Введення.

У центрі Санкт-Петербурга, на невеликому острові Неви,піднімаються кам'яні стіни Петропавлівської фортеці - першої будівліміста. Фортеця була закладена 16 (27) травня 1703 і стала тимісторичним центром, навколо якого склався і виріс один знайбільших і найкрасивіших міст нашої країни.
Історія Петропавлівської фортеці яскрава сторінка історії боротьбиросійськогонароду за споконвічно російські землі, за вихід у Балтійське море.
Це й історія російського революційного - визвольного руху,історія боротьби проти самодержавства і кріпосництва: 200 років
Петропавловловская фортеця була місцем розправи царизму з кращими,передовими людьми Росії. "Через тюрми та каземати російської Бастилії"пройшли представники трьох поколінь революціонерів - декабристи,різночинці і пролетарські революціонери.
У дні Великого Жовтня 1917 гарнізон Петропавлівської фортецібув на боці повсталого народу і вогнем артилерії підтримавреволюційні загони, які штурмували Зимовий палац.
У наші дні Петропавлівська фортеця - один з найцінніших історика --революційних та архітектурних пам'яток Ленінграда і один знайбільших музеїв дивні.

Петропавловська фортеця сьогодні.

Заснування та будівництво Петропавлівської фортеці.

Петропавлівська фортеця виникла в період Північної війни зі
Швецією (1700-1721). Війна велася за повернення исконно русскихпріневскіх і прибалтійських земель, захоплених Швецією на початку XVII століття
. Ці землі входили до складу великого Новгорода, за ним ще в XI століттіпроходила частина великого шляху "з варяг у греки". Відсутність виходу в
Балтійське море гальмувалорозвиток економіки Російської держави а також необхідних політичних,торговельних і культурних зв'язків з країнами Західної Європи. До початку XVIIстоліттяповернення Балтійського узбережжя стало для Російської державиісторичноїнеобхідністю. Північна війна почалася для Росії невдало; під Нарвою в
1700 російська армія зазнала поразки.

Але невдачі не зупинили ПетраI,прекрасно розуміла історичну необхідність повернення виходу до моря
. Уже в 1702 - 1703 роках російські війська здобули перші перемоги над шведами
. У ці роки військові дії велися в районі Ладозького озера і верхів'їв
Неви. в цьому місці де Нева бере початок, на невеликому острівціперебувала шведська фортеця "Нотебург". Вона була заснована ще новгородцямив XIII столітті і називалася тоді Горішок. У жовтні 1702 післядвотижневої облоги російські війська оволоділи фортецею "Горішок". Післявзяття її ПетрI писав:
"Правда, що зело жорстокий цей горіх був, проте наче богу, щасливорозгризаючи
Артилерія наша зело чудово справу свою виправила ". Фортеця Горішок
(Нотебург) була перейменована в Шліссельбург-Ключ-місто. Вонадійсно була ключем до виходу в море. У квітні 1703 булавзята інша шведська фортеця Ніешанц, розташована при впадіння в Неву
Охти-тоді повноводної ріки. Ніешанц був сильним шведським зміцненням зп'ятьма баотінамі, зведеними за всіма правилами фортісрікаціонногомистецтва. Головну роль у штурмі фортеці зіграла російська артилерія.
Фортеця Ніешанц не могла забезпечити оборону гирла Неви: вона розташованадалеко від моря. На військовій раді було прийнято рішення шукати місце длянової фортеці. Вибір припав на один з островів Неви, розташованих приподіл річки на три рукави: Велику Невкою, Велику Неву і Малу Неву
. Острів називався Енісарі (Зайчей), або Люст влант (веселий острів).
Розташування острова з військової точки зору було зручно. Широкаповноводна Нева служила захистом фортеціа сама фортеця прикривала вхід у Неву з боку фінського затоки, і з їїстін можна було вести обстріл території на значно більшій відстані
. Порівняно невеликі розміри острова дозволяли будувати фортецю такщобзайвої землі не залишалося та ворог не міг висадити десант біля її стін.
Назва Санкт-Петербург незабаром перейшло на місто, що виникло на берегах
Неви.
Офіційно фортеця називалася Санкт-Петербурзької, але існувало й іншеназва - Петропавлівська, з побудови на її території кам'яномусобору Петра і Павла.
День 16 травня 1703 (27 травня за новим стилем) коли лопати солдатів і
"Робітників" вп'ялися в сиру землю заячого острова, прийнятовважати днем Петербурга. Будівництво Петропавлівської фортеці велося запланом, складеним ПетромI. Контури фортеці визначилися природнимиобрисами берегів заячого острова. Вона отримала форму витягнутогошестикутника з шістьма виступаючими кутовими бастіонами, які дозволяливести масований фронтальний і фланкуючий артилерійськийпідступів до фортеці. Бастіонна система в той час була застосована в
Росії вперше. За будівництвом спостерігали сподвижники ПетраI - А. Д.
Меньшиков,
Т. І. Головкін, Н.М. Зотов, Ю.Ю. Трубецькой, К.А. Наришкін. Їх іменамибули названі фортечні бастіони. Один з бастіонів названий на честь ПетраI
Государевим. Бастіони з'єднуються між собою стінами-куртинами. Їх, які бастіонів, шість: Петровська, Невська, Катерининська, Василівська
, Нікольська, Кронверкському. У 1704 Шведська загін у 800 чоловік іескадрою
12 суден підійшли до Петербургу, росіяни без особливих втрат відбилипротивника. І на наступній рік вони теж відбили шведів. однак землянафортеця не могла бути постійним і надійним фортифікаційною спорудою.
Перебудова Петропавлівської фортеці було розпочато 30 травня 1706 ітривала з перервами до 1740 року. На будівництві переважала ручнапраця. Південні бастіони були винесені далі в русло Неви. Виконавцем волі
ПетраI з будівництва кам'яної фортеці став архітектор Доменіко Трезіні
. Він був першим архітектором молодий столиці. З 1706 року він переступив доперебудові Петропавлівської фортеці в кам'яну і зведення на їїтериторії різноманітних споруд, чому присвятив 30 років життя. Фортецястворювалося як першокласне військово-інженерна споруда XVII століття
. Бастіони і куртини складені з цегли та каменю. Їх висота 10-12 метрів,ширина до 20 метрів.
Вони складаються з двох стін: зовнішньої (ескарповой) товщиною до 8 метрів івнутрішній (влаганговой) товщиною 2 метри. Історія Петропавлівськоїфортеці склалася так, що перебудови в кам'яну їй не довелосябрати участь у військових операціях проти зовнішнього ворога. На територіїфортеці в XVIII-XIX століттях були побудовані Петропавлівський собор,
Комендантська будинок, Інженерний ділової двір, Ботний будиночок, Монетний двірта інші будівлі різного призначення.

Фортечні споруди.

Через Іоановскіе ворота ми потрапляємо на територію фортеці. На них дата
1740 рік. Це рік закінчення будівництва Іоановского равеліну. Іоановскійравелін будувався в 30 роках XVII століття під час під час царюванняімператриці Анни Іоанівна. У XVII-XIX століттях територія равелінувідокремлювалася від фортеці ровом, з'єднував Неву з Кронверкському протокою.

Тепер де був рів заасвольтіровано. За Іоаннівський равеліном знаходиться
Петровська куртина - стіна, що з'єднує бастіони государя і Меньшиков.
Вона споруджена в 1707-1708 роках. Поруч з фортецею на міському
(Березовому) острові будується Петербург. На Троітской площі передфортецею були побудовані перші будівлі. У них були державніустанови. З цієї площі потрапити до фортеці можна було через Петровськіворота. Петровські ворота побудовані у вигляді тріумфальної арки. Цеєдине що дійшов до нас тріумфальне спорудження петровського часу.
Вони створювалися в 1707-1708 роки за проектом Д. Трезіні і спочатку булидерев'яними, в 1718 році вони були перебудовані в кам'яні. Повернувши наліво від Петровських воріт, можна підійти до Государева бастіону. Государевийбастіон з бастіоном Наришкіна з'єднує Невська куртина. У ній булокілька десятків казематів. З боку Неви на тлі суворих гранітнихстін чітко вимальовуються Невські ворота. Вони споруджені в 1730-1731 роках
. Сучасного вигляду придбали в 1787 році за проектом Н.А. Львові. Гранітнапристань була побудована в другій половині
XVIII ст. Від неї до берега йде трьох пролітний місток.
У народі ці ворота називали "воротами смерті", через них виводили в'язнів

засуджених до смерті. Бастіон Наришкіна - центральний з трьох бастіонів
, Що виходять на Неву. Він був побудований в камені 1725-1729 роках. В 1731 роціза проектом Д. Трезіні на бастіоні була побудована кам'яна башта зфлагштоком. Тим бастіонами Наришкіна і Трубецьким простягнулася
Катерининська куртина. Каземати цієї куртини використовувалися як місцяув'язнення. Трубецькой бастіон звернений на південний захід. Він був побудований вкамені в 1708-1714 роках. У Трубецькому бастіоні були приміщення, яківикористовувалися як місця ув'язнення. Трубецькой бастіон разом з бастіоном
Золотова з'єднує Василівська куртина. Вона звернена на захід, у бік
Василівського острова, чим пояснюється її назва. В 1709 роціперебудована у камені. Каземати північній частині куртини наприкінці XVIII-початку
XIX століття були зайняті архівом, південні-Монетним двором. Через
Василівський ворота
Василівської куртини можна пройти на територію Олексіївського равеліну.
У північно-західній частині острова розташований заячого бастіон Зотова.
Бастіон Зотова і Головкіна з'єднує Миколаївська куртина. Перебудова їїв камені закінчена в 1729 році. Ворота в куртині називаються миколаївськими.
Через них можна вийти до Кронверкському протоці. Бастіон Головкіна зверненийна північ у 1730 перебудований у камені. Кронверкському куртина з'єднує бастіон
Головкіна і Меньшикова. У ній містилися засуджені до смертної каридекабристи П.І. Пестель, К. Ф. Рилєєв, С.І. Муравйов-Апостол, П.Г.
Каховський, М.П. Бестужев - Рюмін. На східному валу Кронверк в почь на
13 липня 1826 були страчені декабристи. У північно-східній частині
Заячого острова розташований бастіон Меньшикова. У його казематах буларозміщена перша аптека в Петербурзі.

Артилерійський Цейх гауз та інженерний будинок.
По головній алеї, яка веде в центр фортеці від Петровських воріт,розташовані два одноповерхові будівлі. Праворуч - колишній Артилерійський цейхгауз, побудований в 1801 році. Зліва будівля з високою покрівлею, колишнійінженерний ділової двір або Інженерний буд. Він був побудований в 1749 році.
В інженерному будинку з 1971 року відкрита експозиція "Архітектура Петербурга -
Петрограда початку XX століття ".

У музеї демонструються перші проекти планування міста, справжнікреслення палаців і будинків М.Г. Земцова, С. І. Чевалінского, В.В. Растреллі,
И.Е. Старова, Д. Кваренги, А. Н. Воронихина, А. Д. Захарова, К. І. Россі,та інших твори живопису скульптури та графіки.

Гауптвахта і "плясовая площа".

З лівого боку від головної алеї на глибині невеликого скверу, вартодвох поверховий будинок з білими колонами. Це колишня караульна Гауптвахта.
Сучасний вигляд будівля набула після перебудови його в 1907-1908 роках.
Тоді був зведений другий поверх і споруджений 4-х колонний портик.
Перед гауптвахтою на місці існуючого газону на початку XVIII століття булаплоща, яка слугувала місцем покарання солдат

Комендантська будинок.
На площі перед собором знаходиться двох поверховий кам'яний будинок,побудована в 40 роках вісімнадцятого століття. Це колишній комендантська будинок.
Головним фасадом він звернений на схід до будівлі Гауптвахти. Комендантфортеці був особливо довіреною особою царя

Монетний двір.
Єдине будинок виробничого характеру на території фортеці інайстаріше промислове підприємство Санкт-Петербурга - це Монетний двір.
В1724 році за наказом Петра I Монетний двір з Москви переведений в
Петербург. Для роботи його були пристосовані приміщення бастіонів Трубецькогоі Наришкіна.
У 1800-1805. було побудовано спеціальне приміщення Монетного двору.
Передбачається, що його проектував архітектор А.Н. Воронихін, однаккреслення підписані архітектором А. Порто.
Монетний двір разом з Петропавловським собором, Ботним будиночком і
Комендантська будинком формує головну площу Петропавлівської фортеці.
На Монетному дворі працювали видатні російські медальєр С. Юдін, Т. Іванов,
В. Краюхин.

Ботний будиночок.
На площі перед Монетним двором знаходиться невеликий витончений павільйон збілими колонами роботи скульптура Іенсена. Це алегорія навігації.
Павільйон називають Ботним будиночком. У ньому зберігається ботик Петра I, на якомувін ще в дитячі роки здійснював плавання по річці Яузі і Переяславськомуозера. В даний час він зберігається в Центральному військово-морському музеї,куди був переданий в 1940году.

Петропавлівський собор
Петропавлівський собор-унікальний пам'ятник російської архітектури і мистецтвапершої половини XVIII століття майже без змін зберіг свійпервісний вигляд. Вже під час спорудження земляної фортеці 29 червня
1703 де на місці існуючого собору була закладена маленькадерев'яна церква в ім'я апостолів Петра і Павла.

З 1712 Петербург ставав столицею Російської держави. Столиціпотрібний головний кафедральний собор. І ось на місці дерев'яної церкви попроекту Д. Трезіні починається будівництво Петровського собору. Вінбудується 21 рік (1712-1733). Петровський собор побудований в стилі ранньогобароко. Строгість і простота в планування, зовнішньої обробки будівлі --найбільш характерні риси цього стилю. Собор являє собою витягнутепрямокутний будинок, його стіни оформлені пілястрами і голівками херувимівна готівкових вікнах. Найцікавіша частина собору дзвіниця. Ярус заярусом вона піднімається вгору.
Яруси з'єднані завитками - волютами, які створюють плавний перехід відосновної будівлі собору до високої балин. Шпиль собору вознісся над містомяк символ утвердження Росії на берегах Неви, як символ виходу її допросторами Балтики. Собор найвищий будинок Санкт-Петербурга. (Якщо невважати вишку телевізійного центру). Його висота-122,5 метрів, висоташпиля-
1,6 метра, висота фігури ангела -3,2 метра, розмах крил -3,8 метра.
План собору не схожий на традиційні плани російських церков. Цепрямокутне спорудження "дзеркального" типу. Внутрішній простірсобору розділено на три частини потужними пілонами. Інтер'єр соборусвятковий і ошатний: приміщення просторе і світле (довжина 61 метрвисота близько 16 метрів), величезні вікна заливають його світлом. Петрівськийсобор протягом кількох десятиліть служив усипальницею російськихімператорів. Ховати в соборі стали за вказівкою ПетраI. Сам ПетрIпоховали біля південної стіни собору.
Він помер 27 січня 1725 рано вранці.
30 могил відзначені білими мармуровими надгробками. З 1924 року собор ставмузеєм та зберігається як унікальний твір Руської архітектури тамистецтва XVIII століття.

Великокнязівська усипальниця.
Поруч із собором в 1908 році за проектом архітектора Д. Грімма і за участіархітектора А. Томшіко і Л. Бенуа було споруджено будинок усипальниці длявеликих князів. У ній поєднується архітектура російських купольних церков
XVII-XVIII століть, риси класичного стилю і бароко. Церква івиблискує золотом шпиль увійшли в архітектурний вигляд Санкт - Петербурга,надаючи йому самобутню красу приморського міста. Петровська фортеця --пам'ятник революційної боротьби російського народу і вітчизняної історії.
Зберігалася кілька казематів бастіону Зотова, що дають уявлення проказематах як місцях ув'язнення. Каземати (приміщення всередині кріпакстіни)нагадували льох.
Цегляні стіни, часто не оштукатурені, склепіння стель. Землянийпідлога вкрита дошками. Були й кам'яні підлоги. Скло вікон зафарбовувати білоїфарбою, вікна зашпаровувати товстими гратами. Вхід в каземат закривавсядерев'яними дверима, оббитих залізом. За спогадом декабриста
А. М. Муравйова, у нього в казематі були нари, на яких лежало якесьлисніє від бруду ганчір'я. В одному кутку знаходилася пічка. У стіну булавправлена ланцюг з ремінцем кільцем. Муравйова в ланцюзі не заковували, аледеякі декабристи носили ножні й ручні кайдани вагою до 23 фунтів
(близько 9,2 кілограма). Ліжко в камері декабриста В.П. Зубковаскладалася з кількох дощок, з'єднаних залізними смугами.
"Солом'яний матрац і подушка лежали на двох товстих дошках з великим порожнімпроміжком, причому одна дошка була значно товщі інший. Простирадлобула, зрозуміло, з грубого полотна і дуже брудна. Стула не було, а стілтреба було притуляти до стіни,щоб він не впав. У кутку стояла дерев'яна діжка, що видаєогидний запах. "
Каземати були не великі за розмірами. У декабриста В.П. Зубкова - 6 кроків удовжину, 5 кроків в шІрина; у декабриста А. П. Бєляєва - 4 кроки в довжину. Уперіод укладання декабристів казематів не вистачало. У гарнізонах казармахфортеці були побудовані клітки з колод, і таким чином загальнісолдатські казарми перетворилися на камери одиночного ув'язнення. Всіказемати були сірі, холодні, похмурі. Декабрист Н.В. Басаргін,що знаходився в одному з казематів Кронверкському куртини, розповідав, щозі стін текло, а темнота і тіснота не дозволяли робити йому будь-якіруху. Коли у нього почалося кровохаркание, його перевели в іншийкінець куртини, "в каземат більш просторий, але зате настільки темний, що,що прийшли туди,-згадував він,-я довго не міг розлити предмети, в ньомузнаходяться, поки очі мої не призвичаїлися до мороком. "у деяких казематахнавіть удень горіли нічники. Декабрист М.С. Лунін писав, що він не міг спати
"Від важкого повітря в казематі, від комах і від задушливої кіптявинічника ". В казематі А.С. Гангеблого "низький звід був обвішаний павутиною інаселений безліччю тарганів, стоножек, і інших гадів. "
Нічого не змінилася в пристрої казематів і умови змісту ні в 40-ероки XIX століття, коли в них були укладені петрашевці.