Навколо лицарів, яких одні називають неус-

трашімимі воїнами, захисниками слабких,галантними кавалерами, а інші-нестійкий -вимі в бою, дикими насильниками, жадібними грабіжниками, крутилася по сутіісторіяєвропейського Середньовіччя, тому що вони в ті часи були реальноюсилою, яка тво -рила історію.Рицарь-це перш за все про-професійний воін.Но не простовоїн. "ри -цар "," Рейтер "," Шевальє "... на всіх мовахозначає "вершник". Спорядження Лицаря було дуже дорогим: ще наприкінці
Хстолетія, колирозрахунок вівся на худобу, комплект озброєнняразом з конем коштував 45 чи корів 15 коби-ліц.Аето величина стада або навітьтабуна цілого села!
Але мало взяти в руки зброю - нею треба вмітивідмінно пользоваться.Для цього треба беспрес -танние треніровкм з самого юного віку.
Отже, тяжеловооружонний вершник повинний бути багатою людиною,розташовує часом.

-1 -
В XI-XIIвв.термін «лицар» отримав більшешироке значення і означав людини благо -рідного походження, що належить до військового стану.
За клятву вірності сеньйору лицар одержувавземлю з працюючими на нього селянами,право на суд над ними, право збору і присвя-ня податків.
Як же відбувався справжній бій? Два зако -ванних у залізо вершника, закритих щитами, виставивши вперед довгі списи, сіли -балісь з нальоту, і від страшного таранного удару, посиленого вагою збруїі вагоюКоні у поєднанні зі швидкістю руху,одна з них з тріснутим щитом і розпір -тієї кольчугою або просто приголомшений виле -тал з седла.Еслі ж збруя витримували,а списи ламалися, починалося «рубка» на мечах
Удари були рідкісними, але страшнимі.Об їхню силу говорять останки воїнів, які загинулив сра -женіях Середньовіччя,-розрубані черепа,перерубленние гомілкові кості.Вот ради та -кого бою і жили лицарі.
Рицарська честь розумілася дуже своєрідна-
Разно.Устав тамплієрів дозволяв лицарюнападати на супротивника спереду і ззаду, спра-

-2 --ва і ліворуч, скрізь, де можна нанести удар.Но ес -Чи противник змушував відступити хоча бкілька лицарів, їхні соратники, помітивши це,як правило, вдарялися в панічну втечу,яке не в силах була зупинити жоденполководець.
Ніякої дисципліни в лицарів не було і бути не могло.Ібо лицар -індивідуальний боєць, привілейованих воїн з болісно гострим почуттямвласної гідності.
Він професіонал від народження й у військовій де -ле дорівнює будь-якого з своєї спільноти, аж докороля.В бою він залежить тільки сам від себеі може виділитися, бути першим, тільки по -казав свою хоробрість, добротність своїх дос -Пехов і жвавість коня.І він показував це все -ми силами.
Лицарів було мало.Напрімер, у всій Англіїв 70-х рр.. XIII в.насчітивалось 2750 рицарей.Вбоях брало участь звичайно кілька десятків лицарів, і лише у великихбоях вони обчислювалися сотнями, рідко перевалюючись за тисячу.Понятно, щоце мізерна кількісних -у повноцінних бійців не можна було розтрачений-вати, розпорошувати по мелочам.Ітоді з кінця
XI ст., Під час хрестових походів, стали метушні-

-3 --кати духовно-лицарські ордена до строгихстатутами, що регламентують бойові дію -вия.

ТАМПЛІЕРИ.Офіціально цей орден називаютьсявався «Таємне лицарство Христове і Храму
Соломона », але в Європі був відомий як Ор -ден лицарів Храма.Его резиденція знаходилася в Єрусалимі, на місці, де, запереказами, буврозташований храм царя Соломона.Саміх ж лицарів називали храмовники.
На друку тамплієрів були зображені двілицаря, що скачуть на одного коня, що поса -але було говорити про бідність і братстве.Сім -валом ордена став білий плащ з червоним вось -міконечним хрестом.
Метою його членів було «по можливості піклуватися про дороги і шляхи, аособливо про охорону прочан ». Статут забороняв будь-які світськірозваги, сміх, спів і т.д.Рицаріповинні були дати три обітниці: цнотливості,бідності і послушанія.Дісціпліна була жесткой.Орден підкорявся тількисвоєму Ве -лікому магістра і Папі римському.

-4 -

ГОСПІТАЛЬЕРИ.Офіціальное назва-

«Орден вершників госпіталю Святого Іоанна
Єрусалимського ». Спочатку головною заду -чий ордена був догляд за хворими та пораненими.
Лицарі роздавали безоплатну допомогу бід -някам, влаштовували для них три рази на тижденьбезкоштовні обеди.Госпітальери мали у своєму розпорядженні притулком для підкидьків і груднихМлада -цев.Однако з середини XIIв.главной зобов'язане -стю лицарів стає війна з невірнимита охорона прочан.
Лицарі брали три обітниці: бідності, це -ломудрія і послушанія.Сімволом ордена ставвосьмикутний білий крест.Первоначальновін знаходився на лівому плечі чорній мантії.
Пізніше лицарі стали носити червоне вбранняз нашитим на грудях крестом.В ордені було три категорії: лицарі, капелани таслужбовецьбратія.Во чолі ордену стояв Великий магістр.Для прийняття важливих рішеньсоби -рался генеральний капітул.

тевтонцями. ( «Орден Дому Святої Марії
Тевтонської »). У XII в. В Єрусалимі істота -вал госпіталь німецькомовних прочан.
Він і став попередником Тевтонськогоордену.

-5 -
Лицарі ордена давали обітниці цнотливості, по -слухання і бедності.В відміну від інших ор -денов, лицарі яких були різних «мов»
(національностей), Тевтонський орден в основ -ном складався з німецьких лицарів.
Символом ордена були білий плащ і прос -той чорний хрест.
Тевтони дуже швидко залишили свої обов'язки з охорони прочан ілікуванняранених.Орден став займатися «благий діяль -ність »-вогнем і мечем нести слово Хри -тово в східні землі.Землі, які завое -вивалі лицарі, ставали їх володінням приверховної влади ордена.
Лицарі підкорили країни Прибалтики, осно -вав місто Рігу.Оні підкорили пруссів і відобра -Чи є у Польської держави північні землі.Од -нако план приєднання російської територіїдо земель Тевтонського ордена зазнав пів -ний крах.
У ХХ ст. німецькі фашисти звеличували колишні заслуги ордена і йогоідеологію.Онівикористовували і символіку тевтонцев.Желез -ний хрест (чорний хрест на білому тлі) бувважливою нагородою «Третього рейху».
Тевтонський орден формально існує в
Німеччини і до цього дня.

-6 -

Учениці 3-а класу

Української гімназії № 1

Корсюченко Євгенії

Хрестовий Похід називають вій-

ные експедиції, організовані західним ХРІ -стіанскім світом проти мусульман.Іх метоюбуло завоювання Єрусалиму і Святої зем -Чи (Палестини). З 1095г. по 1291г. було перед -прийнято вісім великих походів у Святу зем -лю.Кроме того, хрестовими походами такожвважаються експедиції проти язичників абоєретиків в самій Європі (наприклад, завоюванняприбалтійських земельТевтонскім орденом,війни з маврами в Іспанії, війни з єретика -ми-альбігойцями в Південній Франції, військові операції угорських військ протиєретиків в Боснії.

Хрестові походи були викликані не тільки чисто релігійнимиустремліннями, а й тимщо з кінця Хв.Европа переживала економіч -ське возражденіе і вела з мусульманським світом боротьбу на торгових шляхах
Середземному -морья: контроль над Полестіной значнополегшив би торгові підприємства євро -ських купцов.В цей же час в умовах порів -Передачі благополуччя збільшувалося євро -пейських населення, а так як військову справу булодосить вигідним заняттям, то в Європі ско -пілась величезна військова сила, готова до

-7 --найризикованішим підприємствам і не зна -дящая застосування будинку.

18 листопада 1095г. у французькому місті Клермоні Папою Урбаном II бувскликаний церковні -вний собор, який підтримав ідею війни з му -сульманамі за християнські святині на Вос -токе.Участнікам походу дарувалася простіше -ня всіх грехов.Отправляющіеся до Святоїземлю давали обітницю нести хрест на плечахсвоїх до кінця і дійсно пришивали до свого одягу хрести, від чого йзвалися хрестоносцями.

Першими без особливих приготувань виступили простолюдіни.Ета погано збройних -женная натовп, на чолі з монахом Петром пустельником і розорився лицарем
Валь -тером голяком, пройшла через Угорщину та Бол -гарію, вчинивши безліч заворушень.

Основні сили хрестоносців рушили поз -ж і складалися з чотирьох отрядов.В основ -ном в цей похід вирушили вояки з зе -мілину, підлеглих французькому королю.В це -лом військо налічувало близько 4000 вершниківта 25 000 піхотинців.

До початку XII в. хрестоносцями було захоплено -але практично все узбережжя Палестини ітакі міста, як Арсуф, Цезарея, Акра, Бейрут,

-8 -
Сидон, Ашкелон, та й ТірБило створено чоти -ре держави: Єрусалимське королівство,князівство Антіохійської, графства Тріполіі Едесское. . Засновником Іерусалі -мского королівства став Готфрід Бульйонськийякий був проголошений «захисником
Святого Гробу Господнього ».

Вся історія держав хрестоносців на Сході пройшла в постійнихвійнах з му -сульманскім окруженіем.Мощние лицарськізамки та постійна готовність зустрітиворога зі зброєю в руках дозволили крестонос -ЦАМ довго зберігати свої володіння у Святійземлі.

У середині XII в. Мусульмани повели серйозне напад на християнськіволодіння на Вос -токе.В 1144г. пала Едесса.Тогда був підпри -Нят другий хрестовий похід (1147-1149гг.).
Слово Боже проповідував лицарям відомого -ний богослов абат Бернар Клервоскій.НаЦього разу в експедиції взяли участь двамонарха: німецький король КонрадIII і фран -цузскій король Людовик VII.Конрад на чолінімецьких військ пройшов вглиб Анатолії ібув вщент розгромлений мусульманамі.Послепоразки Конрад сховався в Нікеї, чекаючи-

-9 --Ясь підходу французьких сил.

Звідти Конрад разом з військом Людова -ка VII виступив в Ефес, але по дорозі захворіві вернувся в Константінополь.А француз -ська армія пробивалася далі, відчуваючи жорстокі позбавлення і витрачаючи сили встич -ках з туркамі.Армія рушила до Єрусалиму,де Людовика чекав Конрад, ізлічівшійся в
Константинополі, і тут же було прийнятофатальне рішення взяти штурмом сирійськиймісто Дамаск.Однако після довгої безуспішний -ної облоги блискуче хрестоносне воїнствовідступило від Дамаска.Второй хрестовийпохід завершився безславно.

Третій хрестовий похід став відповіддю
Заходу на захоплення в 1187г. Єрусалиму і ряду палестинських земель султаном
Єгипту відважним воїном Салах-ад-Діном, відомимв Європі під ім'ям Саладіна.Во час цієїекспедиції хрестоносці завоювали острів
Кіпр і, уклавши угоду з Саладіном, су -мілини зберегти за собою узбережжі Палестинуни від Тиру до Яффи.Століца Єрусалимської -го королівства була перенесена в Акру, а купціі поломнікі отримали право вільно посе -щать Єрусалим протягом трьох років.

-10 -

Четвертий хрестовий похід спочатку був задуманий як військова операціяпроти
Егіпта.Во чолі хрестоносців встав маркіз
Боніфацій Монферратського з Ломбардії,який мав міцні зв'язки з Востоком.Длятого, щоб військо переправилося до Африки,був необхідний флот, який погодиласянадати Венеція за половину військової добичі.Однако у хрестоносців невистачило грошей, щоб оплатити витрати венеціанців.
Тоді дож Енріко Дандоло запропонував крес-
Тоносцам поки відкласти похід у Егіпед ізахопити багатий торговий місто Задар насхідному узбережжі Адріатичного моря в Далмаціі.Несмотря заборону Папи
Інноке -нтія III (1198-1216гг.) плюндрувати християнськіземлі, хрестоносці обложили Задар і Взяли йогов 1202г.А потім дож, знову використовуючи фінансовим -ші труднощі лицарів, спровокував їх на похід до Візантії.

На місці Візантійської імперії Хресто -носцамі була створена Латинська імперія,перший государем якої був обраний граф
Бодуен Фландрскій.Латінская імперія про-
Існувала до 1261г.

Завдяки четвертого хрестового походувенеціанці значно зміцнили свої пози-

-11 --ції в Східному Средіземноморье.Оні отримали великі торгові пільги, сталивласниками цілих кварталів у Константи -нополе, до їх рук перейшли деякі грецькіпорти і острови (наприклад, Крит).

Наступні хрестові походи фактично стали етапами втратихристиянських терри -торій на Востоке.Пятий хрестовий похід
(1217-1221гг.), В якому взяли участь анг -лійскіе, голландські, німецькі та угорськілицарі, попрямував до Єгипту під командуванняням єрусалимського короля Жана Бріеньского
Французи, очолювані папським легатом
Пелагія, прибули трохи позже.Мусульмане,
Стурбовані скупченням настільки великих сил, запропонували укласти мир, але
Пелагій
Відмовився вести з ними переговори.

Військові дії тривали, і лицарі
5 листопада 1219г. взяли місто Дамьетту.Путьна Каїр, столицю Єгипту був открит.Тем НЕменше хрестоносці не просунулися далі:деякий час вони чекали прибуття герман -ського імператораФрідріха II, а потім, коли
Ніл вийшов з берегів, вони уклали восьми -річне перемир'я з противником і віддалилисягеть.

-12 -

Фрідріх II Гогенштауфен повів своїх лицарів у шостий хрестовийпохід (1228-1229)коли якраз закінчився термін перемир'я з Єгиптом
Фрідріху вдалося на час зайняти частина па -лестінскіх територій і захопити Іеруса -лім, знову потрапив у руки мусульман в 1244г.

Віюне 1245г. Папа Інокентій IV підтри -тиснув бажання французького короля Людовика IX
виступити в черговий похідпроти невірних, що захопили Єрусалим.
Людовік вважав хрестовий похід першвсього справою на славу Бога і навряд чи прагнувотримати будь-які матеріальні вигоди.
Генуя і Марсель надали хрестоносцямфлот, щоб переплисти Егіпет.Всего виступила -пило близько 15 000 лицарів, які в 1249г.захопили Дамьетту, а в 1250г. розгромилиєгипетські війська у аль-Мансура.Однако про -ворога перехопив французькі кораблі зпровіантом, і в таборі хрестоносців почалисяголод і болезні.Людовік відвів війська до клю -чевому пункту-Дамьетте, але по дорозі їх навко -жили сарацини і змусили сдаться.Пленен -ний король уклав десятирічне перемир'яз султаном, який зобов'язався відпустити всіхполонених.

-13 -

У 1270г. Людовик IX зробив новий крес -товий поход.Крестоносци висадтлісь не в
Єгипті, а в Тунісе.Вскоре їх табір охопилаепідемія чуми, від якої загинуло багаторицарі.Среді них був і сам французький ко -роль.Так трагічно закінчився останній великий хрестовий похід на Схід.

-14 -