П'єр Огюстен Бомарше. Божевільний день, або Одруження Фігаро

Дія відбувається протягом одного божевільного дня в замку графа Альмавіви, чиї домочадці за цей короткий час встигають сплести карколомну інтригу з весіллями, судами, усиновленням, ревнощами і примиренням. Серце інтриги - Фігаро, домоуправітель графа. Це - неймовірно дотепний і мудрий чоловік, найближчий помічник і радник графа в звичайний час, але зараз впав у немилість. Причина невдоволення графа в тому, що Фігаро вирішує одружитися з чарівною дівчині Сюзанні, покоївкою графині, і весілля повинна відбутися того ж дня, все йде чудово, поки Сюзанна не розповідає про задум графа: відновити ганебне право сеньйора на невинність нареченої під загрозою засмутити весілля і позбавити їх приданого. Фігаро вражений подібної ницістю свого господаря, який, не встигши призначити його домоуправітелем, вже збирається послати його в посольство в Лондон кур'єром, щоб спокійно відвідувати Сюзанну. Фігаро клянеться обвести, сластолюбівий графа навколо пальця, завоювати Сюзанну і не втратити приданого. Як каже наречена, інтрига і гроші - його стихія.

Весіллі Фігаро загрожують ще два вороги. Старий доктор Бартоло, у якого граф з допомогою хитрого Фігаро викрав наречену, знайшов можливість за допомогою своєї домоуправітельніци Марселін помститися кривдникам. Марселін збирається через суд змусити Фігаро виконати боргове зобов'язання: або повернути її гроші, або на ній одружитися. Граф, звичайно, підтримає її у прагненні перешкодити їх весіллю, зате її власне весілля завдяки цьому і влаштується. Колись закоханий у свою дружину, граф через три роки після одруження злегка до неї охолов, але місце любові зайняла скажена і сліпа ревнощі, при цьому від нудьги він волочиться за красунями по всій окрузі. Марселін по вуха закохана в Фігаро, що зрозуміло: він не вміє сердитися, вічно в доброму гуморі, бачить в цьому одні тільки радості і так само мало думає про минуле, як і про майбутнє. Насправді, одружуватися на Марселін - прямий борг доктора Бартоло. Шлюбними узами їх повинен був зв'язати дитина, плід забутої любові, вкрадений ще в дитинстві циганами.

Графиня, однак, не відчуває себе остаточно покинутою, у неї є шанувальник - паж його сіятельства Керубино. Це чарівний маленький пустун, що переживає складний період дорослішання, вже усвідомлює себе привабливим юнаків. Зміна у світосприйнятті зовсім збила підлітка з пантелику, він по черзі доглядає за усіма жінками в його полі зору і таємно закоханий у графиню, його хресну матір. Легковажне поводження Керубино викликає незадоволення графа, і той хоче відіслати його до батьків. Хлопчик у відчаї йде скаржитися Сюзанні. Але під час розмови в кімнату до Сюзанні входить граф, і Керубино з жахом ховається за крісло. Граф вже відверто пропонує Сюзанні гроші в обмін на побачення перед весіллям. Несподівано вони чують голос Базиля, музиканта і звідника при дворі графа, він наближається до дверей, граф, у страху, що його застануть з Сюзанною, ховається за крісло, де вже сидить Керубино. Хлопчик вибігає і забирається з ногами в крісло, а Сюзанна накриває його сукнею і стає перед кріслом. Базиль шукає графа і заодно користується нагодою умовити Сюзанну на пропозицію його господаря. Він натякає на прихильність багатьох дам до Керубино, у тому числі її і графині. Охоплений ревнощами, граф встає з-за крісла і наказує негайно відіслати хлопчика, тремтячого тим часом під своїм укриттям. Він сдергівает плаття і виявляє під ним маленького пажа. Граф впевнений, що у Сюзанни було побачення з Керубино. Не тямлячи себе від люті, що підслухали його делікатне розмова з Сюзанною, він забороняє їй виходити за Фігаро. У цю ж мить з'являється натовп ошатно одягнених поселян з Фігаро на чолі. Хитрун привів васалів графа, щоб ті урочисто дякували свого пана за скасування права сеньйора на невинність нареченої. Всі вихваляють доброчесність графа, і йому нічого не залишається, як, проклинаючи хитрість Фігаро, підтвердити своє рішення. Його благають також пробачити Керубино, граф погоджується, він проводить юнака в офіцери свого полку, з умовою негайно виїхати служити в далеку Каталонію. Керубино у відчаї, що розлучається з хресною, і Фігаро радить йому розіграти від'їзд, а потім непомітно повернутися в замок. В помсту за непоступливість Сюзанни граф збирається підтримати на суді Марселін і зірвати, таким чином, весілля Фігаро.

Фігаро тим часом вирішує діяти з не меншою послідовністю, ніж його сіятельство: стримати його апетити щодо Сюзанни, вселивши підозра, що й на його дружину зазіхають. Через Базиля граф отримує анонімну записку про те, що якийсь шанувальник буде під час балу шукати побачення з графинею. Графиня обурена, що Фігаро не соромно грати честю порядної жінки. Але Фігаро запевняє, що не дозволить собі цього ні з однією жінкою: боїться потрапити в точку. Довести графа до сказу - і він у них в руках. Замість приємного проведення часу з чужою дружиною він буде змушений ходити по п'ятах за власною власною, а в присутності графині він вже не наважиться перешкодити їх одруження. Боятися потрібно тільки Марселін, тому Фігаро наказує Сюзанні призначити графу ввечері побачення в саду. Замість дівчини туди піде Керубино в її костюмі. Поки його сіятельство на полюванні, Сюзанна з графинею повинні переодягти і причесати Керубино, а потім Фігаро його сховає. Керубино приходить, його переодягають, і між ним і графинею прослизають зворушливі натяки, що говорять про взаємну симпатії. Сюзанна відлучилася за шпильками, і в цей момент граф повертається з полювання раніше терміну і вимагає, щоб графиня його впустила. Очевидно, що він отримав записку, складену Фігаро, і поза себе від люті. Якщо він виявить напівроздягненого Керубино, то застрелить його на місці. Хлопчик ховається в туалетного кімнаті, а графиня в жаху і сум'ятті біжить відкривати графу. Граф, бачачи сум'яття дружини і почувши шум в туалетній кімнаті, хоче зламати двері, хоча графиня і запевняє його, що Сюзанна там переодягається. Тоді граф йде за інструментами і веде з собою дружину. Сюзанна відкриває туалетний, випускає ледве живого від страху Керубино і займає його місце; хлопчик ж вистрибує з вікна. Граф повертається, і графиня в розпачі розповідає йому про пажа, благаючи помилувати дитини. Граф відкриває двері і, на свій подив, знаходить там сміються Сюзанну. Сюзанна пояснює, що вони просто вирішили його розіграти, і Фігаро сам написав ту записку. Опанувавши собою, графиня дорікає йому в холодності, безпідставною ревнощів, негідну поведінку. Приголомшений граф в щирому каяття благає його простити. З'являється Фігаро, жінки змушують його визнати себе автором анонімного листа. Всі вже готові помиритися, як приходить садівник і розповідає про що випав з вікна чоловікові, який пом'яв все клумби. Фігаро поспішає скласти історію, як, злякавшись графського гніву через листи, він вистрибнув у вікно, почувши, що граф несподівано перервав полювання. Але садівник показує папір, випала з кишені втікача. Це - наказ про призначення Керубино. На щастя, графиня згадує, що на наказі бракувало друку, Керубино говорив їй про це. Фігаро вдається викрутитися: Керубино нібито передав через нього наказ, на якому граф повинен поставити печатку. Тим часом з'являється Марселін, і граф бачить в ній знаряддя помсти Фігаро. Марселін вимагає суду над Фігаро, і граф запрошує місцевий суд і свідків. Фігаро відмовляється одружитися з Марселін, оскільки вважає себе дворянського звання. Правда, батьків своїх він не знає, тому що його викрали цигани. Благородство його походження доводить знак на його руці у вигляді шпателя. При цих словах Марселін кидається на шию Фігаро і оголошує його своїм втраченим дитиною, сином доктора Бартоло. Позов, таким чином, вирішується сама собою, і Фігаро замість розлюченого фурії знаходить люблячу мати. Графиня тим часом збирається провчити рівноваги і невірного графа і вирішує сама піти на побачення до нього. Сюзанна під її диктовку пише записку, де графу призначається зустріч в альтанці в саду. Граф має прийти зваблювати власну дружину, а Сюзанна отримає обіцяне придане. Фігаро випадково дізнається про призначене побаченні, і, не розуміючи його справжнього змісту, божеволіє від ревнощів. Він проклинає свою злощасну долю. Справді, невідомо чий син, вкрадений розбійниками, вихований в їх поняттях, він раптом відчув до них огиду і вирішив йти чесним шляхом, і всюди його відтісняли. Він вивчив хімію, фармацевтику, хірургію, був ветеринаром, драматургом, письменником, публіцистом, у результаті Зробився бродячим цирульником і зажив безтурботним життям. В один прекрасний день до Севільї прибуває граф Альмавіва, пізнає його, Фігаро його одружив, і ось тепер, на знак подяки за те, що він добув графу дружину, граф надумав перехопити його наречену. Зав'язується інтрига, Фігаро на волосині від загибелі, ледь не одружиться на власній матері, але в цей самий час з'ясовується, хто його батьки. Він все бачив і в усьому розчарувався за своє важке життя. Але він щиро вірив і любив Сюзанну, і вона так жорстоко зрадила його, заради якогось приданого! Фігаро поспішає на місце передбачуваного побачення, щоб застати їх на місці злочину. І ось в темному куточку парку з двома альтанками відбувається фінальна сцена божевільного дня. Зачаївшись, побачення графа з «Сюзанною» чекають Фігаро і справжня Сюзанна: перший жадає помсти, другий - кумедного видовища. Так вони підслуховують вельми повчальний розмова графа з графинею. Граф зізнається, що дуже любить свою дружину, але до Сюзанні його штовхнула жага різноманітності. Дружини зазвичай думають, що якщо вони люблять чоловіків, то це вже все. Вони до того ввічливі, так завжди послужливі, незмінно і за будь-яких обставин, що одного разу, на своє здивування, замість того, щоб знову відчути блаженство, починаєш відчувати пересичення. Дружини просто не володіють мистецтвом підтримувати в своїх чоловіків потяг. Закон природи змушує чоловіків домагатися взаємності, а справа жінок вміти їх утримувати. Фігаро намагається розшукати в темряві розмовляли і натикається на Сюзанну, переодягнену в сукні графині. Він все одно дізнається свою Сюзанну і, бажаючи провчити графа, розігрує сцену зваблювання. Розлючений граф чує вся розмова і скликає весь будинок, щоб публічно викрити невірну дружину. Приносять смолоскипи, але замість графині з невідомим шанувальником виявляють що сміються, Фігаро і Сюзанну, а графиня тим часом виходить з альтанки в сукні Сюзанни. Вражений граф вдруге за день молить дружину про прощення, а молодята отримують прекрасне придане.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://briefly.ru/