доводитьнам, що архітектори початку ХХ ст. вже вміли використовувати будь-яке місцеі площу для побудови таких величних споруд. Взагалі, "Ластівкіне гніздо"стало символом Ялти і всього Криму. Палац зображується на багатьохрекламних плакатах, сувенірах. Мільйони фотокарток з його зображеннямрозійшлись по світу. "Ластівкіне гніздо" символізує справжній Крим вєднанні моря, повітря та землі.

Музеї Криму, збудовані протягом епохи нового часу або присвяченіподіям цієї епохи, розміщені перевал в містах: Ялті, Феодосії,
Севастополі та інших. Особливе місце займає Нікітський ботанічний сад,який також можна віднести до категорії наукових установ. Він був закладенийу 1812 р.. шведським біологом Стевенен в 7 км від Ялти. На початку ХХ ст.при саді було створено лабораторію по винаходу і створенню ефірних масел.
Зараз сад включає в себе 3 відділення: Центральне (поблизу Ялти),
Приморське (біля поселення Портеніт) та Степове (біля поселення
Гвардійське). Він розташований над берегом на середній висоті 500 - 600метрів над рівнем Чорного моря і спускається до нього терасами. Рельєфвсередині саду досить різноманітний, що пов'язано з існуванням тутрізноманітних рослин, пристосованих до різних грунтів та форм рельєфу. Усаду є кілька водойм, які також вкриті рослинністю. Загальна площа саду --більше 960 тис.. гектарів. Тут зібрані більше 18 тис. видів, різновидів тасортів рослин, у гербарії більше 106 тис листків з різних диких такультурних рослин. Зараз в цьому науковому комплексі 14 наукових відділівта лабораторій. Розвинений відділ селекції нових видів рослин. Працівникамисаду виданий ряд наукових публікацій. Щорічно сад відвідують 600 тис..туристів, тут проходять практику студенти, стажуються українські таіноземні спеціалісти.

Взагалі в Криму знаходяться 6 музеїв, що належать до епохи новогочасу: музей героїчної оборони та звільнення Севастополя, музей
Чорноморського флоту у Севастополі, літературно-меморіальний музей Сергеєва-
Ценського в Алушті, Алупкінський палац-музей (див. Воронцовський палац),картинна галерея Айвазовського в Феодосії та будинок-музей Чехова в Ялті.

Картинна галерея Айвазовського знаходиться у його рідному місті
Феодосії. Сам музей розміщений в колишньому будинку художника. Тутпредставлені його картини, на яких він зображував морський пейзаж, що бувулюбленим жанром його творчості, зокрема, його друга по значенню тапоширенню картина "Чорне море" (перша, "Дев'ятий вал", знаходиться в
Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі .).

В Ялті знаходиться будинок-музей Чєхова, в якому письменник провівчотири трагічні, але повні ідейного спрямування роки свого життя. У 1898 р.
Антон Павлович приїхав до Ялти в зв'язку з погіршенням стану здоров'я іпобудував тут власний будинок. Навколо нього на 2400 м2 сам письменникрозбив парк, в якому було 180 видів рослин. Чєхов дуже часто відвідував
Льва Толстого, який приїхав до Гаспра на лікування і зупинився в маєткуграфині Паніної. Також зустрічався з Горьким, Бунінім, Купрінім,
Левітаном, Короленком. Тут написані його твори "Студент", "Дама зсобачкою "," Вишневий сад "та закінчено багато інших. У 1904 році письменниквиїхав до Москви, р згодом до німецького курорту. Музей тут закладено післяйого смерті, в 1921 р.., з ініціативи сестри Чєхова Марії Чєхової, якапрожила в Ялті до 1960-тих рр. ...

Музей Сергеєва-Ценського знаходиться в будинку письменника в Алушті
- Місті, в якому він проживав з 1905 р.. Тут він створив свої перші відомітвори: повісті "Сад", "Сум полів", "Рух", романи "Бабаїв" та
"Перевтілення". Музей засновано після смерті письменника з ініціативиалуштінців.

Як ми бачимо, пам'ятки культури епохи нового часу зовсімвідрізняються від пам'яток попередніх епох: курганів, фортець, стародавніхміст. Це пояснюється новими відкриттями, інтелектуальними та технічнимиудосконаленням при зведенні побудов, новими героями (реальними, а неміфічними) - письменниками, воїнами, поміщиками. Це пов'язано також зізміною специфіки регіону - від економічно та політично відсталого,населеного "людьми іншої релігії" - татарами - до курортного району зпотужним військово-морським портом Севастополем. Культура відображаєпрогрес людства, тому вона постійно розвивається, і культурні пам'ятки
Криму впевнилися нас у цьому.