ПЛАН:
* ПРИЧИНИ ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ
* ОСНОВНІ ЦЕНТРИ РУССКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД РОЗДРОБЛЕНОСТІ: ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ У ЇХ РОЗВИТКУ
* СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ І ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ РОЗДРОБЛЕНОСТІ.
Перший розділ земель стався за Володимира Святославича, з його правління починають розпалюватися князівські чвари, пік яких припав на 1015-1024гг, коли з дванадцяти синів Володимира в живих залишилися тільки троє. Розділи земель між князями, усобиці лише сопутствоваліразвітію Русі, але не визначали ту чи іншу політичну форму державної організації. Вони не створювали нового явища у політичному житті Русі. Економічною основою і головною причиною феодальної раз-
подрібненими часто вважають натуральне господарство, наслідком якого була відсутність економічних зв'язків. Натуральне господарство-сума економічно самостійних, замкнутих хозяйственнихеді-
ниць, в яких продукт проходить шлях від його виготовлення допотребленія. Посилання на натуральне господарство лішьвернаяконстатація що мав місце факту. Однак його панування, чтодляфеода-
лізм характерно, ще не пояснює причин розпаду Русі, таккак натуральне господарство панувало і в єдиній Русі, і вXIV-XV століттях, коли в російських землях йшов процес утворення єдиного го-
сударство на базі політичної централізації.
Сутність феодальної роздробленості полягає втом, що вона була новою формою державно-політичної організації суспільства. Іменнотакаяформасоответствовалакомплексусравні-
тельно невеликих феодальних світом не пов'язаних один сдругомі державно-політичного сепаратизму місцевих боярських спілок.
Феодальна роздробленість - прогресивне явище вразвітіі феодальних відносин. Розпад ранньофеодальних імперійнасамостоятельние князівства-королівства був неминучим етапом враз-
вітіі феодального суспільства, касалосьліетоРусівВосточной Європі, Франції в Західній Європі чи ЗолотойОрдинаВостоке.
Феодальна роздробленість прогресивна була тому, що онабила наслідком розвитку феодальнихотношеній, углубленіяобщественного поділу праці, результатом чого билпод'емземледе-
лия, розквіт ремесла, зростання міст. Для розвитку феодалізманужни були вже інші масштаби і структура держави, пристосована до потреб і сподіванням феодалів, насамперед боярства.
Першою причиною феодальної раздробленностібилростбоярскіх вотчин, числа залежних в них смердів. XII-початок XIIIвека характеризувалися подальшим розвитком боярського землевладеніяв
різних князівствах Русі. Бояри розширювали своє володіння засчет захоплень земель вільних смердів-общинників, закабалялі їх, купували землі. Прагнучи отримати більший прібавочнийпродуктоні
збільшували натуральний оброк і відпрацювання, які виполнялізавісімие смерди. Збільшення за рахунок цього одержуваного боярами додаткового продукту робило іхекономіческімощниміісамостоя-
тільних. У різних землях Русі стали складиватьсяекономіческі потужні боярські корпорації стремівшіесястатьполновластнимі господарями на землях, де були розташовані їхні вотчини. Оніхотелі самі вершити суд над своїми селянами, получатьсніхштрафи-віри. Багато бояреобладаліфеодальниміммунітетом (правом невтручання в справи вотчини), "Руська правда" визначала пра-
ва боярства. Проте великий князь (ітаковапріродакняжеской влади) прагнув зберегти в своїх руках всю повноту власті.Он втручався у справи боярських вотчин, прагнув сохранітьзасобой
право суду над селянами та отримання з них вир вовсехземлях Русі. Великий князь,
