Громов Борис
Всеволодович h2>
Генерал-полковник,
Герой Радянського Союзу, депутат Державної Думи Федеральних Зборів
Російської Федерації p>
Народився 7
листопада 1943 року. Одружений (повторно). Дружина - Громова Фаїна Олександрівна. Перша
дружина, Громова Наталія Миколаївна, загинула в авіаційній катастрофі в 1985р.
Має чотирьох дітей. Закінчив Калінінське суворовське військове училище,
Ленінградське вище військове загальновійськове командне училище им.С.М.Кирова,
академію ім.Фрунзе (з відзнакою), Академію Генерального штабу Збройних Сил
СРСР (із золотою медаллю). Службу проходив в семи військових округах, один з
небагатьох сьогоднішніх російських генералів, які пройшли всі командні посади.
Тричі був в Афганістані в якості начальника штабу і командира мотострілецької
дивізії (січень 1980р. - серпень 1982р.); генерала для особливих доручень
начальника Генерального штабу ЗС СРСР з Афганістану. З червня 1987р. по 15
лютий 1989р. командував 40-ю армією в Афганістані, яка була
найбільшої, після другої світової війни, військовий угрупованням (більше 120
тис.осіб) Радянських Збройних Сил, що проводила бойові операції. За
успішну підготовку і проведення військової операції "Магістраль" в
березні 1988р. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Одночасно був
уповноваженим уряду СРСР у справах тимчасового перебування радянських
військ в Афганістані. З 1989 по 1991 рр.. командував військами Київського військового
округу; в 1989 р. був обраний народним депутатом СРСР, у січні 1991р. був
призначений першим заступником Головнокомандувача Сухопутних військ СРСР. У
червні 1992 р. був призначений заступником Міністра оборони Росії. На посаді
заступника Міністра оборони в жовтні 1993 р. виступив проти силового вирішення
конфліктів між гілками влади і обстрілу Білого дому. Неодноразово заявляв про
свою незгоду із застосуванням Збройних Сил Росії для вирішення конфлікту
усередині країни, у тому числі у Чечні. З березня 1995 р. по грудень 1995 р. --
Головний військовий експерт (у ранзі заступника Міністра) при Міністрові закордонних
справ РФ; очолює Координаційна Рада Союзу організацій ветеранів
інтернаціоналістів Росії. У грудні 1996р. обраний депутатом Державної
Думи Федеральних Зборів Російської Федерації по 158-му виборчому округу
г.Саратова; член депутатської групи "Російські регіони",
голова підкомітету з контролю над озброєннями і міжнародної
безпеки Комітету з міжнародних справ. З 1989 р. почесний громадянин
г.Саратова. Герой Радянського Союзу, нагороджений п'ятьма орденами: орденом Леніна,
двома орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, "За службу Батьківщині в
Збройних Силах СРСР "III ступеня. Є автором книг, наукових робіт,
численних публікацій про проблеми історії і практичного будівництва
Збройних Сил. Вивчає англійську мову; захоплюється спортом (велосипед),
читанням російської прози. p>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.biograph.comstar.ru/
p>