Повість про любов Херея і Калліроя (Та peri Chairean kai Kalliroen)

Харитон (Charitonos) II ст. н. е..?

Роман. Антична література. Греція.

Ю. В. Шанін

Дія перший зі збережених грецьких романів відноситься до V ст. до н. е.. - Часу найвищої могутності перського царства, Пелопоннесского конфлікту, греко-перських воєн і багатьох інших історичних подій.

Прекрасна Калліроя, дочка знаменитого Сіракузького стратега Гермократа (особа історична), і юний Херей полюбили один одного. І хоча батько Калліроя був проти цього шлюбу, сторону закоханих прийняв ... Народні збори Сіракуз (незвичайна з сучасної точки зору деталь!) і весілля відбулося.

Але щастя молодят було недовгим. Інтриги відкинутих наречених (а їх було чимало в божественно красивою Калліроя) призвели до того, що ревнивий за природою Херей запідозрив дружину в зраді. Спалахує сварка, яка закінчилася трагічно. Надовго знепритомніла Каллірою рідні приймають за померлу і ховають живцем ... Багатим похованням спокусився морський розбійник Ферон. Вже прокинулася на той час від глибокої непритомності Калліроя (страшне пробудження у власній могилі!) потрапляє в полон до піратів, які відвозять її в малоазійський місто Мілет і там продають в рабство. Її пан - нещодавно овдовілий, знатний і багатий Діонісій («... головна людина в Мілете і в усій Іонії »).

Діонісій не тільки багатий, але і шляхетний. Він пристрасно закохується в Каллірою і просить прекрасну рабиню стати його дружиною.

Але полонений сіракузянке противна навіть думка про це, бо вона як і раніше любить тільки Херея і до того ж чекає дитину.

В цій критичній ситуації (положення рабині, яку господар хоче зробити пані) розумна Калліроя після довгих коливань удавано погоджується, але під різними пристойними приводами весілля просить відкласти ...

Тим часом у Сиракузах пограбована виявлена гробниця, в якій немає Калліроя. І на розшуки її відправляються експедиції до Лівії, Італію, Іонію ...

І ось в море затримана човен з траурними предметами - прикрасами з пограбованої гробниці. Тут же лежить мертвий Ферон - ватажок піратів. Привезений в Сіракузи, він під тортурами зізнається у скоєному. Народні збори одностайно засуджує його до смертної кари: «За Ферона, коли його забирали, йшла велика натовп народу. Розп'ятий він був перед могилою Калліроя: з хреста дивився він на море, за яким віз він полонянкою дочка Гермократа ... »

І тоді з Сіракуз в Мілет направляється посольство на чолі з Хереем - визволяти Каллірою з рабства. Досягнувши берегів Іонії і зійшовши з корабля, Херей приходить в храм Афродіти - винуватиці і щастя його і нещасть. І тут він раптом бачить зображення Калліроя (принесене в храм закоханим Діонісієм). Молодша жриця повідомляє: Калліроя стала дружиною іонійського владики і загальної їх пані.

... Раптово численний загін варварів нападає на мирний корабель сіракузян. Майже всі вони загинули. Лише Херей зі своїм вірним другом Поліхармом взяті в полон і продані в рабство.

Всі це не випадковий збіг обставин. Фока, відданий економ Діонісія, побачивши Сіракузького корабель з посольством, зрозумів, чим це загрожує його господареві. І направив сторожовий загін на яке прибуло судно.

... А Калліроя бачить уві сні полоненого чоловіка. І, не в силах більше стримуватися, розповідає Діонісія, що у неї був чоловік, який, ймовірно, загинув.

В Зрештою економ Фока зізнається у скоєному: трупи сіракузян ще довго гойдалися на кривавих хвилях. Думаючи, що її коханий теж мертвий, Калліроя болісно вигукує: «зло, море! У Мілет призвело ти Херея на смерть, а мене на продаж! »

... Делікатний і благородний Діонісій радить Каллірое влаштувати Херею поховання (греки так робили для невідомо де загиблих - споруджували порожню гробницю «кенотаф»). І на високому березі поблизу гавані Мілету споруджується могила ...

Але Калліроя не може прийти в себе і хоч трохи заспокоїтися. А тим часом від її небесної краси чоловіки навіть непритомніють. Так сталося, наприклад, з карійські сатрапом Мітрідатом, який побачив Каллірою, будучи в гостях у Діонісія.

А саме до Мітрідату потрапляють в рабство Херей і Поліхарм. І - новий поворот долі: за уявне участь в бунт рабів їм загрожує розп'яття на хресті. Але по щасливим збігом обставин вірний Поліхарм отримує можливість поговорити з Мітрідатом, і Херея буквально в останню мить знімають з хреста ...

Сатрап підтверджує те, що їм уже відомо: Калліроя - дружина Діонісія і у них навіть народився син. Але він (як і всі інші) не знає, що дитина - не від іонійського владики, а від Херея. Невідомо це і нещасного батька, який вигукує, звертаючись до сатрапу: «Благаю тебе, владико, поверни мені назад мій хрест. Змушуючи мене після такого повідомлення жити, ти мене наражаєшся ще більше жорстокої тортурам, ніж хрест! »

... Херей пише Каллірое листа, але воно потрапляє прямо в руки Діонісія. Той не вірить, що Херей живий: це, мовляв, підступний Мітрідат хоче збентежити спокій Калліроя помилковими вістями про чоловіка.

Але обставини складаються так, що сам Ахашверош, великий цар Персії, викликає до себе Діонісія з Калліроя і Мітрідата для справедливого суду ...

Отже, Діонісій з Калліроя їдуть до Вавилону до Артаксеркса в ставку царя. Туди ж більше коротким шляхом, через Вірменію, мчить Мітрідат.

За дорозі сатрапи всіх царських областей з пошаною зустрічають і проводжають Діонісія та його прекрасну супутницю, чутка про неперевершеної красу якої летить попереду неї.

схвильовані, природно, і перські красуні. І аж ніяк не без підстав. Бо і сам Ахашверош з першого погляду закохується в Каллірою ...

Настає день царського суду. І Мітрідат викладає свій головний козир - живого Херея, якого він привіз із собою. І виходить, що Діонісій хоче одружитися з мужньо дружині?! Або рабині?!

Але цар зволікає з рішенням, відкладаючи судове засідання з дня на день, тому що все більше закохується в Каллірою. І його головний євнух повідомляє про це сіракузянке. Але та робить вигляд, що не зрозуміла, не вірить в можливість подібного святотатства: при живій цариці Сострат цар робить їй таке непристойне пропозицію?! Ні, євнух безумовно щось плутає: він неправильно зрозумів Ахашвероша.

До речі, саме Сострат доручено царем опікувати Каллірою і, завдяки мудрому і тактичному поведінки останньої, жінки встигли навіть подружитися.

... А зневірений Херей вже не раз збирався покінчити рахунки з життям. Але всякий раз його рятує вірний Поліхарм.

Тим часом старший євнух Ахашвероша вже відкрито починає загрожувати Каллірое, так і не погоджується відповісти на почуття великого царя ...

«Але всі розрахунки і всілякі люб'язні розмови швидко змінила Доля, що знайшла привід до розвитку зовсім нових подій. Царем було отримано повідомлення про те, що відпав від нього Єгипет, що зібрав величезну військову силу ... »

Війська перського царя, терміново виступивши з Вавилону, переходять Євфрат і йдуть назустріч єгиптянам. У складі перського війська і загін Діонісія, який хоче на полі бою заслужити прихильність Ахашвероша.

Калліроя теж їде до численної царської почту, тоді як Херей впевнений, що вона залишилася в Вавилоні, і розшукує її саме там. Але немає межі підступності закоханих у Каллірою чоловіків. Спеціально подученний (і завбачливо залишений у Вавилоні) чоловік повідомив Херею, що в нагороду за вірну службу цар уже віддав Каллірою в дружини Діонісія. Хоча такого не було, цар сам все-таки сподівався завоювати прихильність Сіракузького красуні.

... А в цей час єгиптянин брав місто за містом. І впав у відчай Херей, якому була повернена свобода, зібравши загін відданих співвітчизників, переходить на єгипетську бік. У результаті блискучої військової операції він опановує неприступним до того фінікійським містом Тир ...

Ахашверош вирішує прискорити рух свого величезного війська і, щоб далі рухатися без нічого, всю свиту з Сострат на чолі (а разом з нею і Каллірою) залишає в фортеці на острові Арад.

А переможний єгиптянин, підкорений військовими талантами Херея, призначає його наварха, поставивши на чолі всього флоту.

... Але військове щастя мінливе. Перський цар кидає в бій нові й нові війська. І все вирішив блискавичний удар загону Діонісія, що вбиває Єгиптянина, і підносить його голову Артаксеркса. У нагороду за це цар дозволяє йому нарешті стати чоловіком Калліроя ...

А Херей тим часом розгромив персів на морі. Але ні ті, ні інші не знають про взаємних успіхи і поразки і кожен вважає себе повним переможцем.

... наварха Херей зі своїм флотом осадив Арад, ще не знаючи, що там - його Калліроя. І Афродіта нарешті змилостивилася над ними: багатостраждальні подружжя зустрічаються.

Всю ніч проводять вони в жарких обіймах і розповідають один одному про все, що трапилося з ними за час розлуки. І Херей починає шкодувати, що змінив благородній (так він думає) перського царя. Але що ж робити далі?! І, порадившись із соратниками, Херей приймає оптимальне рішення: плисти додому в рідні Сіракузи! А царицю Сострат з усією свитою Херей з шаною (і з надійною охороною) відправляє на кораблі до царя Ахашвероша з листом, де все пояснює і за все дякує. І Калліроя пише слова вдячності благородній Діонісія, щоб хоч якось його втішити.

... З берега Сіракузького гавані мешканці з тривогою стежать за наближенням невідомого флоту. Серед мовчазних спостерігачів - і стратег Гермократ.

На палубі флагманського корабля стоїть розкішний намет, І коли полог його нарешті піднімається, що стоять на пристані раптом бачать Херея і Каллірою!

Радість вже зневірених за довгі місяці невідомості батьків і всіх співгромадян безмежна. І Народні збори вимагає, щоб Херей розповів про все, що пережили вони з Калліроя разом і поодинці. Його розповідь викликає у присутніх самі суперечливі почуття - і сльози, і радість. Але в результаті -- радості виявляється більше ...

Три сотні грецьких воїнів, самовіддано билися під початком Херея, отримують почесне право стати громадянами Сіракуз.

А Херей і Калліроя публічно дякують вірного Поліхарма за безмежну відданість і підтримку в тяжких випробуваннях. Засмучує лише те, що син їх залишився в Мілете в Діонісія. Але всі вірять: згодом хлопчик з пошаною прибуде в Сіракузи.

Калліроя йде в храм Афродіти і, обнявши ноги богині і цілуючи їх, каже: «Дякую тобі, Афродіта! Ти знову дала мені побачити Херея в Сиракузах, де і дівчиною побачила я його з твоєї ж волі. Не ропщу на тебе за випробувані мною страждання, володарка: судилися мені були вони долею. Благаю тебе я: ніколи мене більше не розлучався з Хереем, але даруй нам щасливо разом жити і померти нам обом одночасно ».

Список літератури

Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна література давніх епох, середньовіччя та Відродження: енциклопедичне видання./Ред. и сост. В. І. Новиков - М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту 'http://infolio.asf.ru