Куркуліон (Curculio)

Тит Макцій Плавт (Titus Maccius Plautus) ок. 250-184 до н. е..

Комедія. Антична література. Рим.

М. Л. і В. М. Гаспарова

Куркуліон - Означає «Хлібний черв'як». Це прізвисько одноокого нахлібника-приживався, хитруна і ненажери, який веде інтригу в цій комедії. Його годувальник і покровитель - палкий закоханий юнак, дівчина, яку цей хлопець любить, належить злому звідник, і її потрібно якнайшвидше викупити. Грошей немає, і добути їх закоханий не вміє; вся надія на спритного Куркуліона. Юнак послав його в інше місто - просити в борг у свого друга, а сам потайки пробирається до своєї люб'язною. Звідник хворий, юнака зустрічає п'яничка воротарка, за глечик вина готова на будь-що. Стара співає славу провину: «Ах, вино! ах, вино! найкращий дар для мене! .. »Юнак співає серенаду дверних петель, які зараз розкриють двері і випустять до нього кохану: «Гей, гаки! вам, гаки, шлю привіт всією душею! .. »Старий раб дивиться, як цілуються закохані, і бурчить: «Добре любити розумно, а шалено - ні до чого». Всі чекають на повернення Куркуліона - Привезе він гроші чи ні?

Куркуліон легкий на помині - він уже біжить по сцені: «Гей, знайомі, незнайомі, геть з дороги, геть з дороги!/Повинен вислужити я службу! Хто попався, стережися, / Щоб не збив його я грудьми, головою або ногою!/Будь царем, будь володарем, будь хоч з поліції,/Будь начальник, будь печальник, будь байдикують раб, -/Всі злетять з моєї дороги головою на вулицю! .. »

Його хапають, утримують, пригощають, розпитують. Виявляється, весь шум - даремно: грошей немає, а є надія на хитрість. У сусідньому місті Куркуліон випадково зустрів хвалькуватого воїна, який, виявляється, теж помітив ту ж дівчину і вже домовився з сутенерів про її покупку. Гроші для цього лежать на збереженні у міняли, який видасть їх тому, хто пред'явить йому як умовний знак кільце з печаткою воїна. Куркуліон вплутався до воїна в компанію, вони повечеряти, випили, стали грати в кості, одному випало менше, іншому більше, Куркуліон вважав себе у виграші, стягнув у п'яного воїна кільце з пальця і був такий. Ось воно - за таку послугу гріх не нагодувати його досхочу!

Починається робота. Щільно поїв, Куркуліон є до міняйли з листом, запечатаним тієї самою печаткою: боєць, мечем розсікаючий слона. У листі написано: я, мовляв, воїн такий-то, доручаю міняйли такому-то виплатити звідник стільки-то і стільки-то, а подавця цього листа передати викуплену дівчину. «А ти хто такий?» - «Я його слуга ». - «А що ж він сам не прийшов?» - «Справою зайнятий: ставить пам'ятник своїм подвигів - як він розгромив Персію і Сирію, Обжора і Опіванію, Аівію і Винокуров: півсвіту за три тижні ». - «Ну, коли так, то вірю, що ти від нього: інший такого дурниць не придумає ». І, припинивши допит, змінювала виплачує гроші звідник, а той іде з Куркуліоном за сцену - до дівчини.

Несподівана пауза: на порожню сцену виходить хораг, господар акторської трупи, і розмовляє з глядачами. Це все, що залишилося від хору, колись займав так багато місця в комедіях. Хораг дражнить публіку: «Хочете, розповім вам, де кого знайти на форумі? У такого-то храму - брехунів, в такого-то - марнотратників, біля колодязя -- нахаб, в каналу - франтів, у судилища - крючкотвори, а заодно і потаскушек ... »Тим часом звідник вручає дівчину Куркуліону, і той, задоволений, веде її до свого господаря, передчуваючи ситний обід у нагороду.

Раптом з'являється хвалькуватий воїн - він проспався, кинувся свого персня, поспішає до міняйли - грошей вже немає, поспішає до звідник - дівчата вже немає. «Де знайти Куркуліона, черв'яка непридатного? »/« Та шукай в зерні пшеничному, там знайдеш хоч тисячу! »/ «Де він? де він? допоможіть, дорогі глядачі!/Хто знайти його допоможе - дам винагороду! .. »

А перстень його - боєць, мечем розсікаючий слона, - у Куркуліона, а дівчина дивиться і дивується: такий самий перстень був у її батька! Вривається воїн, кидається до юнака: «Віддай мені мою рабиню!» - «Вона вільна, - заявляє юнак, - якщо хочеш - підемо в суд, тільки спершу скажи: це твій перстень? »-« Мій ». - «А звідки він у тебе? »-« Від батька ». - «А як звали батька? а мати? а годувальницю? »-- «Так-то». - «Братик милий! - Кричить дівчина, кидаючись воїну на шию. Хіба не було в тебе сестрички, яка в дитинстві загубилася? »Відбувається радісне узнаніе: яке щастя, що боги не допустили шлюбу брата з сестрою! Весілля юнаки і дівчата вирішена; тепер потрібно розправитися зі сутенерів - як він смів торгувати вільної дівчиною? Той переляканий, дівчині навіть шкода старого: «Пожалійте його, він не ображав мене, я як увійшла, так і вийшла чесно!» «Добре, -- каже воїн, - нехай поверне гроші, а я, так і бути, ані до суду його не потягну, ні з катапульти їм стріляти не стану ». Звідник платить, на викуп готують бенкет, і Куркуліон потирає черево, чекаючи заслуженого частування.

Список літератури

Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна література давніх епох, середньовіччя та Відродження: енциклопедичне видання./Ред. и сост. В. І. Новиков - М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997.