Міністерство освіти України

Черкаський інженерно-технологічний інститут кафедра

Реферат на тему «Особливості функціонування глобальної мережі»

Перевірив:

Виконала:студентка IV курсу, ФЕФ, гр. ФК-64, Чубань Леся

Черкаси 2000 р..

План
1. Введення
1. Історія мережі Internet.
1. Що складає Internet?
1. Адміністративний устрій Internet.
1. Фінанси.
1. Доступ у Internet.
1. Робота Internet.
1. Рівні роботи мережі.
1. Протоколи мережі Internet.
1. Послуги надані мережею.
2. Література

Введення

Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ.
Сьогодні Internet має біля 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнахсвіту. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворює якби ядро, що забезпечує зв'язок різноманітних інформаційних мереж, щоналежать різноманітним установам в усьому світі, одна з іншою.

Якщо раніше мережа використовувалася винятково в якості середовищапередачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуютьсябільш складні задачі розподіленого доступу до ресурсів. Біля двох роківтому були створені оболонки, що підтримують функції мережного пошуку ідоступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронним архівам.

Internet, що служила колись винятково дослідницьким і навчальнимгрупам, чиї інтереси тягнулися аж до доступу до суперкомп'ютерів, стаєусе більш популярною в діловому світі.

Компанії спокушають швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручністьдля проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база данихмережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїхвласних локальних мереж.

При нізкій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна платаза використовувані лінії або телефон) користувачі можуть одержати доступ докомерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії ібагатьох європейських країн. У архівах вільного доступу мережі Internetможна знайти інформацію практично по всім сферах людської діяльності,починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.

Крім того Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного іконфіденційного глобального зв'язку по всьому світі. Це виявляється дужезручним для фірм, що мають свої філії в усьому світі, транснаціональнихкорпорацій і структур керування. Звичайно, використання інфраструктури
Internet для міжнародного зв'язку обходиться значно дешевше прямогокомп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або через телефон.

Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. В даний чассвою адресу електронної пошти мають приблизно 20 мільйонів чоловік.
Посилка листа по електронній пошті обходиться значно дешевше посилкизвичайного листа. Крім того повідомлення, послання по електронній поштідійде до адресата за декілька годин, у той час як звичайний лист можедобиратися до адресата декілька днів, а то і тижнів.

В даний час Internet відчуває період підйому, багато в чому завдякиактивній підтримці з боку урядів європейських країн і США. Щорічно В СШАвиділяється біля 1-2 мільйонів доларів на створення нової мережноїінфраструктури. Дослідження в області мережних комунікацій фінансуютьсятакож урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.

Проте, державне фінансування - лише невеличка частина засобів, щонадходять, тому що усе більш помітною стає "коммерцізація" мережі
(очікується, що 80-90% засобів буде надходити з приватного сектора).

Історія мережі Internet

У 1961 році Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданнямміністерства оборони США приступило до проекту по створеннюекспериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережа, названа ARPANET,призначалася спочатку для вивчення методів забезпечення надійного зв'язкуміж комп'ютерами різноманітних типів. Багато методів передачі даних черезмодеми були розроблені в ARPANET. Тоді ж були розроблені і протоколипередачі даних у мережі - TCP/IP. TCP/IP - це множина комунікаційнихпротоколів, що визначають, як комп'ютери різноманітних типів можутьспілкуватися між собою.

Експеримент із ARPANET був настільки успішний, що багато організаційзахотіли ввійти в неї, із метою використання для щоденної передачі даних.
І в 1975 році ARPANET перетворилася з експериментальної мережі в робочумережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на себе Defence
Communication Agency (DCA), у даний час називане Defence Information
Systems Agency (DISA). Але розвиток ARPANET на цьому не зупинилися;
Протоколи TCP/IP продовжували розвиватися й удосконалюватися.

У 1983 році вийшов перший стандарт для протоколів TCP/IP, що ввійшов у
Military Standarts (MIL STD), тобто у військові стандарти, і всі, хтопрацював у мережі, зобов'язані були перейти до цих нових протоколів. Дляполегшення цього переходу DARPA звернулася з пропозицією до керівниківфірми Berkley Software Design - упровадити протоколи TCP/IP у Berkeley (BSD)
UNIX. З цього і почалася спілка UNIX і TCP/IP.

Через деякий час TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто взагальнодоступний стандарт, і термін Internet увійшов у загальний ужиток.
У 1983 році з ARPANET виділилася MILNET, що стала відноситися до Defence
Data Network (DDN) міністерства оборони США. Термін Internet ставвикористовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. Іхоча в 1991 році ARPANET припинила своє існування, мережа Internet існує,її розміри набагато перевищують початкові, тому що вона об'єднала множинумереж в усьому світі. Діаграма 1 ілюструє ріст числа хостів, залучених домережі Internet із 4 комп'ютерів у 1969 році до 3,2 мільйонів у 1994.
Хостом у мережі Internet називаються комп'ютери, що працюють убагатозадачній операційній системі (Unix, VMS), що підтримують протоколи
TCPIP і надають користувачам які-небудь мережні послуги.

Діаграма 1

Що складає Internet?

У дійсності Internet не просто мережа , - вона є структура, що об'єднуєзвичайні мережі. Internet - це''Мережа мереж''. Що включає Internet?
Питання непросте. Відповідь на нього змінюється згодом. Спочаткувідповідь була б достатньо проста:''всі мережі, що використовують протокол
IP, що кооперуються для формування єдиної мережі своїх користувачів''. Цевключало б різноманітні відомчі мережі, багато регіональних мереж, мережінавчальних закладів і деякі закордонні мережі (за межами США).

Трохи пізніше принадність Internet усвідомили і деякі не-IP-мережі.
Вони захотіли надати її послуги своїм клієнтам і розробили методипідключення цих''дивних''мереж (наприклад, Bitnet, DECnet і т.д.) до
Internet. Спочатку ці підключення, названі шлюзами, служили тільки дляпередачі електронної пошти. Проте, деякі з них розробили засоби передачі йінших послуг. Чи є ці мережі частиною Internet? І так, і ні. Усезалежить від того, чи хочуть вони того самі.

Адміністративний устрій Internet

Internet по організації багато в чому нагадує церкву. Це організаціяз цілком добровільною участю. Управляється вона то на зразок радистарійшин, проте, у Internet немає патріарха, президента або Тата.
Складові мережі можуть мати своїх президентів або аналогічних керманичів,але це зовсім інша справа; у Internet немає єдиної авторитарної фігури.
Вища влада, де б Internet не була, залишається за ISOC (Internet Society).
ISOC - товариство з добровільним членством. Його ціль - сприятиглобальному обміну інформацією через Internet. Воно призначає радустарійшин, що відповідає за технічну політику, підтримку і керування
Internet.

Рада старійшин являє собою групу запрошених добровольців, називаний IAB
(Рад по архітектурі Internet.). IAB регулярно збирається, щоб
''благословити''стандарти і розподілити ресурси, такі, наприклад, якадреси. Internet працює, оскільки є стандартні засоби спілкування міжкомп'ютерами і прикладними програмами. Це дозволяє комп'ютерам різноготипу зв'язуватися без особливих проблем. IAB відповідальний за стандарти;він вирішує, коли стандарт необхідний і яким йому варто бути. Колипотрібно стандарт, рада розглядає проблему, приймає стандарт і по мережіоповіщає про нього світ. IAB також стежить за різноманітними номерами (ііншими речами), що повинні залишатися унікальними. Наприклад, кожнийкомп'ютер у Internet має свій унікальний 32-розрядний двоічній адресу;ніякий інший комп'ютер не має такого ж. Як присвоюється ця адреса? IABпіклується про такого роду проблеми. Він не привласнює адрес сам, алерозробляє правила, як ці адреси привласнювати.

Якщо якась мережа приймає вчення Internet, приєднується до неї івважає себе її частиною, тоді вона і є частиною Internet. Можливо їйбагато чого покажеться нерозумним, дивним, сумнівним - вона може поділитисясвоїми сумнівами з IETF. Деякі скарги-пропозиції можуть виявитися цілкомрозумними і, можливо, Internet відповідно зміниться. Щось може показатисяпросто справою смаку або традиції, тоді ці заперечення будуть відхилені.
Якщо мережа робить що-небудь, що може нашкодити Internet, вона може бутивиключена зі співтовариства доти, поки вона не виправиться.

Зараз Internet складається з більш ніж 12 тисяч об'єднаних між собоюмереж.

Фінанси

За Internet ніхто централізовано не сплачує; немає такої організаціїяк Internet Inc. , Що збирає плату з усіх мереж Internet або користувачів.
Замість цього кожний сплачує за свою частину. NSF сплачує за утримання
NSFNET. NASA сплачує за Наукову Мережу NASA (NASA Science Internet).
Представники мереж збираються разом і вирішують, як їм з'єднуватися один зодним і утримувати ці взаємозв'язки. Коледж або корпорація сплачує за їїпідключення до деякої регіональної мережі, що у свою чергу сплачує за свійдоступ мережному власнику державного масштабу.

Доступ у Internet

Доступ у Internet, звичайно, одержують через постачальників послуг
(service provider). Постачальники ці продають різноманітні види послуг,кожний із них має свої переваги і хиби. Так само як і при покупці садовоїтачки (в оригіналі - автомобіля) ви вирішуєте, якими якостями повинна вонаволодіти, скільки ви за неї можете собі дозволити заплатити, і, виходячи зцього, вибираєте підхожій варіант із запропонованих.

Але перед тим, як почати діяти в цьому напрямку, тобто добувати списокпостачальників Internet, читати і вибирати, зв'язуватися з ними, з'ясуйте,а чи не маєте ви вже доступу в Internet, самі того не відаючи. Таке цілкомможе мати місце - у Росії не так часто, у США не так вже і рідко. Якщоваша організація або заснування (інститут, компанія) уже має доступ у
Internet, то навряд чи ви зможете одержати персональний доступ у мережукращий, ніж ваша організація.

Робота Internet

Щоб успішно засвоїти щось і потім із ним працювати, дуже кориснознати, хоча б загалом, устрій і функціонування цього об'єкта. Знання цедопомагає осмислено сприймати і систематизувати навички роботи, а некористуватися запропонованими рекомендаціями чисто механічно. Такеусвідомлення підкаже, що очікується від системи в змісті її можливостей,поводження, хиб, і що більш важливо, допоможе орієнтуватися в незвичнійситуації: у випадку поломки, зміни серверу, програмного забезпечення, появинових можливостей і т.п.

Структура функціонування мережі

Сучасні мережі побудовані по багаторівневому принципом. Щоборганізувати зв'язок двох комп'ютерів, потрібно спочатку створити правилаїхньої взаємодії, визначити мову їхнього спілкування, тобто визначити, щоозначають сигнали, що посилаються ними і т.д. Ці правила і визначенняназиваються протоколом. Для роботи мереж необхідно запастися багатьмарізноманітними протоколами: наприклад, що управляють фізичним зв'язком,установленням зв'язку по мережі, доступом до різноманітних ресурсів і т.д.
Багаторівнева структура спроектована з метою спростити й впорядкувати цюбезліч протоколів і відношень. Взаємодія рівнів у цій моделі --субордінарна. Кожний рівень може реально взаємодіяти тільки із сусіднімирівнями (верхнім і нижнім), віртуально - тільки з аналогічним рівнем наіншому кінці лінії.

Під реальною взаємодією ми розуміємо безпосередню взаємодію,безпосередню передачу інформації, наприклад, пересилку даних в оперативнійпам'яті з області, відведеній одній програмі, в область іншої програми.
При безпосередній передачі дані залишаються незмінними увесь час. Підвіртуальною взаємодією ми розуміємо опосередковану взаємодію і передачуданих; тут дані в процесі передачі можуть уже визначеним, заздалегідьобговорений чином, відозмінюватіся.

Рівні роботи мережі

пересилка бітів

пересилка бітів відбувається на фізичному рівні схеми ISO OSI. Нажаль, тут усяка спроба стислого і доступного опису приречена на провал.
Потрібно введення величезної кількості спеціальних термінів, зрозуміти, описівпроцесів на фізичному рівні і т.д. І потім, існує настільки великарозмаїтість прійомопередавачів і середовищ, що передають, - важко навіть іоглянути цей океан технологій. Для розуміння роботи мереж цього і непотрібно. Вважайте, що просто є труба, по якій від краю до краюперекачують біти. Саме біти, без всякого розподілу на які-небудь групи
(байти, декади і т.п.).

пересилка даних

Про організацію блокової, сімвольної передачі, забезпеченні надійностіпересилки поговоримо на інших рівнях моделі ISO OSI. Тобто. функціїканального рівня в Internet розподілені по інших рівнях, але не вищетранспортного. У цьому смислі Internet не зовсім відповідає стандарту ISO.
Тут канальний рівень займається тільки розбивкою бітового потоку насимволи і кадри і передачею отриманих даних на наступний рівень.
Забезпеченням надійності передачі він себе не навантажує.

Мережі комутації пакетів

Настала пора поговорити про Internet саме як про мережу, а непавутиння ліній зв'язку і безліч прійомопередавачів. Здавалося б, Internetцілком аналогічна телефоній мережі, і модель телефонної мережі достатньоадекватно відбиває її структуру і роботу. Справді, обидва вони електронні,обидва дозволяють вам установлювати зв'язок і передавати інформацію. І
Internet теж складається, у першу чергу, із виділених телефонних ліній.
Але на жаль! Картина ця зрадлива і призводить до багатьох помилок щодороботи Internet, до безліч непорозумінь. Телефонна мережа - це такназивала мережа з комутацією ліній, тобто коли ви робите виклик,установлюється зв'язок і на увесь час сеансу зв'язку є фізичне з'єднання забонентом. При цьому вам виділяється частина мережі, що для інших уже недоступна, навіть якщо ви мовчки дихайте в трубку, а інші абоненти хотіли бпоговорити по дійсно невідкладній справі. Це призводить до нераціональноговикористання дуже дорогих ресурсів - ліній мережі. Internet же є мережею зкомутацією пакетів, що принципово відрізняється від мережі з комутацієюканалів.

Для Internet більш підходить модель, що спочатку може не вселятидовіри: пошта, звичайна державна поштова служба. Пошта є мережею пакетногозв'язку. Немає ніякої виділеної вам частини цієї мережі. Ваше посланняперемішується з посланнями інших користувачів, кидається в контейнер,пересилається в інше поштове відділення, де знову сортується. Хочатехнології сильно відрізняються, пошта є прекрасним і наочним прикладоммережі з комутацією пакетів. Модель пошти дивовижно точно відбиває сутьроботи і структури Internet.

Протоколи мережі Internet

Основне, що відрізняє Internet від інших мереж - це її протоколи -
TCP/IP. Взагалі, термін TCP/IP звичайно означає усе, що пов'язано зпротоколами взаємодії між комп'ютерами в Internet. Він охоплює цілесімейство протоколів, прикладні програми, і навіть саму мережу. TCP/IP --це технологія міжмережевої взаємодії, технологія internet. Мережа, щовикористовує технологію internet, називається "internet". Якщо мова йдепро глобальну мережу, що об'єднує безліч мереж із технологією internet, тоїї називають Internet.

Свою назва протокол TCP/IP одержав від двох комунікаційних протоколів
(або протоколів зв'язку). Це Transmission Control Protocol (TCP) і
Internet Protocol (IP). Незважаючи на те, що в мережі Internetвикористовується велике число інших протоколів, мережа Internet частоназивають TCP/IP-мережею, тому що ці два протоколи, безумовно, єнайважливішими.

Як і у всякій іншій мережі в Internet існує 7 рівнів взаємодії міжкомп'ютерами: фізичний, логічний, мережний, транспортний, рівень сеансівзв'язку, представітельській і прикладний рівень. Відповідно кожному рівнювзаємодії відповідає набір протоколів (тобто правил взаємодії).

Протоколи фізичного рівня визначають вид і характеристики лінійзв'язку між комп'ютерами. У Internet використовуються практично усі відомів даний час засоби зв'язку від простого проводу (вітая пара) до волоконно -оптичних ліній зв'язку (ВОЛЗ).

Для кожного типу ліній зв'язку розроблений відповідний протоколлогічного рівня, що займається керуванням передачею інформації з каналу.
До протоколів логічного рівня для телефонних ліній відносяться протоколи
SLIP (Serial Line Interface Protocol) і PPP (Point to Point Protocol). Длязв'язку по кабелю локальної мережі - це Пакетні драйвери пл?? т ЛОМ.

Протоколи мережного рівня відповідають за передачу даних між устроямив різних мережах, тобто займаються маршрутізацією пакетів у мережі. Допротоколів мережного рівня належать IP (Internet Protocol) і ARP (Address
Resolution Protocol).

Протоколи транспортного рівня управляють передачею даних з однієїпрограми в іншу. До протоколів транспортного рівня належать TCP
(Transmission Control Protocol) і UDP (User Datagram Protocol).

Протоколи рівня сеансів зв'язку відповідають за установку, підтримку ізнищення відповідних каналів. У Internet цим займаються вже згадані TCP і
UDP протоколи, а також протокол UUCP (Unix to Unix Copy Protocol).

Протоколи представітельського рівня займаються обслуговуваннямприкладних програм. До програм представітельського рівня належатьпрограми, що запускаються, приміром, на Unix-сервері, для наданнярізноманітних послуг абонентам. До таких програм відносяться: telnet -сервер, FTP-сервер, Gopher-сервер, NFS-сервер, NNTP (Net News Transfer
Protocol), SMTP (Simple Mail Transfer Protocol), POP2 і POP3 (Post Office
Protocol) і т.д.

До протоколів прикладного рівня відносяться мережні послуги і програмиїхній надання.

Послуги надані мережею

Всі послуги надані мережею Internet можна умовно поділити на двікатегорії: обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз данихмережі.

До числа послуг зв'язку між абонентами належать.

Telnet - віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь -якій ЕОМ мережі Internet як на свійї власній. Тобто запускати програми,змінювати режим роботи і т.д.

FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Даєможливість абоненту обмінюватися двоічнімі і текстовими файлами з будь-якимкомп'ютером мережі. Встановивши зв'язок із віддаленим комп'ютером,користувач може скопіювати файл із віддаленого комп'ютера на свій абоскопіювати файл із свого комп'ютера на віддалений.

NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Даєможливість абоненту користуватися файловою системою віддаленого комп'ютера,як своєю власною.

Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-якимабонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, такі двоічніх файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internetнакладається таке обмеження - розмір поштового повідомлення не повиннийперевищувати 64 кілобайт.

Новини - одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережіі можливість розміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електроннідошки оголошень мережі Internet формуються по тематиці. Користувач може засвоїм вибором підписатися на будь-які групи новин.

Rsh (Remote Shell) - віддалений доступ. Аналог Telnet, але працюєтільки в тому випадку, якщо на віддаленому комп'ютері встановлена ОС UNIX.

Rexec (Remote Execution) - виконання однієї команди на віддаленій UNIX -машині.

Lpr - мережна преса. Відправлення файла на друк на віддаленому
(мережному) принтері.

Lpq - мережний друк. Показує файли, які стоять в черзі на друк намережному принтері.

Ping - перевірка доступності віддаленої ЕОМ по мережі.

Talk - дає можливість відкриття "розмови" із користувачем віддаленої
ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видно текст, що вводиться і відповідьвіддаленого користувача.

Iptunnel - дає можливість доступу до серверу ЛОМ NetWare із котримнемає безпосереднього зв'язок по ЛОМ, а є лише зв'язок по мережі Internet.

Whois - адресна книга мережі Internet. За запитом абонент можеодержати інформацію про приналежність віддаленого комп'ютера, прокористувачів.

Finger - одержання інформації про користувачів віддаленого комп'ютера.

Крім перерахованих вище послуг, мережа Internet надає також такіспецифічні послуги.

Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови.

Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення пофаксімільному зв'язок, користуючись факсом-сервером мережі.

Електронний перекладач - робить переклад присланого на нього тексту зоднієї мови на іншу. Звернення до електронних перекладачів відбувається задопомогою електронної пошти.

Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі,що не працюють із протоколами TCPIP (Fido, Goldnet, AT50).

До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internetналежать такі системи.

Gopher - найбільше широко поширений засіб пошуку інформації в мережі
Internet, що дозволяє знаходити інформацію по ключовим словам і фразам.
Робота із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачупропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. У
Internet у даний час понад 2000 Gopher-системи, частина з яких євузькоспеціалізованімі, а частина містить більш різнобічну інформацію.

Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів,завдяки чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він простоповідомить системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходитьвідповідні дані. Gopher-серверів понад двох тисячі, тому з їхньою поміччюне завжди просто знайти необхідну інформацію. У випадку виникли утрудненьможна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у
500 системах Gopher, звільнюючі користувача від необхідності переглядати їхвручну.

WAIS - ще більш потужний засіб одержання інформації, чим Gopher,оскільки воно здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів.
Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше,ніж формулювати їх на мові алгебри логіки, і це робить WAIS більшпривабливою для користувачів-непрофессіоналів.

При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щобзнайти необхідні їм матеріали.

У мережі Internet існує більш 200 WAIS - бібліотек. Але оскількиінформація рекомендується переважно співробітниками академічних організаційна добровільних початках, велика частина матеріалів відноситься до областідосліджень і комп'ютерних наук.

WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільшпотужним засобом пошуку. Гіпертекст з'єднує різноманітні документи наоснові заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в текстізустрічається нове слово або поняття, система, що працює з гіпертекстом,дає можливість перейти до іншого документу, у котрому це слово або поняттярозглядається більш докладно.

WWW часто використовується в якості інтерфейсу до баз даних WAIS, алевідсутність гіпертекстових зв'язків обмежує можливості WWW до простогоперегляду, як у Gopher.

Користувач із своєї сторони може задіяти можливість WWW працювати згіпертекстом для зв'язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином,щоб власні записи користувача як би інтегруваліся в інформацію длязагального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, алесприймається саме так.

WWW - це відносно нова система. Встановлено декілька демонстраційнихсерверів, у тому числі Vatican Exibit у бібліотеці Конгресу США імультфільм про погоду "Витки супутника" у Мічиганському державномууніверситеті. У якості демонстраційних також працюють сервери into.funet. fi (Фінляндія); into. cern. ch. (Швейцарія) і eies2. njit. edu
(США).

Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер.
Сервером у мережі Internet називається комп'ютер спроможний надаватиклієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги.
Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приходізапитів від клієнтів сервер запускає різноманітні програми надання мережнихпослуг. В міру виконання запущених програм сервер відповідає на запитиклієнтів.

Все програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське ісерверне. При цьому програмне забезпечення серверу займається наданняммережних послуг, а клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачузапитів серверу й одержання відповідей від нього.

Література.

Д. веттинг "Nowell NetWare для користувача"
С. И. Казаков "Основи мережних технологій"
"Nowell NetWare 4.02 for Lan Managers" Nowell Corp.
Б.Г. Голованов "Введення в програмування в мережах Nowell NetWare"