Карло Гольдоні. Слуга двох панів

Щаслива заручини Сильвіо, сина доктора Ломбарди, з юною Кларіче змогла відбутися тільки завдяки обставині, самому по собі вельми нещасливим - загибелі на дуелі синьйора Федеріго Распоні, якому Кларіче давно була обіцяна в дружини батьком, Панталоне деї Бізоньозі.

Навряд, однак, батьки урочисто вручили молодих людей один одному в присутності служниці Панталоне Смеральдіни і Брігелли, власника готелю, як де не візьмись з'явився спритний малий, на загальне здивування, що назвався Труфальдіно з Бергамо, слугою туринці Федеріго Распоні. Спочатку йому не повірили - настільки вірні джерела повідомляли про загибель Федеріго, а дружні запевнення в тому, що його господар помер, навіть змусили Труфальдіно збігати на вулицю упевнитися, чи живий той. Але коли з'явився сам Федеріго і продемонстрував Панталоне адресовані йому листи спільних знайомих, сумніви розвіялися. Заручини Сідьвіо і Кларіче розривалася, закохані були в розпачі.

Один тільки Брігелла, до того як перебратися до Венеції кілька років прожив у Туріні, відразу впізнав в незнайомця переодягнену в чоловіче плаття сестру Федеріго - Беатріче Распоні. Але та благала його до часу не розкривати її таємниці, в підкріплення прохання пообіцявши Брігелле десять дублонов за мовчання. Трохи пізніше, знайшовши момент, Беатріче розповіла йому, що брат її справді загинув на дуелі від руки Флоріндо Аретузі; Беатріче і Флоріндо давно любили один одного, але Федеріго чомусь був рішуче проти їхнього шлюбу. Після поєдинку Флоріндо змушений був тікати з Туріну, Беатріче же послідувала за ним в надії розшукати і допомогти грошима - Панталоне якраз залишився винен її покійному братові круглу суму.

Труфальдіно розмірковував, як би швидше і пообільнее пообідати, коли йому раптом підвернувся випадок зробити послугу тільки що прибув до Венеції Флоріндо Аретузі. Тому сподобався розторопний малий, і він запитав, чи не бажає Труфальдіно стати його слугою. Розсудивши, що два платні краще, ніж одне, Труфальдіно погодився. Він заніс господарські речі в готель Брігелли, а потім пішов на пошту подивитися, чи немає там листів для Флоріндо.

Беатріче зупинилася в тому ж готелі і також насамперед відправила Труфальдіно за листами на ім'я Федеріго або Беатріче Распоні. Не встиг він відійти від готелю, як його зупинив Мучений ревнощами Сильвіо і зажадав покликати господаря. Труфальдіно, зрозуміло, не став уточнювати, якого саме, і покликав першого ліпшого - Флоріндо. Вони з Сильвіо один одного не знали, але з зав'язався розмови Флоріндо відкрилася збентежила його новина: Федеріго Распоні живий і перебуває в Венеції.

На поштою Труфальдіно вручили три листи, і не всі вони призначалися Флоріндо. Тому він, не вміючи читати, придумав історію про приятеля на ім'я Паскуале, теж слузі, попросив забрати листа і для його господаря, ім'я якого він, Труфальдіно, забув. Один з листів було надіслано Беатріче з Туріну її старим вірним слугою - роздрукувавши його, Флоріндо дізнався, що його кохана, переодягнена чоловіком, вирушила за ним до Венеції. До крайності схвильований, він віддав Труфальдіно лист і звелів у що б те не стало розшукати цього самого Паскуале.

Беатріче була дуже незадоволена, отримавши важливий лист роздрукованим, але Труфальдіно зумів заговорити їй зуби, знову пославшись на горезвісного Паскуале. Панталоне тим часом згорав від бажання скоріше видати за неї, тобто за Федеріго, Кларіче, хоча дочка та благала його не бути таким жорстоким. Беатріче пошкодувала дівчину: залишившись з нею віч-на-віч, вона відкрила Кларіче, що ніяка вона НЕ Федеріго, але при цьому взяла клятву мовчати. Зраділий тим, що після побачення наодинці дочка його виглядала виключно задоволеною, Панталоне вирішив призначити весілля прямо на завтра.

Доктор Ломбарди намагався переконати Панталоне насправді заручин Сильвіо і Кларіче шляхом суворих логічних доказів, по-латині приводячи основоположні принципи права, але все марно. Сільвіо в бесіді з не відбувся тестем був більш рішучий, навіть різкий і, зрештою, схопився за шпагу. Погано б довелося тут Панталоне, якби не поблизу Беатріче, яка зі шпагою в руці заступилася за нього. Після нетривалої сутички вона глибоко Сільвіо на землю і вже приставила клинок до його грудей, коли між нею та Сільвіо кинулася Кларіче.

Сильвіо, однак, відразу заявив коханої, що бачити її він не бажає після того, як вона так довго пробула сам на сам з іншим. Як не намагалася Кларіче переконати його в те, що вона як і раніше вірна йому, а уста її були сковані клятвою мовчання. У розпачі вона схопила шпагу, бажаючи заколоти себе, але Сільвіо вважав її порив порожній комедією, і тільки втручання Смеральдіни врятувало дівчині життя.

Беатріче тим часом звеліла Труфальдіно замовити великий обід для неї і Панталоне, а перед цим приховати в скриню вексель на чотири тисячі мізерний. Вказівок щодо обіду Труфальдіно вже давно чекав від обох своїх господарів і ось нарешті дочекався хоча б від одного: він жваво обговорив з Брігеллой меню, питання ж сервіровки виявився складніше і тонше, тому треба було наочно зобразити розташування страв на столі - тут у нагоді вексель, який був розірваний на шматочки, що зображували ту чи іншу страву.

Благо вексель був від Панталоне - він відразу погодився переписати його. Труфальдіно лупити не стали, а звеліли замість цього неповороткістю прислужувати за обідом. Тут на його голову з'явився Флоріндо і звелів накрити себе в кімнаті, сусідній з тією, де обідали Беатріче і Панталоне. Труфальдіно довелося попотіти, прислужуючи відразу за двома столами, але він не сумував, втішаючись думкою, що, відпрацювавши за двох, поїсти він вже за чотирьох.

З панами все пройшло спокійно, і Труфальдіно сів за заслужену рясну трапезу, від якої його відірвала Смеральдіна, що принесла для Беатріче записку від Кларіче. Труфадьдіно давно вже поклав око на симпатичну служаночку, але до того у нього не видавалося випадку вдосталь полюбезнічать з нею. Тут вони від душі наговорилися і якось мимохідь розкрили записку Кларіче, прочитати яку вони все одно не вміли.

Отримавши вже другий лист роздрукованим, Беатріче не на жарт розлютилася і гарненько оброблена Труфальдіно києм. побачивши з вікна цю екзекуцію, Флоріндо захотів розібратися, хто це сміє лупити його слугу. Коли він вийшов на вулицю, Беатріче вже пішла, а Труфальдіно придумав того, що трапилося таке невдале пояснення, що Флоріндо прибив його тією ж палицею - за боягузтво.

Втішаючи себе тим міркуванням, що подвійний обід все ж таки цілком спокутує подвійну прочухана, Труфальдіно витягнув на балкон обидва хазяйських скрині, з тим щоб провітрити і почистити сукню, - скрині були схожі як дві краплі води, так що він відразу забув де чий. Коли Флоріндо сказав принести чорний камзол, Труфальдіно витяг його з скрині Беатріче. Яким же було здивування молодої людини, виявив в кишені свій власний портрет, який він колись подарував коханої. У відповідь на здивовані розпитування Флоріндо Труфальдіно збрехав, що портрет дістався йому від колишнього його господаря, який помер тиждень тому. Флоріндо був у розпачі - адже цим господарем могла бути тільки переодягнена чоловіком Беатріче.

Потім у супроводі Панталоне прийшла Беатріче і, бажаючи перевірити якісь рахунки, запитала в Труфальдіно свою пам'ятну книгу; той притягнув книгу з скрині Флоріндо. Походження цієї книги він пояснив перевіреним способом: мовляв, був у нього господар на ім'я Флоріндо Аретузі, який минулого тижня помер ... Беатріче його слова вбили наповал: вона гірко заголосила, вже нітрохи не піклуючись про збереження таємниці.

Її сумний монолог переконав Панталоне в тому, що Федеріго Распоні насправді мертвий, а перед ним - його переодягнена сестра, і він негайно побіг повідомити цю радісну звістку невтішному Сільвіо. Ледве Панталоне пішов, Флоріндо і Беатріче кожен зі своєї кімнати вийшли до зали з кинджалами в руках і з явним наміром позбавити себе остогидлою життя. Цей намір було б виконано, не зауваж вони раптово один одного - тут же їм залишалося лише кинути кинджали і полинути в омріяні обійми.

Коли перше захоплення минули, закохані захотіли як слід покарати шахраїв-слуг, своєю балаканиною мало не довели їх до самогубства. Труфальдіно і цього разу викрутився, наговорити Флоріндо про своє непутящим приятеля Паскуале, що складається, на службі в синьйори Беатріче, а Беатріче - про недолугому Паскуале, до слуги, синьйора Флоріндо; обох він благав поставитися до провини Паскуале з поблажливістю.

Між тим Панталоне, доктору Ломбарди і Смеральдіне великих зусиль коштувало примирити разобідевшіхся один на одного Сильвіо і Кларіче, але врешті-решт їх праці увінчалися успіхом - молоді люди обнялися і поцілувалися.

Всі начебто владналося, справа йшла до двох весіллях, але тут з вини слуг утворилося ще одне, останнє, непорозуміння: Смеральдіна попросила Кларіче посватати її за слугу синьйори Беатріче; Труфальдіно про це не знав і зі свого боку умовив Флоріндо просити у Панталоне Смеральдіну йому в дружини. Йшлося як про двох різних претендентів на руку однієї служниці. Бажання поєднати долю з Смеральдіной все ж змусило Труфальдіно зізнатися в тому, що він служив відразу двом господарям, що ніякого такого Паскуале не існувало і він один, таким чином, був у всьому винен. Але всупереч побоюванням Труфадьдіно йому на радощах все пробачили і палицями карати не стали.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://briefly.ru/