Народження МЕСМ

Наталія Дубова

Цей рік, мабуть, самий знаменний в історії нашої обчислювальної техніки. 4 Січень спеціальної комісії був продемонстрований діючий макет електронної лічильної машини, а в кінці грудня мала електронна рахункова машина (МЕСМ) була пущена в експлуатацію. Дітище київській лабораторії Сергія Олексійовича Лебедєва початок дихати. МЕСМ створювалася як полігон для дослідження основних принципів побудови обчислювальних машин, перевірки методик вирішення певних завдань і напрацювання досвіду експлуатації такої техніки. З кінця 1948 Лебедєв і його лабораторія, яка діє на базі київського Інституту електротехніки, який вчений очолив на запрошення Академії наук України, напружено працювали над першої радянської ЕОМ. Нашим вченим були відомі дані про західні машинах, але вони були настільки мізерні і далекі від технічної деталізації, що про копіюванні не могло бути й мови. МЕСМ втілила базові принципи побудови обчислювальної системи, які Лебедєв розробив сам. Про те, що аналогічні принципи висунуті фон Нейманом, наші вчені дізнаються з публікацій пізніше.

Над машиною працювали 12 наукових співробітників і 15 техніків - з ранку до ночі, жертвуючи часом і вихідними. Їздити на роботу доводилося за місто, в містечко Феофанія, де в колишньому приміщенні психіатричної лікарні і розміщувалася секретна лабораторія Лебедєва. Спочатку МЕСМ дійсно задумувалася як макет (перший розшифровка літери «М» у абревіатурі), який потім передбачалося перетворити на малу електронну лічильну машину. Для того щоб макет став повноцінної ЕОМ, знадобилося, зокрема, організувати автоматичне введення вихідних даних і автоматичний вивід результатів. В остаточному варіанті дані надходили до МЕСМ з перфокарт або за допомогою набору кодiв на штекерним комутаторі, а знімалися шляхом фотографування або за допомогою електромеханічного друкуючого пристрою. Подібний спосіб виведення інформації мені довелося побачити на власні очі ще наприкінці 70-х.

МЕСМ розміщувалася на площі 60 кв. метрів - ціле крило старої будівлі у Феофанії, мала 6 тис. електронних ламп, трехадресную систему команд, одне арифметичне пристрій паралельного дії на тригерних осередках, запам'ятовуючий пристрій ємністю 94 слова по 16 розрядів. Її швидкодію становило 3000 операцій в секунду, зовнішня пам'ять була відсутня. Перша пробна завдання для МЕСМ була взята з області балістики, а після Введені в експлуатацію на неї обрушився потік різних лічильних завдань - без такого супервичіслітеля дуже багато хто не міг обійтися.

В тому ж 1951-м ініціатива починає переходити до Москви. Цього року столичний ІТМіВТ очолив новий директор - відомий математик Михайло Олексійович Лаврентьєв. Під час перебування свою віце-президентом АН УРСР і керівником Інституту математики він активно цікавився розробкою обчислювальних машин, став для лабораторії Лебедєва справжнім добрим генієм. Треба пам'ятати, які це були роки - В умовах післявоєнної розрухи така масштабна робота не могла не натрапити на труднощі.

Ідея лічильних електронних машин важко пробивала собі дорогу в СРСР. У всякому випадку, тільки дуже вагомі причини повинні були спонукати Лаврентьєва звернутися з листом до Сталіна, в якому він говорив про необхідність прискорити дослідження в цій області, прозорливо вказуючи на великі перспективи нової техніки, у тому числі для оборонних цілей. У результаті Лаврентьєв отримує запрошення очолити ІТМіВТ. Цілком природно, що він знову привертає Лебедєва, запросивши його прийняти на себе керівництво лабораторією № 1. Тут беруть свій початок роботи над нової, тепер вже великий електронної лічильної машиною (БЕСМ).

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.osp.ru/