Міністерство Освіти України

ФТЛ при ХДТУ

Науково-дослідницька робота

На тему: "Культурне життя Херсона у 18-20ст."

Виконав ліцеїст 3 - Б курсу

Філоненко Денис Олегович

Науковий керівник:

Березнякова Ю.А.

м . Херсон

2000р.

ЗМІСТ

Вступ. 3

Основна частина 4

1. Культурне життя Херсонщини 18-20 ст.
1. Архітектурні споруди

4

(додаток 1, додаток 2)

1.2 Розвиток освіти на Херсонщині 8

1.3 Херсон - місто зустрічі багатьох видатних поетів та письменників 9

1.4 Взірці творчості минулого є взірцями музейних колекцій

13

1.5 Херсон - театральні та музичні традиції Херсона 15

(додаток 3)

Висновок 17

ВСТУП

Безмежний степ і кучерявий од верб Дніпро, піски і сівоголубі лимани,
Чорне море і гаряче сонце , лящі і тарань, пшениця і кавуни - все це щедра південна земля Херсонщина! Хто народився і жив, чи побачив Таврію, хоч раз теплоту сердець людей, що живуть і працюють у цьому благаславенному краї, той не забуде їх школи. А як Бог досить таланту словотворчості, то напишуть поетичні рядки про "південну красу України", назавжди залишається у книжках образи хліборобів і будівельників, рибалок і моряків, ткала і лікарів, акторів і митців - наших земляків.
Херсон - місто багатих театральних і музичних традицій.

Актуальність - формування національної ідентичності починається з обізнаності в історії свого народу, рідного краю. Саме ця робота є спробою подати маловідомі факти про минуле нашого міста.

Хронологічні рамки (XVIII - по ХХ ст.) - Період заснування, становлення та розвитку міста; час формування та оформлення культурних традицій Херсона.

Мета - прослідити процес культурного становлення міста.

Результати спостереження можуть бути корисними як з наукової так і з культурного боку.

З наукового, бо питання культурного розвитку в монографіях та періодиці висвітлено поверхове.

Культурному, бо дозволить привернути увагу великої кількості херсонців до історії свого міста.

Проблема не є остаточно вичерпаний, і може бути продовжений пошук, дослідження питання в майбутньому.

РОЗДІЛ 1.1

щільне місце в культурному житті займають споруди - вони єісторичними пам'ятками культури міста.

На Херсонській землі чимало споруд, на яких можна бачити охороннудошку з текстом "Пам'ятка архітектури. Охороняється державою ".

Найдавніші з них з'явились в кінці ХVІІІ століття, в той час, колимісто Херсон тільки зароджувалося. Засноване у 1778 році на землях,відвойованіх у Туреччини, воно повинно було стати оборонним плацдармом тацентром судобудівництва.

спорудженню Херсона приділялось дуже велике значення. За кілька роківбув розроблений регулярний план міста, якому притаманні риси чіткої таясної упорядкованості. Центром була Фортеця. На схід від неї розташовувався військовий форштадт, на захід - "купецька місто" або "Грецьке передмістя",на північ - "обівательські будівлі", ще північніше - провіантські млини, ау північно-західній частині - місто за балкою або Забалку. Вулиці вздовж
Дніпра та розташовані йому перпендикулярно - утворювали перші квартали. Залінії берега вулиці прокладені терасами, так були враховані природні умовимісцевості.

Фортеця, площею близько 100 га, була розташована поруч з руїнамираніше спорудженого укріплення "Олександр Шанц". Це був комплекс військово -фортифікаційних, громадських та культурних споруд. До оборонної системивходили високі насіпі вали, бастіони, равеліні, Хрещаті підземні міннігалереї, колодязь, Московська та Очаківська брами з підйомними мостами.

До нашого часу збереглись Очаківські та Московські брами, якіпредставляють типовий зразок обраної архітектури класицизму.

На території Фортеці були споруджені Арсенал, палац князя Потьомкіна,
Катерининський собор, дзвіниця, монетний двір, казарми, адміністративніта житлові споруди. Уявлення про те, який вигляд мала площа біля Фортеці,надають картина та акварель Ф. Алексеева "Вид Херсона". З тихчасів залишилось лише Арсенал, Катерининський собор та дзвіниця.

Катерининський собор - одна з культових споруд у Херсоні. Авторсобору - І. Старов.

В архітектурному оздоблені фасадів собору відображена історія двох зполовиною тисячоліть Причорномор'я, звільнення християнської відісламського поневолення.

Будувався комплекс з 1782 по 1806 рік, посвячення відбулось
17 травня 1786 року. Будувався згідно указів Катерини ІІ, Павла І,
Олександра І.

Напередодні приїзду до Херсона Російського і Австралійського дворівїх імператорів у Катерініньському соборі було влаштовано трон.

В період визвольної російсько-турецької війни (1787-1791 роки)паперть собору перетворена у некрополь військових начальників. Дотеперішнього часу збереглися могили з пам'ятниками інжінер-полковника,будівничого Херсона Корсакова М. І.., полковника Мартинова С. та багатьохінших видатних полководців.

У 1791 році за вказівкою Катерини ІІ у соборі було влаштованогробницю-мовзалей видатного державного діяча,князя
Потьомкіна - Таврійського Г. О.

На початку 30-х років ХХ століття рішенням трудових колективів
Херсона собор був переданий під музей старовини. З 1957 року і дотеперішнього часу собор є екскурсійним об'єктом для туристів.

Крім споруд у фортеці з ХVІІ століття залишилось кілька житловихбудинків, Греко-Софійська церква, пам'ятник Джону Говарду.

В історію він увійшов під іменем "Джон Говард - філантроп". Цеанглійський громадській діяч, лікар-філантроп. В 1784 році Говард вирішуєзайнятися лікуванням страшної хвороби - чуми.

У 1789 році він прибуває до Херсона і лікує бідних людей від тифу.
Помер від хвороби у 1790 році. Він встиг написати свій духовний заповіт,який доручив доставити в Англію, просив поховати його тіло без всякоїрозкоші і прочитати над могилою молитву англійською мовою: "не хочу німонументів іні написів, але я хотів би, щоб на моїй могилі поставлено булогодинника ... ". І тому його пам'ятник, згідно заповіту, являє собоюсонячний годинник. Пам'ятник було відкрито у 1828 році.

Місто до 1835 року змінює своє функціональне призначення - звійськового поселення воно стає цивільним. У середині ХІХ століттяпочинається забудова фортечної планида. Відбувається поступове злиття тіламіста в єдине ціле. Цей процес був відбутій в генеральному плані Херсона
187 року. Паралельно формуються міські райони Млини і сухарні.

У середині ХІХ століття Херсон розвивається як капіталістичне містоіз заводами й фабриками. Постійно збільшується число навчальних такультурних закладів, з'являється прогресивна студентська молодь. Місто маєпотребу в театрах, музеях, бібліотеках, видавництвах. До кінця ХІХ сторіччявсе це з'являється в Херсоні. Місто відвідують знамениті артисти,письменники, митці.

Кінець ХІХ - початок ХХ століття - період, пов'язаний із розвиткомкапіталістичних відносин. Міська структура опиняється розчленованийпідприємствами, що призвело до ізоляції Дніпра від житлової забудови.
Одночасно розвиток промисловості привів до заселення нових територій, восновному на північ від центрального ядра. Досить важливо, що принципкласичної, регулярної забудови зберігається. В цей час формуєтьсяархітектурне обличчя центральної, найстарішої частини міста. Забудова цьогоперіоду і донині визначає "зовнішність" і масштаби цієї частини Херсона.

Еклектізм, який панував в архітектурі, дуже відповідав смакампровінції. В той час з'явилось багато будинків, прикрашених декоративнимиелементами класицизму (Окружний суд, Народний будинок, Будинокгубернатора), ренесансу та готики (Міська Рада, Управління Херсонськогоморського порту), також деякі житлові будинки по вулиці Горького тощо.

Показовий на той час будинок Банку взаємного кредиту. Будинок мавпишну декоративність, але вона виправдана, бо в той час споруда знаходиласьна перехресті центральних вулиць і своїм ошатний виглядом акцентувала його.

З 1901 року, після 30-річної перерви, пов'язаної з роботами зпоглибленням Дніпровського дна, знову відкриваються морські ворота міста.
Херсон стає значним портом експортування хліба.

РОЗДІЛ 1.2

На початку 18ст. Херсон був відомий як край "злиденних", хоча зчудовою природою. Херсон поступово перетворювався в промисловий район.

В Херсоні створені всі необхідні умови для навчання дітей тавиховання їх розвинутими людьми. Створено 52 школи, відкриваються з кожнимроком ліцеї.

За післявоєнні роки подальший розвиток набуло вище та середнєспеціальне навчання. В місті - 11 середніх спеціальних учбових закладів та
15 професійних, 40 - технічних училищ. Відкрито університети, деабітурієнти можуть навчатися багатьом спеціальностям.

До революції на Херсонщині було всього три спеціальних школи, в якихнавчалось 400 чоловік. Велика увага приділялась і приділяється нині і дітям -сиротам. Для них будуються спеціальні дитячі будинки, школи-інтернати,училища, де на повному державному забезпечені знаходяться ці діти.

На даний період в Херсоні існує морехідне, медицинських, музичнеучилища, машинобудівний, гідрометеологічній, кооперативний технікуми, деготують спеціалістів різних профілів.

Найстарішим учбовим закладом на Херсонщині є сільськогосподарськийінститут імені О. Д. Цюрупи.
За 84 роки свого існування інститут випустив більшяк
6000 агрономів, 300 техніків, інженерів-лісомеліораторів. (Ці датиприведені на 1976 рік .).

Херсонський університет підготував більше 20 тисяч вчителів длясередніх шкіл. Багато вихованців університету стали відомими вченими,заслуженими вчителями, письменниками.

Розділ 1.3

З Херсонщиною пов'язане життя та діяльність багатьох видатних діячівкультури, мистецтва та літератури. Одні з них жили і працювали тут, іншібули проїздом.

Але в пам'яті всіх залишилися хвилюючі враження та спогади проприроду краю, його людей, що знайшло відображення у художніх творах, листахта мемуарах.

Починаючи з XVIII століття, на карті літературної Херсонщиниз'явилося більше ніж сотня імен. Писали про наш край французи Гійом Болланта Жільбер Ромм, історик А. Скальковський, географ і дослідник В. Зуєв,письменник О. Афанасьєв-Чужбинський, відомий історик запорозького козацтва
Д. Яворницький.

Цікаво, що поет Олександр Пушкін залишив спогади про відвіданнямаєтку в Білозерці, який належав його "африканському" предка І. Ганнібалу,керівникові будівництва молодого Херсона.

Лев Толстой занотував у щоденнику свої враження від знайомства знашими земляками під час походу на Кримську війну.

Одним з перших відвідав наш край російський поет Іван Хемніцер.
Друг Державіна, Капніста він ввійшов в історію літератури як байкар, котрийудосконалював форму й стиль байки. У записах відомого бібліофіла, початку
ХІХ століття, Г. Надхіна є матеріали, які розповідають про поїздку
Хемніцера до Херсона у 1782 році. Хемніцер був гостем Ганнібала, котрий живна дачі у Білозерці.

1793 року ще хлопчиком разом з батьком був на Херсонщині Денис
Давидів. Відомо, що тут відбулась його перша зустріч із Суворовим. Був
Денис Давидов на Херсонщині ще 1818 року.

Херсонським генерал-губернатором був брат видатного декабриста П.
Пестеля - В. Пестель, який на початку брав участь у таємних товариствахдекабристів. Ім'ям В. Пестеля була названа одна з вулиць нашого міста.
Після 13-річного перебування в Сибіру в Херсон на постійне місцепроживання, під таємний нагляд поліції приїхав М. І.. Лорер.

Історія зберегла для потомків пам'ять про приїзд у Херсон великогоактора М. Щепкіна, якого супроводив великий критик
В. Белінський.

Так судилося, що саме в нашому місті наприкінці 19 - на початку 20століть жив і творів гурт людей, Пилко відданих Україні, рідній мові,кращій долі нарду. Це поетеса й письменник Дніпрова чайка (Людмила
Василевська), котра написала тут лібрето до першої української дитячоїопери "коза-дереза". Відмій етнограф, поет і художник, видавець українськихнародних пісень Андрій Конощенко (Грабенко). Як чудово на два голосиспівали ці двоє людей рідні пісні, виливаючи в них і радість, і сумбуття, збераючісь вечорами
(за спогадами Миколи Чернявського) в будинку на тихій херсонській вулиці.
Сам Чернявський, котрий прожив свої останні 35 років у Херсоні, змалювавстеповий край у багатьох поезіях:

Степ і степ один навколо

розгорнув, наче море,

А над ним - шатро просторе,

Небо синє й сонця коло

І недарма саме таку наяву - "Степ" - отримав альманах, яки херсонськагромада видала в нашому місці в 1886 році. Борис Грінченко, що працювавтоді в місцевому земстві, написав рецензію на це видання. Того ж року в
Херсоні виходять "Збірник драматичних творів" І. Карпенка-Карого. Сюди до
М. Чернявського у видавничих справах та й просто як друг приїжджав Михайла
Коцюбинський. Місто жило насиченим літературними подіями життям.

Не давно, що в 1910 - ті роки на Херсонщині започатковується новатечія, новий напрямок у літературі й мистецтві - авангард.

Давня назва нашої землі - Гілея - стає знаменом футуристів, а
Чорнянка, що на Каховщіні, - батьківщиною мистецького експеріментаторства.
Олексій Кручених, Давид Бурлюк, Володимир Маяковський, Велімір Хлебніков --усесвітньо відомі поети і художники, вони влаштовували епатуючі виставки,писали вірші, видавали футурістічні книжки в Херсоні і Каховці.

Приїзд у Чорнянка й майбутній письменник Борис Лавренов; в одну зтаких поїздок він отримав в дарунок від Д. Бурлюка чудову картину зпейзажем чорнянка, яка, на щастя, збереглась і прикрашає меморіальнийкабінет письменника в літературному музеї. Змальовуючи рідне місто, образихерсонців у романі "Синє та біле" і в численних оповіданнях Б. Лавреновзнаходить щирі, ніжні слова захоплення і синівської любові до своєї землі,її історії

І знову степ, тепер Чаплинський, де народився славетний Микола
Куліш. Куди б його не закинула доля, - і в Одесі, і в Харкові, і нагорезвісних Соловках - йому снився рідний край. У п'єсах Куліша ми бачимонужденним голодне Таврійське село, спостерігаємо важку ходу подійгромадянської війни на півдні України.

У Куліша був вірний товариш на все життя, теж драматург і наш землякз Колончяка Іван Дніпровський. У фондах літературного музею зберігаєтьсяйого документальна повість "Микола Хвильовий. Портрет м'ятежніка ", яка єбезцінним прикладом позацензурної літератури тридцятих років.

вірує літературний Херсон.

Благословенна в болях ран

Що, як зелений океан,

Тече круг білого Херсона,

Що свій дівочий гінучій стан

До Дніпрового тулить лона ...
- Так писав Максим Рильський у 1941 році.

Після війни Олександр Довженко на Каховській ГЕС знімає фільм "Поема про море". Остап Вишня їде на любу Херсонщину: "Хто в Крим, а я - в Кринки

!".

Олесь Гончар, співець таврійської землі в своїх романах" Перекоп ",

"Південь", "Таврія", "Стежка" створює незабутні образи земляків, нашого степу: "Спочиває степ, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце ... Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника, десь у траві, ні шелест тополиного вершечка ... ".

За сприяння О. Гончара, на Херсонщині було засноване обласне відділення Спілки письменників України. поети і прозаїки І. Гайдай, П.

Куліш, В. Кузьменко, І. Стариков, В. Шарейко, П. Літалев, М. Братан, Ю.

Голобородько, В. Кулік, В. Мілещенко своїми творами довели що багата талантами наша земля "Не міліє річка наснаги".

РОЗДІЛ 1.4

Аналізуючи взаємозв'язки, які існують між пам'ятками історії та культури і довколішнім середовищем, не можна не помітити характерні для розвитку Херсона тенденції. Одна з них полягає у дослівному ставленні до історичної спадщини, традиційному формуванні матеріально-просторового середовища протягом століть.

Багато взірців художньої творчості минулого сьогодні є скарбами херсонських музейних колекцій.

Старшим із музеїв Херсона є краєведчій, створений у 1890 році відомим подвижником В.І. Пашкевичем на основі матеріалів його археологічних розкопок. Музей спочатку визнаний як археологічний.

Археологічна колекція, розширена та збагачена внаслідок подальших наукових досліджень краю, тепер - один з цінних розділів великої та різноманітної музейної збірки.

Предметом особливих гордощів за херсонську археологічну колекцію є декілька мармурових пам'ятників з Ольвії.

Цікаві пам'ятки археологічної колекції, що виявлені на території к?? аю відносяться до періоду раннього середньовіччя. Перш за все - пов'язані з половецького кочовим племенами, які були фактичними володарями східноєвропейських степів з середини ХІ до початку ХІІІ століття. Половці належать такі монументальні статуї, як так звані кам'яні "баби". Звичайно їх встановлювали на курганах у пам'ять померлих предків. На території краю знайдено понад 60 Половецька структур поблизу населених пунктів.

До ряду експонатів часу Кам'яної Січі відноситься вапнякових стіна із зображенням двобою. Це характерний зразок премітівної творчості яким відзначається наївною спрощеністю малюнка та композиції.

Запорожське пам'ятками рельєфи пічні кахлі.

Показ образотворчої культури Херсонщини продовжує збирання художнього музею ім. О.О. Шовкуненка, котрий відкрився до 200-літнього ювілею міста в 1978 році. Заснований він на базі художнього відділу краєзнавчого музею. Ця колекція почала створюватися на межі ХІХ - ХХ віків і пов'язана із зібранням мистецької давнини музею В. І.. Пашкевіч та збіркою створеного за ініціативою художника А. М. Гедройця музею красних мистецтв.

До найбільш ранніх експонатів художнього музею, що мають пряме відношення до культурного життя міста періоду його започаткування, належать унікальні образи з іконостасу вже згаданого Катерінінського собору.

Особливо широко і різноманітно представлене в музеї українське національне мистецтво ХІХ століття.

Походить з Херсонщини характерний взірець провінційного портретного малярства першої половини ХІХ століття - анонімний портрет молодої дівчини.

Значну роль у розвитку мистецької культури кінця ХІХ - початку ХХ століття відіграло створене у 1890-х роках на півдні України в Одесі товариство південноросійськіх художників. Відомим представником його був уродженець Херсонщини М. Скадовський.

В музеї знаходиться велика кількість портретів, краєвидів та натюрмортів з Шовкуненка. Цей багатогранний творчій доробок об'єднує загальне оптимістичне звучання.

Значний розділ в музейної скарбниці національного мистецтва складають твори сучасних херсонських художників.

РОЗДІЛ 1.5

А ще Херсон - місто багатих театральних і музичних традицій. Тут гастролював славнозвісні вітчизняні майстри сцени М. Кропівніцькій, І.

Карпенко-Карий, П. Саксаганський та інші, а також перебували М. Щепкін,

М. Савіна, В. Давидов , В. Мейєрхольд тут уперше вийшла на сцену

"Український соловейко" Оксана Петрусенко, розпочав свій творчій шлях незабутній Юрій Шунській.

Славні музичні традиції Херсонської землі. Співуча душа південного краю чарівною луною виявлялась і в народному мистецтві, і в професійній музиці Херсонщини. І мова не лише про українську пісню. Тут на, півдні, можна почути мелодії німецькі й шведські, російські і татарські, єврейські й угорські. Тут народилися композитори О. Спендіаров та С.

Майгакар, на Херсонщину приїжджали з концертами М. Мусорського,

О. Скрябін, Е. Грач та багато інших. Саме херсонські мистецькі заклади дали сучасній музиці композитора Льва Гурова, заслуженого ордината України

О. Бандурянського, кандидатів музикознавство Людмилу Хлабнікову. І перелік цей можна продовжувати ...

У жовтні 1962 року відкрився Херсонський обласний музично-драматичний театр. За своїм корінням, традиціями, репертуаром, його втілення на споконвічний українській землі сформувався справді національний театр.

Наш театр носить ім'я неперевершеного українського драматурга
М. Куліша. Осмислення поезії і змістової глибин його творів збагатило естетичну стилістику сценічних робіт. Це "Комуна в степах", "І віддай їм заслужене ними" за п'єсою "97".

Цікава історія театру. Вперше будинок під театр був відкритий в
1830 році. На його сцені виступила трупа Лелева-Вутечіна, а згодом гастролював відомі українські актори М. П. Саксаганський, М. Л. Садовський,
М. К. Заньковецька ...

Херсонський обласний театр ляльок знають і люблять . Своє 25-річчя він святкував у вересні 1996 року. Театр прожив на колесах 15 років.
Тільки в листопаді 1986 року відкрились двері казкового палацу-стціонару.

Театри Херсона володіють потужним творчім потенціалом, мають змістові художні задуми і скеровують всі свої пошуки на те щоб особистий мистецький доробок додати до зростання культури України.

Крім музично драматичного театру імені Миколи Куліша, в Херсоні діють філармонія, музичне училище, чотири музичні школи.

У концертному сезоні відзначила своє 50-річчя Херсонська
філармонія - головний центр музичної культури краю. Багато прекрасних колективів та виконавців, котрих сьогодні знають у країні й поза її межами. У 70-80 роках філармонія по праву вважалась однією з кращих у колишньому
Радянському союзі, і сюди - з гастролями приїжджали кращі виконавці світу.

Висновок

Сьогодні Херсон - великий промисловий та адміністративний центр,місто-порт, місто-курорт. Зберігши своє історичне обличчя, він значнозмінився: з'явились нові житлові масиви, міські магістралі, промислові тагромадянські споруди, парки, сквери.

щільну тканину історичної зони Херсона утворюють будівлі, щозаповнюють рядові ділянки периметральної забудови кварталів. Відіграючіроль тла щодо будівель, вони багато в чьому створюють неповторністьархітектурно-художнього образу міського середовища. Все це робить історичноутворене середовище міста функціональним, різноманітним і затишним.

Останнім часом місто прикрасило новими спорудами сучаснихконструкцій і форм: будинки міськвиконкому. Центр науково-технічноїінформації, діагностичний центр, аеропорт.

В панорамі міста з боку Дніпра виразно читаються споруди обласноїбібліотеки ім. О. Гончара, готелю "Фрегат", річкового вокзалу, якіакцентують три головні міські набережні.

Річковий вокзал - водні ворота Херсона. І тому вони повинніприкрашати вхід в місто з боку Дніпра.

Обов'язок сучасних (архітекторів - бережливе ставлення до історичноїспадщини, врахування її в процесі неминучого оновлення міського середовища,підтримання у своїй творчості тенденції спадкоємності формування забудовиміста.

обв'язок сучасних жителів міста зберегти історичні та культурніпам'ятки міста, зберегти традиції нашого народу, та зробити значний внесокв культурне життя Херсонщини.

Використані джерела при написанні курсової роботи:

1. В. П. Завгородній "наш сонячний край" Х. 1960р.
2. "Південна краса України" Х. 1998р.
3. "Проблеми історичного краєзнавства" - тези до повідей Х. 1993р.
4. Програма тези наукової конференції

"Культура Херсонщини" Х. 1991р.
5. Наддніпрянська правда 1995р. 21 лютого. Гурепко М. "Яка турбота, так й робота". (Проблеми культурного життя Херсонщини)
6. Кочубей А. "на передньому краї" (про культуру, освіту, роботу у
Херсоні). Соціальна культура 1964р.
7. Культура сьогодення. Наддніпрянська правда 1995р. 14 лютого.
8. А. Конощенко "До історії земської школи" К. 1908р.
9. "Історія міст і сіл України" (Херсонська область).