Поняття державного терору

Сморгунову А.Л.

З середини 80-х років почався перехід російського суспільства від тоталітарної та адміністративно-командної системи до демократичної, цей період триває і до сьогоднішнього часу. Важливим завданням залишається необхідність дати юридичну оцінку діянь тоталітарного режиму, що виявилися в організації і проведенні масового терору, що коштував життя мільйонам наших співвітчизників. Державний терор заподіяв збиток, набагато більш значний, ніж загальнокримінальної злочинність; він є одним з найбільш небезпечних видів політичної злочинності.

Політична злочинність і державний терор, як один з її видів, до цих пір залишаються недостатньо вивченими. Кримінології, що займаються розробкою даної теми, визнають практичну неможливість дати однозначне визначення цих явищ.

У сучасній літературі немає єдиного підходу до питання про співвідношення поняття "терору" з такими поняттями як "тероризм", "війна", "геноцид", "агресія". Вільне поводження з цими термінами призводить до неможливості провести розмежування між різними явищами і заводить дослідника в глухий кут. Найбільш складним є питання розмежування "терору" і "тероризму".

Ці поняття найчастіше ідентифікуються і вживаються як синоніми не тільки в побуті, але і в науковій літературі. У перекладі з латинської слово терор означає "страх", "жах", а отже, практично будь-який акт насильства, вбивства, захоплення заручників можна віднести до категорії терористичного остільки, оскільки цей акт має на меті когось налякати, залякати, повалити в жах. В даному випадку поняття "терор" і "тероризм" є цілком ідентичними за своїм смисловим значенням.

"Терор" як спеціальний термін, що позначає засіб насильства по відношенню до політичних ворогів був вперше застосований під час Великої французької революції в тому сенсі, в якому ми його вживаємо сьогодні. Даний термін був покликаний характеризувати діяльність нового уряду, широко використав кари як метод знищення політичних супротивників. Терор був складовою частиною революційної ідеології як основи дії і політики тієї епохи [1], хоча явища, які також можна було б позначити цим поняттям, що існували на всьому протязі історії людства.

У словниках "терор" визначається як "фізичне насильство, аж до фізичного знищення, по відношенню до політичних супротивників" [2]. Такі визначення також не дозволяють чітко розмежувати такі поняття як "терор" і "тероризм".

Багато російські вчені намагалися внести ясність у це питання. С.А. Ефірів вважає, що поняття тероризму в широкому сенсі можна вживати як об'єднує нелегальну підривну діяльність, всі види державного терору, терористичної політики і геноциду, а у вузькому сенсі - відносно нелегальних терористичних актів [3]. У цьому випадку, на його думку, поняття терору зберігає своє первинне значення, що виникло в період якобінської диктатури, тобто значення державного терору.

Відомий кримінолог Ю.М. Антонян також пропонує розуміти під тероризмом як все явище в цілому, так і окремі терористичні акти. Крім того, він наполягає на розрізненні кримінологічного (більш широкого) і кримінально-правового понять тероризму [4]. З цієї точки зору авторові представляється можливим виділити такі види тероризму як політичний, державни