Східні слов'яни та їх сусіди в II - IX ст. н.е. Походження слов'ян. Велике переселення народів і розселення у Східній Європі. Анти і Візантійська імперія в VI ст. Східні слов'яни У11-1Х ст. Географічні та природні умови життя. Господарство і побут. Язичництво. Суспільний лад. Поява майнової нерівності і знаті. Князі і їх дружини. Племінні союзи. Передумови утворення держави. Взаємовідносини східних слов'ян з сусідами.

Створення Давньоруської держави. "Повість минулих літ" - головне джерело з історії Стародавньої Русі. Літописна сказання про визнання варягів. Норманістів і антінорманісти в історичній науці. Походження назви Русь. Роль варягів у формуванні східнослов'янської державності. Два основних політичних центри, що консолідували східних слов'ян: північний (Новгород) і південний (Київ), боротьба Півночі і Півдня. Перемога Півночі - основна передумова для утворення єдиної Давньоруської державам Початок династії Рюриковичів.

Київська Русь у X ст. - На початку XI ст. Підпорядкування східнослов'янських земель новгородцями і київськими князями. Князь Олег. Київ - "Мати міст руських". Данина. Полюддя. Повстання древлян (945 р.) Походи Олега та Ігоря проти Візантії. Договори Русі з греками. Реформи і дипломатія княгині Ольги, прийняття нею християнства.

Князь Святослав і його походи. Хозарський Каганат і його розгром. Війна з Болгарією і Візантією. Загибель Святослава. Боротьба за владу між його синами.

Розквіт Київської Русі за Володимира Святославича (980-1015). Розширення території Київської Русі. Завершення об'єднання всього східного слов'янства під владою Києва. Введення нової адміністративної системи на основі злиття державного початку з особистим, боротьба з кочівниками-печенігами. Зміцнення кордонів, організація загальнодержавної оборони (будування фортець, валів, сигнальних вишок). Князь і дружина.

Спроба Володимира перетворити язичництво в державну релігію, причини її невдачі. Проникнення християнства на Русь. Вибір київського князя. Російсько-візантійські відносини в період хрещення Русі. Наслідки та значення християнізації. Долучення до християнської цивілізації. Зміцнення міжнародних зв'язків Русі. Соціальні наслідки християнізації. Початок формування церковної організації. Двовірство Русі: християнство та язичництво. Зміцнення російської державності за Володимира Святославича. Героїчна боротьба Русі з кочівниками в кінці X початку XI ст. у творах усної народної творчості.

Київська Русь у XI ст. Русь під владою княжого роду Рюриковичів. Десятилітня братовбивча боротьба між синами Володимира Святославича. Канонізація Бориса і Гліба, її морально-політичне значення. Ярослав Мудрий - "самовластец руської землі" (1019-1054). Подальше зміцнення і розширення меж Київської держави. Будівництво міст. Прикраса столиці (Софійський собор. Золоті ворота).

Поширення християнства і освіти. Зміцнення російської церкви: освіта окремої київської митрополії на чолі з митрополитом Іларіоном (без санкції константинопольського патріарха). Створення першого на Русі монастиря - Києва-Печерського.

Складання і оприлюднення першого варіанту збірника законів - "Руської правди". Розширення міжнародних зв'язків Русі - династичні зв'язки Ярослава Мудрого з королівськими пологами Норвегії, Польщі, Візантії, Франції, Чехії, Угорщини, Німеччини.

Київська Русь у середині XI - початку XII ст. Князі - Ярославичі. Княжі усобиці, боротьба з половцями. З'їзди князів. Народні руху: від язичницьких заколотів до соціального протесту. "Правда Ярославичів".

Економічні та соціальні процеси: зародження ранньофеодальних відносин і їх своєрідність, багатоукладність економіки, формування великої земельної власності князівських і боярських вотчин. Княже господарство. Поява залежного населення. Селяни-смерди, рядовичі, закупи, холопи. Внутрішня і зовнішня торгівля. Роль давньоруських міст.

Відновлення єдності давньоруської держави за Володимира Мономаха. "Статут" Володимира Мономаха. Боротьба з половцями. "Повчання дітям". Мстислав Великий - останній князь єдиної Русі.

Культура Київської Русі, її витоки. Укладалася як культура всіх східних слов'ян, зберігаючи в той же час свої регіональні риси. Поряд з традиціями східних слов'ян в ній відбилося і вплив сусідніх народів. Язичницька культура слов'ян - заснування культури стародавньої Русі. Прийняття християнства і його роль у формуванні давньоруської культури. Значення візантійської культури для Русі.

Давньоруські міста - центри культури. Архітектура. Кам'яне храмове будівництво (панував візантійський хрестовокупольний стиль). Іконопис, фресковий живопис, мозаїка, скульптура, музика. Співоче мистецтво. Легендарний казок - співак Баян. Мандрівні актори-скоморохи. Усна народна творчість: пісні, перекази, героїчні билини, прислів'я, приказки, афоризми. Походження слов'янської писемності. Кирило і Мефодій - просвітники слов'ян. Відкриття шкіл, поява перших бібліотек. Виникнення російського літописання. "Повість временних літ". Літописи - один з найважливіших пам'ятників і писемності, і літератури, і історії, і культури в цілому. Літопис - осередок історії Стародавньої Русі, її ідеології, розуміння її місця у світовій історії. Давньоруські письменники, їхні твори (Нестор, Сильвестр, Іларіон, Данило). Побут і звички.

Значення давньоруської держави у вітчизняній історії та світовій культурі.