Ляоянское бій
Б. І. Баромикін
Ляоянское битва 1904
року, битва між російською Маньчжурської армією і трьома японськими арміями під
час російсько-японської війни 1904-1905. Сталося 11 (24) серпня - 21 серпня (3
вересня) в р-ні м. Ляоян (юго-вост. частину Маньчжурії).
Після невдалої спроби
в червні 1904 деблокувати обкладена Порт-Артур рус. Маньчжурська армія
(команд, ген. А. H. Куропаткін) відійшла на далекі підступи до Ляояном, на лінію
ст. групами, Південної та Східної (всього 152 тис. чол., 606 op.), зайняла 1-й
оборони, кордон. В тилу армії завершувалося обладнання передовій і головною
оборони, позицій. Спираючись на ці позиції, Куропаткін намічав перейти до
обороні, віддаючи тим самим ініціативу дій в руки японців. Маньчжурської
армії протистояли 1, 2 і 4-а японські армії (всього 130 тис. чол., 508 op.).
Незважаючи на менші
сили, головнокомандувач японськими арміями маршал Ояма планував опанувати
оборони, рубежами рус. військ, а потім охоплюють ударами по флангах
оточити і знищити рус. армію. 11 (24) серпня. 1-а япон. армія ген. Курокі
почала наступ в обхід лівого флангу Сх. групи укр. військ. 13 (26) серпня.
4-а (ген. Нодзому) і 2-а (ген.Оку) армії розгорнули наступ проти Пд.
групи. Атаки японців на всіх напрямках були відбиті. Однак Куропаткін,
грунтуючись на перебільшений. даних про сили пр-ка і не використавши всіх
можливостей оборони на першому рубежі, наказав військам Маньчжурської армії
відійти на 2-й оборони, кордон. 17 (30) серпня. всі 3 япон. армії одночасно
атакували цю позицію. Атаки японців проти центру і правого флангу були
відображені короткими, але сильними контратаками з великими для них втратами. На
лівому фланзі, не дивлячись на контратаки рус. військ, 1-а япон. армія зуміла зайняти
Сикваньтунь і ряд висот сх. Ляояна, але розвинути наступ у неї не вистачило
сил. Створилася обстановка дозволяла рус. армії нанести контрудар і розгромити
1-у япон. армію. Однак Куропаткін, побоюючись обходу лівого флангу армії, віддав
наказ про її відхід на гол. позицію. За рахунок скорочення лінії фронту і
звільнення частини військ Куропаткін розраховував створити єдине ціле для парирування
обхідного руху і розгрому 1-й япон. армії. 18 (31) - 21 серпня. (3 сент.)
розгорнулися бої за гол. позицію. Поєднуючи наполегливу оборону укріплень з
контратаками і вилазками, 2-й і 4-й Сибірські корпусу відбили атаки японців у
центрі і на правому фланзі. На лівому фланзі контрударами 1-го і 3-го Сибірських
корпусів в р-ні Сикваньтунь наступ армії Курокі теж було зупинено. Тим
не менше 21 серпня. (3 сент.) Куропаткін віддав наказ про відступ до Мукдені.
Рус. армія, мужньо і стійко відстоює ляоянскіе укріплене. позиції,
залишила їх, не зазнавши поразки. 22 серпня. (4 сент.) Японці зайняли надісланий
Ляоян. Переслідувати російських Ояма не наважився, побоюючись переходу рус. армії в
наступ. За 11 днів боїв Л. с. япон. війська втратили 24 тис. чол., російські
- 16 тис. чол. Л. с. японці виграли лише внаслідок пасивності рус.
командування та його грубих помилок в управлінні військами (перебільшення сил
японців, виділення значить, частини сил в резерв, преждеврем. і необоснов. відходи
на нові позиції і т. д.), але оточити і розгромити рус. армію вони не, змогли.
Л. с. мало значить, розмах (фронт - 75 км, глибина - 35 км, тривалість --
11 діб); в ньому виявилося зросле значення вогню та взаємодії військ,
широко застосовувалися обходи та обхвати. Разом з тим воно розкрило великі недоліки
в воєн. організації, стратегії і тактики рус. армії.
Список літератури
Ленін В. І. Падіння
Порт-Артура .- Полн. зібр. соч. Изд. 5-е. Т. 9;
Історія російсько-японської
війни 1904-1905 рр.. М., 1977;
Левицький Н. А.
Російсько-японська війна 1904-1905 рр.. Изд. 3-е. М., 1938;
Російсько-японська війна
1904 - 1905 рр.. Т. 3. Ч. 1-3. СПб., 1910.
Для підготовки даної
роботи були використані матеріали з сайту http://hrono.rspu.ryazan.ru/
