Московський Інженерно-будівельний інститут (МІСД), а нині Московський
Державний Будівельний Університет (МГСУ) за 75 років з дня заснуванняперетворився на найбільшу в країні кузню інженерно-будівельних кадрів. Удовоєнні і післявоєнні роки МІСД був базовим будівельним ВНЗ для всіхреспублік СРСР, нині він є головним ВУЗом Асоціації вищихбудівельних навчальних закладів країн СНД та навчально-методичним об'єднаннямвузів Російської Федерації щодо будівельного обладнання.

У МІСД-МГСУ складний шлях становлення і розвитку, багата історія. Булозроблено декілька спроб написати й опублікувати його історію, але вонине увінчалися успіхом. У результаті, за допомогою архівних джерел все-такивдалося написати рукопис обсягом 18 авторських аркушів.

Складний шлях пройшов у своєму розвитку МГСУ, що виник в 1921р. До
Жовтневої революції був всього один спеціалізований інститут -
Петербурзький інститут цивільних інженерів. У 1907р. в Петербурзі за
Політехнічному інституті відкрилося інженерно-будівельне відділення. На
Україні готували фахівців Київський політехнічний та Харківськийтехнологічний інститути. У першому десятилітті ХХ ст. другий після
Петербурга центром підготовки фахівців будівельної справи стає
Москва. У МВТУ на механічному факультеті розпочалася підготовка інженерів -будівельників, стали діяти будівельні курси, які готували техніків -будівельників.

У 1902р. в Москві академік І. А. Фомін організував першу жіночібудівельні курси.

У 1907р. група з 14 чоловік Товариства інженерів і педагогіворганізувала Середнє будівельне училище. Директором училища став
В. М. Образцов - випускник Петербурзького інституту шляхів сполучення, майбутнійактивний учасник створення МІСД.

У 1917р. училище перетворюється у Середнє політехнічна училище іотримує статус державного навчального закладу. Його очолив
З. Н. Шишкін, який через кілька років став директором МІСД і завідувачемкафедрою каналізації.

У 1919р. Середнє політехнічна училище перетворюється в 1-й
Московський будівельний технікум. Приступив до підготовки кадрів 2-й
Московський практичний інститут міського і сільського благоустрою ім.
А. І. Герцена. У 1922р. обидва інститути були об'єднані в один Практичнийбудівельний інститут. В інституті почали діяти факультети: дорожньо -транспортний, архітектурний, міського і сільського благоустрою,гідротехнічний. Архітектурний факультет вів підготовку фахівців,перш за все для житлового будівництва з детальною конструктивноїрозробкою. Факультет міського та сільського благоустроюорієнтувався на перебудову міст і селищ, щоб вести боротьбу зепідемічними захворюваннями. Усього в новому навчальному закладі в перший рікйого існування налічувалося 1650 чоловік. Інститут мав соліднуматеріальну базу, колектив викладачів був з 132 чоловік.

8 серпня 1924р. відбулося злиття Інституту цивільних інженерів з
МВТУ, де утворився інженерно-будівельний факультет. Він проіснувавдо 1929р. Далі було створено Вища інженерно-будівельне училище (вису),основною спеціальністю стало промислове будівництво. Тим часом набазі ліквідованого в 1923 році Практичного будівельного інститутустворювалося новий навчальний заклад - будівельний технікум підвищеноготипу за денною та вечірньою формами навчання. Технікум зберіг основнівідділення Практичного будівельного інституту. Термін навчання складав 4року.

У 1928 році Московський будівельний технікум реорганізувався в
Політехнікум ВРНГ СРСР з будівельним ухилом. Кількість студентів - 2000чоловік. Термін навчання - 3 роки і 4 місяці. У нього збереглася та самаспеціалізація, та додалися ще нові спеціальності.

У 1930 році ВРНГ СРСР перетворив Московський політехнікум в Навчально -будівельний комбінат Союзстроя ВРНГ. До складу Навчально-будівельногокомбінату увійшли: колишній Політехнікум ВРНГ СРСР за денною та вечірньою формаминавчання, в якому налічувалося 300 учнів, курси з перекваліфікаціїна техніків та інженерів, сектор заочного навчання, школа десятників, вису.

У 1932 році до старого будівлі було добудовано нове, величезне замірками тих років будівля, що склало зі старим єдине ціле. Головною ланкоюстав Будівельний інститут. У жовтні комбінат включився у Всесоюзнезмагання на кращий ВТУЗ.

25 грудня 1932 Головне управління навчальними закладами
Наркомтяжпрома реорганізувало Навчально-будівельний комбінат до Московськогоінженерно-будівельний інститут (МІСД) з робітфаків при ньому. Ця назва
МІСД носив 60 років - до 1993 року. Так завершився перший складний етапформування МІСД як самостійний ВНЗ столиці.

На початку 30-х років з'являються нові інженерно-будівельні ВУЗи в
Нижньому Новгороді, в Новосибірську, в Самарі, а також будівельні факультетив політехнічних, технологічних інститутах.

У найбільш вигідному положенні знаходився МІСД, оскільки у нього вжебула матеріальна база, сформувався професорсько-викладацькийсклад. У МІСД стали працювати відомі вчені в галузі будівництва,були організовані нові факультети, кафедри, введені нові спеціальності,збільшився контингент студентів. Очолив МІСД директор П. В. Квітніцкій.

У МІСД стало 5 факультетів. Термін навчання був різний. Для тихстудентів, хто не проходив загальновійськовому підготовку - 4 роки і 10 місяців,хто проходив - 5 років і 6 місяців.

У 1929 році на рівні уряду було прийнято першу постановупро всебічних заходи щодо впровадження механізації будівельних робіт. Доцього часу такі кадри не готував жоден будівельний ВУЗ. У 1938 роців МІСД створюється факультет будівельних робіт. У 1934 році в МІСД приходитьновий директор І. С. Зіньків, що мав великий життєвий досвід:дореволюційному минулому - наймит, робітник, матрос в роки першої світовоївійни, член більшовицької партії з 1916 року. При Зінькові в інститутістали працювати науковці зі світовими іменами. Це П. Л. Пастернак, Н. І. Безухов,
Г. Г. Карлсен, І. М. Рабинович, С. М. Строганов, С. С. Давидов і т.д. У МІСДналічувалося 44 кафедри, йшов процес створення нових кафедральнихколективів.

У 1933 році створені кафедри металевих конструкцій і будівельнихматеріалів.

У 1937 році виникає кафедра інженерної геології.

У 1935 році - кафедра машинобудування та теплотехніки, організації таексплуатації промислового транспорту, гідротехнічних досліджень;почала діяти кафедра інженерної педагогіки.

У 1937 році ліквідуються кафедри санітарії, промислового транспорту,будівельних робіт, цивільних і промислових будівель. У 1939 роцістворюється кафедра марксизму-ленінізму.

Так рік за роком йшов процес вдосконалення структури інституту,яка ставала все більш прийнятною для навчальної та наукової роботи.
Разом з тим росла кваліфікація професорсько-викладацького складу.
Постановою Раднаркому СРСР від 13 січня 1934 року були встановлені 2вчені ступені - кандидата і доктора наук і 3 вчених звання - асистента,доцента, професора.

На початок 1941 року в МІСД налічувалося 219 чоловік професорсько -викладацького складу, в тому числі 51 професор, 103 доцента, 65викладачів та асистентів. У першій половині 30-х років найбільш уразливиммісцем у навчальному процесі будівельних ВНЗ було недосконалістьпідручників, навчальних посібників, до того ж їх вкрай не вистачало.

До 1930 року у будівельних ВНЗ не було навчальних планів і програм.
Кожен викладач вів заняття з свого предмета як хотів. При змінівикладачів спостерігалися повтори або пропуски тем. Починати треба було зперегляду навчальних програм.

У 1937 році створено кафедру теплофікації. З виникненням новихкафедр вводяться нові спеціалізації, з'являються нові предмети.

Для підняття рівня архітектурної підготовки студентів у 1935 році вінституті була створена архітектурно-проектна майстерня. Кафедраелектротехніки виступила з ініціативою створення лабораторіїгідротехнічних споруд. Приймається рішення про створення хімічної іфізичної лабораторій. Діяли лабораторії основ і фундаментів,випробувань будматеріалів, вертикального водопостачання, дорожньо-бітумна,гідравлічна, електрозварювальних та інші.

У 1939 році була задіяна єдина в світі гідравлічний лабораторія з розрахункової висоті 26 метрів. Також у розпорядженні було 20 навчальних кабінетів, 2 гуртожитки на 600 місць. Також були створені факультативні курси для поглиблення знань. Наприкінці 30-х років було введено новий курс з економічної освіти - «Економіка будівництва».

Завершальним етапом підготовки фахівців була захист дипломного проекту. Робота студентів над дипломним проектом проходила під постійним контролем наукового керівника в спеціально відведених кабінетах для підготовки якісного дипломного проекту у встановлені терміни.

Контингент студентів з роками збільшився: в 1933 р. він склав 2500, у 1934 - 2709, в 1936 - 3154 людини. Відповідно зріс і випуск інженерів: в 1931 р. він склав 128 чоловік, у 1934 - 492, в 1935 - 680, у 1936 ~ 780, в 1937 - 437, у 1938 - 457 чоловік. Всього за 10 років - з

1931 по 1940 роки МІСД дав країні 3778 інженерів-будівельників. У 1939 і

1940 рр.. випуск склав 667 чоловік, тобто менше, ніж за один 1935

МІСД вносив найбільший внесок у підготовку кадрів будівельників для всієї країни. Перед факультетами та кафедрами МІСД завжди стояло завдання: для підготовки висококваліфікованих інженерів потрібно мати якісний резерв абітурієнтів.
Особливе значення надавалося соціальному складі студентів. До середини 30-хроків діяла система регулювання прийому за класовим принципом:перевага віддавалася робочої і трудової селянської молоді. Почеснукатегорію в поповненні студентського колективу складали парттисячнікі.
Серед них були нагороджені бойовими орденами. Це і робочі зі стажем,відновлюється після громадянської війни фабрики і заводи, транспорт,керівники партійних, профспілкових, комсомольських органів, низової ланкиі навіть директори підприємств. Були серед парттисячніков і члени партії здореволюційним партійним стажем, які сиділи в царських тюрмах за своюреволюційну діяльність. Парттисячнікі МІСД Соколова, Курчанінова --учасниці громадянської війни. Після війни Соколова стала членом окружногокомітету більшовицької партії, Курчанінова - депутатом Московськогоміської Ради. Серед парттисячніков були І. Байков, АТорін, А. Ленський,
С. Мазуров, І. Муратов та інші. Всі вони прийшли в МІСД зі слабкоюзагальноосвітньої підготовкою, але своїм завзяттям, наполегливістюпоказали, що можуть не тільки битися на фронтах війни і боротися згосподарської розрухою, але й успішно опановувати висотами науки. Ці люди,прийшовши в МІСД, проявляли небачений ентузіазм, організованість, зразковудисципліну, веди велику громадську роботу.

У житті будь-якого вузу провідна роль належала партійної організації
(осередку). Оскільки комуністична партія була в країні єдиноюполітичною силою, що зрослися з держапаратом, без її керівних вказівокне вирішувалося жодне питання. У МІСД партосередок займалася і перебудовоюнавчального процесу, і формуванням викладацького та студентськогоколективів, впливала на організацію навчальної, наукової,виховної, шефської роботи.

виникло в 1935 р. стаханівський рух, пов'язаний з прискоренимиметодами роботи за рахунок кращого використання техніки, охопило всі галузінародного господарства, у тому числі і будівельне виробництво. Кафедриактивно включалися в наукову роботу - спочатку в держбюджетну, а потім і вгоспдоговірну. Загальне керівництво науковими дослідженнями очоливзаступник директора інституту проф. Н. С. Стрілецький.

З 1933 по 1937 рік в інституті діяв науково-досліднийсектор, що включав всі напрями наукової роботи. У ці роки на кафедрахрозроблялося 248 наукових тем. У 1935 р. сума за госпдоговірним темамисклала 320 тис. р., з них більше половини припадало на кафедруоснов і фундаментів. У 1938 р. в МІСД надійшло заявок на 820 тис. р.,а в 1940 р., на 1 млн. р.

Названі суми за господарськими темами свідчили про зростаючийавторитеті вчених МІСД серед замовників. Кафедра гідравліки, керованапроф. В. Н. Кузнєцов, поряд з іншими кафедрами вела дослідження ззавданнями численних організацій. Найбільшим з них булодослідження річкового водозабору на річці Томь для будувався гігантаіндустрії довоєнних п'ятирічок - Кузнецького металургійного комбінату. Зазавданням Метробуду інститут розробив проекти застосування гірських порід уінженерних спорудах.

Проф. П. Н. Каменєв почав ще в 30-ті роки і продовжував під час Великої
Вітчизняної війни дуже потрібну для практики тему "Проходка шахтнихстовбурів при пісках-пливунах Гідроелеватори при затопленні стволи ".
Впровадження цього методу вивільняв 27 робітників з 30, які працювали припроходки шахтних стволів. Перевага розробленого проф. П. Н. Каменевимметоду і в тому, що він давав велику економію. Проходка вертикальногоствола шахти звичайним методом зайняла б 2, 5 року і обійшлася б у 2, 5 млн.р. Використання ж Гідроелеватори варто було лише 40 тис. р. при терміні всього 5днів.
П. Н. Каменєв був і автором струминного апарата, встановленого набудівництві каналів.

Основні підсумки науково-дослідної роботи вчених МІСД підводилисяна наукових конференціях. Перша з них відбулася в 1935, друга - в 1937рр.. В останній брало участь 1300 чоловік з 40 втузів і наукових організаційкраїни, у тому числі 600 фахівців від різних галузей науки і техніки.
На конференціях з науковими доповідями виступали провідні вчені МІСД. Убільшості доповідей як працівників МІСД, так і інших наукових установвраховувалися особливості будівництва в третій п'ятирічці (1938-1942 рр.)..
За результатами наукових досліджень 1938-1940 рр.. МІСД було видано чотиризбірника наукових праць: "Металеві конструкції", "Будівельнамеханіка "," Гідротехніка "," Будівельні конструкції ".

Одним з найактуальніших для всіх будівельних вузів і будівельнихфакультетів при індустріальних, політехнічних вузах країни було питаннязабезпечення студентів і викладачів підручниками і навчальними посібниками. Йогорішення ставало одним з найголовніших умов для нормальної постановкинавчального процесу. Протягом ряду років це питання не отримував належногодозволу, випуск підручників не узгоджувався з потребами вузів ічасто носив випадковий характер. Крім того, видання підручниківзатримувався, і вони не завжди відповідали програмами вузів.
Професорсько-викладацький склад МІСД, з огляду на важливість цьогопитання, негайно включився в роботу зі створення підручників і навчальнихпосібників для будівельних вузів. Протягом 10 років - з 1930 по 1940 ріквчені МІСД підготували, і було випущено в світ 378 підручників і навчальнихпосібників практично по всіх будівельних спеціальностей. З середини 30-хроків МІСД набуває статусу методичного центру для іншихбудівельних вузів. У 1935 р. МІСД було присвоєно ім'я відомогополітичного і державного діяча країни В. В. Куйбишева. Вонозалишалося за інститутом до 1993 р.
З 1930 р. в системі народної освіти та вищої школи була введенаобов'язкова фізична підготовка. У МІСД спочатку цього предмету малоприділялося уваги, та й керівництво створеної кафедри виявилося не нависоті. Слабкою стороною спортивного життя в інституті була відсутністьмасової поза навчальної спортивної роботи зі студентами. На міськихміжвузівських спортивних змаганнях МІСД займав Останні місця. Такийфакт став сигналом для посилення спортивно-масової роботи, її всебічноїперебудови. З заміною керівництва кафедрою та прийняттям інших заходівстановище різко змінюється. Вже в 1934 р. на комплексній спартакіаді вузів
Москви МІСД зайняв перше місце з боксу, тенісу, баскетболу та волейболу. Зцієї пори інститут став набирати силу згуртованого спортивного колективу.
У другій половині 30-х років він вважався одним з передових і найсильнішихпо спорту серед будівельних вузів країни. У 1936 р. МІСД зайняв першемісце з боксу, тенісу, баскетболу та волейболу. З 1934 по 1940 роки МІСДуспішно брав участь у 60 змаганнях - союзних, міських,республіканських, міжвузівських, міських з різних видів спорту, займаючипризові місця.

У спортивному активі інституту до 1940 р. було 8 майстрів спорту, 16перворазр?? дник, 38 второразрядніков і 47 третьеразрядніков. В інститутіуспішно працювали секції легкої атлетики, гімнастики, баскетболу, волейболу,тенісу, боксу, плавання, боротьби, фехтування, ковзанярський, лижна, туризму -альпінізму, полювання, шахово-шашковій. У 1940 р. всіма секціями булоохоплено понад 700 осіб або майже 44 відсотки студентів.

щорічно Беручи участь у змаганнях з різних видів спорту напершість Москви, МІСД в 1940 р. зайняв перше місце з баскетболу таштиковим бою і другий - з легкої атлетики.
Студенти МІСД в передвоєнні роки жили також повнокровним культурним життям.
Відправною точкою став 1933 р. - в МІСД був відкритий студентський клуб, приякому працювало 5 гуртків: хоровий, драматичний, духовий, струнний,оркестровий. Кожен студент, за бажання, міг проявити свої здібності. У
1934 р. в інституті відкрився Університет культури. Активним помічникомкерівництву, громадським організаціям інституту в 30-і роки сталабагатотиражна газета "Будівельник". Перший її номер вийшов 1 жовтня 1930за редакцією М. І. Каліскіна. Чимало місця на шпальтах газети займалипитання, присвячені соціальному аспекту, питання культури, побуту, культурно -масових заходів. Багатотиражка публікувала матеріали про участьколективу МІСД в будівництві московського метро, початок будівництваякого відноситься до 1932р.

Перша лінія довжиною в 11, 6 км з трьома станціями і всімкомплексом споруд була побудована в травні 1935 р

Отже, у 30-і роки, незважаючи на короткий термін - усього за 8, 5передвоєнних років, МІСД сформувався як найбільший інженерно -будівельний вуз. З року в рік, набираючи темпи розвитку, він став першимсеред будівельних вузів колишнього СРСР з контингенту студентів,професорсько-викладацькому складу і його науковим потенціалом, закількості аспірантів. Напередодні Великої Вітчизняної війни в МІСД на 6факультетах навчалося 1672 студента. За цей час інститут дав країні майже
5400 кваліфікованих інженерів-будівельників, вніс солідний внесок у теорію іпрактику будівництва. Такий результат був досягнутий завдякисамовідданій праці всього колективу МІСД і увазі, яку приділялийому урядові органи.

МІСД У РОКИ Суворе випробування (1941 - 1945)

червня 1941. У МІСД, як і у всіх вузах країни, закінчуваласявесняна екзаменаційна сесія. Але з 22 червня 1941 життя країни ікожної людини круто змінилася. Почалася Велика Вітчизняна війна,яка тривала майже 4 роки.

Місійци були в перших рядах трудящих столиці, які висловили гарячебажання зі зброєю в руках захищати свою Батьківщину. У такій обстановці інституттерміново видав 270 випускникам дипломи інженерів без захисту дипломнихпроектів. На 6-й день війни 200 студентів вирушили в район Вязьми, дебудували дзоти, рили протитанкові рови. 5 июля 50 викладачів,студентів, аспірантів, у тому числі доценти МД. Гуськов, Н.Д. Золотницький,
І. І. Костін, К. В. Шурнов; аспірант Г. І. Горчаков, З. Н. Гольхаданьян, В.
А. Вольнов; студенти І. Горяченков, В. сумніву, Є. Козлова, Р. Неверова іінші на вантажних машинах, виїхали в район Брянська в розпорядження штабу 5 --го будуправлінні НКВС, якому було доручено створити обороннийкордон на річці Десні.

Із завершенням робіт на оборонному рубежі частина доцентів йде нафронт. Аспірант Г. І. Горчаков, командуючи саперним взводом, а потім і ротою,дійшов до Берліна.

Загалом протягом другої половини 1941 р. МІСД послав наспорудження оборонних рубежів до 1000 студентів, аспірантів,викладачів, робітників та службовців.

Наказом по інституту від 30 липня 1941 44 викладача прямувалина роботу в різні відомства: в Спецгідрострой, Стальконструкція. Військово -інженерну академію, на завод з виробництва готових конструкцій дляфортифікаційних споруд. Викладача кафедри каналізації Я. А.
Кареліна відрядили на будівництво нафтопереробного заводу.

В умовах вкрай складної обстановки на фронтах Великої Вітчизняноївійни, як завжди, 1 вересня 1941 р. в московських вузах почався новийнавчальний рік. У МІСД залишилося всього 665 студентів

У жовтні Москва була оголошена що знаходиться у стані облоги.
Почалася евакуація урядових установ, промислових підприємств,робітників, їх сімей, навчальних закладів.

За вказівкою Наркомстроя почалася евакуація МІСД в Новосибірськ. Улистопаді в Новосибірськ прибули 35 чоловік професорсько-викладацькогоскладу та 480 студентів другого-п'ятого курсів. Серед них крім місійцевбули студенти Московського інституту інженерів комунального будівництва та
Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту.

Перший навчальний рік воєнної доби вузи почали працювати з терміномнавчання 3,5 року. Скасовувалася виробнича практика. Скорочення термінунавчання вело до великих перевантажень студентів. Тепер у сесію вони повинні булискладати іспити по 8-9 предметів, працюючи без практики, без канікул, приущільненому робочому дні. На якості навчання позначалися і вкрай важкіпобутові умови, пов'язані з житлом, харчуванням, недоліком теплого одягу іт.д.
У вересні 1942 р майже всі старшокурсники новосибірського інституту і МІСДза рішенням Державного комітету оборони були спрямовані набудівництво Магнітогорського металургійного комбінату. Після війнимайже всі мобілізовані на роботу студенти повернулися в МІСД і захистилидипломні проекти.
Філія МІСД залишався в Новосибірську до серпня 1943 р., а потім повернувся в
Москву.

У 1942-1943 навчальному році вдалося вирішити проблему укомплектування всіхкафедр кваліфікованими кадрами професорсько-викладацького складу.
До кінця другого військового року на всіх кафедрах працювало 167 чоловік, з них
24 доктора наук або професора.

До жовтня 1944 науково-педагогічний колектив налічував вже майже
300 осіб, з них 166 штатних, інші були сумісниками. До кінцявійни інститут зібрав практично всіх вчених, які працювали в ньому в першуполовині 1941 р. У 1943-1944 навчальному році в МІСД було вже 1800 студентів.
Більше 800 припадало на перший курс, близько 400 - на другому, 213 - натретє, на четвертому і п'ятому було відповідно 157 і 150 чоловік. Майжетретя частина студентів навчалася на факультеті ПЦБ, на гідротехнічному
-274, На механічному - 250. На підставі постанови Державногокомітету оборони і наказів по Наркомату будівництва, Комітету у справахвищої школи, що відносяться до кінця 1943 р., у МІСД були створені 2факультети: механічний на базі колишнього факультету механізаціїбудівельного виробництва для підготовки інженерів-механіків збудівельних машин та будівельно-технологічний для підготовки інженерівз виробництва будматеріалів і деталей.

Наказом Всесоюзного комітету у справах вищої школи від 5 серпня 1942р. при МІСД відкрилося заочне відділення для підготовки інженерів з 5спеціальностями: промислове та цивільне будівництво, механізаціябудівельного виробництва, промисловий транспорт, міські шляхиповідомлення та економіка комунального будівництва. Через рік воно булоліквідовано, а його студентів перевели в цей новостворений інститут. Допочатку 1942-1943 навчального року уряд прийняв рішення про перехід настабільні календарні плани з п'ятирічним замість трирічного строкомнавчання. Довелося знову переробляти навчальні плани з усіх курсів зурахуванням особливостей воєнного часу.

Освіта в роки війни була платною, оплата була невисокою, але далеко некожен міг внести гроші. Від оплати звільнялися діти рядового і молодшогоначальницького складу Фарбою Армії і Військово-морського флоту, інвалідів,пенсіонерів, фронтовиків, що повернулися в інститут після поранення. В останнійрік війни 400 осіб або майже п'ята частина студентського складу МІСДвикористовувала це право.

Влітку 1943 р. перед студентами МІСД було поставлено завдання допомогтинайважливішим будівництвах воєнного часу. У Москві на будівництві оборонногозаводу працювали понад 200 місійцев. У тому ж році за спеціальним рішенням
ЦК ВЛКСМ група студентів факультету водопостачання і каналізації буласпрямована на відновлювальні роботи в Сталінград. Працювала вона назнаменитому, тепер лежав у руїнах, тракторному заводі і наметалургійному заводі "Червоний Жовтень". Керував роботою студентів,займали посади майстрів, доц. В. І. Турко.
Студенти четвертого курсу факультету промислового транспорту працювали науральському об'єкті "Коркінуголь". Великі групи студентів під час практикипрацювали на різних будівництвах Москви і Московської області.

У 1944-1945 рр.. місійци брали участь у відновленні Днепрогесса,
Азовсталі, а також Донбасу, Севастополя, Запоріжжя, Москви. У загальнійскладності в 1943 і 1944 рр.. на різних об'єктах країни, яквідновлюваних, так і знову зведених, було зайнято 700 студентів МІСД.

Однією з найважливіших і найскладніших проблем для інституту в усі роки війнибула матеріальна база. Залишитися без власних будівель, лабораторій,гуртожитки інституту, який займав до 1943 р. будівля іншого вузу,доводилося вкрай важко забезпечувати навчальний процес. З огляду на роль МІСДу підготовці дипломованих будівельних кадрів, майбутнє поверненняфілії з Новосибірська, в 1943 р. на урядовому рівні було вирішенопитання про передачу МІСД будівлі інженерно-педагогічного інституту в центрі
Москви на ул.Спартаковской і що знаходиться поруч з ним клубу з
Доброслободскому провулку. З кінця 1943 р. інститут приступив допереобладнання отриманих будівель. У них були проведені великібудівельно-відновлювальні роботи, створено 15 лабораторій із загальної,аналітичної хімії, фізики, будівельної механіки, будівельнимматеріалами, опалення і вентиляції, електромеханіки, інженерної геології,бетонів і в'яжучим речовин, підстав і фундаментів, фотолабораторії,які на 30 ... 40 відсотків були оснащені новим обладнанням. Крім того,було створено 30 навчальних кабінетів. Всього за 1944-1945 навчальний рік інститутвитратив на капітальний ремонт будівель та лабораторне обладнання 2,5млн. р. Недешево коштувала державі й сама підготовка кадрів. Тільки в 1943р. витрати на ці цілі склали близько 6 млн. р.. Гроші за тим, військовимчаси були чималі. З жовтня 1944 МІСД почав останній навчальний ріквоєнного часу в повному складі, маючи 7 факультетів і 40 кафедр.

Фактично за роки війни ніхто з викладачів, студентів, співробітників
МІСД не залишився осторонь від всенародної допомоги фронту до тилу. Місійци НЕпосоромили честь свого інституту і внесли свій внесок у загальну справу перемогинад фашизмом.

МІСД У Піввікова ПІСЛЯВОЄННОГО ПЕРІОД

У 1946 р виповнилося чверть століття з дня заснування МІСД. Ювілейна датане залишилася непоміченою. 15 серпня цього року був опублікований указ
Президії Верховної Ради СРСР, в якому говорилося: "За видатнізаслуги в галузі підготовки інженерних кадрів для будівництва і у зв'язкуз 25-річчям від дня заснування нагородити Московський інженерно-будівельнийінститут ім. В. В. Куйбьшева орденом Трудового Червоного Прапора ".

Одночасно директор інституту М. Лазука і чл.-кор. Академіїархітектури проф. Л. А. Серк були нагороджені орденами Леніна, проф.
Н. А. Абрамов - орденом Трудового Червоного Прапора, доц. В. В. Большаков, проф.
А. И. Добряков, С. А. Торопов, І. М. Рабинович, З. Н. Шишкін були удостоєні ордена
Знак Пошани; орденом Червоної Зірки нагороджений В. С. Туркін.

Високі урядові нагороди колектив інституту сприйняв НЕтільки як визнання заслуг у роботі за два з половиною десятиліття, а йяк заклик до подальшого вдосконалення підготовки інженерів-будівельниківв умовах реалізації величезних творчих планів повоєнного періоду.
Радянському народу належало відродити країну з руїн і попелу, піднятизруйновані міста, села, відновити та розвинути промисловість, транспорт,побудувати потужні гідроелектростанції на найбільших річках Росії, України,підняти життєвий рівень народу. Рішення цих та інших важливих завдань підчому залежало від будівельників, від створення потужної будівельної індустрії.

Усі післявоєнні роки в МІСД постійно відбувалися структурнізміни, пов'язані зі створенням нових кафедр, факультетів, спеціальностей,розширенням контингенту студентів, професорсько-викладацькогоскладу, аспірантури, налагодженням і зміцнення наукових зв'язків зспорідненими вітчизняними і зарубіжними вузами.
У 1947 р. в МІСД з'являється новий факультет - міського будів-тва,переведений з Московського інституту інженерів комуналь-ногобудівництва. З 1962 р. він став називатися факультетом міськогобудівництва та господарства.

З 1948 р. реорганізовано факультет теплопостачання та вентиляції. Тепервін отримав трохи іншу назву - теплогазопостачання та вен-тіляціі. Узв'язку з будівництвом нових міст, великих виробничих об'єктівбуло поставлено завдання по-новому викладати теплофікацію і теплопостачання.
Відбувається укрупнення джерел тепла, з'являються районні та квартальнікотельні та теплові пункти. Бурхливий розвиток газової промисловості вкраїні призвело до створення нової спеціальності на факультеті. З'являєтьсянова навчальна дисципліна - газопостачання.

У 1955 р. на будівельно-технологічному факультеті почаласяпідготовка інженерів за новою спеціальністю - виробництво бетонних ізалізобетонних виробі для збірного будівництва. В основу новоїспеціальності було покладено вивчення заводського і полігонного виготовленнязбірних залізобетонних конструкцій і деталей. Теоретичний курссупроводжувався практичними заняттями на полігонах і заводах будівельноїіндустрії.

Наказом Мінвузу СРСР в 1958 р. в МІСД вводиться спеціальність
"Будівництво ядерних установок". Керівником кафедри став широковідомий в країні талановитий військовий і цивільний будівельник, генералінженерно-технічної служби, заступник міністра середнього машинобудування
А. Н. Комаровский.

Значною подією в житті МІСД стало Постанова Ради Міністрів
СРСР від 8 травня 1959 "Про об'єднання Московського інституту міськогобудівництва Мосміськвиконкому з МІСД ".

У 1967 р. в МІСД створюється факультет теплоенергетичногобудівництва (ТЕС). Факультет став готувати інженерів широкого профілюспеціальностей "Будівництво ядерних установок", "Будівництво тепловихі атомних електростанцій ".

Як і в інших галузях народного господарства, у будівництві почалистворюватися автоматизовані системи управління (АСУ).

У 1974 р. в інституті створено ще один факультет - економіки іорганізації будівництва (ЕОС).

У 1983 р. в МІСД створюється факультет - конструкцій промислового іцивільного будівництва (КПГС) зі спеціальностями "Металевіконструкції "," Теорія споруд "(ПГС).

У 1949 р. на факультеті СТ з'явилася кафедра технології в'яжучихречовин і бетонів. Виникла вона у зв'язку з величезними потребами народногогосподарства в подібного роду будматеріалах. Очолив кафедру лауреат
Ленінської премії, заслужений діяч науки і техніки РФ, проф., Д-р. техн.наук А. В. Волженскій. Надалі на чолі кафедри став академік РААіСН,проф., д-р.техн.наук Ю. М. Баженов.
На факультеті механізації та автоматизації будівництва в 1973 р. почалася підготовка інженерів-механіків за спеціальністю "Проектування таексплуатація ліфтів ".

У перші післявоєнні роки в МІСД надходило багато фронтовиків іробітничої молоді. Протягом усього післявоєнного часу і потім, особливо в
60 і 80-і роки, директивні органи постійно ставили перед вузами завданнявдосконалення вищої освіти, підняття якості підготовкифахівців. Їх рішення пов'язане з модернізацією навчальних планів, програм,посиленням підготовки студентів за загальнотехнічних, профілюючим ісуспільних наук. Увага вузів зверталася на підготовку студентів вгалузі наукової організації купа і управління, на використання в навчальнійроботі технічних засобів навчання (ТСО), електронно-обчислювальноїтехніки. Все більше місце у навчальній роботі починає займати системаавтоматизованого проектування (САПР).
Крім потужної електронно-обчислювальної техніки МІСД до 1987 р. мав у своєму розпорядженнісолідною базою інших технічних засобів навчання. У розпорядженні навчальноговідділу було більше 300 діапроектором, 210 кодоскоп, 30 стаціонарнихкіноустановок, 17 пересувних контролюючих класів, 9 лінгафоннихкабінетів, 76 аудиторій з комплексом технічних засобів навчання, 20 зтелебаченням.

Практика проводилися на передових підприємствах будівельної иніндустрії,в установах. Географія проведення практик обширна. Так, в 1955 р. близько 2тис. студентів. 4-5-х курсів практику проходили на Куйбишевської,
Сталінградської, Каховської ГЕС, в Магнітогорську, Челябінську і в іншихмістах. Переймаючи у кращих майстрів передовий досвід, студенти освоювалиробочі будівельні професії.
У наступні роки студенти проходили практику на нових об'єктах, таких як
Чебоксарська, зв'язку з цим, Богучарського, Інгурі-ГЕС.

У період з 1970 по 1985 рік в інституту виробнича практика булана базі 200 організацій і підприємств 25 міністерств союзного і до 150підприємств 4-х міністерств республіканського значення.
Побували студенти МІСД на практиці і в зарубіжних країнах: Болгарії,
Угорщини, НДР, Польщі, Чехословаччини, Югославії.

З огляду на гостру потребу інституту у нових площах, Рада Міністрів СРСРв 1966 р. ухвалив рішення про будівництво нового комплексу "Велике МІСД" "
Для цього Мосради виділила земельну ділянку в 65 гектарів у районі станції
Лосіноостровская, поруч із заповідником Лосиний острів ". Термін будівництвабув розрахований на 1968-1972 рр..

Одночасно з будівництвом навчального комплексу споруджувалися 7корпусів гуртожитку, з них 4 - в районі "Великого МІСД" і 3 - в Митищах.
Тепер у МІСД стало 9 гуртожитків для студентів, аспірантів, іноземногоконтингенту і слухачів курсів підвищення кваліфікації, викладачів, щодавало змогу забезпечити житлом майже всіх іногородніх студентів. У
1961 р. в гуртожитках проживало 1200, а в 1985 р. - 4260 студентів іаспірантів.

Гордістю інституту є науково-технічна бібліотека - одна знайстарших і найбільших бібліотек вузів. Свій початок вона веде з 1921 р. - змоменту заснування Практичного будівельного інституту. Становленнюбібліотеки в післявоєнні роки багато сил віддала колишня її директор М. Г.
Михайлова.

У 1966р. відповідно до постанови уряду в структурі
МІСД виник новий підрозділ - факультет підвищення кваліфікаціївикладачів (ФПКП), як Центр навчально-методичної і науковоїперепідготовки викладачів вузів. З 1974 р. на ФПКП стали підвищувати своюкваліфікацію викладачі МІСД.

За 27 років - з 1966 по 1995 рр.. - Через ФПКП пройшло понад 7000викладачів з 120 вузів країни; на різних кафедрах МІСДстажувалось близько 2400 чоловік. На всесоюзних нарадах ректорів,проректорів, деканів та завідуючих кафедрами підвищили кваліфікацію близько
2600 чоловік. З 1974 по 1995 рік через ФПКП підвищили кваліфікацію більше
5200 викладачів МІСД - МГСУ.

Військова кафедра інституту за 65 років з дня заснування підготувала 35тис. офіцерів запасу інженерного профілю і тим внесла великий внесок убойову міць Збройних сил країни.

Така багатогранне життя МІСД-МГСУ за всю його 75-річну історію. Вінуспішно виконав своє головне завдання, підготувавши понад 84 тис.спеціалістів, більшість з яких в даний час працюють керівникамивеликих будівельних організацій, навчальних, проектних, науково -дослідних інститутів.

Використана література:

С. П. Плюшкін: М