Амфітріон (Amphitruo)

Тит Макцій Плавт (Titus Maccius Plautus) ок. 250-184 до н. е..

Комедія. Антична література. Рим.

М. Л. і В. М. Гаспарова

Самим улюбленим героєм грецьких міфів був Геракл, могутній трудівник, який врятував від загибелі богів, а людей - від страшних чудовиськ, але не нажив собі самому ні царства, ні щастя. Греки складали про нього спершу пісні, потім трагедії, потім комедії. Одна з таких комедій і дійшла до нас у латинській переробки Плавта.

Власне, самого Геракла тут на сцені ще немає. Мова йде поки лише про його народження. Зачати його повинен сам бог Зевс від смертної жінки Алкмени. Щоб герой-рятівник став могутнім з могутніх, потрібна довга робота - тому Зевс наказує сонце не сходить три дні, щоб в його розпорядженні була потрійна ніч. Зевсу не вперше сходити з любов'ю до земних жінкам, але тут випадок особливий. У Алкмени є чоловік, полководець Амфітріон. Вона жінка не тільки чудова, але і чеснотна: чоловікові вона ні за що не змінить. Значить, Зевс повинен з'явитися до неї, прийнявши вигляд її законного чоловіка. Амфітріона. А щоб цього не завадив справжній Амфітріон, Зевс прихоплює з собою хитрого бога Гермеса, вісника богів, який з цієї нагоди приймає вигляд Амфітріонова раба на ім'я Сосія. П'єса Плавта - латинська, тому міфологічні герої перейменовані на римський лад: Зевс - це Юпітер, Гермес -- це Меркурій, Геракл - це Геркулес.

П'єса починається прологом: на сцену виходить Меркурій. «Я - Меркурій, ми з Юпітером прийшли показати вам трагедію. Не хочете трагедію? Нічого, я ж бог - перетворю її на комедію! Тут, на сцені, - місто Фіви, цар Амфітріон пішов у похід, а дружину залишив удома. От Юпітер до неї і навідався, а я при ньому - на варті: він у вигляді Амфітріона, я - у вигляді раба. Але саме зараз повертаються з походу і справжній Амфітріон і справжній раб - потрібно бути насторожі. А ось і раб! »

Входить Сосія з ліхтарем у руках. Він веселий - скінчилася війна, здобута перемога, захоплена видобуток. Тільки ніч кругом якась дивна: місяць і зірки не сходять, не заходять, а стоять на місці. І перед царським домом стоїть хтось дивний. «Ти хто такий?» - «Я - Сосія, раб Амфітріона!» - «Брешеш, це я - Сосія, раб Амфітріона! »-« Клянуся Юпітером, Сосія - це я! »-« Клянусь Меркурієм, не повірить тобі Юпітер! »Слово за слово, справа доходить до бійки, у Меркурія кулаки важче, Сосія віддаляється, ламаючи голову: «Я це чи не я?» І вчасно: з дому якраз виходить Юпітер в образі Амфітріона, і з ним Алкмена. Він прощається, вона його утримує; він говорить: «Пора мені до війська, я ж тільки на одну ніч таємно прийшов додому, щоб від мене перший ти почула про нашу перемоги. Ось тобі на прощання золота чаша з нашого видобутку, і чекай мене, я скоро повернуся! »« Та вже скоріше, ніж ти думаєш! »- зауважує про себе Меркурій.

Ніч кінчається, сходить сонце, і з'являються справжній Амфітріон до цього Сосіей. Сосія втовкмачує йому, що там в будинку сидить другий такий же Сосія, він з ним говорив і навіть бився; Амфітріон нічого не розуміє і лається: «П'яний ти був, і в очах у тебе двоїлась, от і все!» У порога сидить Алкмена і сумно співає про розлуку і тугу за чоловіком. Як, ось і чоловік? «Як я рада, що ти так швидко повернувся!» - «Чому скоро? похід був довгий, я кілька місяців тебе не бачив! »-« Що ти говориш! Чи ти тільки що був у мене і щойно пішов? »Починається суперечка: хто з них бреше, чи хто з них з розуму зійшов? І обидва закликають у свідки нещасливого Сосію, а у того голова йде колом. «Ось золота чаша з твоєї видобутку, ти сам мені тільки що її подарував!» -- «Не може бути, це хтось її в мене вкрав!" - "Хто ж?» - «Та твій коханець, розпусниця! »- свариться Амфітріон. Він загрожує дружині розлученням і йде за свідками, щоб підтвердити: вночі він був не вдома, а при війську.

Юпітер стежить за цими сварками зі свого неба - з другого ярусу театральної будівлі. Йому шкода Алкмену, він спускається -- звісно, й у вигляді Амфітріона, - заспокоює її: «Це все був жарт». Як тільки вона погоджується пробачити його, на порозі з'являється справжній Амфітріон зі свідком. Спершу його відганяє Меркурій-Сосія, і Амфітріон поза себе: як, Раб не пускає в дім власного пана? Потім виходить сам Юпітер - і як у початку комедії стикалися дві Сосіі, так тепер стикаються дві Амфітріона, обсипаючи один одного лайкою і звинувачуючи від перелюбу. Нарешті Юпітер зникає з громом і блискавкою, Амфітріон падає без почуттів, а у Алкмени в будинку починаються пологи.

Все закінчується благополучно. До нещасному Амфітріон вибігає добра служниця - єдина, хто впізнає і визнає його. «Чудеса! -- розповідає вона йому. - Пологи були без будь-якої болю, народилася відразу двійня, один - Хлопчик як хлопчик, а інший - такий великий і важкий, ледве до колиски поклали. Тут не знати звідки з'являються дві величезні змії, повзуть до колисці, все в жаху, а великий хлопчик, дарма що новонароджений, встає їм назустріч, вистачає їх за глотки і душить на смерть ». «Справді чудо!» - Дивується оговтався Амфітріон. І тут над ним у висоті є Юпітер, нарешті в теперішньому своєму божественному вигляді. «Це я ділив з тобою ложе Алкмени, -- звертається він до Амфітріон, - старший з близнюків - мій, молодший - твій, а дружина твоя чиста, вона думала, що я - це ти. Цей син мій, а твій пасинок буде найбільшим героєм на світі - радуйся! »« Радію », - відповідає Амфітріон і звертається до публіки: «Поляскав Юпітеру!»

Список літератури

Усі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Зарубіжна література давніх епох, середньовіччя і Відродження: енциклопедичне видання./Ред. и сост. В. І. Новиков - М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997.