Історія розвитку КОАО АЗОТ
Виконав Коваленко Е. А.
Пермський Державний Технічний Університет
Пермь 2005
Історія розвитку
В
1945 було прийнято рішення про початок будівництва в Кемерово
Новокемеровского хімкомбінату. Це рішення було зумовлене близьким закінченням
Великої Вітчизняної Війни і необхідністю відновлення зруйнованої війною
промисловості. Місцем будівництва було обрано Кемерово у зв'язку з близькістю
джерел сировини і транспортної магістралі. Не останню роль відіграло також те
обставина, що в Кемерово працювали Коксохімічний і азотнотукових заводи,
а також евакуйований з окупованого Харкова завод «карболену». Наявність
працюючих хімічних підприємств у місті частково знімало проблему кадрів.
5
Листопад 1956 Новокемеровскій хімкомбінат дав свою першу продукцію - був
запущений цех амінів. Ця дата і вважається днем народження найбільшого підприємства
хімічної промисловості. У 1960 році були запущені виробництва аміаку,
метанолу, формаліну і уротропіну, а також розпочато будівництво виробництва
капролактаму з аніліну за німецькою технологією. У травні 1962 Капролактам-1
був запущений, але виникли проблеми з закупленим в Німеччині кобальтові
каталізатором. Проблему вирішив головний інженер Н. М. Вдовин, замінивши його на
вітчизняний нікель-хромовий каталізатор, і у вересні 1963 року виробництво
капролактаму вийшло на проектну потужність.
Також
в 1963 році запущений цех біологічного очищення стоків, а в 1964 році отримано
перша продукція в цеху карбаміду і було запущено перший в країні виробництво
іонообмінних смол. У 1968 році була запущена друга черга виробництва
капролактаму вже на бензольному основі. У 1972 році 2 виробництва капролактаму
об'єднають, а трохи пізніше лінію, що працює на анілін, зовсім закриють.
В
1967 буде отримана перша саліцилова кислота, а в 1970 - першій
сульфенамід «С». У 1973 році вийшла на проектну потужність третя лінія виробництва
капролактаму за голландською технологією, а в 1974 - виробництво Діафен по
японської технології. З останнім сталася затримка - знову підвів каталізатор.
І знову виручив головний інженер Н. М. Вдовин.
Після
1975 нових виробництв практично не запускалося, але запущені весь час
розширювалися й удосконалювалися. Зростав участь заводу і в соціальній сфері:
будувалося житло для працівників, поліпшувати умови праці та життя. У 1976 році
Новокемеровскій хімкомбінат був перейменований в Кемеровській виробниче
об'єднання «Азот».
В
роки кризи виробництво сильно впала, продукція залежувалася на складах,
деякі виробництва були законсервовані як економічно нерентабельні,
зарплати працівників сильно впали, безліч людей було звільнено.
Поворот
на краще настав з подоланням піку кризи і приходом в 2005 році нового
власника - компанії «Сибур». Зарплати знову стали рости, знову з'явилися
покупці продукції, виробництво почало поволі виходити на колишні темпи.
Наслідки
кризи ще не подолані, тому що за цей час технологія істотно пішла
вперед, а основні матеріальні фонди Азоту залишилися на рівні кінця 80-х
років, обладнання зношене. Зокрема, нещодавно законсервовано
виробництво Діафен через технічну відсталість і, як наслідок цього,
нерентабельність.
Але,
навіть пережив кризу 90-х, Азот залишився одним з найбільших хімічний
підприємств Росії і найбільшим виробником капролактаму. В даний час
потужність тільки лінії «Лакта-2» становить 56 тисяч тонн на рік. Його продукція
йде на підприємства по всій Росії і на експорт.
Крім
капролактаму Азот випускає як окремі продукти іонообмінні смоли
(катіоніти і аніоніти), сірчану та азотну кислоту різної концентрації,
аміак, сульфат амонію як побічний продукт при виробництві капролактаму,
сульфенамід «С», аміачну селітру, зріджені гази, аміак і багато іншого.
Список літератури
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://referat.ru/
