Мусават h2>
В. Е. Бистров p>
"Мусават" ( "Рівність"),
політична партія в Азербайджані в 1911-20. Програма спиралася на ідеї
панісламізму і пантюркізму. У вересні 1918 очолила уряд у
Азербайджані. Після встановлення радянської влади (квітень 1920) припинила
існування. p>
Радянський погляд: p>
мусаватистів, члени
контрреволюційної буржуазно-націоналістичної партії «Мусават» ( «Рівність»)
в Азербайджані. Партія утворена в 1911 в Баку під назв. «Мусульманська демократична
партія Мусават ». Програма М. була побудована на панісламістською і
пантюркістських ідеях, передбачала створення під егідою Туреччини єдиної
мусульманської держави і включення в неї Азербайджану. В період 1-ї світової
війни М. переглянули свої позиції і, виступивши на підтримку царського уряду,
закликали довести війну «до переможного кінця». Після Лют. революції 1917 М.
активно підтримували бурж. Врем, пр-во. Для розколу трудящих і зміцнення
позицій націоналістичні. буржуазії М. спільно з ін бурж. партіями утворили
т. н. мусульманські нац. поради, котрі мали нац. військовими частинами. Разом
з дашнаки і вантаж, меншовиками М. боролися проти революційних Рад у
Закавказзя. Розпалюючи нац. ворожнечу до інших народів та проповідував націоналізм і
класовий світ всередині азербайджанської нації, лідери М. намагалися відвернути
азербайджанських трудящих від класової боротьби. Шляхом націоналістичні. і
релігійної пропаганди М. поряд з великою буржуазією і поміщиками вдалося
поширити свій вплив на дрібну буржуазію, частина націоналістично
налаштованої інтелігенції і відсталі шари селянства. Після Великої жовтня.
соціалістичної. революції М. розгорнули інтенсивну підготовку до боротьби з Рад.
владою. Кістяком мусульманських нац. частин і озброєння. опорою М. стали повернулися
з Петрограда на Кавказ загони «Дикої дивізії», а також створена ними в нояб.
1917 школа прапорщиків. У грудні. 1917 частини М. роззброїли більшовицькому
налаштованих солдатів 219-го полку в Гянджі (Кіровабаді), 7 січня. 1918 спільно з
грузинськими меншовиками напали на ешелони з поверталися з Кавка. фронту
солдатами, вбили і поранили ок. 2 тис. чол., Захопили 15 тис. гвинтівок, 70
кулеметів і 20 гармат. У березні 1918 М. підняли заколот проти Рад. влади в Баку,
але були розгромлені. Надалі М. скотилися до ролі маріонеток у руках
іноз. загарбників. У травні 1918 лідери М. через що влаштувалися в Тбілісі
мусульманське нац. збори створили своє в-во і проголосили «незалежність»
Азербайджану. Вторглися до Азербайджану тур. загарбники затвердили новий склад мусаватістского
пр-ва, к-рої спільно з інтервентами обрушило на азербайджанський народ
масові репресії. На поч. Серпень 1918 владу в Баку була захоплена M., a 15
Вер. 1918 місто було зайнятий тур. військами. Формально в Азербайджані було створено
мусаватістское пр-во, к-рої фактично стало знаряддям диктатури тур. вояччини
і всіляко сприяв перетворенню країни в колонію Туреччини. У зв'язку з
поразкою австро-нім. коаліції, капітуляцією Туреччини перед Антантою і
підсилюються ударами Рад. Армії Туреччина 17 нояб. 1918 почала виводити свої
війська з Азербайджану. Англ, імперіалісти, що зайняли Баку, прагнули
використовувати Закавказзі як плацдарм для боротьби проти Рад. Росії (див.
Інтервенція у Закавказзі 1918-21). М., спираючись на англійських інтервентів,
продовжували насаджувати в Азербайджані терористичний режим і допомагали
загарбникам грабувати нафтові та ін багатства країни. Мусаватістская поліція і
армія (2 Пех., 1 кав. дивізії і отд. частини загальної числ. 20 тис. багнетів і шабель)
цілком перебували під контролем англійців і використовувалися для придушення
революц. руху азербайджанського народу. Одночасно лідери М. підтримували
зв'язок з Денікіним. У серпні. 1919 англ, інтервенти змушені були покинути
Азербайджан. Перед лицем неминучого краху мусаватістское контрреволюц. в-во
посилило репресії проти трудящих і приступило до підготовки жахливого
злочину - вибуху бакинських нафтових промислів. З метою надати допомогу
трудящим Азербайджану і припинити антинар. злочину М. рад. війська з
вказівкою В. І. Леніна в квітні. 1920 провели Бакинську операцію 1920. 28 квітня. в
Азербайджані було встановлено Рад. владу. Партія М. припинила своє
існування. Емігрувавши за кордон, лідери М. продовжували антирадянську
діяльність. p>
Список літератури h2>
Боротьба за перемогу
радянської влади в Азербайджані. 1918-1920. Документи і матеріали. Баку, 1967; p>
Нариси історії
Комуністичної партії Азербайджану. Баку, 1964; p>
Історія Азербайджану. Т.
2-3. Баку, 1960-63; p>
Покаржевскій Е. А. З
історії іноземної інтервенції і громадянської війни в Азербайджані. Баку, 1957;
p>
Раєвський А. Партія
«Мусават» та її контрреволюційна робота. Баку, 1929; p>
Мікоян А. І. Дорогий
боротьби. Кн. 1. М., 1971. P>
Для підготовки даної
роботи були використані матеріали з сайту http://hrono.rspu.ryazan.ru/
p>