Історія автоматизованих систем управління підприємствами (АСУП)

пугачів Е. Н.

Завдання планування та управління промисловими підприємствами - один з основних областей застосування універсальних цифрових обчислювальних машин. Саме виходячи з потреби вирішення таких завдань для потреб народного господарства визначалося, скільки машин треба випускати, які повинні бути архітектура і програмне забезпечення ЕОМ (щоб ефективно програмувати алгоритми обробки даних у цьому класі задач).

Перш ніж відновлювати історію створення та впровадження АСУП в Росії (колишньому СРСР), необхідно уточнити, про що йде мова з точки зору сучасних понять про інформатики та інформаційних технологіях. Інакше неможливий осмислений і систематизований відбір фактів та визначних подій з моря доступних, а частіше важкодоступних історичних матеріалів. Адже історичні матеріали -- це, у кращому випадку, свідчення учасників та очевидців відбувалися подій, у яких природно були ті погляди і оцінки, які відносяться до той час, а в гіршому випадку перекази з чужих слів з неминучими спотвореннями в оцінках. Колись поширений термін "АСУП - автоматизована система управління підприємством "зараз майже не вживається. Справа тут в тому, що зміст поняття "автоматизована система управління", передбачає неодмінну присутність людини як ланки системи управління (на відміну від поняття "автоматична система управління") був втрачений. Багаторазове "забалтиваніе" поняття АСУП призвело до того, що, говорячи АСУП, перестали помічати що міститься в ньому протиріччя. У Насправді саме функція управління підприємством ніколи не була реалізована в АСУП, які лише надавали інформацію особам, що приймали рішення з управління підприємством, але перебували поза системою.

У рамках напрямки, претензійно називався тоді "економічної кібернетикою "не була створена цілісна теорія, яка дозволяла б розглядати підприємство в цілому як систему управління.

Вдалося розробити набір методів вирішення завдань збору і обробки даних, обліку, оптимізації оперативно-календарного планування та інших практично важливих алгоритмів, що знайшли широке застосування при створенні АСУП.

Роботи з створення АСУП на базі вітчизняних універсальних цифрових обчислювальних машин було розпочато з ініціативи академіка В. М. Глушкова в Інституті кібернетики АН СРСР у 1963-1964 рр..

Першою в СРСР системою для підприємства з крупносерійним характером виробництва була АСУП "Львів", впроваджена на Львівському телевізійному заводі "Електрон". Її розробка була проведена в 1965-1967 рр.. колективом фахівців Інституту кібернетики АН СРСР спільно з співробітниками СКБ заводу. А в 1970 р., коли система вже успішно експлуатувалася, її творці - В. М. Глушков, В. І. Скурихін, А. А. Морозов, Т. П. Подчасова, В. К. Кузнєцов, В. В. Шкурба и др. - були нагороджені Державною премією України. Рішення завдання, поставленої В. М. Глушкова, - створити не індивідуальну для даного підприємства, а типову для машино-та приладобудівних підприємств систему, призвело до методів побудови прикладних програм, що використовують параметричну настроювання на особливості конкретного підприємства при прив'язці, налагодження і впровадження типової системи. Ці методи максимального використання параметрів, а НЕ числових значень при побудові прикладних програм, розроблені ще за створення першої АСУП, з часом стали широко поширеними і використовуються до цих пір в інтегрованих інформаційних системах планування ресурсів підприємства.

Ще в 1965 р. В. М. Глушкова було висунуто поняття спеціалізованої операційної системи, призначеної для систем з регулярним потоком завдань. Універсальні операційні системи для вирішення випадкових потоків задач у пакетному режимі в обчислювальних центрах, наприклад OS/360 фірми IBM для сімейства 360, не дозволяли використовувати переваги, які могла представити знання регулярного потоку задач в АСУП. Тому в складі програмного забезпечення АСУП "Львів і Кунцево" на базі вітчизняних машин другого покоління серій "Мінськ" і "Урал" були розроблені програмні засоби управління розкладом завдань, попередньою підготовкою інформації та мультипрограмному режимами виконання прикладних програм. Хоча до штатних операційних систем машин "Мінськ" і "Урал" такі рішення не були доведені.

Наприкінці 60-х -- початку 70-х років після завершення робіт з АСУП "Львів" під керівництвом В. М. Глушкова була створена типова система "Кунцево", впроваджена на Кунцевському радіозаводі. Завдяки ініціативі, наполегливості та авторитету В. М. Глушкова були ухвалені рішення про те, щоб 600 систем, розробляється для машинобудівних і приладобудівних підприємств дев'яти оборонних міністерств СРСР (зокрема, підприємств міністерств машинобудування, промисловості засобів зв'язку, радіопромисловості) були побудовані на основі типової АСУП "Кунцево".

Створення великих АСУП зажадало використання і розвитку методів оптимізації. Роботи в цій галузі проводилися в Інституті кібернетики АН УРСР під керівництвом В. С. Михалевича. Вони привели до створення української школи методів оптимізації (В. С. Михалевич, Ю. М. Ермольев, Б. Н. Пшеничний, І. В. Сергієнко, В. В. Шкурба, Н. З. Шор), роботи якої отримали визнання не тільки в СРСР, а й за кордоном. У 1960-1962 рр.. була запропонована загальна алгоритмічна схема послідовного аналізу варіантів, що включала в себе як окремий випадок обчислювальні методи динамічного програмування (В. С. Михалевич, Н. З. Шор). Ця схема була застосована при вирішенні завдань проектування автомобільних і залізниць, електричних і газових мереж. В.В. Шкурба розвинув цю схему разом з методами імітаційного моделювання для вирішення завдань упорядкування, зокрема в теорії розкладів і календарному плануванні. Ці результати послужили математичною основою систем "Львів" та "Кунцево".

У 1981 р. група вчених Інституту кібернетики АН УРСР (В. С. Михалевич, А. А. Бакаєв, Ю. М. Ермольев, Т. М. Мар'янович, І. В. Сергієнко, В. Л. Волкович, Б. Н. Пшеничний, В. В. Шкурба, Н. З. Шор) за розробку комплексу методів оптимізації отримала Державну премію України.

Новий етап у розвитку АСУП припав на другу половину 70-х років і 80-і роки. Це були комплексні АСУП, в яких органічно інтегрувалися в єдине ціле завдання автоматизованого проектування нових виробів (САПР), технологічної підготовки виробництва (АСПП), автоматизації випробувань готових виробів і автоматизації організаційного управління підприємством (АСУП в колишньому, функціональному розумінні). Технічну базу нового покоління АСУП складали, як правило, моделі ЄС ЕОМ, СМ ЕОМ. Комплексні АСУП були розроблені та впроваджені на Ульяновському авіаційному заводі та інших підприємствах оборонного комплексу під керівництвом В. І. Скурихін, А. А. Морозова.

Одночасно комплексні АСУП створювалися науково-дослідними інститутами Всесоюзного об'єднання "Союзсістемпром" Мінпрібора СРСР: ЦНІІТУ, м. Мінськ; Гнип Вт, м. Казань; НІІУМС, м. Пермь та ін для промислових підприємств народно-господарської сфери (Мінський тракторний завод та ін.)

В даний час замість поняття АСУП використовується більш точне поняття "інтегровані системи планування ресурсів підприємства" (Enterprize Resource Planning Systems - ERP-системи). Під ними розуміють системи, в яких функціонально поєднуються які існували раніше, як автономні ( "острівці автоматизації") системи для вирішення завдань автоматизації обліку та управління виробництвом, фінансами, постачанням і збутом, кадрами та інформаційними ресурсами. Технічну базу сучасних ERP-систем, використовують переважно розподілену архітектуру клієнт-сервер, складають сервери і робочі місця користувачів, об'єднані локальними мережами.

На ринку інформаційних технологій на території України діють розробники ERP-систем та системні інтегратори, що пропонують як власні розробки ( "Галактика", "Парус", "1С", "Цефей" та ін), так і рішення світових постачальників ERP-систем (SAPR/3, Baan, Scala).

Серйозне розвиток отримали методологія та інструментальні засоби моделювання бізнес-процесів сучасних підприємств, що функціонують в умовах ринкової економіки, реінжинірингу бізнес-процесів, процесно-орієнтованих методів аналізу і проектування систем.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.computer-museum.ru/