Сенкевич
Юрій Олександрович h2>
Кандидат
медичних наук, полковник медичної служби у відставці, лауреат
Державної премії, академік Російської телевізійної академії, президент
Асоціації мандрівників Росії. P>
Народився в
г.Чойбалсан (Монголія), де його батько Олександр Йосипович і мати Ганна
Купріяновна, працювали в якості лікаря та медсестри. P>
Дружина Сенкевич
(Михайлова) Ксенія Миколаївна - викладач англійської мови. P>
Дочка
Ю. А. Сенкевича - Анна (1962 г.рожд.) - Лікар. Син - Микола (1968 г.рожд.) --
лікар. Внучка - Дарья. P>
У 1960 році
закінчив Військово-медичну академію (м. Ленінград) і був направлений на роботу
начальником медичного пункту військової частини. У 1962 році був переведений в
Москви в Інститут авіаційної та космічної медицини Міністерства оборони СРСР,
а в 1963 році відряджений в Інститут медико-біологічних проблем
Міністерства охорони здоров'я СРСР. p>
За більш ніж
30-річний період своєї роботи в Інституті медико-біологічних проблем Юрій
Олександрович пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до начальника
Навчально-тренувального спеціалізованого центру медико-біологічної
підготовки космонавтів, брав участь у підготовці та медичне забезпечення
пілотованих космічних польотів і польотів біоспутніков (з тваринами та іншими
біооб'єктами на борту). В якості лікаря-дослідника проходив підготовку для
участі в космічному польоті. p>
З 1973 по 1982
р. Ю. А. Сенкевич, працюючи завідувачем відділом науково-медичної і технічної
інформації, вніс значний внесок у вдосконалення системи наукової
інформації, у розробку теоретичних проблем авіакосмічної медицини та
біології. p>
Їм виконана
серія робіт з вивчення механізмів порушення фізіологічних функцій в реальних
космічні польоти і в умовах моделювання невагомості, розроблялися
оригінальні методи та засоби психофізіологічного відбору та підготовки
космонавтів. p>
З 1966 року
одним з головних напрямків наукових досліджень Ю. А. Сенкевича стало вивчення
поведінки людини в екстремальних умовах. p>
У 1966-1967 рр..
Він був учасником 12-ї радянської антарктичної експедиції на станцію «Схід».
Матеріали, зібрані в цій експедиції лягли в основу кандидатської дисертації.
p>
У 1969 році
всесвітньо відомий норвезький мандрівник і дослідник Тур Хейрдал
запросив Юрія Олександровича зробити подорож на папірусному човні «Ра», а
потім на «Ра-2». У 1977-1978 рр.. Пішла наступна експедиція - в Індійському
океані на «Тигрис». За цими експедиціями без перебільшення стежив увесь світ. p>
В експедиціях
Ю. А. Сенкевич провів унікальні дослідження з вивчення фізіологічного
стану людини та міжособистісних відносин в екстремальних умовах при
тривалої ізоляції. p>
У наступні
роки він брав активну участь у медичному забезпеченні експедиції до
Північного полюса (1979 р.) та 1-ї радянської експедиції на Еверест (1980 - 1982
рр. .). p>
Результатом
досліджень в галузі космічної фізіології та психології, вивчення людини в
екстремальних умовах стали більше 60-ти наукових праць. Про свої
безпрецедентним подорожі Юрій Олександрович захоплююче розповів в
книгах «На« Ра »через Атлантику» і «В океані« Тигрис ». p>
Про життя і
дивовижних відкриття відомих мореплавців і мандрівників оповідає
книга Ю. О. Сенкевича (у співавторстві з О. В. Шуміловим) «Їх покликав горизонт». p>
У 1973 р.
Ю. А. Сенкевич був запрошений на Центральне телебачення як ведучий
передачі «Клуб мандрівників». Захоплений оповідач, відважний
мандрівник, він зробив передачу однією з найулюбленіших глядачами. p>
За 37 років з
початку виходу першої передачі у неї склався певний імідж. Це перш
за все стабільно високий рівень, серйозність і глибина подачі матеріалу.
Передача відкриває глядачам нові країни і народи, їх звичаї, народжує інтерес до
подорожей. Згідно з різними соціологічними дослідженнями у «Клубу
мандрівників »існує своя стійка багатомільйонна аудиторія.
Передача занесена в книгу рекордів Гінесса. P>
Юрій
Олександрович бере участь у формуванні тематичного плану, організації зйомок,
підборі авторів сюжетів і виступаючих. З знімальними групами він побував у
багатьох країнах, на всіх континентах Землі. p>
До нього --
відомому мандрівникові, учаснику багатьох складних і унікальних експедицій
приходили і приходять в гості на передачу багато всесвітньо відомих
мандрівники - Тур Хейрдал, Жак Ів Кусто, Карло Маури, Бруно Вайлатті, Жак
Майоль, Жан Мэлори, Федір Конюхов, Яцек Палкевіч, Михайло Малахов і багато
інші. p>
В останні
роки, будучи керівником і ведучим програми, а також директором студії
«Клуб мандрівників», Юрій Олександрович реалізував свою ідею тематичних
передач і увів ряд нових рубрик ( «Любов моя і тривога» (Екологічні
проблеми), «Столиці світу», «Малі міста Росії», «Телевізійний атлас Росії»
та ін.) p>
За багаторічну
і багатогранну роботу на телебаченні в 1997 році його обрали академіком
Російської телевізійної академії, передача «Клуб мандрівників» нагороджена
вищою нагородою Російського телебачення «ТЕФІ». p>
Ю. А. Сенкевич --
президент Асоціації мандрівників Росії, член Спілки журналістів Росії,
співголова (спільно з видатним державним діячем Росії та
знаменитим полярників Артуром Миколайовичем Чілінгаровим) Фонду міжнародної
гуманітарної допомоги та співробітництва. p>
За комплекс
досліджень в Антарктиді Ю. А. Сенкевич удостоєний Державної премії СРСР,
нагороджений Орденом «Дружби Народів» (1979 р.), Орденом «Знак Пошани» (1982 р.),
орденами іноземних держав: "Офіцер династії Аллауітов"
(Марокко), "Орден за заслуги" (Єгипет), і многомі медалями. P>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.biograph.ru/
p>