Перший радянський ПК

Наталія Дубова

В 1982 з'явилася на світ перша радянська персональна ЕОМ «Агат». «Агат» встановлювали в перших шкільних комп'ютерних класах, і на ньому хлопці освоювали ази інформатики і ВТ.

До початку 80-х НДІ обчислювальних комплексів, яким керував Михайло Олександрович Карцев, був потужною організацією з розробки найсерйозніших ЕОМ для радянського оборонного комплексу. Створена цим колективом багатопроцесорна векторна машина М-10 з швидкодією 5 млн. операцій в секунду залишалася однією з найшвидших радянських ЕОМ, а на підході була векторно-конвеєрна М-13. Але саме в цій солідній організації в 1982 році з'явилася на світ перша радянська ПЕОМ.

Великим підприємствам, подібним НІІВК, в радянські часи часто ставилося в обов'язок випускати товари народного споживання. У 1981 році група фахівців інституту, керована Анатолієм Федоровичем Іоффе, почала розробляти такий незвичайний на ті часи споживчий продукт, як персональний комп'ютер. Робота ця була далеко від стовпової дороги розвитку інституту, тому спочатку спроектовану на папері малогабаритну машину просто нема з чого було робити - не було відповідних процесорів, спеціальних інтегральних схем, моніторів, клавіатури, компактних дисководів для магнітних дисків, принтерів. Знадобилася пряма допомога Мінрадіопрома, у підпорядкуванні якого знаходився НІІВК, щоб хоч якось впоратися з проблемою комплектуючих.

Потім виникла інша складність - заводи, які виготовляли обчислювальну техніку, не хотіли братися за новий виріб, призначення якого тоді було не зовсім зрозуміло і просто не сприймалося всерйоз. Тому перші моделі ПЕОМ «Агат» -- так розробники назвали своє створення - були зібрані прямо в інституті монтажниками НІІВК. Одну з машин передали Інституту мікрохірургії ока Святослава Федорова, на інших фахівці НІІВК доводили до розуму системне програмне забезпечення машини і розробляли прикладні програми. У 1984 році за світовими мірками досить недосконалий в технологічному плані «Агат» був відправлений на знаменитий CeBIT, де великого фурору не справив. Але факт появи в Радянському Союзі персонального комп'ютера не міг залишитися непоміченим.

В НІІВК продовжували вдосконалювати конструкцію «Агата» і врешті-решт добилися передачі машини в промислове виробництво. За серійний випуск ПЕОМ взявся спочатку ліанозовської електромеханічний завод в Москві, потім в 1985 році до нього приєднався Волзький завод обчислювальної техніки.

Користувач першого радянського персонального комп'ютера отримував у своє розпорядження машину з 8-розрядним процесором, швидкодією 300 тис. операцій в секунду, оперативною пам'яттю 64 Кбайт і чорно-білим монітором. Стандартна програмна начинка «Агата» була цілком солідною і за сьогоднішніми мірками - дискова операційна система, текстовий редактор, графічний редактор, персональна СУБД, інтерактивні інформаційно-довідкові системи.

Для НІІВК, зайнятого розробкою спеціалізованих суперЕОМ, персональний комп'ютер проте не став пасинком. Інститут не тільки серйозно підійшов до його розробки та доведення до досконалого рівня, створивши для цього спеціальний відділ персональних ЕОМ, але й активно зайнявся пропагандою нової машини. Для користувачів такий спосіб роботи з обчислювальною машиною, коли вона знаходиться у твоєму особистому розпорядженні, був незвичайний і незрозумілий. Звиклі до потужних рахунковим ЕОМ колективного користування, вони, як правило, просто не знали, яку вигоду можна витягти з автоматизованої обробки та зберігання інформації на персоналці. НІІВК направляв свою машину в наукові, медичні, навчальні організації, часто фахівці інституту безпосередньо на місці допомагали освоювати «Агат». Комп'ютер почали використовувати в Обчислювальному центрі союзної Академії наук, у Сибірському відділенні АН СРСР, Інституті загальної фізики АН СРСР, у Академії наук Киргизії, Тартуському університеті, Міністерстві цивільної авіації, Інституті серцевої хірургії, деяких московських лікарнях та поліклініках.

Але особливо варто відзначити роль «Агата» у шкільній освіті. Пам'ятаю за власним досвіду, що в ті роки школярам у кращому випадку давали загальне теоретичне уявлення про обчислювальної машини. Поява персонального комп'ютера відкрило можливість помацати ЕОМ власними руками. «Агат» встановлювали в перший шкільних комп'ютерних класах, і на ньому хлопці освоювали ази інформатики та обчислювальної техніки. У 1985 році в країні почалося ініційоване урядом рух по інформатизації шкіл. І хоча показові комп'ютерні класи оснащували в основному закупленими в Японії «Ямаха», скромний радянський «Агат» вже підготував грунт для широкого впровадження комп'ютерів в шкільну освіту.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.osp.ru