Зміст
Вступ ............................ ... ... ... ... ... ................ ......................< br>.......................... 2
1. Поняття криміналістичної версії ... ... ... ... ... ....... ... ... ... ... ..................... 4
1. Види і класифікація версій і їх побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів ............................ ... ... ... ... ... ... ... .. ....... 7
2. Елементи планування. Особливості планування при порушенні кримінальних справ по офіційним матеріалам і оперативно-розшукових даним ....... ... ............... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... .................. 20
3. Версії і планування по справах податкових злочинів ... ... ... ... ... ....... 27
Висновок ................................................. ...................< br>. ... ... ... ... ... ... ........ 34
Використана
Література ......................................... ... ... ... ... ... ... .... 36
Вступ
Розкриття злочину - процес встановлення об'єктивної істини у справі, якийздійснюють на основі загальних положень теорії пізнання. У пізнанніобставин злочину важливе місце посідає метод аналогії. Під часпопереднього розслідування та судового слідства звернення до аналогіїдосить правомірне: бо вона часто є стимулом до роздумів і логічною основоюпобудови версій. Порівнюючи розслідуваний злочин за подібними ознаками
(способом і знаряддям вчинення, способом приховування та ін.) заналогічними раніше розкритими злочинами, слідчий може встановити новісуттєві обставини у кримінальній справі.
У процесі розкриття злочинів слідчий звертається до фактів і подійминулого, тому особливе значення має формально-логічна категорія гіпотези.
Стосовно діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів гіпотезадістала назву криміналістична версія - обгрунтованого припущення, якепояснює характер злочину в цілому чи його окремих обставин.
Необхідно зважати на те, що гіпотетичний метод пізнання характерний нетільки для попереднього та судового слідства. Його широко застосовують воперативно-розшуковій діяльності, а також експерти.
Відповідно до норм чинного кримінально-процесуального законодавства
України завдання попереднього слідства полягає у викритті осіб, винних увчиненні злочинів, шляхом обирання й перевірки доказів, що здійснюється зметою визначення предмета судового розгляду з огляду на це зазначенеслідство - це виявлення, розгляд, перевірка й оцінка фактичних даних, щомають значення доказів у кримінальній справі та відіграють роль засобувстановлення обставин останньої. Вони повинні відповідати вимогамдопустімості, а саме:
1) виходячи з джерел перелічених у ч 2 ст. 65 КПК України;
2) мати відношення до предмета доказування;
3) відповідати вимогам процесуальної форми тобто сукупності визначених процесуальним законом умов необхідних, з одного боку для виконання органами слідства тих дій які сприяють здійсненню їх функцій в галузі розслідування, а з другого - для здійснення громадянами - учасниками кримінального судочинства дій, спрямованих на реалізацію їх прав і виконання покладених на них обов'язків;
4) відповідати вимогам принципів та гарантій кримінального судочинства.
Пізнання злочину здійснюється у повній відповідності з загальнимизакономірностями і категоріями теорії пізнання. Злочин, як подія що маламісце в минулому, не може бути сприйнятий слідчим лише через органипочуття. Безпосередньо сприйматися можуть лише матеріальні сліди танаслідки злочину. А для розшуку цих слідів та оцінки їх значення необхіднанапружена розумова діяльність слідчого.
Слідче пізнання як й будь яке інше є єдністю юридичних і психологічнихзнань, що коригується практикою. Існують дві основні рівня пізнання:
1) стихійно емпіричний (повсякденно життєвий), притаманний усім людям;
2) науковий властивий спеціально підготовленим фахівцям (професіоналам).
Розслідування злочинів обгрунтовано відносять до специфічної пізнавальноїдіяльності тієї, яка має творчий характер. Важливою умовою успішноговирішення завдань що виникають при цьому є єдність психологічних таінтелектуальних якостей слідчого.
Методом організації розслідування виступає планування дій слідчого, алогічною основою планування слугують слідчі версії - одна з різновидівкриміналістичної версії.
1. Поняття криміналістичної версії
Важливим логічним інструментом пізнання є гіпотези, які у слідчійдіяльності прийнято називати версіями. У перекладі з латинської слово
«Версія» означає поворот, відозміну. В юридичному розумінні воно вживаєтьсяяк синонім будь якого припущення, передбачення здогадки, які виникають упроцесі більш або менш складної розумової діяльності. Версія детермінованаз проблемною ситуацією, з питаннями, які не дістали вирішення у процесірозслідування.
У гносеологічному (пізнавальному) аспекті версія являє собою формупереходу від не знання до знання про подію, що розслідується. Тому, на нашудумку, її треба розглядати як форму і процес відображення явищматеріального світу, осягнення думкою об'єктивної природи предмета щопізнається.
Процес пізнання не передбачає розмежування окремих боків процесумислення. Логічний процес не існує без пізнавального і психічного,пізнавальний - без логічного і психічного, а психічний - без пізнавальногоі логічного. Усі вони взаємопов'язані та взаємообумовлені. Це різні сторониєдиного процесу мислення.
Психічна діяльність є діяльністю мозку органу мислення (психічний бікмислення) і водночас відображенням, пізнанням світу об'єктивної дійсності
(пізнавальний бік мислення), а думка - це насамперед продукт мисленнякінцевий вияв процесу (логічний бік мислення).
Розділити окремі сторони процесу мислення при його практичномузастосуванні неможливо. Лише у разі дослідження останніх здійснюваного зметою визначення їх специфічних ознак доцільне розмежування цієї складноїрозумової конструкції.
Більшість авторів ставлять знак рівності між версією і гіпотезою. Аналізсучасних дослідників дає підстави говорити про те, що відмінність версіївід гіпотези полягає не в її пізнавальній природі, а в специфіці умоввикористання, побудови і практичної перевірки. Версія застосовується утакому специфічному виді діяльності, як розслідування злочинів. При цьомумає місце оперування фактами, що мають значення для встановлення істини усправі, процес збирання інформації під час висування і перевірки версіївідзначається підзаконним характером обмеженістю і ненадійністюфактологічної основи, протидією з боку зацікавлених осіб. "Однією з формпізнання невідомого є гіпотеза. По своїй природі, версії - різновидгіпотез. На відміну від наукових гіпотез версії не переслідують метистворення наукової теорії, а їхня перевірка здійснюється в термін,установлений для розслідування. "[1]
Версія, з одного боку, є окремим методом криміналістичної науки, а здругого - ймовірною інформаційно-логічною моделлю проблемної ситуації,результатом розумової діяльності слідчого. Оскільки пізнавальна діяльністьслідчого має творчий характер, в її структурі присутні як обов'язкові танеусвідомлювані компоненти інтуїція, здогадка, установки, уявлення,професійні знання, фантазія.
Велике значення мають інтелектуальний потенціал, рівень освіти, спосібмислення, професійний досвід слідчого, його здатність використовуватипередовий досвід розслідування злочинів, запобігання їм. Це дозволяєслідчому розгорнути припущення в систему фактів (доказів), пояснити процесїх формування, встановити правильність або помилковість його висновківстосовно події, яка розслідується.
У науковій літературі немає єдності поглядів щодо сутності, місця,значення та ролі версії під час здійснення попереднього слідства.
уявляється, що для визначення поняття «криміналістична версія" великезначення мають й істотні ознаки. А такими ознаками є те, що слідча версія --це самостійна форма мислення, яку не можна ототожнювати з поняттям,міркуванням, висновком, а також висунуте слідчим припущення, що підлягаєобов'язковій перевірці.
Таким чином, криміналістична версія - це припущення слідчого стосовноневстановлених обставин події, яка досліджується, максимально широкеузагальнення наявних відомостей і фактів, що відзначається єдинимпоясненням і спрямоване на розслідування злочинів.
Криміналістична версія - це обгрунтоване припущення про факт, явище абогрупу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи; версіявказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст ізв'язок між собою і служить цілям встановлення істини по справі.2
Версія - обгрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваноїподії, про дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу визначеногозлочіну.3
Надаючи версії статусу методу пізнання, можна говорити про те, що основнимїї призначенням є упорядкування і систематизація наявної інформації з метоюпояснення фактів. Версія - це готове, хоч і неповне, недостовірне,ймовірне, знання про об'єкт, що досліджується (обставини, які підлягаютьдоказуванню), інструмент подальшого дослідження, в результаті якогодосягається достовірне, істинне знання. Вона забезпечує всебічний пошук,виявлення фактичних даних (доказів), сприяє грунтовній перевірці таправильній оцінці останніх.
1.1. Види і класифікація версій і їх побудова і перевірка процесів розслідування злочинів.
Науковці класифікують версії за:
- Суб'єктом висування: слідчі, оперативно-розшукові, експертні, судові,
(ці версії, як правило, взаємозалежні і можуть випливати одна з іншої. Так,слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова - зіслідчої і навпаки.) 4
- За обсягом встановлення обставин події, що досліджується: загальні,призначені для пояснення сутності події в цілому, її характеру, причинногозв'язку між фактами; окремі - ймовірне судження про місце, час, знаряддявчинення злочину, походження окремих слідів тощо.
- Ступенем конкретності: типові - пояснення події в цілому на підставіданих узагальненого досвіду судової, експертної, оперативно-розшуковоїпрактики, конкретні - робочі версії, над якими працює у той або іншиймомент слідчий.
- Велике теоретичне і практичне значення має розподіл версій на основні іконтрверсії. Роль останніх особливо велика в процесі судового розглядусправ, але і при розслідуванні злочинів, і в експертній діяльності вонивиконують важливу функцію попередження однобічності і необ'єктівності,орієнтуючі на розширення кола фактично можливих версій. Контрверсіївисуваються не шляхом багатоетапного версійного процесу, а більш простимспособом, за допомогою логічної операції заперечення. Наприклад, якщоосновна версія: "ймовірно, що вбивство зроблене К.", то контрверсія будемати такий вигляд: "вбивство зробив не К., а хтось інший».
- визначене значення має диференціація криміналістичних версій напошукові і дослідницькі. Розходження між ними полягає в тому, що головноюметою першої підгрупи є пошук джерел (носіїв) інформації, а ціль другоїполягає в дослідженні уже виявленої інформації. Дана класифікація версійбезпосередньо пов'язана з реальним існуванням пошукових і дослідницькихтруднощів, що виникають у процесі вирішення проблемних ситуацій.
На процес розробки версії як логічного методу пізнання впливають двіобставини:
1) потреба слідчого у встановленні та наступному поясненні невідомих фактів,
2) наявність необхідних для цього фактичних даних - інформаційного базису.
Версії, що виникають у процесі дізнання та попереднього слідства,називаються слідчими, а ті, що формуються на стадії судового розгляду,судовими. Версії, які висуваються під час оперативно-розшукової діяльності,називаються оперативно-розшуковими. В експертній практиці використовуютьтак звані експертні версії.
Як загальну форму розвитку людського знання гіпотезу (версію) широкозастосовують у плануванні розслідування, пізнанні обставин кожноговчиненого злочину. У цьому пізнавальному процесі версії відіграють рольвірогідних інформаційно-логічних моделей розслідуваніх діянь і поділяютьсяна два види:
• загальні - припущення, які охоплюють злочин, що розкривається, у цілому;
• окремі, які пояснюють певні обставини злочину.
У літературі зустрічаються також поняття версії робочої (припущеннястосовно дрібних і другорядних обставин злочину) та розшукової (припущенняпро місцезнаходження розшукуваного злочинця чи предметів, речей), якіналежать до різновидів окремої версії.
Слідчі, судові, експертні та оперативно-розшукові версії мають єдинулогічну природу. Деякі їх особливості й відмінності визначаються характеромсудової, слідчої, експертної й оперативно-розшукової діяльності тафункціональними відмінностями її суб'єктів - слідчого, судді, експерта,оперу повно важливий Крім зазначених у кріміналістіці розрізняють ще типовіверсії, характерні для типових ситуацій, що виникають у процесі розкриттязлочинів. Наприклад під час розслідування справи за фактом пожежі, коли їїпричину не встановлено, типовими слідчими версіями можуть бути такі:
• пожежа сталася внаслідок злочинного порушення правил протипожежноїбезпеки;
• пожежа сталася через вплив природних факторів, наприклад унаслідок діїблискавки, відсутності чи несправності захисних засобів;
• пожежа сталася випадково через самозаймання, яке неможливо булопередбачити;
• пожежа сталася внаслідок підпалу.
Здійснюючи розслідування по конкретній кримінальній справі, слідчийвисуває НЕ типові, а конкретні версії, які грунтуються на матеріалахсправи, але з урахуванням типових версій.
Типові версії можуть бути загальними й окремими. Наведені раніше версіїпро причини пожежі є загальними. Типовими окремими вважаються версії щодоособи, винної в підпалі (особа, яка працює на цьому об'єкті; сторонняособа).
Зазначені різновиди версій і теоретичні положення, що стосуються їхзмісту, класифікації, стадій розвитку, а також умов достовірності,становлять учення про криміналістичні версії.
У розвитку версії можна виділити три етапи: 1) побудови (висуванняприпущення), 2) дослідження (суджень, висновків), 3) перевірки.
Побудова версії здійснюється в міру накопичення, логічної обробки іосмислення фактів. На основі наявних знань, власного досвіду, результатівузагальнення практики слідчий формулює висновок у вигляді судження, яке даєймовірне пояснення події при цьому треба додержувати певних правил. Так,версія повинна бути обгрунтована реальними фактами, не суперечити науковимданим, відзначатись конкретністю, логічно правильною побудовою інесперечлівістю. Треба мати контрверсію у справі, висувати максимальноможливу кількість версій.
Під час розробки версії слідчий має застосовувати логічні прийоми
(аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, рефлексії), закони логіки
(тотожності, несперечлівості, виключеного третього, достатньої підстави).
висунуті положення необхідно доводити, не сприймати на віру бездоказовітвердження. У процесі оформлення інформаційного базису велике значеннямають спостереження, експеримент, порівняння, аналіз, індукція. Порівняннядозволяє визначати тотожність встановлених фактів і різницю між ними,зіставляти їх з вже відомими даними. У процесі аналізу досліджуються окремівластивості фактів. Метод індукції дає можливість групувати ті факти, якімають які-небудь загальні ознаки.
При вісуванні версії необхідно широко застосовувати аналогію. Вона лежитьв основі розшуку злочинця за способом вчинення злочину. Як правило, версіяповинна обґрунтовуватісь множінністю фактичних даних. При цьому великезначення має їх узагальнення на основі поєднання подібних суттєвих ознак ізв'язків багатьох відображених мисленням предметів.
Сутність пізнання версії полягає в розумовому дослідженні припущення,виведенні із нього висновків, їх деталізації.
Дослідження версій повинно відповідати таким вимогам:
1) з них мають бути зроблені всі логічні висновки,
2) судження повинні бути логічно узгоджені між собою,
3) результати перевірки окремих версій мають використовуватись як основа побудови загальної версії,
4) послідовність перевірки версій повинна визначатись умовами розслідування.
Перевірка версій передбачає як попередню розумову діяльність слідчого,так і його профілактичну роботу по виконанню запланованих слідчих дій йоперативно-розшуковік заходів. Усі версії мають перевірятися одночасно.
Причому повинні бути перевірені всі судження, що випливають з них. Дані,які суперечать одні одним, мають перевірятися до усунення суперечностей.
Однією з умов повноти та об'єктивності розслідування є дотримання правилпобудови та перевірки в?? рсій. Стосовно кожної неясної чи сумнівноїобставини вчиненого злочину мають бути висунуті та перевірені всі можливіна цей момент версії: не можна захоплюватися одними з них та ігноруватиінші на тій підставі, вони що здаються маловірогіднімі. Кожна версія маєбути достатньо обгрунтованою й підлягає ретельній перевірці. Порушення цієївимоги породжує обвинувальний нахил у розслідуванні, який найчастіше є нетак результатом навмисної тенденційності слідчого, як наслідком йогооднобічності, захоплення тією чи іншою версією. Надійним засобомпопередження такої слідчого необ'єктівності поряд з іншими є його постійнийсамоконтроль, уважне, критичне ставлення до матеріалів, правильна їхправова оцінка, глибока та всебічна перевірка всіх висунутих версій.
Версія як ідеальна (уявна) логічна модель вчиненого злочину, як булосказано вище, проходити у своєму розвитку три чітко окреслені послідовністадії, які відображають процес розслідування: - виникнення (висунення)версії;
- Аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслідків
(обставин, подій, фактів), які логічно випливають із висунутого припущення;
- практична перевірка можливих наслідків та порівняння їх із тими, що врезультаті перевірки встановлені насправді. Якщо це порівняння засвідчить,що наслідки, які були логічно виведені аналізом змісту версії, насправді неіснують, то це означає, що висунута версія не відповідає об'єктивній істиніі має бути відкинута. Якщо ж можливі наслідки відповідають встановленимфактам дійсності, то висунута версія є вірогідною (можливою). Але вважатиїї достовірною (що відповідає дійсності) на цьому етапі що поки не можна,бо одні й ті самі наслідки можуть випливати з різних підстав, і невиключено, що встановлені факти дійсності зумовлені іншою закономірністю
(причиною), яка не охоплюється висунуто версією. Наприклад, якщо під часперевірки версії про розкрадання на фірмі "Х" було встановлено, щозаступник директора останнім часом придбав багато дорогих речей, то це щене означає, що він причетний до розкрадання, бо він отримав спадщину.
Поділ процесу розвитку версії на три послідовні стадії має великепрактичне значення. Побіжне врахування або ігнорування тієї чи іншої стадіїпризводить до суттєвих помилок у плануванні розслідування і, як наслідок, --до порушення строків розслідування та його низької якості. Іноді слідчий,плануючи розслідування, обмежується формулюванням версій і перелікомзаходів їх перевірки, не аналізуючи змісту версій, не визначаючи можливихнаслідків (фактів, обставин), не зупиняючись на конкретних питаннях, якіслід з'ясувати в кожній з них. У результаті перелік заходів перевіркивисунутих версій виявляється неповним або випадковим. Розумова діяльність упроцесі висування та аналізу версій охоплює сукупність встановлених усправі фактів, їх оцінювання та можливі причини.
Через те що справжня причина явища, яке перевіряється, фактично невідома,одразу виникають кілька версій, що виключають одна одну, конкурують міжсобою доти, поки не буде встановлено, які з них є безпідставними, а якавідповідає об'єктивній істині.
Зі структури версії як логічної моделі розслідуваного злочину в цілому чийого окремих епізодів випливає, які елементи цієї моделі є в наявності, аякі відсутні й потребують додаткового пошуку та перевірки для того, щобмодель стала повною. Виявлення під час перевірки версії нових фактів,невідомих до її висунення, підвищує ступінь її надійності. Спроможністьверсії не тільки пояснювати раніше відомі факти, а і виявляти нові --важлива умова можливості перевірки висунутого припущення, свідченнявеликого пізнавального значення криміналістичних версій.
Логічний процес побудови версій є єдиним для всіх її різновидів (слідчої,судової, експертної, загальної, окремої). Версія не може бути продуктомнеобгрунтованих і надуманих здогадок і припущень.
У основу версії мають бути покладені фактичні дані, які поділяються надві основні групи.
1. Дані, отримані з різних джерел, які стосуються кримінальної справи.
Вони можуть міститись у судових доказах, матеріалах оперативно-розшуковоїдіяльності, актах відомчих перевірок, заявах і повідомленнях громадян,повідомленнях засобів масової інформації та в інших джерелах. Для побудовиверсій на основі даних цієї групи застосовують переважно такі логічніприйоми та форми мислення, як аналіз і синтез, та безпосередніопосередковані (здебільшого індуктивні) умовиводи.
2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо нестосуються кримінальної справи. Це дані природничих, технічних та іншихнаук (криміналістики, судової медицини, фізики, хімії), а також отримані зжиттєвого та професійного досвіду слідчого, узагальнень слідчої, судової таекспертної практики. Зокрема, велике значення під час висунення версіймають результати крімінологічного аналізу і видова криміналістичнахарактеристика злочину.
За допомогою аналогії, порівняння та дедуктивний умовиводів ці даніможуть бути використані як основа для висунення версії.
Важливим є використання професійного досвіду слідчого, проте слідобережно підходити до обгрунтування версії за допомогою "слідчої інтуїції",бо непродуманих підхід до побудови та висунення версії неприпустимою.
Існує безпосередній зв'язок між побудовою слідчих версій і прийняттямпроцесуальних рішень. Як для процесуальних висновків та рішень, так і дляслідчих висунення версій необхідні надійні критерії їх оцінювання.
Висунення слідчих версій та їх подальша перевірка можуть потребуватиприйняття процесуальних рішень, застосування заходів процесуального примусу
(обшуку, виїмки, затримання, арешту). Перевірка за допомогою таких засобівнеобгрунтованих версій може призвести до порушення прав і законнихінтересів громадян, що неприпустимо.
Висунення версій - процес, що охоплює всі сумнівні та невідомі обставинирозслідуваного злочину. Якщо будь-які обставини слідчому поки що невідоміабо сумнівні чи є дані про їх суперечливість, необхідно щодо кожної з цихобставин висунути всі можливі цей на момент розслідування обгрунтованіверсії.5
Процес розкриття злочинів з використанням гіпотетичного методу пізнанняпередбачає оцінювання розслідуваної події в цілому та висунення загальнихверсій, кожна з яких потім деталізується, поділяється на низку версій заокремими обставинами, що охоплюються загальною версією. Наприклад, у разівиявлення трупа людини з ознаками насильницької смерті розумова діяльністьслідчого розпочинається із загальної оцінки отриманої інформації тависунення таких можливих загальних версій:
• вчинено вбивство;
• стався нещасний випадок;
• вчинено самогубство.
Кожна з цих трьох загальних версій передбачає висунення та перевіркуокремих версій. Так, припущення про вбивство породжує версії про час,місце, мотив і мету вбивства, його виконавця та співвиконавців, знаряддявбивства, інші обставини злочину.
Обсяг окремої слідчої версії може бути різним: версія може стосуватисябудь-якої обставини, що перевіряється, події чи охоплювати дві та більшевзаємопов'язані обставини. Іноді в одній окремій слідчій версіїоб'єднуються кілька припущень щодо різних обставин злочину (наприклад, просуб'єкт, мотив, час, місце та спосіб). Аналіз і перевірка таких
"збільшених", великих за обсягом версій ускладнені і їх можуть здійснититільки досвідчені, висококваліфіковані слідчі. Під час розслідуваннябагатоепізодніх, складних злочинів бажано, щоб окремі версії охоплювалиякусь одну обставину. При цьому збільшується кількість версій, алеспрощують їх аналіз і перевірка.
Логічна розробка висунутої версії призводить до уявлення про те, якіфакти, явища й обставини мають існувати насправді, якщо висунута версіявиражає об'єктивну істину. Визначення конкретних наслідків, що випливають зкожної висунутої версії, - основне завдання аналізу (розробки) версії.
Важко передбачити всі наслідки висунутого припущення. Ступінь надійностіверсії тим вищий, чим більше наслідків виводиться з версії іпід час перевірки підтверджується. Наслідки, що випливають з висунутоїверсії, мають бути максимально деталізовані для того, щоб полегшити їхпорівняння з фактами реальної дійсності.
Логічні наслідки зробленого слідчим припущення щодо певної обставинирозслідуваного злочину відображаються в питаннях, що мають бути з'ясовані.
Визначення стосовно кожної висунутої версії вичерпної сукупності такихпитання - одна з передумов повноти, всебічності та об'єктивностірозслідування справи.
здійснювана при розслідуванні перевірка логічно виведених з висунутихприпущень наслідків (фактів, явищ, закономірностей) спрямована на те, щобвиявити, чи існують вони насправді.
Засоби та методи перевірки криміналістичних версій різноманітні івідрізняються від тих, які застосовують для перевірки гіпотез у науковомупізнанні закономірностей природи та суспільства. Ці відмінності пояснюютьсяпередусім тим, що засоби й методи перевірки криміналістичних версійпризначені для практичного пізнання конкретного соціального явища - злочину
- І спрямовані на вирішення питання про винність або невинність конкретногосуб'єкта. Тому вони мають відповідати суворим критеріям надійності,правомірності, моральності та пріпустімості. Здійснювана в умовах певногоправового режиму перевірка криміналістичних версій не може базуватися назастосуванні нормативно несанкціонованих засобів і методів, методик, якінауково не обгрунтовані і перебувають на стадії експериментальноїперевірки.
Засоби й методи перевірки криміналістичних версій визначають залежно відтого, до якого різновиду вони належать. Слідчі та судові версії перевіряютьпереважно виконанням слідчих і судових дій. При цьому застосовують такожоперативно-розшукові засоби й методи, однак вони мають допоміжний характер.
Для перевірки оперативно-розшукових версій найчастіше використовують засобий методи оперативно-розшукової діяльності; при цьому процесуальні засобидоречні лише в тому обсязі, в якому їх застосовують під час розслідуваннякримінальної справи, що здійснюється паралельно. Застосування процесуальнихзасобів перевірки оперативно-розшукових версій поза межами судочинстванеприпустиме.
Специфічні й форми застосування спеціальних знань для перевірки слідчих,судових і оперативно-розшукових версій. Під час перевірки слідчих і судовихверсій спеціальні знання використовують переважно у формі експертизи тазалучення спеціалістів до участі у виконанні слідчих дій, а для перевіркиоперативно-розшукових версій характерна не процесуальна форма застосуванняспеціальних знань. Експертні версії перевіряють також на основі сувороїправової регламентації із застосуванням загальнонауковий і спеціальнихметодів.
Існують загальні правила перевірки криміналістичних версій. У теоріїкриміналістики використовують принцип паралельної (одночасної) перевіркиверсій, що забезпечує найоптимальніший темп розслідування, економіюробочого часу слідчого, його сил, а також коштів. Поступова перевіркаверсій з дотриманням черговості не гарантує отримання цих переваг, анавпаки, містить загрозу втратити сліди злочину, цінну доказова інформацію,що спричинює необхідність здійснення повторних слідчих дій, призводить допорушення процесуальних строків розслідування.
Кожний наслідок, що випливає з висунутої версії, необхідно детальноперевірити. Доки версія не спростовано і не відкинута, кожний факт, щологічно випливає з неї, необхідно перевірити з позиції відповідності чиневідповідності його реальній дійсності Обмеження перевірки дослідженнямтільки якоїсь певної частини наслідків не дає підстав для впевненості, щопідтверджена версія виражає об'єктивну істину у справі.
Якщо при перевірці отримано суперечливі дані, одні з яких підтверджуютьверсію, а інші її спростовують, зупиняти перевірку цієї версії неприпустимо
- Вона повинна тривати до повного виявлення та усунення розбіжностей.
З метою глибшої та детальнішої перевірки обставин, що випливають ізвисунутої версії, необхідно використовувати, якщо можливо, комплекспроцесуальних і не процесуальних засобів (наприклад, необхідно допитатисвідків, здійснити слідчий експеримент, оперативно-розшукові заходи).
Послідовність виконання комплексу слідчих і оперативно-розшукових дійвизначається з урахуванням певних факторів. Передусім виконують дії,спрямовані на виявлення ї фіксацію слідів злочину, що швидко змінюються, атакож доказів, які можуть бути чи втрачені навмисно змінені. Першимиздійснюють також заходи, спрямовані на припинення злочинів, що готуються, атакож на те, щоб перешкодити злочинцю знищити речові докази, утекти чипокінчити життя самогубством.
За інших рівних умов насамперед виконуються дії, результати яких маютьзначення для перевірки кількох версій, а також ті, які в тому чи іншомуконкретній випадку можуть дати істотніше та надійніші результати. Дії,спрямовані на встановлення попередніх епізодів злочину, доцільно виконуватидо здійснення заходів, спрямованих на перевірку фактів, виявлених пізніше.
Важливе загальне правило перевірки версій полягає в тому, що перевірка здійснюється доти, поки висунута версія не буде спростовано або поки не з'являться умови, за наявності яких її можна буде вважати об'єктивною істиною.
Філософи твердять, що припущення про будь-який факт перетворюється на достовірне знання про нього, якщо можна довести, що з цього факту й тільки з нього випливають виявлені наслідки. Гіпотеза перетворюється на достовірне знання й тоді, коли доведено, що з усіх можливих причин певного факту треба виключити як недоведені всі причини, крім однієї, що спричинила цей факт.
Наведені умови достовірності гіпотези застосовують і до криміналістичних версій. Версія достовірна в таких випадках:
• якщо було висунуто всі можливі припущення стосовно обставини злочину, яка перевіряється, і при розслідуванні на основі нових додаткових даних не виникло іншої версії, що стосується тієї ж обставини. Наприклад, у справі про вбивство з трьох можливих версій (умисне вбивство, необережне вбивство, нещасний випадок) підтвердилася версія про умисне вбивство.
Якби при розслідуванні було встановлено, що можливих причин смерті в цьому разі більше, то виключення двох із них не було б достатнім доказом істинності третьої версії. Версія про умисне вбивство стала б неправильною, а істинною була б версія (про самогубство), не висунута слідчим;
• усі висунуті версії про певну обставину були перевірені, і всі їх, за винятком однієї, що була об'єктивно підтверджена, було спростовано та відкинуто;
• усі наслідки (обставини), логічно що виводяться з підтвердженої версії, були всебічно досліджені та знайшли підтвердження, тобто виявлені насправді;
• підтверджена версія повністю узгоджується з усіма іншими обставинами справи.
Тільки за наявності сукупності наведених умов можна визнати версию, щопідтвердилася, такою, що відповідає дійсності, виражає об'єктивну істину посправі.
Зазначені умови достовірності можна застосовувати тільки до одноріднихверсій, тобто до тих, що стосуються однієї обставини злочину, якуперевіряють. Якщо, наприклад, перевіряють три версії: про спосіб, мотив ісуб'єкт злочину, то підтвердження будь-якої з них ще не є підтвердженням їїдостовірності. У цьому разі наведені раніше умови достовірності версійможна застосовувати не, бо версії, які перевіряють, не є одноріднімі.
Зазначимо також, що в цьому разі щодо трьох різних елементів складу злочинубуло висунуто тільки по одній версії, тоді як будь-яка обставина справи,яку перевіряють, породжує два протилежних припущення (версії): тезу таантитезу (вчинено розкрадання - розкрадання не було). Тільки за умовиперевірки однорідних версій можна застосовувати умови достовірності.
2. Елементи планування. Особливості планування при порушенні кримінальної справи по офіційним матеріалам і розшукових даним.
Розслідування злочинів є нездійсненним без чіткої організації плануванняодного із загальних принципів методики розслідування.
Іншим напрямом оптимізації діяльності слідчого є планування. Це одна зобов'язкових умов розслідування, що являє собою складний розумовий процес,який полягає у визначенні завдань попереднього слідства, а також шляхів іспособів вирішення їх відповідно до вимог закону.
Планування - це складний розумовий процес, суть якого полягає у віз?? аченнінаправленості і засобів розслідування, способів і засобів їхнього рішенняв рамках закону. Воно не є методом розслідування, як іноді вважають,оскільки саме по собі не слугує засобам встановлення істіні.6
Планування має здійснюватись з додержанням певної системи принципів. Воноповинне бути законним, тобто визначення завдань розслідування і вибірспособів їх вирішення мають здійснюватись з додержанням норм кримінальногоі кримінально-процесуального законодавства та підзаконних актів, зокрематих, що закріплюють необхідність всебічного, повного й об'єктивногодослідження обставин справи, виявлення причин і умов, які сприяли вчиненнюзлочину, обставин, що підлягають доказуванню (статті 22, 23 і 64 КПК) .7
Визначення завдань кожного етапу розслідування і шляхів їх вирішенняповинне здійснюватись на основі оцінки характеру події та всієї сукупностіфактичних даних, що є у розпорядженні слідчого. Мають враховуватись даніоперативних підрозділів, науково-технічні досягнення, передовий досвідрозслідування злочинів. Планування повинно здійснюватись безперервно,супроводжуватись внесенням до плану змін у разі одержання нових даних.
Мають враховуватись реальні можливості слідства та оперативних підрозділів.
У плані не повинно бути нечітких, розпливчасто формулювань. Усі планирозслідування того або іншого злочину мають бути об'єднані загальною метою.
Вони повинні оптимізувати діяльність слідчого з найменшими економічними тачасовими затратами і дозволяти досягати найвагоміших результатів.
Організація розслідування - значно ширше поняття, ніж планування.
Організувати будь-яку діяльність, в тому числі і розслідування це належнимчином підготувати її, налагодити визначити засоби й методи, упорядкувати таспланувати.
Організувати розслідування означає:
1) розробити погоджений план засобів місцевих правоохоронних органів
(слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок небезпечних,надзвичайних пригод. У цьому плані передбачається формування слідчих груп,бригад, технічних засобів тощо,
2) у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зіслідчим план реалізації матеріалів,
3) налагодити належну взаємодію слідчого з оперативними працівникамиекспертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття)злочину,
4) забезпечити кваліфіковане керівництво слідчо-оперативною групою (СОГ)бригадою,
5) чітко визначити обов'язки між членами СОГ,
6) організувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговореннярезультатів і наступних завдань розслідування,
7) налагодити систематичний обмін інформацією,
8) спланувати роботу слідчого з урахуванням усіх справ які є у провадженні,
9) забезпечити технічну оснащеність СОГ,
10) забезпечити чітке виконання плану розслідування,
11) підібрати необхідний нормативний матеріал та забезпечити нерозголошенняданих попереднього слідства,
12) забезпечити діяльність членів СОГ за умов дотримання науковоїорганізації праці та управління.
Планування
