| Абашевская культура | У Поволжі |
| Абдикація | ж. лат. зречення; відмову від сану і влади |
| | Правителя, складання з себе цього звання; |
| | Абдікаціонний акт, заручная за зречення, |
| | Відмовних, зарочная запис. |
| АГІТАЦІЯ | латна. народна або станова смути, намовив, |
| | Намови і хвилювання, тривога. Агітатор, |
| | Волнователь, підбурювач, смутчік, призвідник |
| | Заколоту. |
| АГЕНТ | м. лат. особа, якій доручено справу від імені |
| | Ж, громади, товариства або від уряду; |
| | Нижча ступінь повіреного однієї держави |
| | При іншому; приватне довірена особа по справах, |
| | Уповноважений, ділок, посередник, ходок, |
| | Старатель, стряпчий, повірений, прикажчик. |
| | Агентів, все, що його. Агентська справи. |
| | Агентство Ср звання, посада, коло дій |
| | Агента; |
| | Місце проживання, контора агента. |
| АДВОКАТ | м. лат. присяжний повірений, правознавець, |
| | Що бере на себе ведення позовів та захист |
| | Підсудного; приватний посередник і з позовів, |
| | Стряпчий, ходок, ділок. Адвокатські прийоми. |
| | Адвокатство СР, адвокатура ж. стряпчество. |
| | Адвокатнічать, адвокатствовать, стряпнічать, |
| | Ходити по справах, по судах, по позовах. |
| АДМІНІСТРАЦІЯ | ж. лат. уряд, управління, розпорядок, |
| | Завідування, улаштування. |
| | Взяття під нагляд справ неплатника. |
| | Адміністраторство Ср завідування цими |
| | Справами; |
| | Саме особу або місце, на яке це |
| | Покладено. Адміністративний порядок справ, |
| | Розпорядчий, несудовий, распорядковий, |
| | Виконавчий; адміністраціонний, к |
| | Адміністрації, особливо в другому значенні, |
| | Що відноситься. Адміністратор м. господар, |
| | Керуючий, завідувач, розпорядник, |
| | Управитель; адміністраторів, йому |
| | Належить; адміністраторський, до нього |
| | Що відноситься. |
| АДМІРАЛ | м. генерал флоту, контр-адмірал, |
| | Генерал-майор; віце-адмірал, |
| | Генерал-лейтенант; адмірал або повний адм. |
| | Генерал від флоту. |
| | Денная метелик Аталанта, чорна, з алою каймою |
| | По подолу крил; |
| | Раковина Conus ammiralis. Адміральша, дружина |
| | Адмірала. Адміралови окуляри, адміральшін очіпок; |
| | Адміральський жезл. Адміральський час флотс. |
| | Опівдні, пора випити горілки. Адміральство, чин |
| | Його, звання. Адміралтейство Ср місце та |
| | Будівлі, де виробляються справи і роботи флоту; |
| | Тут верфі, елінгі, доки, майстерня, запаси, |
| | Іноді й саме управління; адміралтейський, к |
| | Нього належить, относящ. |
| | Адміралтейства-рада, при морському мініст., Для |
| | Обговорення справ з морської військової частини. |
| АД'ЮТОР | м. лат. помічник, посібник, подручнік. Ад'юнкт |
| | М. помічник академіка або професора, |
| | Пріобщнік, общнік, товариш; вчене звання під |
| | Академіком або професором; ад'юнктша, дружина |
| | Його. Ад'юнктово читання. Ад'юнкт платню. |
| | Ад'ютант м. латин. військовий офіцер у званні |
| | Цьому при генералові, для доручень і передачі |
| | Наказів; ад'ютантша, жінка його. |
| | Генерал-ад'ютант і флігель-ад'ютант, генерал і |
| | Офіцер в цій же посаді при Государ. |
| | Старший-ад'ютант. при писемних справах |
| | Корпусного штабу, в роді начальника відділення. |
| | Дивізіони, полковий, батальйонний ад'ютант. |
| | Завідують письмовими справами (і музикантами) |
| | При своїй частині військ. |
| АКЦИЗ | м. податок на предмети внутрен. споживання, |
| | Противо. мито, митний збір; |
| | Плата в казну або відкупники, місту, громаді с |
| | Промислу або з товару; Мит. Акцизні доходи. |
| | Акціденція ж. доходи випадкові, неокладние, |
| | При посаді; законні збори з прохачів і з |
| | Справ; |
| | Понесеш, поклони, гостинці, подяки, |
| | Побори, зриви, хабарі. |
| Аларміст | м. ФРН. челов., який все державна і |
| | Народна події гласно і шумно тлумачить в |
| | Погану сторону, пророкуючи біду і тривожачи цим |
| | Суспільство; тревожнік, сполошнік, шумовка, |
| | Набатчік, невгамовні, неупокой; мисливець кричати |
| | Варта. |
| АМАН | в областях, прикордонних з Туреччиною, з Азіею: |
| | Пардон, помилування, пощади; здаюся, помилуй, |
| | Пощади. Хто кричить аман, хто Атлан, безтолочь: |
| | Хто здавайся, хто на кінь. Аман і пардон |
| | Поважай, Солде. На аман, на пардон у русскаго і |
| | Слова немає. |
| Аманат | м. заручник людина, чоловік, узятий в заставу, в |
| | Забезпечення чого, вірності племені чи народу, |
| | Підданства підкорених і пр. Козаки кажуть: |
| | Аманатчік. Аманатів, йому належить |
| | Аманатскій, до них відноситься. |
| Амбіції | ж. франц. почуття честі, благородства; |
| | Самолюбство, пиху, зарозумілість; вимогу зовнішніх |
| | Знаків поваги, пошани. Він при амбіції, |
| | Жартівливо, при шпазі. Амбітний, себелюбному, |
| | Марнославний, жадібний до почестей, похвал, |
| | Заохочень нагородами та відзнаками. |
| Амністія | грец. всепрощення, загальне прощення, помилування |
| | Винних, особ. політичних, після війни, |
| | Обурення Іпр. |
| АМОРТИЗАЦІЯ | боргу, сплата, погашення. |
| Ананьїнська культура | 8 ст. до н.е. в Приураллі |
| АПЕЛІРОВАТЬ | лат. кликати вище по суду; переносити справу в |
| | Вищу ступінь, оскаржити рішення судових |
| | Порядком, внески справу. Оскаржити можна |
| | Справа, за цінності позову або за родом не |
| | Підлягає внеску. Апелірованіе Ср ОКН. |
| | Апеліровка, апеляція ж. об. перенесення, внесок |
| | Справи у вищий ступінь суду; заклики, волаючи про |
| | Правосудді. Апеляційний, до внеску, волаючи |
| | Относящ. Апелянт, апелятор м. апелянтка, |
| | Апеляторша ж. чолобитники, прохач, взнесшій |
| | Справу вище; взносітель; апеляторскій, до нього |
| | Що відноситься. Апель м. знак або голос (сигнал) |
| | Трубою кінноті для збору разсипних |
| | (Фланкеров); збір, поклик, скликаючи, заклик, клич. |
| Аристократи | ж. грец. правління, де верховна влада в |
| | Рука вельмож, особливого вищого стану; |
| | Вельможедержавіе, боярщіна; |
| | Саме стан цей, вельможі, знати, вищі |
| | Бояри, окольничий, вища стан по праву |
| | Народження, родова знати; |
| | Дворянство взагалі чи дворянство титуловані |
| | (Князі, графи) і найвідоміші стовпові пологи. |
| | Аристократія багатства, аристократія грошова, |
| | Імените купецтво; аристократія розуму, |
| | Вченості, колір вчених, розумних людей, |
| | Освіченості та ін Аристократичне |
| | Правління; аристократичні переконання, |
| | Поняття; аристократичний погляд. Аристократ м. |
| | Аристократка ж. вельможа, знатний боярин, не |
| | Стільки по сану, як за родом; |
| | Прихильник, захисник аристократичного |
| | Правління. Йому хочеться потрапити в аристократи, |
| | Він лізе в знати. У будь-якому стані якої і званні |
| | Можуть бути свого роду аристократи, які вважають |
| | Себе, від природи і без заслуг, вище за інших. |
| АРКЕБУЗІРОВАТЬ | кого, розстріляти, стратити расстрелянии; від |
| | Стар. фрнц. аркебеза, рушниця, пищаль, мушкет. |
| АРМА | м. орнб. татрс. розбійник, грабіжник, забіяка; |
| | Арман, розбійничати, буянити. |
| АРМІЯ | ж. фрнц. державне сухопутне військо; |
| | Військова рать, воїнство, сила, піша та кінна, |
| | Крім морської; |
| | Польова війська, противо. гвардія. |
| | Значна сила, під загальним початком головного |
| | Воєначальника; в цьому знач. у держави |
| | Може бути кілька армій. Армійський, |
| | Що належить, властивий армії; військовий, |
| | Ратний; бойовий, військовий; |
| | Не гвардійський і не гарнізонний. Армієць м. |
| | Служить в армії, особ. в піхоті. Армейщіна ж. |
| | Збираються. армійський; армієць, армійці; |
| | Грубий, необтесаний служака. Армада ж. испан. |
| | Величезний військовий флот в море. Армада м. ісп. |
| | Ссавці. тварина Південної Америки, панцирнік, |
| | Латник, броненосець. АРМАТОР м. споряджали на |
| | Свій рахунок торговельне або промислове судно; |
| | Судохозяін. Арматорскій корабель, арматорскіе |
| | Витрати. Арматґра ж. лат. влас. озброєння, |
| | Військові обладунки; |
| | Мальовниче, різьблене, ліпне зображення |
| | Пристойно і красиво расположеннаго зброї, |
| | Військових, а іноді й іншої зброї; |
| | Прикраси і обстановка родових гербів; |
| | Бляха, щиток на ківерах; оправа пріроднаго |
| | (Вооруженнаго) магніту. Арматґрния оздоби. |
| | Арматурний список, іменна відомість нижнім |
| | Чинам, з показанням при них мундирних і |
| | Амунічних речей. Арматурна відомість, розпис |
| | Тих самих речей в полку чи іншої окремої |
| | Команді. Арматґрщік м. хто пише, ріже, |
| | Ліпить, чеканить, робить арматуру. |
| АРЕШТ | м. фрнц. затримання людини під вартою, |
| | Взяття під варту, ув'язнення; домашній арешт, |
| | Наказ не виходити з дому; арешт з |
| | Виправленням посади, про чиновника, тимчасове |
| | Відбирання в нього шпаги. Арешт маєтки, заборона, |
| | Заборону з віддачею під нагляд. Арештувати |
| | Кого. взяти або віддати під варту, під варту, |
| | Або тільки відібрати у підлеглого на термін |
| | Шпагу. Арештувати судно, товар, накласти |
| | Ембарго, заборона, затримати і віддати під |
| | Нагляд. В таких-то випадках товар арестґется. |
| | Заарештований Ср ОКН. затримання, взяття під |
| | Варту, під нагляд; відібрання шпаги. |
| | Арестант м. арештантка ж. хто під арештом; |
| | Нятий, стар. нятец, подстражний, заключенік; |
| | Острожнік, колодник, невільник; так у нас |
| | Заборонено кликати арештантів; народ кличе їх |
| | Нещасними, хворобами. Не в роді арештанта, |
| | Вираз, прийняте для означення йдуть своєю |
| | Волею по етапах на казенний рахунок, на батьківщину, |
| | Для переселення Іпр. Арестантови, арестанткіни |
| | Прикмети. Арештантські кайдани. Арештантський ж. |
| | Місце утримання заключеніков, кімната, |
| | Відділення або особливий для цього будова, |
| | Казематка, мішок, кам'яний мішок, блошніца. |
| Археологічні | Сукупність пам'яток, які відносяться |
| культури | одній території і епохи і мають загальні |
| | Особливості |
| АСОЦІАЦІЯ | ж. фрнц. скоп, з'єднання, товариство, |
| | Братство, союз, суспільство, громада, артіль, |
| | Здружили, згода для якоїсь спільної мети. |
| Аутодафе | ср нескл. испан. (у перекладі: подвиг віри) |
| | Кару за злочин проти віри, страта |
| | Єретика; звичайно розуміють багаття, спалення. |
| БАРИНОВ | м. бари, барі, мн. пані ж. боярин, пан, |
| | Осіб вищого стану; дворянин, іноді |
| | Кожен, на кого іншого служить, в противо. |
| | Слуги, слуги. Великий і менший пан |
| | Весіль., Дружка, см. боярин. Чи не стане хліба, |
| | Пан дасть, приказка безтурботних селян. |
| | Пан-то ти пан, та тільки я тобі не слуга. |
| | Ти пан, та й я не татарин. Чи не рівні бари, не |
| | Рівні й селяни. Хоч ликом шитий, та пан. |
| | Не багатий, та славен; той же пан. Корегскій |
| | Пан: сам кричить, сам і оре; корегуйте, близько |
| | Буї. Збережи Бог від мору, від пожежі та від |
| | Нашого брата, як потрапити до бару, говірка. крст. |
| | Усіх грошей у бар не обереш, говірка. при |
| | Закінчення торгівлі. Великому панові товар |
| | Віддай, а гроші після. Що не краще (більше) |
| | Пан, то гірше борги платити. Слґгі в шовках - |
| | Бари в боргах. Бари липові, мужики дубові. |
| | Не кору пан хлібом, а слуга бігом. Який |
| | Пан, такий і селянин. Пан за пана, |
| | Мужик за мужика, варто. Учадів пані в |
| | Нетопленій світлиці, про примхи. Кабибаринька |
| | Не уськала, так би й пан не гавкав. Ай да ти, |
| | Ай да я, ай да пані моя! Барінушка, барінок |
| | Ти мій, панійка моя. Сидить пані (баба) на |
| | Печі у білій епанечке, труба. Хто у вас пан |
| | В будинку? господар. Жити паном, широко, |
| | Торовато, пишно, по-панському, в достатку. |
| | Полубарін, челов. середнього стану; члв. |
| | Барскаго, незаконнаго роду. |
| | Пан Сиб. шутч. Веред, чиряк, болячка. Пан |
| | Сіл, повороту не дає. |
| | Пані, вид куща глід, Crat'gus |
| | Oxyacantha, глоду, глудіна, Глогов, боярка. |
| | Пані, народна. пісня і танець, витісняється |
| | Нині, разом з балалайкою, куплетами і |
| | Кадриль. Баринова шапка: баринін салоп, |
| | Говорячи про відомих осіб, інакше, взагалі |
| | Панський. Якби не панський розум, та не мужича |
| | Простота, що б було? Вільному (казенному) |
| | Просторіше, барському спокійніше, жити. Барський |
| | Гнів та панська милість, так само небезпечні. Барська |
| | Милість, Божа роса. Коли панський дурень, так і |
| | Червоний ковпак. Холоп панського добра не |
| | Береже. Душа Божа, тіло Государеве, а спина |
| | Панська. Барська ласка до порога. Барська |
| | Милість - Киселева ситість. Живе панській, |
| | По-панському. Барське село, поміщицьке. Барської |
| | Роботи не переробити. Барська-пані, рід |
| | Господині, ключниці, повірниці в панських. будинку; |
| | Учащав не в сарафані, а в спідниці і кофтині, |
| | Шугая. Довелося і панському-пані тошнехонько. |
| | Не по ніж панської-пані плакати. Барська |
| | Пиху, вогняна квітка, Lychnis chalcedonica, |
| | Татарське мило, дике, зозулине мило, |
| | Хустинку. Барський колір, в торгівлі красн. |
| | Товаром, светлошоколатний. Барісто пан; |
| | Бариста прийоми, панський, барах споріднена, |
| | Пристойний. Панство Ср стан, побут, звання |
| | Пана; стан бар; все загальна панська |
| | Якості, по собі взята; гостинність, |
| | Тороватость, владолюбство, марнославство, пиха |
| | Іпр. Попівство - холопство; дьяконство - |
| | Панство, кажуть попи. Баріч м. син пана, |
| | Пан родом, але Син людини, що жила панськи; |
| | Звик жити без праці, розкішно. Барченок, |
| | Барчґк м. Барча Ср барчата мн. малолітній |
| | Баріч. Не так пан, як барчата, набридають. |
| | Барченок горя не вкусить, поки своя воша не |
| | Вкусить. Борошно дівчина благородного звання. |
| | Барська-панночка, кохана, наближена до |
| | Пані сінна дівчина, дворова або |
| | Нахлібниця. Баричев, Барченко, паничів, |
| | Барчаткін, баришнін, особисто їм належить, |
| | Їх, їхній. Баріться, корчити пана, сіліться |
| | Уподібнитися барах по зовнішності, за прийомами, |
| | Роду життя Іпр., Тягтися за барами; |
| | Барнічать, те саме, але більш укорно, викриваючи в |
| | Пихатість. Баріть кого, пд. зап. бавить, |
| | Затримувати, змусити баритися. Чи не бари мене, |
| | У мене часу нетути, зап. до того. Даруйте, не |
| | Баріте, короткі свитки, померзли Литки! |
| | Колядка: не тримайте нас на морозі. Баріться, |
| | Баіться, зволікати баритися. Не барись там! не |
| | Сиди, вернися швидше. Як взбарітся він на |
| | Мене, вскінется по-панському. Добарнічался до |
| | Суми. Забарнічал, почав барнічать; |
| | Забарнічался, зізналася; Забарило, розледачіє; |
| | Забарилася (Пд.), забави, забарився, |
| | Засидівся. ізбарілся, іспорченбарнічаньем. |
| | Набарнічал, наробив панських проказ. |
| | Набарнічался або отбарнічал, перестав |
| | Барнічать. Побарілся, побарнічал трохи. |
| | Перебарілся, виправився. Часом прібарівает. |
| | Пробарнічал століття, а толку немає. Разбарілся, |
| | Розходився; разбарнічался, зажив широко. |
| | Барнічанье, барнічество Ср рід життя, |
| | Вчинки по гол. Панувати, бути паном, |
| | Паном, власником, повним господарем; |
| | Керувати, розпоряджатися в роздолля. Старий |
| | Пан у нас панувати років двадцять, а |
| | Тепер насел молодий. Хто паніє, той і |
| | Царює, володіє. Панщина ж. вотчина, |
| | Панський маєток; все панське взагалі. |
| Бакоул | Вища посадова особа в армії |
| БАРОН | м. носить звання, гідність баронства, |
| | Нижчого ступеня іменітаго (тітулованнаго) |
| | Дворянства, яка у нас скаржиться іноді й |
| | Неслужащім, нпр. іменитим торговим людям; |
| | Баронство, також барони ж. володіння, помістя |
| | Барона. Баронша дружина барона; баронесою дружина або |
| | Дочка його. Баронів, бароншін, баронесін, все, |
| | Що у них є своє, говорячи про відомого особі; |
| | Баронська замашки, взагалі їм свойственния. |
| | Іноді барон, баронство, бореться у знач. |
| | Дворянства, лицарства взагалі. У всякого барона |
| | Своя фантазія. Баронет, англійська барон. |
| | Барон, заноситися, називатися, пускати пил, |
| | Корчити вельможу. Він увесь маєток пробароніл, |
| | Пробаронілся. Не до лиця разбаронілся. |
| Баскак | Глава місцевого управління |
| Батрак | м. наймичка ж. найманий працівник, особ. в |
| | Селі, для польових робіт; нвг. козак і |
| | Казачіха, півд. наймит і Наймичка. йти в |
| | Наймити, в чужі люди, на заробітки. Чи не |
| | Надійся попадя на попа, тримай свого наймита |
| | (Козака). Щастя не наймит: за вихор не |
| | Прітянешь. Чорт безсиле, та наймит його сильний, |
| | Т. тобто людина. Було у Петрак чотири наймита, |
| | А нині Петрак сам наймит. Сваха бачила, як |
| | Попів наймит теляти породив, з казки. |
| | Батрачіха, наймичка, або дружина наймита. |
| | Батраков, батрачкін, батрачіхін, що належить |
| | Працівнику, працівниці. Батрачний, наймитом |
| | Зроблений: це батрачная робота. Наймитував, |
| | Що відноситься до наймитам. Найми, |
| | Батрачнічать, батраковать, жити де з плати в |
| | Працівниках. Батрацтво Ср стан, звання, |
| | Заняття це. |
| БЕЗ (И) ИМЌННИК | м. ниж-бал. хто без майна, нічого |
| | Незаможний, бідняк. Безимќннику не те торгувати, |
| | Не те красти. |
| БЕЗАДВОКАТНИЙ | підсудний; безадвокатний суд. |
| БЕЗВЛАДДЯ | ср недолік, відсутністьвлади. |
| | Безвладну, безсилій; |
| | Безначальственний. Безвладної ж. стан |
| | Безвластнаго, лішеннаго влади. Безвладдя |
| | Кого, позбавляти сили, влади. Загальна неповагу |
| | Безвладдя начальника. Смути обезвластілі |
| | Князя. |
| Базування | невинний, невинний, не винен, непрічінний, |
| | Непричетний вини, не винуватий у чому; |
| | До вищих. знач. безвіновний набуває змісту |
| | Зворотний: безпричинно, безначальний, |
| | Самобутній, джерело всякого буття, початок |
| | Життя. Безвинність, безвіновность ж. сост. по |
| | Знач. прлг. Безвинно покарано, даремно, |
| | Даремно, без вини і причини. |
| БЕЗГОСУДАРНИЙ | стар. позбавлений государя, правителя, |
| | Безгосударное час або безгосударство Ср |
| | Міжцарів'я. |
| Бездоказові | нічим недоведеним, без доводів, доказів, що |
| | Доказів або переконань; голослівний. |
| | Бездоказанность ж. відсутність доказів; |
| | Бездоказовість ж. той же; голослівно, |
| | Неможливість довести що, за певних |
| | Даних. Бездоказові скарга, донос. |
| БЕЗЖАЛОБНИЙ | неоскарженими, на що не принесено або не |
| | Може бути принесено скарги. Безжалованное |
| | Місце, служба, Божу, безкоштовна, не |
| | Дає платні. Безжальний або СМБ. |
| | Безжальний, який не знає жалю, жали, |
| | Співчуття, жалю; суворий, жорстокий, |
| | Черствий, безпощадно. |
| | Безжальна (від жала), не забезпечений ним, не |
| | Має жала. Муха комаха безжально. |
| | Безжалісність ж. властивість безжалостнаго |
| | Істоти чи людини. |
| БЕЗЗАКОНИЯ | взагалі означає відсутність закону або |
| | Невиконання його, нехтування ним, у знач. |
| | Закону Божьяго, государева, совісті і |
| | Жітейскаго; незаконний, протизаконний, |
| | Недозволений, заборонений; супротивний правді. |
| | Розпусту життя Бог карає. У беззаконної |
| | Землі не можна жити. Беззаконний людина не |
| | Громадянин. Беззаконний суд не розправа. і в |
| | Тій землі, де немає пісанаго закону, грабіж |
| | Справа розпусту. Беззаконна весілля, |
| | Противна статутами, по відношенню повінчані; |
| | Беззаконно зіграли весілля, всупереч обрядам, |
| | Звичаям. Беззаконний закон (неправедний, |
| | Нездійсненні, тяжкий) творить законне |
| | Беззаконня (свавілля, непокору). |
| | Беззаконний клич беззаконно і дослухається. |
| | Беззаконням закон не писаний. Беззаконності ж. |
| | Відсутність законів; |
| | Невиконання, довільне порушення їх. |
| | Беззаконності цього вчинку очевидна. |
| | Беззаконня Ср справи, вчинки, противні |
| | Закону, свавілля, самоуправство; |
| | Безвір'я; аморальність, зло. Ми |
| | Живемо в беззаконні, аморально. |
| БЕЗПОШЛІННИЙ | який не підлягає миту, миту, не платить ея. |
| Безпорядок | м. безпорядіца ж. безпорядье Ср непорядок, |
| | Упущення порядку, відсутність порядку, |
| | Безлад, розлад; безладдя, |
| | Безтолочь. Від великих порядків стались |
| | Безпорядки. Горе тому, хто безпорядків живе в |
| | Дому. Від безпорядки (непорядку) і сильна рать |
| | Гине. Від великих порядків бувають великі |
| | Безпорядки. Порядки заводити є кому, а |
| | Безпорядки переводити нікому. Безпорядочний, |
| | Необлаштований, розбудованій, безладний; |
| | Допускає або сам виробляє безпорядки. |
| | Безпорядочний чоловік; безпорядочное |
| | Господарство; безпорядочное поведінку. |
| | Безпорядочность, властивість, якість за знч. |
| | Прлг; Безпорядний, безпорядлівий челов., Не |
| | Вміє тримати справи в порядку, тримати уряд, |
| | До ладу, розумно розпоряджатися; |
| | Безпорядлівость, властивість, якість це. |
| | Безпоряха об. Сиб. нечупара, безпорядочний |
| | Чоловік. Безпоряднік м. безпорядніца ж. |
| | Робить безпорядок, безлад, погано і |
| | Безтолкова розпоряджається. Безпоряднічать, |
| | Безпорядіть, приводити в безпорядок, |
| | Розлад; гов. особ. про безтолковий, дурних |
| | Розпорядженнях і таких же розпорядниках. |
| БЕЗПРАВІЕ | відсутність права, беззаконня. Безправних, не |
| | Має права. |
| БЕЗУКАЗНИЙ | протизаконний. недозволений, заборонений. |
| Біле духовенство | парафіяльне |
| Білі слободи | Значна частина дворів у місті, |
| | Що належали духовним і світським феодалам, |
| | Звільнялася від державного тягла |
| БИР | м. Татр. бесрбс. поголовна подати, подушне з |
| | Царан. |
| Ближня дума | Наближені до царя радники |
| БОГАТИР | м. Татр. чоловік великого зросту, огрядний, дужий і |
| | Видний; надзвичайний силач; сміливий і щасливий, |
| | Хоробрий і щасливий воїн, витязь. |
| Великі або | Княжі або боярські слуги, що відали |
| доповідні холопи | окремими галузями господарства |
| Боярська дума | Форміровивола законодавство, управління і |
| | Почину верховної влади |
| Братчина | Купецькі і цехові корпорації наділені |
| | Судовими повноваженнями |
| БУРЖУАЗІЯ | ж. ФРН. міщани, міщанство, городяни, середня |
| | Стан, громадяни, обивателі, торговий і |
| | Ремісничий люд. |
| Бурмистр | м. бурміст, нім. поставлений від поміщика над |
| | Вотчиною староста з селян. За Петра в |
| | 1699 посаджені були по містах бургомістри або |
| | Бурмистри, підпорядковані московській |
| | Бурмістерской палаті або ратуші. Бурмістша ж. |
| | Жінка його бурмистрів, йому належить; |
| | Бурмістскій, що відноситься до цього звання. |
| БЮДЖЕТ | м. ФРН. кошторис, облік, разсчет, розпис, рахунок |
| | Витрати і приходу, за минуле і за майбутнє |
| | Час; |
| | Державний кошторис. Бюджетні витрати, |
| | Кошторисні, що ввійшли в розпис. |
| БЮРО | ср нескл. рід комода, поставця на ніжках, з |
| | Висувною стільниці і ящиками, для |
| | Письмових справ; письмовник, письменник, |
| | Грамотейка. |
| | У Франції, урядове місце. |
| | Бюрократія ж. Управління, де панує |
| | Чіноначаліе; статечна підпорядкованість; |
| | Залежність кожного служебнаго особи від вищого |
| | Та паперовий многопісаніе при цьому; многоначаліе |
| | І многопісаніе; бюрократичних, |
| | Бюрократичний, до цього относящ. Бюрократ м. |
| | Бюрократка ж. захисник цього образу правління. |
| Вахмістр | м. у кінноті, старший унтер-офіцер у |
| | Ескадроні; що в піхоті фельдвебель по роті. |
| | Вахмістрша, жінка його. Вахмістрів, вахмістршін, |
| | Що належить йому, їй. Вахмістрскій, |
| | Властивий звання, посади цієї. |
| ВАГЕНБУРГ | м. ньому. військовий обоз, зібраний де або на |
| | Становище, він зазвичай ставиться |
| | Четиреугольніком, утворюючи захист. Вагенмейстер |
| | М. чиновник фурштата, якому доручено нагляд |
| | За кіньми, упряжжю, возами Іпр., Військовий |
| | Обозний. Генерал-вагенмейстер зверхників усякого |
| | Обозами армії. |
| ВАЛЬГОТА | пільга і пільговий; дозвілля, свобода, відсутність |
| | Перешкоди; досужний, вільний, зручний, легкий. |
| | Барам вальгота. Дай коням вальготи, дай |
| | Зітхнути. На пристяжку коні вальготнее. |
| ВАРЯГ | м. скупник всячини по селах; маяк, Тархан, |
| | Орел, або кулак, Маклаков, прасол, перекупник; |
| | Або Офені, коробейник, щепетільнік, що змінює |
| | Дріб'язкової товар на шкури, шерсть, щетину, |
| | Масло, плоскінь Іпр. |
| ВААСА | м. Володарський сановник або землевласник, |
| | Зобов'язаний вищому власникові різними |
| | Повинностями, особливо військовими; поняття |
| | Середньовічне, у древній Русі голдовнік. |
| | Васальскій, що відноситься до васала; голдовний. |
| | Васальство Ср стан, побут його, підданство; |
| | Голд. |
| Відати | Доручення Великого князя своїм боярам |
| Велика Яса | Основне джерело права Золотої Орди |
| Чингізхана | |
| Верв | Територіальна громада |
| ВЕРДИКТ | м. ФРН. вирок присяжних у суді. |
| Віче | Племінне зібрання, в якому спочатку |
| | Брали участь практично всі чоловіки, а потім |
| | Тільки боєздатні: верховний орган |
| | Племінного самоврядування та суду. |
| Вічне право | передбачається розподіл речей на рухомі й |
| | Нерухомі, розрізняло спадкове і |
| | Умовне землеволодіння |
| Стягувати | стягнути що, стар. шукати, шукати, тепер: |
| | |
| | Що, з кого, доправлять з кого, брати, |
| | Змусити сплатити; |
| | З кого, суворо вимагати виконання |
| | Обов'язки; |
| | Карати віновнаго за провини |
| Видок | Очевидець злочину |
| Візир | Глава уряду |
| ВИНА | ж. початок, причина, джерело, привід, привід. |
| | Пізні ранки виною загибелі овочів. У чому |
| | Шукати провину загальному спотворення моральності? |
| | Провину, проступок, злочин, |
| | Гріх, гріх (у знач. Проступку), всякий |
| | Недозволений, негожим вчинок. |
| | Чужа вина сміх. Чужа вина винен. Вся |
| | Вина на обличчя, доведено місці злочину. Провину на шию |
| | Повісити, місці злочину, напр. вкрадену річ, або |
| | Ярлик, досчечку з прописом провини. |
| | ПСК. повинність, обов'язок, борг. |
| | Іноді грошові. штраф, виру, пеню поклик. виною. |
| | Вина вини ворожнечу. Вина на провину, а гріх на гріх |
| | Не доводиться. Від провини та від боргу, не |
| | Відрікався. Невже вина моя непрощені? Була |
| | Вина, та прощена, не кору. Гріх гріхом (тобто |
| | Ізян), а вина провиною. з провини своєї не шубу (не |
| | Шапку) шити. То і вина, що попався. Наша вина |
| | - Біда. Наша вина непрощені. Чужа вина |
| | Непрощені. Була б спина, буде і вина. Чи не |
| | Бей Ђому за Єрьоміну провину. Винний, винний, |
| | Винуватий, що провинилися, винуватий, що зробив |
| | Будь-якої проступок, грішник в чому; |
| | Причинний чого, колишній причиною, приводом; |
| | Належний, зобов'язаний кому сплатою. Він винен у |
| | Невдачі нашої. Я перед Богом і государем |
| | Винен. Не я винен у твоїй дурості. Він |
| | Винен мені десятьма рублями, десять рублів, в |
| | Десяти рублях, повинен. Винен, загальна відповідь |
| | Всякого сознающаго свою вину, і просящаго |
| | Відпущення. Будь-яка вина винна. Не всяка |
| | Вина винна. Третя вина винна. |
| | Віноватаго Бог знайде (знайде). Хто Богу не |
| | Грішний, цареві не винен. Чи не платить багатий, |
| | Платить винуватий, тобто борг. Без вини |
| | Винен. Нехай буду без вини винен. Невинно |
| | Вино, винувато пияцтво. Кажи: винен, |
| | Вклонися та лягай. Винен - не винен, а |
| | Попався, поплатилися. Винен, то знай про |
| | Себе. Тим і винен, що попався. Пішов, так |
| | Прав; попався, так винен. Вінность, |
| | Винність ж. стан віновнаго, віноватаго. |
| | Винуватець, винуватиця, джерело, прічіннік, хто |
| | Виною, причиною чого, чого. Винуватець днів |
| | Моїх, батько, Винуватець (вина? Вино?) ТМБ. раст. |
| | Молодільнік, конвалія, Convallaria. Звинувачувати кого. |
| | Арх. вінуть, звинувачувати, ставити винним в чому; |
| | Вибачатися, визнавати за собою провину, |
| | Зізнаватися в ній, просити вибачення; |
| | Бути звинувачуємо. Він сам вінітся, винна, |
| | Зізнається у вині своїй. Вінітель, |
| | Вінітельніца, обвинувач, улічітель, доказчік, |
| | Доносітель. Знахідний відмінок, грам. зміна |
| | Схиляємо частини мови, по вопр. кого, що. |
| | Винні кого в чому, за що, викривати, |
| | Ставити винним, причинним, звинувачувати. |
| | Вінословіть, доводити, обяснять і переконувати; |
| | |
| | Кого, говорити звинувачуючи кого, для доказу. |
| | Вінословіе Ср причина, довід, доказ, |
| | Переконання. Вінословний, причинний, довідні |
| | Або доказовий, що переконує, що містить в |
| | Собі причину, або обясняющій її. Вінословность |
| | Ж. причинність, довідні, доказовість. |
| | Вінословний союз, грам. поставляється між |
| | Двома пропозиціями, з яких одне містить |
| | У собі причину іншого. |
| Волость | ж. стар. влада, урядова сила; |
| | Область, край, частина землі, держави під |
| | Володінні однієї особи; доля княжий; |
| | Цвинтар нвг. стар. побутова, життєва одиниця |
| | Сільське. населення; кілька сіл або селищ |
| | Одного відомства, власника; |
| | Нині: округ сіл перебувають під |
| | Керуванням одного головї або волостнаго |
| | Старшини. |
| | Влгд. земля, поле, позем. Не з добра волості |
| | Встають. Тужи за молодістю, що по великій |
| | Волості. У нашій волості три Болеста: |
| | Некрутство, подати, та земщина. Будинком не |
| | Управи, так і волостю (містом) не зміцниш. |
| | Обиватель Голодалкіной волості, села |
| | Обніщухіна. Набралося гостей з усіх волостей. |
| | Волосний, що належить до волості, до неї |
| | Що відноситься. Волость складається з |
| | Старшини і старост і писаря або земскаго. |
| | Волосний сход чи сходка, мирська сходка з |
| | Всій волості, противо. сільський, приватний |
| | Схід, з одного селища. Волостель м. стар. |
| | Володар, зверхників областю, |
| | Урядова особа, начальник, волостелин, |
| | Волосний голова. Мужик волостель, пущій |
| | Шкуродер. Волостелев, йому належить; |
| | Волостелин, йому, їм властивий. |
| | Волостелька, поміщиця, правителька; |
| | Дружина волостеля, голови, головиха. Волос м. |
| | Ряз. влада, волосся, панувати, керувати. |
| | Волощанін м. Волощанка ж. стар. волостянін, |
| | Волосний обиватель, селянин. Це наш |
| | Волощанін, арх. однієї з нами волості, земляк. |
| ВЛАДА | ж. право, сила і воля над чим, свобода |
| | Дій і розпоряджень; начальствованіе; |
| | Управління; |
| | Начальство, начальник або начальники. Всякому |
| | Дана влада над своїм добром. Закон визначає |
| | Влада кожного должностнаго особи, а верховна |
| | Влада вища за закон. Велика влада від Бога. |
| | Будь-яка влада від Бога. Будь-яка влада Богу |
| | Відповідь дає. Сільська влада, із селян, |
| | Голова, староста Іпр. Бог дає тому влада, |
| | Кому похочет. Розійшлася новгородська влада, |
| | Розійшовся і місто, стар. Гість у владі |
| | Господаря. Владний, кому дана влада, сила, |
| | Право і воля ніж розпоряджатися; сильний, |
| | Могутній владою. Владно нар. вільно, з |
| | Влади, по праву. |
| | Владний стар. і запд. свій, власний. |
| | Підписав рукою владний. Власно нар. (від |
| | Влада? або від волосся у волосся?) Сиб. запд. пд. |
| | Подібно, рівно, точно як, точнісінько, ні |
| | Дати, ні взяти. Володар, володарка, |
| | Володар м. властелінша, властелінка ж. |
| | Властель м. волостель і волостельша, пан |
| | Та пані; володар, власник, хто тримає |
| | Владу, право і силу над чим, хто наказує, |
| | Управляє, володіє. Володарів, володарів; |
| | Властітельніцин, властеліншін, властелінкін, |
| | Володарів, владетельніцин. Властельскій, |
| | Властелінскій, властітельскій, що відноситься до |
| | Влади, влади; властивий начальству, |
| | Осіб. вищого. Властітельство, властелінство, |
| | Властельство Ср волостельство, влада або |
| | Панування, панування, повновладний |
| | Управління. Панувати, влада, |
| | Властітельствовать, властельствовать ніж, над |
| | Ким, керувати владно, панувати, |
| | Керувати, розпоряджатися. Володарювання, |
| | Володіння, управління, у знач. дії; |
| | Панування. Властодержавний, |
| | Державновластний, самодержавний, вседержавному, |
| | Всевладний. Властодержец м. властодержіца ж. |
| | Стар. верховний володар, государю. |
| | Властодержатель м. правитель, намісник. |
| | Владолюбство Ср любоначаліе, пристрасть до |
| | Панування, до владарювання. Владолюбна, |
| | Пристрасний довласті, що добивається самовладдя. |
| | Властол ¶ Бец м. властол ¶ біца ж. осіб, |
| | Безмірно любить панувати, начальствувати, |
| | Нікому не хоче підкоритися. |
| | Властоненавідец, властоненавістнік м. |
| | Збурювач; своєумець, що не терпить влади. |
| Військова демократія | Виділяється військова знати (князь і дружина), |
| | Яка зосереджує в своїх руках |
| | Значні матеріальні цінності та |
| | Політичну владу, проте віче ще |
| | Продовжує відігравати певну роль в житті |
| | Племені |
| ВІЙНА | ж. (війна, воювати, від бити, бійня, боевать, |
| | Як ймовірно і боярин, і воєвода або боевода), |
| | Розбрат і ратний бій між державами; |
| | Міжнародна лайку. Наступальна війна, |
| | Коли ведуть військо на чужу державу; |
| | Оборонна, коли зустрічають це військо, |
| | Для захисту свого. Війна междусобная, усобиця, |
| | Коли один і той самий народ, роздвоївшись в |
| | Смута, ворогує між собою зброєю. Війна |
| | Сухопутна, морська, битва на материку, на |
| | Море. Війна підземна, підкопи різн. пологів, |
| | При облозі, з цього й з того сторонї. Мала |
| | Війна, аванпостная служба, заняття та |
| | Обов'язки сторожовий частини війська. |
| | Партизанська війна, дії окремих, дрібних |
| | Частин війська, з крил і з тилу ворога, |
| | Для відрізки йому засобів сполучення і підвезення. |
| | Народна війна, в якій весь народ |
| | Приймає, за співчуття до приводу розбрату, |
| | Живу участь. Чорнильна війна, суперечка на |
| | Листі. Легко про війну слухати, та важко |
| | (Страшно) її бачити. Добре про війну чути, |
| | Да не дай Бог її бачити. Хороша війна за |
| | Горами. У мор намрутся, у війну налгутся, |
| | Нахвастався. Війною та вогнем не жартуй. Всяка |
| | Війна від супостата, не від Бога. і я б йшов на |
| | Війну, та жаль покинути дружину. Збирали гриби |
| | На війну іти, з пісні. Вовки співають під |
| | Житлом, до морозу або до війни. Воювати кого, |
| | Що, з ким, противу кого; воювати з ким, |
| | Стар. і арх. йти на кого війною, йти з |
| | Військом на бій, наступаючи або обороняючись, вести |
Воювати |
| | Народ, землю, государя, йти наступально, |
| | Для завоювань. Воюють, так крадуть, тобто |
| | Шахраїв. Хто сильний та багатий, тому добре |
| | Воювати. У будинку-то у них, немов Мамай воював, |
| | Великий безпорядок. Знав би, так і не воював би. |
| | І ще б воював, та воювало втратив. і |
| | Ратував, і воював, та ніщо взяв. Воювати тобі |
| | На печі з тарганами. Нужда журиться, потреба |
| | Воює. Воеваніе Ср довгих. дійств. по гол. Воїн |
| | М. (мн. воїни і ВОІ), стар. воінственік, |
| | Воіннік, запд. вояк; що служить у війську, |
| | Військовий, солдатів, ратай, вояк. йду на ВОІ |
| | Воевати. Один у полі не воїн. Такий воїн, що |
| | Сидить, та виє. Воїн: сидить під кущем да |
| | Виє. |
| | Воїнами, у вітчизняну війну нашу, |
| | Називалося особливу ополчення, набрана з |
| | Одних удільних маєтків Вел. Княгині Катерини |
| | Павлівни. Воеватель, воїн м. войовниця ж. |
| | Воевнік, воевніца, ратний, воїн на ділі, |
| | Бився, особ. предводитель; |
| | Правитель охочий до лайки, войовничий, |
| | Збудливий війну. Вояччина, збори |
| | Офіцерів і взагалі службовців у військовій службі. |
| | На балу майже всі вояччина була. (Наум.). |
| | Воїнство, військо Ср військова сила, армія, |
| | Рать, ополчення, у цілому складі або в частинах. |
| | Військо регулярне, стройової, струнке; |
| | Нерегулярне, бойове неструнке, нпр. козаче. |
| | Нестройових назив. у нас небойові його війська та |
| | Обозний. Козацькі війська неструнке, але |
| | Стройової військо (бойове). Козачі стану |
| | Наші утворюють, кожне по собі, особливе військо: |
| | Донське, терських, Кубанське, Уральське, |
| | Оренбурзьке, Сибірське, Астраханське, |
| | Башкирської Іпр. Військо морське та сухопутне; |
| | Військо пішу, кінне. Військо, Уралі звані. |
| | Весь наявний комплект козаків, які |
| | Восени, взимку та навесні рибалять. (Шейн). |
| | Воїнство небесне, ангельські сили, лики |
| | Ангелів та архангелів. Воєнний, про людину, |
| | Служить у війську; про справу, речі, що відноситься до |
| | Війську; ратний, бойовий, військовий, але зазвичай, |
| | Розуміють суходольно-військовий, не морський. |
| | Військова фарба, чорна і біла, в косих |
| | Клітинах, з жаркими коймамі. Войовничий, арх. |
| | Воістий, готовий до бою, до бійки, до війни; |
| | Мужній, хоробрий, Воіст був Іванушка |
| | Годінович, повоістее того Ілейко Муромець, |
| | Казка. Войовничість ж. властивість |
| | Бранелюбіваго, готоваго на бій. Військовий, |
| | Військ, що відноситься до війська, до нього |
| | Належить; більш уптрб. про війська |
| | Козачих: Військовий отаман, головний начальник |
| | Війська; наказний отаман зауряд-начальник, |
| | Намісник. Військовий товариш, у Малоросійскіх |
| | Козаків, спершу було почесне звання |
| | Заслужених воїнів; потомчі