О Г Л А В Л Е Н Н Я
Стор.
В в е д е н и е.. . . . . . . . . . . . . . . . . .
Глава 1. КІНЕЦЬ ЕПОХИ сталінізму та ПЕРЕХІД До
ДЕМОКРАТІЇ У Радянському Союзі. ПОЧАТОК
Хрущовська ДЕСЯТИЛІТТЯ. . . . . . . . . .
Глава 2. Мирні ініціативи РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ - КЛЮЧ ДО
Розрядку міжнародної напруженості.
Зовнішньополітична діяльність Н. С. ХРУЩОВА
Глава 3. ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ У Радянському Союзі.
Хрущовська починання в ЕКОНОМІЦІ. . . . . .
Глава 4. ЗНАЧЕННЯ Хрущовська ДЕСЯТИЛІТТЯ. . . . . .
З А К Л Ю Ч Е Н И Е. . . . . . . . . . . . . . . . .
В В Е Д Е Н Н Я
3 березня 1953 закінчилося більш ніж тридцятирічне прав-
ня Й. В. Сталіна. З життям цієї людини була пов'язана ціла
епоха в житті Радянського Союзу. Все, що робилося протягом 30
років, робилося вперше. СРСР був утіленням нової суспільно-
економічної формації. Його розвиток проходив в умовах жести-
чайшего тиску з боку капіталістичного оточення. Соціал-
лістіческая ідея, що опанувала умами радянських людей, творила чудо-
са. Великий геній радянської людини зумів за історично крат-
чайшій термін перетворити відсталу Росію в могутню індустріальну
державу. Саме Радянський Союз, а не США чи будь-яка інша
країна світу наголову розгромила гітлерівську Німеччину, врятував світ
від тотального поневолення, врятував свій суверенітет і свою терито-
тивнотериторіального цілісність.
Однак за всіма цими успіхами полягали і страшні злочини
ня авторитарного сталінського керівництва, що коштували багатьох мілі-
онов невинних жертв, які не можна виправдати жодними аргументу-
ми. Країна нагадувала стислу пружину. Серйозно хворіла економіка.
Стримувало розвиток культури. Зріла розв'язка. Потрібен був чоло-
вік, який після смерті Сталіна міг розв'язати тугий вузол проб-
лем і повести країну до прогресу.
І така людина була - Микита Сергійович Хрущов. Саме йому
історією було визначено стояти на чолі Радянського Союзу в тече-
ня цілого десятиліття, десятиліття незвичайного, що потряс світ
метаморфозами, названого у світі "десятиліттям відлиги". Доля
самого Хрущова, та й цілого ряду найважливіших подій його періоду,
до недавнього часу була невідома. Багато чого прояснилося благод-
ря гласності і демократії. З'явилося багато публікацій у періодичних-
чеський друку, опубліковані раніше невідомі архівні матеріали
з даного питання.
Розглянута робота не переслідує своєю метою відтворити
образ Хрущова політика і людини, хоча, безперечно, це видає-
ся особистість в історії. Головна мета роботи - спробувати на основі
нового фактичного матеріалу розібратися у важливому історичному
період життя нашої Батьківщини, тим більше, що події тих днів у
чому нагадують реалії наших днів. Правильне розуміння і об'єк-
єктивні їх оцінка буде сприяти прийняттю вірних рішень і
вчинків.
Глава 1. КІНЕЦЬ ЕПОХИ сталінізм і перехід до демократії в
РАДЯНСЬКОМУ СОЮЗІ. ПОЧАТОК Хрущовська ДЕСЯТИЛІТТЯ
1.1. Смерть Й. В. Сталіна і політична криза в СРСР
Криза сталінського уряду почався ще до того, як
помер І. В. Сталін; він збігся з кульмінацією "холодної війни".
Після десяти років міжнародних випробувань, одне іншого важки-
леї, які країна переможно подолала, Радянський Союз поступово
зміцнів. Наслідки війни і голоду відійшли в минуле. Промислова-
ність зростала. Щорічно ВНЗ і технікуми готували до 500 тис. спе-
ціалістов. Однак відчувалося, що післявоєнна сталінська по-
літіка входила в протиріччя з життєвою стійкістю народу. В
країні ніхто не наважувався критикувати ні Сталіна, ні його прави-
будівництві. У країні панував пропагандистський шум суцільних тріумфів.
Важка хвороба роз'їдала країну.
Усе більш ускладнювалися економічні проблеми. П'ятирічний
план 1951-1955 років був представлений країні з запізненням майже на
два роки. Глибокий занепад села викликав у народі побоювання ново-
го голоду. Ізоляція від всіх інших країн світу і манія таємності
заморожували науковий і технічний прогрес.
Проте країна в незначною мірою усвідомлювала свої проб-
леми. Інформація газет і журналів була мізерною і суворо конт-
роліровалась. І все ж люди на місцях недоліки бачили, але страх
не дозволяв їм відкрити рота. Повільно наростало бродіння, бесп-
койство в середовищі вчених, особливо що працюють в галузі гуманітарних
них і суспільних наук. Навіть у біології в кінці 1952р. знову по-
з'явилися перші ознаки полеміки проти Лисенка. Дуже яскраво поки-
Зано в книзі Д. Граніна "Зубр" і в багатосерійному телефільмі "Ніко-
гавкіт Вавілов ". Але будь-які дослідження паралізувала страх. Пренеб-
реження законністю породило "юридичний нігілізм". Внутрішня
культура радянського суспільства розвивалися за цитат І. В. Сталіна.
І в міжнародних справах не все йшло так, як того хотілося б
І. В. Сталіну. Супротивники, які об'єдналися проти СРСР у потужну коа-
ліцію, були численні і сильні. Незважаючи на те, що перемігши
над нацизмом, сталінська модель отримала все-таки поширення
у Східній Європі, а Азія була могутнім союзником Радянського Сою-
за, напруженість була значною. Китай прямував своїм шляхом,
Югославія відмовилася від колективізації на селі, ряд коммуніс-
тичні партій не в усьому дотримувалась вказівок Й. В. Сталіна.
Останні роки життя І. В. Сталін посилено займався питаннями
теорії. Вони в основному стосувалися національного питання та економіки.
Глибоким помилкою Сталіна було твердження про те, що в СРСР
вже побудовано соціалістичне суспільство і починається його перехід
до вищої фазі розвитку - комунізму. Однак все те, про що він го-
говорив, жодним чином не вкладалося в рамки тих критеріїв ком-
мунізма, які були розроблені К. Марксом і поглиблені В.І.Лені-
вим. Для І. В. Сталіна вищим проявом соціалізму залишалася го-
сударственная власність на засоби виробництва. Тому він
відкинув навіть право колгоспів мати у себе сільськогосподарську тих-
нику.
Не зумів І. В. Сталін правильно розібратися в післявоєнних від-
відносинах між основними капіталістичними країнами. Він так і
залишився на рівні 1918 року, коли вважалося, що ці країни обя-
зательно будуть воювати за ринки збуту.
XIX з'їзд партії був останнім прижиттєвим з'їздом І.В.Ста-
ліна. Тут він намічав обговорити програму переходу до комунізму.
На з'їзді партія більшовиків була перейменована в Коммуністічес-
кую партію Радянського Союзу; підтверджено наявність великої кризи-
са. Але сам факт, що з'їзд відбувся майже через 13 років після
XYIII з'їзду ВКП/б /, було вже багато. На з'їзді багато уваги б-
ло приділено питанням зміцнення дисципліни в партії. Сталін обру-
шилася на своїх найближчих сподвижників Молотова і Мікояна. Зріла
чергова, третя після 1928 і 1937 років хвиля чищення партії,
хвиля розправ.
Намірам Сталіна не призначено було збутися. 5 березня 1953
він помер. Радянський Союз онімів. ? Чи згуртованість післясталінські керівництва. Це
збільшувалося і недостатньо ефективною роботою комісії, зани-
мавши реабілітацією репресованих. Головна причина цього
полягає в тому, що дані комісії очолювалися твердими сталин-
цями, небажаними повертатися до "соціалістичної законності",
яку проголосила партія. Життя настійно вимагала при-
няти глобальне рішення - повідомити народу про жахливі наслідки
сталінської сваволі, які ще тяжіла над країною. Цьому
противилася група найстаріших сталінці: Ворошилов, Молотов, Кага-
вич, Маленков. Вони не виправдовували терор минулого, але вважали,
що такі помилки були неминучі при вирішенні таких великих і складність
них історичних завдань.
Крім того, погані результати освоєння цілини дозволили Мо-
лотів, Маленкову і Кагановича перейти в наступ на Хрущова.
У такій обстановці відкрився XX з'їзд партії.
1.4. XX з'їзд КПРС - поворотна віха у відродженні законності в
країні
З 14 по 25 лютого 1956 проходив XX з'їзд КПРС, перший
після смерті Сталіна. Рішення про його скликання прийняв Пленум ЦК в ію-
ле 1955 року. Було визначено два головних доповідача: Хрущов - з
Звітним доповіддю, і Булганін - з доповіддю про намітках нової п'яти-
річки. Цей з'їзд мав стати вирішальним етапом в історії СРСР
і комуністичного руху.
- 7 -
У першій частині звітної доповіді Хрущов вперше оголосив про
світової соціалістичної системи. Друга частина доповіді була пос-
вящена розпаду колоніальної системи, обгрунтуванню "загальної крізіва
капіталізму ". Головним висновком, зробленим у доповіді, був висновок про
те, що альтернативою можливій ядерній війні може бути мирний
співіснування держав з різним суспільним ладом. Отме-
чалось, що війни не є фатально неминучими, але у світі су-
існуючих сили, здатні порушить цю неминучість. Дуже важливим
було те, що вперше за багато років була зроблена спроба об'єктивно
поглянути на світову реальність. Вперше був запропонований реальний
вихід з глухого кута атомної ери. СРСР знову виявила здатність до
лідерства в ідейній сфері.
Важливим програмною заявою стали наступні слова Хрущова:
"Ми повинні всіляко розвивати радянський демократизм, устра-
няти все, що заважає її всебічному розгортання. "Також він
говорив про "зміцнення соціалістичної законності", про те, що
потрібно боротися з будь-яким проявом сваволі.
Ім'я Сталіна в доповіді була названо лише двічі, коли мова
заходила про його смерть. Критика культу була прозорою, але ім'я
Сталіна не називалося. Найбільш різко з критикою культу виступив
Мікоян. Однак його ніхто не підтримав. Обговорювалося доповідь Булгані-
працю-
ве змагання, що накладав на нашу економіку непосильний
тягар і не дозволяло підвищити життєвий рівень радянських людей,
який залишався як і раніше низьким.
СРСР висунув багато пропозицій про роззброєння. Так Н.С.Хру-
щев у вересні 1959 року виступив на Асамблеї ООН з програмою
"загального і повного роззброєння всіх країн. На вигляд вона була еф-
бництва, ніс точки зору її реалізації - нереальна. Радянському
Союзу не довіряли ні США, ні їхні союзники. Тому в березні 1958
року СРСР за власною ініціативою призупинив випробування ядер-
ного зброї. З 1958 року СРСР зменшив чисельність своєї армії,
яка за роки "холодної війни" виросла до 5,8 млн. чоловік.
Чисельність армії була доведена до 3,6 млн. чоловік. Два роки
через Микита Сергійович домігся дозволу скоротити Збройні
Сили до 2,4 млн. військовослужбовців, проте в 1961 році змушений був
призупинити його у зв'язку із загостренням обстановки внаслідок
будівництва Берлінської стіни. Головну ставку у будівництві
Радянської Армії Н. С. Хрущов робив на размітіе Ракетних військ стра-
стратегічно призначення, нехтуючи розвитком інших пологів і ви-
дов військ, чим завдав значної шкоди Збройним силам СРСР.
Зміна радянської стратегії і звернення СРСР до США було
наслідком того, що ця країна була єдиним супротивником,
здатним вразити Радянський Союз. Н. С. Хрущов був першим головою
не тільки радянського, а й російського уряду, який завдав
візит до США у вересні 1959 року. Два тижні він подорожував по
- 12 -
Америці. Візит закінчився переговорами з президентом США Ейзенха-
уером. Однак ніяких угод підписано не було. Тим не менше
в цій встречебилі закладені основи прямого діалогу між двома
країнами у майбутньому.
Ілюзія від візиту Микити Сергійовича в США зненацька поло-
жив кінець інцидент, коли 1 травня 1960 американський само-
років-розвідник був збитий ракетою над Уралом. Пілот був захоплений жи-
вим разом зі шпигунської апаратурою. США були поставлені в зат-
руднітельное положення. Ейзенхауер узяв відповідальність на себе.
Н. С. Хрущова критикували і співвітчизники і союзники за надмірний-
ву поступливість, тому він був змушений прийняти круті диплома-
тичні заходи.
Інцидент стався напередодні нової зустрічі у верхах, призначено-
ної на 16 травня в Парижі. Радянський уряд більш двох років
вимагало такої зустрічі. У той момент, коли всі вже зібралися у
французькій столиці, Н. С. Хрущов вимагав, щоб перед початком
переговорів американський президент приніс вибачення. Тому пе-
реговори не могли бути навіть початі. Вже погоджений у відповідь
візит, який Ейзенхайер як перший американський президент дол-
дружин був нанести в СРСР, було відмінено. Обстановка обострілась.СССР
був оточений ланцюгом з 250 амеріканскіз баз. Однак
