Доповідь

учня 7-А класу середньої школи № 8 імені А.Г. Ломакіна

Бутенкова Михайла

На тему

"Розвиток науки і техніки в Росії в першій половині XVIII століття"

Таганрог 2001

Початок XVIII століття в Росії пов'язано з правлінням імператора Петра I. Уті роки з особливою гостротою постала проблема підготовки фахівціврізного профілю: кораблебудівників, моряків, інженерів, картографів,архітекторів та багатьох інших. Для цього необхідно було розвиток науки іосвітніх установ.

Перетворення Петра в Росії дали міцну базу як для розвитку рядутехнічних шкіл, так і для заснованої в 1724 р. у Петербурзі Академіїнаук. Розвиток промисловості вимагало географічних і геологічнихвишукувань. Саме на початку XVIII століття були виявлені запаси кам'яного вугілля
Донецького і Кузнецького басейнів, нафту в Поволжі.

Географічні дослідження проводилися на Півдні Росії, в басейнах
Каспійського і Аральського морів, в Сибіру і на Далекому Сході (район
Курильських островів). Тоді ж відбулася експедиція Вітуса Берінга,виявила і дослідила протоку між Азією та Америкою.

В сфері нових розділів науки велику увагу приділяли вчені Росіївивчення електричних і магнітних явищ. Так, в 1804 р. російський фізик
В.В. Петров видав у Петербурзі фундаментальну працю по електризації іелектричним машинам, який вважався одним з найбільших дослідженьпочатку XVIII століття. Надалі досліди та теорія електричних явищрозроблялися академіками М.В. Ломоносовим і Г.В. Ріхманом, який загинувв результаті дослідів з атмосферним електрикою.

У той же час у Москві була заснована обсерваторія, де займалися яквиготовленням оптичних приладів, так і розрахунки астрономічних явищ іпопуляризація астрономічних знань, наприклад, у зв'язку з прогнозованиммайбутніх сонячних затемнень. У середні віки помітні астрономічніявища, такі як поява комет і затемнення сонця служили основою длярізних забобонів. Крім того, астрономічні спостереження необхіднідля навігації та визначення часу, особливо в далеких плаваннях ввідкритому морі.

Для збору і вивчення рідкісних явищ природи на початку XVIII століття в
Петербурзі було засновано перший природничонауковий музей в Росії -
Кунсткамера Петра I. Крім того, приблизно в той же час на околиці
Петербурга було засновано Ботанічний сад, де працювали вчені, які вивчаютьрізні види рослин.

У зв'язку з географічними відкриттями видаються книги з астрономії тагеографії та повчає розвиток необхідне для науки і техніки книгодрукованоїсправа. У Москві та Петербурзі відкриваються друкарні, що працюють з новим,спрощеним (цивільних) шрифтом замість застосовувалося в церковнійлітературі старослов'янського шрифту. Для розвитку математики важливу рольграло те, що стародавні позначення для цифр були замінені на арабськіцифри, що використовуються до цих пір. Загальні обриси букв нових шрифтів буливибрані особисто Петром I і схожі на ті, якими надрукований цей текст.

У 1702 році в Росії вперше стала виходити друкована газета
"Ведомости". Спочатку газета продавалася в Москві, в подальшому їїпочали друкувати і в Петербурзі.

Для таких справ, як будівництво будівель та фортець а також кораблів,складання карт і т.п. була потрібна система підготовки людей, якихзараз називають інженерами і техніками, що мають практичне освіту.
Для їх підготовки була заснована Московська Навігацкая школа, розташованав так званій Сухарева Башті, де крім навчальних приміщень розташовуваласятакож перший в Росії обсерваторія. Випускники цієї школи зараз називалисяб професорами та їх направляли в інші училища для навчання майбутніхмайстрів промислових і морських справ. Надалі Школу перевели в
Петербург, де вона стала основою Морський Академії Росії, в якій навчалисябагато знаменитих флотоводці. Подібні ж "Навігацкіе" школи були відкриті впортових містах Росії - Ревель (Таллінн), Астрахань, а також у Нарві і
Новгороді.

У 1707 році в Москві засновується перша в Росії Медична школа,потім друга школа була заснована в Петербурзі.

У зв'язку з широкими географічними дослідженнями в Москві також буливідкриті школи (зараз сказали б - вищі школи) вивчення ряду іноземнихмов, особливо мов східних сусідів Росії, що було необхідно дляпідготовки дипломатів і мандрівників у ці держави.

Під час царювання Петра I крім перерахованих вищих навчальних інаукових закладів, були засновані понад 40 загальноосвітніх і технічнихшкіл у різних містах Росії. В них навчали грамоті і рахунку, а такожосновам військового та морської справи (в спеціальних гарнізонних школах).

Крім учнів російських вищих і технічних шкіл на початку XVIIIстоліття широко було прийнято відправляти дітей дворян і державних діячівдля навчання в європейські університети і школи (морські, артилерійські,архітектурні і так далі).

Початок XVIII століття в Європі і в Росії був часом найбільшогорозвитку гідроенергетики. Основним джерелом енергії для розвиваєтьсяпромисловості вже не могла служити сила людини або тварини, а такожзмінюється вітер. У цей час були розроблені конструкції ефективнопрацюючих водяних коліс, у тому числі верхненалівних, які мають високийкоефіцієнт корисної дії, а також реверсивних, тобто дозволяютьзмінювати напрям обертання. Якщо спочатку енергія води використовуваласятільки в тих місцях, де природні умови дають круте падіння горизонту,то під час розквіту гідроенергетики навчилися будувати гідротехнічніспоруди (греблі, канали і т.д.), що дозволяють будувати водяні колеса вбудь-якій місцевості, у тому числі і на рівнинах.

На основі джерел енергії, пов'язаних з водяними колесами, виникливеликі мануфактури з широким застосуванням передавальних механізмів дляпривода технічних пристроїв - молотів в металургії, верстатів уметалургії і виробництві тканин і т.д., а також так званих "пильнихмлинів "для оброблення і обробки лісу. Особливо розвинулася подібна технікана Уралі, де були відкриті великі запаси корисних копалин і особливозаліза. Для його обробки (кування, точіння, свердління) потрібно булокількість енергії. Під керівництвом енергійних купців Демидових на Уралі,де гориста місцевість дозволяла особливо легко будувати гідроенергетичніустановки, були побудовані великі металургійні та інші фабрики звеликою кількістю верстатів, що приводяться в рух за допомогою реміннихприводів від великих водяних коліс. Там же проводилися перші досліди порозробці парових силових установок, які до кінця XVIII століття в основномувитіснили водяні колеса.

В області транспортної техніки широкий розвиток одержали системиперевезення вантажів по воді, як за допомогою вантажних суден, так і за допомогоюбуксирувані барж великої вантажопідйомності, для яких прокладалисяканали і створювалися шлюзи, особливо в північній частині Росії, багатоїводою. Багато проектів подібних споруд були створені під керівництвом
Петра I, в тому числі і проект каналу між Волгою і Доном, згодомпобудованого вже у XX столітті.

Значних успіхів у першій половині XVIII століття досягло мистецтвофортифікації, пов'язане з будівництвом фортець і необхідних для нихспоруд, таких як башти, мости, дороги, джерела водопостачання тощо
Ці споруди були необхідні у зв'язку з політикою Петра, що розширюєкордони Російської імперії і засновує на освоєних землях гарнізони іфортеці, наприклад в районі мису Таганрога, а згодом прибудівництві Петербурга і навколишніх його військових пунктів.

В епоху Петра значний розвиток отримали також види науки ітехніки, пов'язані з воєнними сферами. Це теорія стрільби з гармат,розробка нових конструкцій вогнепальної зброї, мінне і саперне справуі т.д.

Зокрема, сам Петро I навчався цим прикладних дисциплін у Австріїартилерійський і отримав диплом з відзнакою. Він же під час візиту до Англіїособисто цікавився роботою Академії наук, Монетного двору, королівськихверфей і т.д., з приводу роботи яких полягав в листуванні з Ісаком
Ньютоном, який у цей період завідував Монетним двором у Лондоні ірозробляв нові проекти швидкохідних суден для верфей Англії.

Приблизно в цей же час британська Академія наук прийняла до своїх лаводного із сподвижників Петра - А.Д. Меньшикова, при цьому академіки незупинило те, що новий академік так і не навчився писати і читати.