3. Коли і як проводилася політика "ліквідації куркульства як класу"?

Перший етап колективізації був відверто названий "розкуркулюванням".
Сталін говорив карбовану формулу: або повернення до капіталізму, або рухвперед, до соціалізму; це означало, що від політики обмеженняексплуататорських тенденцій куркулів партія переходила до "політики ліквідаціїкуркулів як класу ". Не знайшовши іншого способу вимагання запасівпродовольства у заможних селян, більше всіх інших здатнихпоставляти його в потрібних кількостях, партія вирішила просто вигнати їх зсела, а їх власність передати новим колективним господарствам.

Зрештою ярлик "куркуля" стали наклеювати на будь-кого, хтопідозрювався в приховуванні запасів зерна або у небажанні вступити в колгосп.
Тих же, хто абсолютно очевидно не був "багатієм", оголошували
"Підкуркульників". Зазвичай підозрюваного "кулака" викликали до сільради ідопитували, у нього випитували, не приховав він зерно і непродав його на чорному ринку. Конфіскаційні команда,проводом місцевої "біднотою", була потім в його будинок івлаштовувала повальний обшук. Вони ламали двері, розпорювали подушки,зривали дошки підлоги. Забирали не лише харчі, але часто і меблі,одяг, інструменти - взагалі все, що здавалося придатним для колективногогосподарства. Багато сімей, передчуваючи швидку появу візитерів, спішнорозпродавали своє добро, різали худобу на м'ясо і т.д.

Наступною фазою був збір намічених до висилки куркульських сімей. Деякихпопереджали про підготовку акції, і вони намагалися втекти або закінчували життясамогубством, іноді цілими родинами. Деяким навіть вдавалося зникнути.

Тих, кому не вдавалося втекти, влади під конвоєм відправляли нанайближчу залізничну станцію і там вантажили в телячі вагони. У цих вагонах, немають туалетів, у страшній скупченості, нерегулярно отримуючи їжу і воду,вони їхали за сотні миль від дому, в повну невідомість, куди-небудь напівніч Європейської Росії або до Сибіру.

Де-не-які спроби збройного опору цієї кампанії були, але їхсутність і масштаби настільки ретельно ховалися владою, що навіть і теперпро них мало що відомо. Проте на Україні, Кавказі і на Донуопір селян брало досить серйозні форми. Саме в цихрайонах реквізиції зерна та політика розкуркулення проходили з особливоюжорстокістю. У деяких випадках у придушенні заворушень брали участьармійські частини, і, щонайменше, один раз довелося використовувати авіацію.

Історики називають різні цифри "розкуркулених": від 3,5 до 15 млнчоловік.

2. Які причини другої світової війни, її характер і цілі воюючих сторін?

Друга світова війна була породжена всім попереднім ходомекономічного і політичного розвитку капіталістичного світу. Напередоднівійни відбулося подальше посилення нерівномірності розвиткукапіталістичних країн, що призвело до нового співвідношення сил міжголовними капіталістичними державами, тобто головною причиною війни булисуперечності, що виникли між державами. А міжнародних відносинах ізагостренні ситуації у світі особливо агресивну роль виявляла Німеччина. Іпісля приходу до влади Гітлера обстановка в світі значно ускладнилася.
Німеччина і Японія рвалися на ринки, прагнули до верховенства, а країни -лідери (США, Англія, Франція) намагалися зберегти свої прибутки. Японія і
Німеччина боролися проти світової фінансової гегемонії США. У цьому головнапричина другої світової війни. Другою причиною була природна боязньлідерів розвинених країн (Черчілль, Чемберлен та ін) поширення ідей іпрактики соціалізму-комунізму. Таким чином, у 30-і роки утворилося дваосновних вогнища війни: на Сході - на чолі з Японією, на Заході - з
Німеччиною.

Цілі Німеччини у війні були:

1. Ліквідація СРСР і соціалізму, як держави, системи та ідеології.
Колонізація країни. Знищення 140 млн "зайвих людей і народів.

2. Ліквідація демократичних держав Західної Європи, позбавлення їхнаціональної незалежності і підпорядкування Німеччини.

3. Завоювання світового панування. Привід агресії - неминуча загрозанападу з боку СРСР.

Цілі СРСР визначилися в ході війни. Це:

1. Захист свободи і незалежності країни і соціалістичних ідей.

2. Звільнення поневолених фашизмом народів Європи.

3. Створення демократичних чи соціалістичних урядів усусідніх країнах.

4. Ліквідація німецького фашизму, прусського і японського мілітаризму.
3. Які причини невдач Червоної Армії в перші місяці Великої
Вітчизняної війни?

Перший період війни (22.06.41-18.11.42) був вкрай невдалим для
Червоної Армії. Ці невдачі зумовлені сукупністю об'єктивних ісуб'єктивних факторів:

1. Гітлерівська Німеччина задовго до нападу перевела на економікувійськові рейки. За рахунок окупованих країн і сателітів її пр-тьмала у своєму розпорядженні більш потужної матеріально-технічної і сировинною базою, ніжоборонна пр-ть СРСР. Німецько-фашистська армія (5,5 млн осіб) мала 2-хрічний досвід ведення війни з масовим застосуванням авіації, танків,мотопіхоти і артилерії. Вона була повністю відмобілізувати,зосередженої в 3 сильні компактні угруповання, розгорнуті уздовжзахідних кордонів СРСР, добре технічно оснащена. На Заході намінімум сил. На боці Німеччини виступили Італія, Фінляндія, Румунія,
Угорщина, Іспанія, що призвело до різкого збільшення фронту від Чорного до
Баренцева моря (до 4500 км).

2. У роки індустріалізації в СРСР було створено військово-економічнабаза, а в передвоєнні роки чимало було зроблено для оборони. Однак багато чогоздійснити не вдалося: радянські збройні сили перебували в стадіїреорганізації, переозброєння та перепідготовки. Необхідні мобілізаційнізапаси не були створені, оборонна пр-ть не встигла перейти на масовийвипуск нових зразків. Тому техніку і зброю довелося освоювати в бою.
Армія і авіація до моменту навали не володіли досвідом ведення сучасноївійни, не були відмобілізувати. Більшість дивізій були недостатньоозброєні. Недостатньо враховувалася організація військ противника та йоготактика, хоча спроби робилися. Досвід війни, що почалася не вивчався належноюмірою.

3. СРСР - 150 дивізій - один відбивав напад фашистської Німеччини та їїсателітів (184 дивізії і 18 бригад). Вороже курс японських мілітаристівне дозволяв зосередити на радянсько-німецькому фронті всі свої
Збройні Сили. 63 дивізії довелося тримати на Сході проти японськоїармії.

4. Раптовий напад Німеччини посилило сприятливі для ворогаобставини і дозволило гітлерівському командуванню захопитистратегічну ініціативу. Раптовість - поняття відносне. Радянськийкерівництво знало про підготовку агресії Німеччини, але заходи вживалисяполовинчасті і не конкретні. Вина в цьому Сталіна з його оточенням,
Генерального штабу Червоної Армії і наркома оборони.

5. Наслідки масових репресій проти командного складу іполітпрацівників Збройних Сил. Тільки з травня 1937 по вересень 1938 р.репресіям піддалися близько 40 тис осіб, у т.ч. командувачі округами тафлотами, члени військових рад та начальники політуправління військових округіві флотів, командири корпусів, майже всі командири дивізій і бригад, близько
1/2 командирів полків. Було переміщено 70% кадрового складу. На початоквійни тільки 7% командного складу мали вищу військову освіту, а>
1/3 не пройшли повного курсу навчання. Деякими дивізіями і полицямикомандували капітани і старші лейтенанти. Репресіям піддалися ікерівники військової науки і промисловості, конструктори (Туполєв та ін.)вже на початку війни були розстріляні видатні військові керівники.

6. Причиною невдач стало те, що Сталін відкинув план Генштабу,який передбачав, що головним напрямком наступу німецько -фашистський військ буде московське напрямок. Перероблений план обороникраїни передбачав головним напрямком удару німецьких військ київське,з метою захоплення України. Був і прорахунок Сталіна в термінах нападу Німеччиниі, звідси, запізнення директиви про приведення військ у бойову готовність.
Сталін допустив багато суттєвих помилок напередодні і на початку війни.
Тому деякі аналітики вважають Сталіна головним винуватцем всіх невдачна початку війни, так як він був керівником партії і держави,володіли всією повнотою політичний і військової влади.

4. Проаналізуйте основні заходи радянського керівництва поперетворенню країни в єдиний бойовий табір (в галузі політичній,соціально-економічної та військової).

Небезпека, що нависла над нашою країною в 1941 році, зажадала коріннийперебудови всього життя держави на воєнний лад, ухвалення комплексунадзвичайних заходів з перетворення СРСР в єдиний військовий табір, перекладуекономіки на потреби оборони. Що ж конкретно робилося радянськимкерівництвом для перетворення країни в єдиний бойовий табір?

1. У політичній області.

Для координації цивільних і військових сторін управління був створений
Державний комітет Оборони (ДКО), сконцентрувати всю повноту гос.і військової влади, головою якого став Сталін; розширили інститутпарторгів ЦК ВКП (б) на підприємствах; були створені політвідділи в МТС ірадгоспах, а також спеціальні комісії для керівництва підпільною роботою.
16.07.41 прийнято постанову "Про реорганізацію органів політичноїпропаганди і введення інституту військових комісарів у Робітничо-Селянської
Червоної Армії ". Були перерозподілені партійні сили з територіальних ввійськові організації. На фронт було відправлено 1/2 складу ЦК, 13850керівних партійних працівників; за 6 міс. було мобілізовано 1100 тискомуністів; до кінця війни 60% складу партії знаходилося у Збройних
Силах.

2. У соціально-економічній галузі.

Були перерозподілені матеріальні, фінансові та трудові ресурси длязабезпечення потреб фронту (однак до кінця війни золотий запас склав 2000т). Усі галузі народного господарства були переведені на військовевиробництво, будували нові і відновлювали старі заводи. Найважливішіпідприємства із західних та південних територій переміщувалися у глибокий тил (на
Урал, у Поволжя, Сибір, Середню Азію та ін.) Перебудовувалася також роботатранспорту (за війну перевезено 1,4 млрд т. колгоспно-радгоспної системи,незважаючи на катастрофічне скорочення орної землі, надійнозабезпечувала сировиною - пр-ть, продовольством - армію і населення. Булавирішена проблема робочої сили. З перших же днів війни місце пішли на фронтв цехах, у мартенів, у вибоях, на полях і фермах добровільно займалижінки, молодь, ветерани праці. У подальшому стала проводитися плановамобілізація в пр-ть і будівництво працездатного міського населення,включаючи досягли 14-річного віку підлітків.

3. У військовій галузі.

Організаційна структура Збройних Сил та органів військового управліннябула вдосконалена: до кінця війни - 6 танкових армій, 10 арт. корпусів,
94 арт. дивізії, 17 повітряних армій. Була проведена величезна військово -мобілізаційна робота: вже до 1 липня було мобілізовано 5,3 млн осіб, а всьогов 1941 - сформовано близько 400 дивізій. Армію і флот поступово оснащувалиновим озброєнням і технікою. Було організовано партизанський рух істворено народне ополчення; укріплені зв'язку фронту і тилу; створений ізаповнений бойовий резерв; проведена підготовка командних кадрів; розвивалисяоборонні організації (наркомати).

1. Який зміст договорів, підписаних між СРСР і Німеччиною всерпні-вересні 1939 р.?

З огляду на те що англо-франко-радянські переговори з вини англійських іфранцузьких правлячих кіл були зірвані, Радянський уряд вважавза необхідне прийняти пропозицію Німеччини про укладення пакту про ненапад.

Радянсько-німецький пакт про ненапад був підписаний 23.08.39 в Москві
Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Ріббентропом. Він бувукладено строком на 10 років і передбачав зобов'язання утримуватися відбудь-якого насильства, агресивних дій і нападу один на одного якокремо, так і спільно з іншими державами; дотримуватися нейтралітету,якщо одна з договірних сторін опиниться об'єктом нападу третіхбоку, не брати участь у будь-яких угрупованнях держав, які прямо абопобічно будуть спрямовані проти іншої сторони; вирішувати всі спірніпитання між договірними сторонами лише мирним шляхом.

Договір мав секретний протокол, існування якого в СРСРзаперечувалося до лета 1989 р. Протокол розмежовував сфери впливу сторін: урадянської виявилися Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія; в німецькій -
Литва (до вересня 1939 г).

Угода з Німеччиною дозволило СРСР приєднати територію в 200 тискв км з населенням в 12 млн чол. На початку листопада ці території буливключені до складу Української та Української радянських республік.

Сталін не забував і про стратегічну свого завдання - зберегтинейтралітет країни на максимально тривалий термін. Домогтися цього, на йогодумку, можна було лише за однієї умови: якщо фашистська Німеччина будевпевнена, що пакт про ненапад забезпечує їй надійний тил на Сході
Європи, що виключає в доступній для огляду перспективі війну на два фронти. Створеннютакої впевненості у нацистської верхівки були підпорядковані: договір про "дружбу ікордоні "між СРСР і Німеччиною від 28.09.39; ряд торгових угод,забезпечували величезні поставки радянської стратегічної сировини іпродовольства в Німеччину; допомогу під прикриттям нейтралітету бойовимопераціями німецького флоту.

Укладення договору з Німеччиною про ненапад запобігло об'єднанняантирадянських сил. Він був вимушеним заходом, був фальшивий з обох сторін. Вінтільки відсував час вирішальної битви. Це розуміли і Гітлер, і
Сталін. Разом з тим Сталін зробив морально-політичну помилку, давшизгоду на підписання 28.09.39 договору про кордон і дружбу з Німеччиною,дезорієнтований цим радянських людей, Червону Армію і міжнароднекомуністичний рух. Проте всі дії радянського лідера вщодо фашистського фюрера були лише камуфляжем. Його мета - будь-що,будь-якими засобами відтягнути час початку війни, щоб краще підготуватися доній. Укладення договору з Німеччиною та отримання гарантій про ненападзабезпечило відстрочку війни майже на два роки. При цьому радянське керівництвознало, що рано чи пізно гітлерівці нападуть на СРСР, і продовжувалоготувати стану до оборони.

2. Які закони були прийняті перед Великою Вітчизняною війною длязміцнення трудової дисципліни?

Значну роль у зміцненні дисципліни праці і підвищення йогопродуктивності відіграла постанова від 28.12.38 "Про заходи щодовпорядкуванню трудової дисципліни, поліпшення практики державногосоціального страхування та боротьбі зі зловживаннями в цій справі ". Упостанові вказувалося на необхідність встановлення різкої межі міжчесними працівниками, які тривалий час працюють на підприємстві чи в установіі літунами, ледарями, прогульниками. Відповідно до цієї постанови,зокрема, були введені нові норми страхового забезпечення на випадок хвороби,диференційовані в залежності від стажу роботи на даному підприємстві абов установі.

Постановою РНК СРСР від 20.12.38 запроваджувалися єдині трудові книжки.
Радянське трудове законодавчих-во передвоєнних років характеризувався такожвведенням заохочень для сумлінних працівників та осіб, які виявиливиняткову доблесть на трудовому фронті. У 1938 р. для відзначилисяпередовиків виробництв були встановлені нові заходи заохочення. У грудні
1938 затвердили Положення про присвоєння вищого трудового відзнаки - звання
Героя Соціалістичної Праці і нагородження медалями "За трудовудоблесть "," За трудову відзнаку ".

У 1940 р. у зв'язку із збільшеною військовою небезпекою з метою зміцненнядисципліни на виробництві та обороноздатності країни Указом від 26.06.40була підвищена обов'язкова міра праці. На всіх державних,кооперативних і громадських підприємствах і установах було встановлено 8 --годинний робочий день, за винятків професій із шкідливими умовами праці.
Одночасно всі підприємства та установи були переведені з 5-денним на 6 --денний робочий тиждень. Постановою РНК СРСР від 1.07.40 було затвердженосписок професій із шкідливими умовами праці, для яких зберігався 6-и інавіть 4-годинний робочий день.

У період завершення реконструкції нар. госп-ва, введення нової технікинеобхідно було також зміцнити трудову дисципліну. Віднедисциплінованості окремих працівників страждали інтереси всьоговиробництва. Треба було враховувати і військову небезпеку. Указом від 26.07.40були заборонені самовільного відходу робітників та службовців з підприємств іустанов, а також самовільний перехід з одного підприємства на інше абоз однієї установи в іншу. Залишення роботи без дозволукерівника підприємства чи установи або прогул вабили кримінальнувідповідальність. Адміністрація була зобов'язана негайно передавати справипро прогули і самовільне залишення роботи до суду.

Після ліквідації безробіття і у зв'язку з колективізацією в селіприпинився стихійний приплив робочої сили на фабрики і заводи. У результатіцього найважливіші галузі народного господарства і знову будуються підприємствапочали відчувати гостру нестачу в кадрах. Організований набір робітниківз колгоспів не міг забезпечити пр-ть робочими кадрами. З метою подальшогорозвитку пр-ти та забезпечення її кваліфікованою робочою силою Указом від
2.10.40 "Про державні трудових резервах" визнавалася необхідноюпідготовка трудових резервів шляхом навчання певним виробничимпрофесій в ремісничих училищах, ж/д училищах і фабрично-заводськихшколах. Це була нова ступінь в забезпеченні пр-ти кадрами. Держ. резервиробочої сили знаходилися в безпосередньому розпорядженні Уряду СРСРі не могли використовуватися відомствами без його дозволу.
3. Які передумови корінного перелому у Великій Вітчизняній війні?
Які битви про нього свідчили?

Незважаючи на героїзм і самовідданість Червоної Армії, ворог ціноювеликих втрат до кінця вересня 1941 захопив Молдавію, значну частину
України, Білорусію, Прибалтику, більшу частину Смоленської і ін західнихобластей. Але важкі випробування не зломили бойового духу воїнів, непохитнули стійкості і мужності нашого народу.

З кінця вересня 1941 почалася битва за Москву. У гігантській битві зобох сторін брало участь понад 2 млн осіб, близько 2,5 тис танків, до 1,8 тислітаків та понад 25 тис. гармат і мінометів. Група німецьких армій "Центр"мала перевагу над радянськими військами західного напрямку в людях --в 1,4 рази, в танках і в артилерії - в 1,7 та в 1,8 рази.

У результаті запеклих боїв німецько-фашистські війська булирозгромлені. Ця битва мала величезне воєнно-політичне та міжнароднезначення: крах гітлерівської стратегії "блискавичної війни" проти СРСР;перемога "надихнула народи світу на посилення визвольної боротьби іпартизанського руху в поневолених німецьким фашизмом та японськиммілітаризмом країнах Європи та Азії; погіршився військово-політичнеположення Німеччини і т.д.

Головними напрямками літнього наступу 1942 року німецько-фашистськихвійськ були Кавказ і Сталінград. На сталінградському напрямку радянськівоїни витримали такий натиск, якого не зазнали жодноїармії в світі. 125 днів вели радянські війська найбільшу обороннубитву під Сталінградом. У ході контрнаступу Червоної Армії було оточенеі знищено 22 дивізії і більше 160 частин, розгромлена 8-а італійська,частину 3-ї румунської армії. Сталінградська битва стала вирішальним етапом удосягненні корінного перелому у війні, поклала початок масовому вигнаннязагарбників з радянської землі. Історична перемога під Сталінградомзнаменувала початок корінного перелому у Великій Вітчизняній війні ідругу світову війну в цілому. Перемога Червоної Армії зміцнила моральний духрадянського народу, віру в незламну силу Збройних Сил та їхперевагу над німецько-фашистської військовою машиною. Підвищивсяміжнародний авторитет СРСР і її Збройних Сил, зміцніла віра народівпоневолених фашизмом країн у звільнення. Японія і Туреччина остаточновідмовилися від вступу у війну на боці Німеччини.

У результаті зимового наступу 1942-43 рр.. Червона Армія визволила сотніміст і тисячі сіл, завдала військ Німеччини та її союзників величезнівтрати в живій силі і бойової техніки. Проте Гітлер і його оточеннявважали, що війна ще не програна і вживали всіх заходів для того,щоб виправити важке положення, підняти свій престиж. Німецько-фашистськекомандування надавало виняткового значення операції під Курськом. Алерадянське командування розгадало задум ворога і підготувало сили довідбиття наступу і до розгрому ворога. Перейшовши 12 липня вконтрнаступ, радянські війська 5 серпня 1943 звільнили Орел і
Білгород.

Курська битва - найбільша битва Другої світової війни, в ній радянськівійська розгромили головну ударну силу гітлерівської армії - танковівійська. Історична перемога під Курськом завершила корінний перелом у ході
Великої Вітчизняної війни і всієї світової війни. Стратегічна ініціативабула остаточно закріплена за Червоною Армією. Поразка під Курськом щебільше посилило протиріччя між Німеччиною та її сателітами і підвищилоавторитет СРСР.
4. Назвіть райони масового партизанського руху в роки Великої
Вітчизняної війни. У яких формах воно проявлялося?

З перших днів війни почалася організація боротьби проти загарбників наокупованій території СРСР. Налагоджувалося партійне і комсомольськепідпілля: до кінця 1941 р в тилу ворога діяло близько 65 тис комуністів.
Особлива увага приділялася створенню партизанських загонів: до кінця 1941 р вних билося> 90 тис осіб. Партизанські загони здійснювали диверсії,руйнували залізні дороги і мости, нападали на ворожі гарнізони, велирозвідку, взаємодіяли з частинами Червоної Армії.

Наприкінці 1941 - початку 1942 рр. в Білорусі, Ленінградської, Смоленської і
Орловської областях виник ряд "партизанських країв" - районів, повністюзвільнених від окупантів. У травні 1942 г при Ставці Верховного
Головнокомандування було створено Центральний штаб партизанського руху.
Почали виникати великі партизанські з'єднання - полки, бригади, - учолі яких стали видатні діячі партизанського руху: Ковпак, Сабуровта ін Партизанські з'єднання здійснювали рейди по тилах ворожих військ.

До весни 1943 р підпільна робота велася практично в усіх містах наокупованій території. Великі з'єднання партизанів стали здійснюватибойові дії в рамках загального задуму операцій, що проводилися радянськимивійськами. Особливо масштабними були удари по комунікаціях в тилу ворога підчас Курської битви.

По мірі наступу радянських військ партизанські з'єднанняпереформовувалися і вливалися в регулярні війська. Усього в роки війни втилу ворога зі зброєю в руках билося понад 1 млн чол. Вони вивели з ладублизько 1,5 млн ворожих солдатів і офіцерів, відтягли на себе з фронту до 10%німецьких бойових сил.

5. Назвіть основні рішення, прийняті на Тегеранської і Ялтинськоїконференціях в роки Великої Вітчизняної війни.

28.11.43 відкрилася Тегеранська конференція (Тк) глав урядів 3-хдержав - СРСР, США, і Англії. Це була 1-а спільна зустріч главурядів 3-х держав - І.В. Сталіна, Ф. Рузвельта та У. Черчілля.

На Тк були вирішені такі питання:

1) питання про відкриття 2-го фронту в Європі. Глави урядів 3-хдержав дійшли згоди щодо масштабів і термінів операцій,які намічалося зробити зі сходу, заходу і півдня. Англо-американськівійська повинні були вторгнутися до Європи через Північну і Південну Франції непізніше 1 травня 1944

2) питання про майбутнє Німеччини. Американської делегацією був висунутийпроект розчленування Німеччини на 5 автономних держав.

3) була прийнята декларація про Іран, яка підтвердила суверенітет Ірану іїї територіальну цілісність. У ній йшлося про допомогу Ірану союзникам,зокрема про транспортні послуги. Було зазначено, що Іран переживаєвеликі труднощі і що йому в свою чергу буде надана допомога.

4) питання про Польщу. У попередньому порядку було досягнутоугоду про те, що східний кордон Польщі проходитиме по "лінії
Керзона ", а західна - в районі Одеру.

Рішення Тк мали велике міжнародне значення. Надії фашистськихватажків на розкол антифашистської коаліції не виправдалися. Їх спробаукласти сепаратний мир, щоб уникнути капітуляції, зазнала провал.
Тегеранський рішення завдали удару і за планами тих англо-американськихімперіалістичних груп, які прагнули до змови з фашистськимиагресорами. Рішення Тк знову підтвердили можливість узгодженоговрегулювання спірних проблем у міжсоюзницька відносинах, можливістьспівробітництва в інтересах спільної справи.

У лютому 1945 р. зібралася Ялтинська конференція (Як) главурядів СРСР, США та Англії про післявоєнний устрій світу. Пропозиції
СРСР на Як полягали в тому, щоб було неможливим повторення агресії.
Англія прагнула до збереження Британської імперії та зміцнення своговпливу в Європі.

Незважаючи на відмінності у підходах до післявоєнного устрою світу, всібули єдині в головних питаннях, а саме: виключали можливість перемир'я з
Німеччиною; вимагали від Німеччини капітуляції; координація бойових дійпроти фашистської Німеччини; про знищення німецької військової машини іфашизму у світі; піддати всіх військових злочинців справедливомупокаранню; нацистська партія Німеччини повинна бути розпущена, а прийняті неюзакони понищені, про виплату Німеччиною репарацій; про майбутні кордони Польщі.

На Як обговорювалося питання про створення ООН. Учасники ЯК констатували,що міжнародна ООН повинна стати органом забезпечення миру і безпеки.

На конференції обговорювалося питання про вступ СРСР у війну проти
Японії. Радянський уряду, керуючись прагненням убезпечитисвої кордони і ліквідувати вогнище війни, висловило готовність почати війнупроти імперіалістичної Японії не пізніше ніж через 3-4 місяці післярозгрому фашистської Німеччини. Але СРСР поставив кілька умов своговступу у війну проти Японії: збереження Зовнішньої Монголії;відновлення належали Росії прав, порушених віроломним нападом
Японії в 1904 р.

Рішення ЯК представляли собою позитивний внесок у справу міжнародногоспівпраці, тому що закладали основи післявоєнного демократичногоустрою світу. Ці рішення ще раз показали можливість ідоцільність співробітництва між державами з різним суспільним ідержавним устроєм.